"Вони перетворили роботу з ПДВ для бізнесу на гру в рулетку". Нардеп про роботу Податкової та нову концепцію "10-10-10"
Наприкінці року український бізнес усе частіше жаліється на податківців. "Чому ви не пишете про цей тероризм з відшкодуванням ПДВ?" – питає один з підприємців на офіційному заході за лаштунками.
Він не перший, хто в розмові з ЕП скаржиться на заблоковані Податковою кошти, якими не може розпоряджатися бізнес. Аналогічні запити і листи редакція в останні місяці року отримує регулярно.
Якщо до 24 лютого фіскалів згадували в контексті так званих податкових скруток, через які бюджет недораховувався мільярдів, то тепер фокус – саме на цій темі.
"Частина зловживань перемістилася у сектор відшкодування ПДВ. Для Податкової це можливість неформального поповнення держбюджету", – визнає нардеп з податкового комітету Мар'ян Заблоцький, який разом з Офісом президента готується представити нову концепцію податкової реформи "10-10-10".
Депутат також визнає, що пільгове 2-відсоткове оподаткування, яким користується український бізнес, створив купу схем з легалізації незаконно здобутих коштів.
Передбачається, що Заблоцький очолить у Верховній Раді міжфракційне об'єднання, яке зведе основні напрацювання податкової реформи і представить їх депутатам та громадськості. Про це ЕП дізналася напередодні розмови з ним.
"У частині розробки реформи ми спілкуємося з Ростиславом Шурмою (заступник керівника Офісу президента – ЕП), який є її основним ідеологом і творцем", – наголошує він.
Представник "Слуги народу" впевнений, що зараз, коли Україна отримує значну зовнішню допомогу, у країни є шанс на сміливі кроки щодо податкової системи, до яких міжнародні партнери можуть дослухатися.
Заблоцький запевняє, що це не призведе до зменшення надходжень в бюджет. Мовляв, ідеться про "антикорупційну" податкову реформу, яка має прибрати диспропорції в податковій системі.
Імовірно, саме під кутом боротьби з корупцією її презентуватимуть міжнародним донорам, які зацікавлені, щоб Україна швидше повернулася до довоєнного збору надходжень.
Як гральний бізнес шантажує країну, які схеми курує Податкова та до чого тут батальйон "Монако", як правоохоронці "шиють справи" волонтерам та чому одним з головних опонентів Заблоцького в питанні реформи буде Данило Гетманцев, який порівнював авторів концепції "10-10-10" з "бабками-знахарками"? Про це – в інтерв'ю.
Про чинні податкові пільги: "2% – це замало навіть для офшорних зон"
— Недавно стало відомо, що влада збирається скасувати можливість для великого бізнесу перебувати на спрощеній системі оподаткування зі сплатою 2% від доходу. Те, що така пільга існує, це плюс чи мінус для нас?
— Це великий мінус, і подвійною помилкою було її не забрати, коли відновлювалося оподаткування автомобілів. Чому її не прибрали, я до кінця не розумію.
Тим більше, що це не вкладається у філософію керівника нашого комітету (голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев – ЕП), який нібито за рівні правила гри та певну фіскалізацію.
2% – це замало навіть для офшорних зон. Це створило цілу купу схем з легалізації незаконно здобутих коштів, а також до того, що з України вимивалася валюта.
Я завжди виступав за те, що достатньо скасувати великі податки на вживані авто, але нульові податки на "геленгвагени" – це абсурд. Відповідно, коли ми скасовували податки на авто, то логічно було відмовитися і від 2%.
— Ви ж особисто голосували за цей пакет.
— Так. Тоді була така ситуація, що жодні рішення ми не обговорювали. Напевно, варто було на цьому наголосити, хоча навряд чи це на щось би вплинуло. Достатньо було лишити ФОПів, як вони є, а недорогі автомобілі звільнити від оподаткування.
