Маски-шоу одного актора: як ДФС, СБУ і Нацполіція втратили контроль за економічними злочинами

Маски-шоу одного актора: як ДФС, СБУ і Нацполіція втратили контроль за економічними злочинами

Верховна Рада забрала у Служба безпеки, Нацполіції та податкової міліції повноваження з розслідування економічних злочинів, передавши їх новоствореному Бюро економічної безпеки. Чи стане від цього безпечніше бізнесу?
Четвер, 28 січня 2021, 19:30 -
УНІАН

"Спершу працівники податкової міліції Києва приїхали на юридичну адресу компанії, терміново вимагаючи зустрічі з директором. Директор перебував у відрядженні, тому податківці призначили з ним зустріч у приміщенні Державної фіскальної служби (ДФС) на наступному тижні.

Однак, не чекаючи обумовленої дати, податківці приїхали до директора додому, намагаючись умовити його підписати документи, що свідчать про фіктивність діяльності та нереальності операцій за заявлений податковий кредит ПДВ.

Лише після виклику адвоката працівники ДФС відступили, заявивши, що це "тільки початок".

Згодом ДФС тероризувала директора компанії майже щоденними візитами додому, залякуючи кримінальними справами через "фіктивний" податковий кредит. Водночас служба погодила цей податковий кредит, визнавши його легальним.

Працівники ДФС чинили тиск на директора через його рідних, телефонували його батькам, які жодним чином не пов'язані з компанією, приходили до них додому. Навіть були у його бабусі.

Згодом податківці через суд домоглися проведення обшуків у компанії та в людей, які з нею не пов'язані. Під час обшуків без опису вилучили мішки документів і техніку. У деяких працівників зникли особисті кошти та речі.

Натомість у Державній податковій службі стверджують, що в цієї компанії "усе гаразд, податковий кредит нараховано законно, актів податкових перевірок щодо несплати податків в особливо великих розмірах немає".

Таку історію ЕП розповів адвокат однієї з аграрних компаній Артем Ткаченко. У ній представники податкової міліції виявили порушення напередодні Нового року. У народі такі дії силовиків прозвали "маски-шоу".

Протягом кількох років урядовці просували закони, які повинні були припинити ці явища.

Так Україна стала унікальною країною. Країною, у якій влада бореться з тими, хто бореться з економічними злочинами.

Річ у тому, що розслідувати злочини, пов'язані з фінансовими операціями, приватною власністю чи сплатою податків, мають право кілька силових структур. Це і згадана податкова міліція, і Національна поліція і навіть Служба безпеки України (СБУ).

Однак попри прискіпливу увагу, яку ці органи приділяють роботі підприємств, ефективність боротьби з економічними злочинами в Україні вкрай низька. Ба більше – в очах підприємців робота силовиків залишається однією з головних проблем, що заважають веденню бізнесу.

Фінальним акордом у боротьбі з "масками-шоу" стане створення органу, що перебере на себе функції розслідування економічних злочинів. Напередодні Верховна Рада ухвалила відповідне рішення.

Що робитиме Бюро економічної безпеки 

Історій про неправомірні дії правоохоронців в Україні багато. Часом головними героями у них виступають представники податкової міліції, часом – СБУ.

Наприклад, одразу після обрання президентом Володимира Зеленського СБУ почала обшуки на підприємстві "АрселорМіттал", звинувачуючи його керівництво у "неправильному використанні інвестицій материнської компанії".

До цього Служба безпеки "кошмарила" ІТ-бізнес та інвестиційні компанії, зокрема компанію YouControl, що надає послуги з аналізу підприємств, та інвестиційну компанію Dragon Capital.

Автори закону про Бюро економічної безпеки (БЕБ) переконують: його ухвалення та створення нового силового органу, що розслідуватиме економічні органи, суттєво спростить життя підприємцям.

"Що таке БЕБ? Це не про створення якогось нового органу, який буде споживати бюджетні ресурси та відволікати увагу наших співгромадян. Це про порядок. Порядок, який буде одним для всіх.

Це про захист прав бізнесу, який повинен мати справу лише з одним контрольним органом, а не з кількома "няньками" (не плутати з "інвестиційними нянями". – ЕП), які чи то обшуками, чи то виїмками, чи то інформаційними записами не дають бізнесу нормально працювати", – заявив співавтор закону Данило Гетманцев перед голосуванням.

Бюро називають перш за все аналітичним органом, який буде запобігати економічним злочинам, ґрунтуючись на даних реєстрів. Гучних обшуків з вилученням майна та документації має стати менше.

Відповідно до закону, БЕБ стане єдиним органом, що розслідуватиме економічні злочини, зокрема:

  • незаконний обіг підакцизних товарів;
  • підробка документів щодо державної реєстрації юридичних осіб та ФОПів;
  • протидія господарській діяльності;
  • ухилення від сплати ЄСВ;
  • доведення банку до неплатоспроможності, а підприємств – до банкрутства;
  • порушення порядку ведення бази вкладників банку;
  • фальсифікація фінансової звітності та документів фінансових установ;
  • шахрайство з фінансовими ресурсами;
  • незаконні маніпуляції на фондовому ринку;
  • підробка цінних паперів;
  • незаконне використання товарних знаків;
  • незаконне збирання та розголошення комерційної та банківської таємниці;
  • незаконна приватизація.

Найбільшим побоюванням критиків закону про бюро було те, що разом із створенням БЕБ депутати не заберуть функції з розслідування економічних злочинів в інших силових структур, зокрема в СБУ.

Однак разом із створенням бюро депутати змінили структуру СБУ, ліквідувавши її економічні підрозділи. Зникли функції розслідування економічних злочинів і в Національної поліції.

Сумнозвісна податкова міліція припинить існування протягом шести місяців після набуття чинності ухваленим законом.