— Спочатку пільгову систему з 2% дозволили бізнесу з оборотом до 10 мільярдів гривень на рік, потім обмеження з обороту зняли, а у квітні цією пільгою дозволили користуватися гральному бізнесу. Як так сталося?
— Розрахунок був на те, щоб відповідну правку ніхто не зауважив. Коли йде великий закон, і всі знають, що його треба ухвалити, туди вставляють якусь поправку.
Абсолютно аморально знижувати податки на гральний бізнес під час війни. 2% – це найнижчий податок на гральний бізнес у світі. Крім цього, новий законопроєкт, який напередодні підтримав наш комітет, теж некоректний.
В Україні діють такі ставки оподаткування грального бізнесу: 30% від доходу лотерей, 18% від доходу казино і букмекерів, 10% від доходу залів гральних автоматів. А пропонується всім зробити по 10%.
Причому прихильники ініціативи кажуть, що це справедливо. От, наприклад, голова податкового комітету каже, що всім по 10% – це справедливо.
— Він підтримує ідею зменшити оподаткування для грального бізнесу, чи ви про податкову реформу "10-10-10"?
— Він казав, що податкову реформу "10-10-10" можуть пропонувати лише люди з не дуже тверезим розумом. Але коли мова зайшла про гральний бізнес, то про таку формулу вже кажуть "менше податків – більше заплатять", "десятина – це справедливо". Проте 10% для грального бізнесу в Україні – це найнижчі податки в Європі.
— Можливість для грального бізнесу перебувати на спрощеній системі зі сплатою 2% ухвалили у квітні. Зараз уже грудень, але цю пільгу досі не скасували. Що гальмує цей процес?
— З одного боку, комітет підтримав законопроєкт, який не дозволяє гральному бізнесу бути на цьому податку.
З іншого боку, ми бачимо, що в залу Верховної Ради він не потрапив. Думаю, тепер лобі грального бізнесу буде грати в гру: або ми продовжуємо платити 2%, або поставте нам 10%.
— Це не занадто? Гральний бізнес може отак просто шантажувати країну?
— Багато людей подружилися з гральним бізнесом ще за часів, коли спілкувалися зі спортивними компаніями. Частина людей раніше працювала в гральному бізнесі і тепер активно з ним спілкується.
Роботу деяких тютюнових фабрик Податкова не помічає. Причина – у прізвищах з батальйону "Монако"
— До 24 лютого гарячою темою в оподаткуванні були податкові "скрутки". Тоді говорили, що їхній щомісячний обсяг сягає 2 мільярдів гривень. Як ситуація зі "скрутками" змінилася після 24 лютого?
— Скрутки існують від початку функціонування системи електронного адміністрування ПДВ. За умов нормального функціонування економіки щомісячний обсяг "скруток" міг становити 2-5 мільярдів гривень. Проте це ніколи не було чимось стабільним.
Зараз "скрутки" майже припинилися, бо економіка в дуже поганому стані. Крім цього, електронна система адміністрування ПДВ була відключена протягом якогось часу.
Зловживання, які є зараз, не будуть номінально в тих обсягах, які були до великої війни. Але вони є. Залишилася невелика кількість "скруток".
Частина зловживань перемістилася у відшкодування ПДВ. Мова йде про сотні мільйонів гривень на місяць.
Зараз основні схеми в податковій змістилися в департамент акцизної політики. Зокрема, у нас зараз абсолютний рекорд щодо частки тіньового ринку тютюну – 22%. Здається, такого в Україні не було за весь час відповідних вимірювань.
— Яке пояснення?
— На мою думку, існують фабрики, на роботу яких Податкова звертає недостатньо уваги.
Я не раз чув прізвища Купранець (Ігор, колишній заступник голови Нацполіції, ексначальник департаменту протидії злочинності у сфері економіки МВС часів Авакова – ЕП) і Вязмікін (Сергій, колишній в. о. начальника департаменту захисту економіки Нацполіції – ЕП), які згадувалися в репортажі про батальйон "Монако".
— Вони причетні до виготовлення контрафактних цигарок?
— Я не можу надати жодних доказів, але можу сказати, що на податковому комітеті деякі депутати питали про це в голови комітету. Є фабрики, які, на мою думку, продовжують працювати.
Я недавно направив запит у Бюро економічної безпеки стосовно однієї фабрики, яка розташована в Гощі на Рівненщині.
Зараз "Укртютюн" оцінює річні збитки для державного бюджету від тіньового ринку 21 мільярдом гривень.
— Чи немає в тіньових виробників цигарок політичного прикриття?
Від ЕП. Купранця і Вязмікіна співрозмовники ЕП пов'язують з Ігорем Абрамовичем, народним депутатом від забороненої проросійської партії ОПЗЖ, який теж фігурує в репортажі про "Монако".
— На мою думку, це відбувається на місцевому рівні. Вони працюють, поки про них не стане відомо, потім закриваються, але за цей період встигають заробити.
Те, що в них нема політичного прикриття, це 100%. І те, що я про це публічно говорю, – яскравий доказ цього. Я пишу листи в Бюро економічної безпеки, вказую, де ці фабрики, прошу вжити заходів і ніхто мені не погрожує.
— З правоохоронних органів з контрафактом цигарок працює лише БЕБ?
— За бажання будь-який правоохоронний орган може знайти статтю, щоб закрити ці фабрики. Доказ – справи щодо волонтерів, які імпортували машини. За бажання і на тютюновий ринок вони можуть знайти і насправді шукають.
— Раніше деякі політики говорили, що ви співпрацювали з тютюновими компаніями. Вас звинувачували в лобізмі їх інтересів.
— Так, був один випадок, коли антитютюновий активіст прийшов до журналістів-розслідувачів і вручив їм довідку про те, як я спонсорую.
А коли журналісти-розслідувачі подивилися властивості файлу, то в полі "Автор" побачили "Імперіал тобако". Яке би ви тютюнове питання не порушували, завжди є ті, кому це вигідно, і ті, кому ні.
— Як щодо іншої підакцизної продукції? Чи є аналогічні зловживання на ринку пального?
— Цю ситуацію ми виправили своєрідною формулою "10-10-10". Коли ви ставите низький акциз і ставку ПДВ 7%, то мотивація уникати сплати податків зникає. Ринок пального зараз майже повністю білий.
— Чи потрібно залишати акцизи на зниженому рівні після війни?
— Поступово акцизи можна піднімати, бо нам треба відбудовувати багато доріг. А ставку ПДВ я би більшу не робив, тому що немає більш зручного інструменту для "скруток", ніж пальне.
— Чи виправдовує себе контроль обігу пального, зокрема датчики, які використовуються для фіксування рівня пального?
— Як на мене, запровадження тотальної системи адміністрування пального було помилкою. Усіх змусили встановлювати ці датчики і, ймовірно, це стало причиною дефіциту пального. Росіяни били саме по повних місткостях з пальним.
Якимось дивом було ухвалене рішення, що там мають бути GPS-датчики. Дуже ймовірно, що цю інформацію змогли отримати росіяни. У мене серйозні питання до того, навіщо навіть в теорії були потрібні GPS-датчики.
Як Податкова не відшкодовує ПДВ і блокує найбільшу частку платників за всі часи
— Це вже майже традиція, коли наприкінці року трапляються проблеми з відшкодуванням ПДВ. Зараз бізнес говорить про блокування податкових накладних. Ця ситуація відрізняється від того, що було в попередні роки?
— Так. По-перше, блокується найбільша частка платників ПДВ за всі часи. Це можна відстежити через соцопитування, де підприємців питають, чи стикалися ви з таким явищем.
По-друге, є об’єктивна проблема: з державним бюджетом дійсно дуже важко. Ми витрачаємо понад 60% нашого ВВП через державний бюджет. Половина з цього – це донорські кошти.