Як працюватиме Бюро економічної безпеки 

Очолюватиме бюро голова. Його відберуть на спеціальному конкурсі, а призначить уряд.

У початковому варіанті законопроєкту функцію з призначення та звільнення керівника бюро пропонували надати президенту. Однак це суперечить Конституції, адже глава держави таких повноважень не має.

БЕБ матиме центральний апарат і територіальні підрозділи. Загалом у цій структурі будуть працювати щонайбільше 4 тис осіб (приблизно стільки ж, скільки наразі працює в податковій міліції). Підпорядковуватиметься бюро Кабінету міністрів.

Співробітники бюро поділятимуться на аналітиків та детективів. Перші будуть аналізувати інформацію про розрахунки компаній, вивчатимуть фінансові показники та попереджатимуть злочини.

Детективи розслідуватимуть виявлені злочини. Вони отримуватимуть спеціальні звання, аналогічні поліцейським, а їх мінімальна зарплата становитиме 20 прожиткових мінімумів (у 2021 році – 45,4 тис грн. – ЕП).

Співробітників обиратимуть на конкурсній основі. Автоматичного переведення з податкової міліції чи СБУ до бюро не буде.

Не зможуть стати співробітниками БЕБ люди, які мали судимість за кримінальне правопорушення, є громадянами іншої держави або мають заборгованість із сплати аліментів. Під час відбору співробітники проходитимуть психофізичні дослідження за допомогою поліграфу (детектора брехні).

Хто підтримує створення нового органу

Створення єдиного органу з розслідування економічних злочинів було одним з пунктів передвиборчої програми не лише Володимира Зеленського та його партії "Слуга народу", а й низки інших політичних сил, зокрема "Європейської солідарності".

У попередньому скликанні депутати з цієї партії пропонували створити Національне бюро фінансової безпеки, однак ці спроби не увінчалися успіхом.

Наполягають на створенні єдиного органу і міжнародні кредитори.

Відповідно до меморандуму між Україною та Міжнародним валютним фондом, бюро мало запрацювати 1 січня 2021 року. Прописали створення БЕБ і в меморандумі щодо надання макроекономічної допомоги, який Україна підписала з ЄС.

За створення нового органу виступають й експерти.

"Ми чекали цього 15 років, адже перші обіцянки ліквідувати податкову міліцію давав ще Ющенко (Віктор Ющенко, президент України у 2005-2010 роках. – ЕП). Добре, що орган підпорядкували Кабміну, а не президенту.

Ще один позитивний момент – обмеження чисельності працівників. Чим їх менше, тим менше уваги вони приділятимуть дрібним правопорушенням і більше концентруватимуться на великих", – каже аналітик з податкових питань Інституту соціально-економічної трансформації В'ячеслав Черкашин.

Підтримали створення БЕБ і представники бізнесу. У Спілці українських підприємців (СУП) сподіваються, що бюро стане якісно новим органом, адже, на відміну від податкової міліції чи СБУ, воно займатиметься переважно аналітичною роботою.

"Наша ключова вимога – це має бути аналітично-інформаційний підрозділ, який повинен виявляти економічні злочини, а не воєнізований орган з повноваженнями без суду та слідства зупиняти роботу бізнесу. На нашу думку, ухвалена редакція відповідає цій вимозі", – повідомили в СУП.

Чому створення БЕБ підтримують не всі

Деякі представники бізнесу не підтримують ухвалену парламентом редакцію закону.

Активно критикували документ у Європейській бізнес-асоціації. Там вважають, що прописані в законі категорії злочинів, які розслідуватиме бюро, розписані надто широко, тому його працівники зможуть їх трактувати на власний розсуд.

"Законопроєкт визначає статус бюро як "державного правоохоронного органу", хоча в країнах ЄС переважна більшість спеціалізованих органів, які здійснюють боротьбу з економічною злочинністю, функціонують у системі органів виконавчої влади", – зазначають там.

ЄБА також проти надання працівникам нового органу силових функцій, вогнепальної зброї і спеціальних звань.

"Для забезпечення фізичного захисту працівників при виконанні ними службових обов'язків можна залучати спецпідрозділи інших правоохоронних органів. Ми вважаємо, що саме ці рудиментні норми створюють сприятливе середовище для зловживання службовим становищем та перевищення повноважень", – додали в ЄБА.

Проти проєкту виступали навіть деякі члени уряду. Міністр фінансів Сергій Марченко назвав новий орган "черговим монстром", який перетягне на себе всі функції силовиків.

"Наша ключова проблема в тому, що функція мінімізації податкових зобов'язань шляхом ухилення від сплати податків і пов'язана з цим корупція, я підкреслю – пов'язана корупція, – це сполучені посудини. Несплата податків корумпує всю систему", – упевнений Марченко.

Міністр пропонував проводити реформу всередині податкової міліції та створити всередині Мінфіну спеціальний департамент, аби налагодити роботу з протидією економічним злочинам.

Адвокат аграрної компанії, у якій податківці проводили обшуки наприкінці 2020 року, сподівається, що створення БЕБ покладе край "маскам-шоу".

"Цей закон має логіку. Будуть проводитися конкурси на посади, тому є невелика надія, що безпідставних візитів, обшуків та корупції стане менше. Хоча принципи роботи нового органу будуть залежати від його керівництва", – вважає Ткаченко.

Про те, що після ухвалення закону святкувати ще рано, говорять і депутати, і експерти. Попереду – процес призначення голови бюро та набір його працівників.

Хоча всі кадрові призначення будуть проходити через конкурси, існує ризик, що принаймні частину посад у бюро обіймуть кадри "старої школи", які й "кошмарили" бізнес у формах податкової міліції, Нацполіції чи СБУ.


powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!