Нам не вистачає ні на відшкодування ПДВ, ні на якісь інші видатки. Це факт. Тому для Податкової можливість заблокувати якісь кошти на рахунку підприємств – це можливість неформального поповнення державного бюджету.
— Ці блокування відбуваються з ініціативи Податкової чи, можливо, Податковій наказують згори, що потрібно забезпечити певні обсяги надходжень?
— Думаю, іде певний наказ, однак навряд чи з боку Міністерства фінансів. Наскільки я бачу в публічному просторі, найбільше коментарів стосовно діяльності Податкової дає глава комітету з питань податкової та митної політики.
Частково цю історію можна зрозуміти через потребу наповнювати бюджет, але загалом це дуже погана ідея. Податкова перетворила платежі між підприємствами на рулетку: ви робите платіж і не знаєте, заблокують його чи ні. Це стимулює підприємства переходити в тінь.
— До нас щодо цього питання зверталися кілька підприємств. Вони вважають, що ці блокування вибіркові.
— Думаю, Податкова дійсно підходить до цього вибірково. Жодних інших обґрунтувань для того, щоб блокувати, окрім як наповнити бюджет, немає і бути не може, хоча деколи можливі й корупційні мотиви.
— Тобто Податкова погоджується розблокувати накладну за винагороду?
— Це певний метод тиску.
Наприклад, Податковій треба виконувати план з ПДФО, і вона каже: підвищуй середню зарплату на підприємстві. Інколи я їх розумію, бо є мережі магазинів, де у всіх продавців мінімальна зарплата. Ми ж розуміємо, що це насправді не так.
З іншого боку, у нас не така велика економіка, щоб не знати, хто реально займається схемами, а хто працює "по-білому". На мою думку, останнім часом "під роздачу" потрапляють саме "білі" підприємства.
— Чи можемо ми вже повернутися до відкритих реєстрів відшкодування ПДВ?
— Так. Я впевнений, що немає жодної причини, щоб цього не робити. Тим більше, що в нас, наприклад, досі відкриті сайти, на яких ви можете побачити всі платежі державного бюджету.
Як правоохоронці "шиють" справи волонтерам
— Напередодні держава дозволила завозити генератори та енергетичне обладнання без мит. Чи плануються запровадити подібні пільги для товарів, які ввозяться для потреб ЗСУ, зокрема волонтерами?
— Зараз надзвичайно просто завезти без податків майже будь-що. Усе, що вам треба зробити, це сказати, що це гуманітарна допомога. Вам на кордоні вірять на слово. Система, за великим рахунком, працює на довірі.
— Скажімо, людина завозить авто і каже, що планує віддати цю машину конкретній військовій частині. Заїжджає на ній і потім використовує в особистих цілях. Які можуть бути наслідки?
— А як ви потім доведете, що цей автомобіль ваш? Будете показувати на нього пальцями і казати, що він мій? Він лишається на іноземній реєстрації, і юридичний статус такого авто ще гірший, ніж у євробляхи.
— Продати на запчастини.
— Теоретично можна, але запчастини і так можна завезти.
— Чи є потреба законодавчо врегулювати безмитне ввезення волонтерами не лише автомобілів, а й інших речей?
— Останні дії правоохоронних органів довели, що так. Я буду пропонувати законопроєкт, який стосується військових. Не важливо, що це: дрон, машина-пікап, аптечки, зброя – це має ввозитися без податків.
— Ви очолюєте групу щодо справ проти волонтерів. Чи є серед них обґрунтовані справи?
— Я вивчив дуже багато волонтерських справ і жодна з них не має під собою підґрунтя. На мою думку, правоохоронці поводили себе настільки огидно, наскільки це можна було собі уявити.
— Для чого вони порушували ці справи? Щоб показати якусь статистику?
— Відкривали від збоченого мислення. Правоохоронці, особливо із заходу України, подалі від фронту, були впевнені, що неможливо завозити товари на десятки мільйонів доларів і щось самому не заробити.
Тому вони почали придумувати справи в надії, що волонтери самі зізнаються і підуть на угоду зі слідством.
— Скільки справ на волонтерів відкрито?
— На жаль, десятки. Особливо боляче, що десятки автомобілів перебувають на штрафних майданчиках Нацполіції замість того, щоб служити в армії.
Справи волонтерів завжди ідентичні. До них підходить провокатор, який заявляє, що він буцімто працівник правоохоронних органів.
Він каже: "Завтра мої хлопці їдуть на Донбас. Чи можете мені терміново переуступити автомобілі, які ви завезли, а на ті гроші, які я вам дам, завезти нові?".
У деяких випадках волонтери відмовлялися, бо обіцяли іншим частинам. Інші на прохання провокатора дзвонили у військову частину і питали, чи там не проти, якщо авто привезуть пізніше.
Потім приходив провокатор, давав гроші і казав: "Ну що: продаєш гуманітарку?".
— Провокатор від самих правоохоронців?
— Так, хоча правоохоронці кажуть, що це просто свідомий громадянин. Тобто там не було ні морального складу злочину, ні фактологічного.
— А від яких саме правоохоронних органів?
— СБУ і Нацпол. Однак ситуація змінилася. По-перше, була створена робоча група в правоохоронному комітеті. По-друге, і керівник відповідного департаменту СБУ, і керівник Нацполу, коли зрозуміли суть справ, відреагували негайно.
За останні два місяці жодних нових справ проти волонтерів не було. Керівництво цих органів теж щодня читає дані про загибель своїх хлопців. Вони зрозуміли, що робили їхні підлеглі, і зробили висновки.
Я списався з генпрокурором. Він обіцяє додатково вивчити ці справи, щоб розглянути можливість закрити вже відкриті.
Податкова реформа повертається: що відомо про нову концепцію
— Ви стали головою міжфракційного об'єднання, яке просуватиме ідею нової податкової реформи. Ідеться про ту саму реформу "10-10-10" чи вона буде змінена?
— На мою думку, у випадку "10-10-10" була невдала спроба комунікації ідеї. Зараз ми комунікуємо її по-іншому. Мова про антикорупційну податкову реформу.
Чому антикорупційну? Бо вона полягає в тому, що ми хочемо прибрати право податківців тероризувати бізнес, і щоб усі складові економіки не мали мотивації робити "скрутки". Ми хочемо перейти на систему, при якій це буде невигідно.
— Можете озвучити основні тези цієї реформи?
— Ми розглядаємо зниження ставок податків. Ми не говоримо про конкретний рівень, адже є певні директиви Європейського Союзу, тривають перемовини з МВФ.
Також ми плануємо провести соціологічні дослідження, щоб визначити, на які ставки люди реагують максимально позитивно.
Якщо ви подивитеся на основні джерела надходжень податків на зарплату, то побачите, що дві третини ПДФО та ЄСВ йдуть із зарплат держслужбовців та держпідприємств.
— Це тому, що не всі отримують офіційну зарплату.
— Основну ідею реформи я б сформулював як перехід від брехні до правди. Зараз ми вдаємо, що в нас ставка ПДВ 20%, а загальна сума податків на фонд оплати праці – 33%.
Однак об’єктивно в середньому в економіці це не так, а нижче. Ми не те, що заплющуємо на це очі, а даємо ефективні механізми, наприклад, ставку ФОПів 5% чи 2%.
Тобто наш Податковий кодекс насправді звучить так: ми встановили вищі ставки податків, але ми знаємо, що не можемо вимагати їх платити, тому що економіка накриється, тому ось вам інструменти для ухилення.
А коли ми будемо збирати податки, то будемо вам дзвонити і казати, скільки нам плюс-мінус треба, якось з вами домовлятися, скільки ви можете заплатити.
— Чи передбачає реформа податок на виведений капітал?
— На мою думку, це правильне рішення. Ми повинні його запровадити, це була наша передвиборна обіцянка. Питання в тому, чи ми зможемо це зробити.
Міжнародний валютний фонд історично негативно налаштований до цієї пропозиції, але будемо вирішувати це в процесі переговорів.
Зараз ми в такій ситуації, коли більшість допомоги нам надають напряму, а не від МВФ. Також треба визнати, що як би ми не старалися, але профінансувати дефіцит бюджету розміром 30% від ВВП самостійно ми ніколи не зможемо.
У нас є шанс спробувати сміливі кроки в податках, оскільки для нас важливо, щоб тут залишалися люди. Це питання нашої обороноздатності. Думаю, є можливість, щоб наші міжнародні партнери нас у цьому підтримали фінансово.
— Тобто ми не розраховуємо на співпрацю з МВФ?
— Я маю на увазі, що зараз до України ставляться зовсім інакше, ніж раніше, у тому числі МВФ.
— Вони можуть піти на поступки?
— Так. Коли я говорив з керівником місії МВФ, то озвучував основну проблему. Вона полягає не стільки в дефіциті бюджету, скільки в тому, що навіть ті розрахунки, на яких базується наша співпраця з ними, не зовсім правильні.
От, наприклад, проєкт державного бюджету, у якому закладена сума відшкодування ПДВ. Вона виконана на половину.
Мій аргумент для МВФ: почнімо жити в реальності. Адже так ми вдаємо, що виконаємо відшкодування ПДВ, ви вдаєте, що ми в це віримо, а насправді ми бачимо, як дефіцит бюджету фінансується невідшкодуванням ПДВ.
Невідшкодування ПДВ – це той же податок на експорт. Хоча це й неправильно, але набагато краще просто мати податок на експорт, ніж штучно не відшкодовувати ПДВ.
Основне моє послання до МВФ було таке: вам може не подобатися той чи інший захід, але перебудуймо нашу податкову систему так, щоб ми не грали одне з одним у ті ігри. На мою думку, вони це почули і зрозуміли.
— Чи є у вас очікування, що після зниження ставок люди та бізнес почнуть платити більше податків?
— Якщо ми збираємо у формі ПДВ 10% з роздрібного товарообороту, то краще збирати ту ж суму з меншою ставкою, ніж гратися в невідшкодування ПДВ і блокування податкових накладних.
— Але якщо є ті, хто платять нуль податків за ставкою 20%, то що змусить їх платити податки за ставкою 10%? Яка їм різниця, за якою ставкою не платити податки?
— Є різниця, бо схема втрачає економічну суть після якогось рівня.
Навіть отримання готівки для вас ніколи не коштуватиме 0%. Потрібно відсоток чи півтора витратити на те, щоб безготівку перевести в готівку. Ви заробляєте на тому, що продаєте документи з ПДВ, а це для вас ризик.
Є рівень ставок, за яких можна розраховувати не на доброту підприємців, а просто на те, що їм це стане невигідно.
Ми таке вже робили із зерном, коли знизили ставку ПДВ з 20% до 14%. Це ніяк не вплинуло на державний бюджет, але мотивація в аграріїв робити "скрутки" закінчилася.
— В останньому меморандумі з МВФ були прописані інші зобов'язання. Зокрема – не знижувати рівень податкової бази і повернутися до довоєнного оподаткування.
— МВФ хвилюють дві речі: дефіцит бюджету та платіжний баланс. Ніхто не каже, що ми хочемо зменшувати доходи бюджету. Я кажу про те, що ми живемо в брехні.
Я не можу серйозно розмовляти з МВФ, знаючи, що дві третини зібраних податків із зарплат ми заплатили самі собі. Тобто одна гривня зниження податків із зарплат миттєво повертає до бюджету 65 копійок.
— Так, але не одну гривню, тобто надходження таки впадуть.
— Не гривню. Але і ми розуміємо: якщо 65% цих податків збираються з державних службовців, при тому, що частка тих, хто працював за кошти бюджету, становила 20%, то уявляєте, який масштаб ухиляння від сплати податків із зарплат?
— Тобто, знижуючи податки із зарплат, ми припускаємо, що ті, хто ухилялися, перестануть це робити. Але це лише припущення.
Чи доречно тестувати це припущення в час, коли в країні триває війна, і кожна зібрана в країні гривня йде на фінансування армії? Як відомо, зовнішню допомогу нам заборонено витрачати на потреби оборони.
— На мою думку, ми можемо збирати більше податків, маючи справедливі правила гри.
Я не говорю про те, що ми повинні знижувати ставки податків. Я кажу про те, що зараз ви маєте вибір: платити 5% чи 2% з ФОПа або офіційну зарплату і 33% податків. Нам у будь-якому випадку треба перейти на новий соціальний договір.
Я наведу кілька цікавих фактів з тих часів, коли я працював аналітиком у банку.
Не знаю, як зараз, але ще десять років тому в нас готівкова гривня до ВВП становила 20%. Найближча до нас за цим показником країна, здається, була Росія – 9%.
До війни частка України у світовому ВВП становила 0,2%, але в ній було 5% усіх коли-небудь надрукованих доларів.
Так. Для українців 0,0% проблем – просто відключитися і від системи електронної реєстрації ПДВ, і від офіційного найму, і від усього, чого хочеш.
— І перейти на готівку.
— Так.
— Чим тоді ваша ідея податкової реформи відрізняється від того, про що говорили кілька місяців тому?
— Тим, що питання не в ставках податків.
Зараз ми остання країна в Європі за легкістю сплати податків і за рівнем економічної свободи. Ми або будемо там, унизу, або будемо щось робити. У будь-якому випадку лишатися на останньому місці в Європі – це не вихід.
— Чи передбачає ваша концепція об'єднання ЄСВ та ПДФО?
— ПДФО має поглинути ЄСВ, а платежі до соціальних фондів слід робити не в державний фонд, а приватним страховим компаніям. Треба дати більше свободи працівникам, вони мають обирати, потрібне їм це страхування чи ні.
— Найслабшою ланкою реформи "10-10-10" називали розрахунки. Чи проводили ви їх і чи обговорювали це питання з Офісом президента?
— У частині розробки реформи ми спілкуємося з Ростиславом Шурмою, який є її основним ідеологом і творцем. Ми проводимо регулярні зустрічі з ним і з податковими експертами, адже розуміємо, що це дуже відповідальна річ.
Ми розуміємо всі ризики, але ми також розуміємо, що це надкритичне питання для нашої країни. Це питання безпеки країни.
Ми бачимо страшну загрозу в тому, що звідси їдуть наші підприємці, що тут лишається менше людей. Це реально катастрофічний процес і його необхідно терміново зупинити.
— Реформа буде проведена після війни?
— Щонайменше частину реформи треба реалізувати під час війни. Фінансова ситуація та відносини з донорами дають унікальний шанс це зробити.
Ми просимо надати міжнародну допомогу у великих обсягах, тобто, на мою думку, ми можемо собі дозволити пробувати якусь радикальну податкову реформу, аби підтримати нашу економіку.
— Вам не здається, що це нелогічно: ми просимо грошей у платників податків інших країн, але не робимо все для того, щоб зібрати хоча б частину необхідної суми самостійно.
Це не ускладнить переговори з партнерами щодо залучення фінансування?
— Думаю, ваше питання виходить з припущення, що ми зменшуємо розмір податків.
— Ви говорили, що реформа передбачатиме і зниження ставок податків.
— Так, але ми не збираємося зменшувати загальну суму надходжень. Я просто хочу, аби ми вийшли з цього іміджу брехні.