Печатный станок сделал свое дело, США планируют сворачивать антикризисные программы. Что будет с мировой экономикой и Украиной?

Печатный станок сделал свое дело, США планируют сворачивать антикризисные программы. Что будет с мировой экономикой и Украиной?

Четверг, 23 сентября 2021, 07:20 -
фото Андрея Грука
На заседании Федеральной резервной системы США 22 сентября ее глава Джером Пауэлл заявил, что в ноябре ФРС объявит о старте свертывания программы количественного смягчения. Чем это может обернуться для мировой экономики и Украины? (укр)

Масштабні програми економічних стимулів, які запровадили США у відповідь на пандемію та коронакризу, перетворили катастрофічний для світової економіки 2020 рік на один з найуспішніших для фондового ринку.

Після обвалу в березні 2020 року промисловий індекс Dow Jones у вересні 2021 року зріс на 80%. Зростання високотехнологічного Nasdaq за той же період взагалі перевищило 140%.

Це стало можливим завдяки вливанням грошей на ринок, які здійснює Федеральна резервна система США. Щомісяця ФРС викуповує цінних паперів на 120 млрд дол, а американський уряд не соромиться виплачувати майже кожному громадянину "стимулюючі чеки".

Однак така політика не могла залишитися без наслідків.

Спершу безперервну роботу "друкарського верстата" відчули сировинні ринки. Ціни на нафту, зерно, метал, руду оновили багаторічні максимуми, що спровокувало розмови про початок нового сировинного суперциклу.

Згодом друк доларів призвів до хвилі інфляції, яка накрила країни, що розвиваються.

Влітку 2021 року інфляція наздогнала і Сполучені Штати, досягнувши найвищого значення з 2008 року. Така поведінка цін змусила Федеральну резервну систему, яка відповідає за роботу "верстата", задуматися про згортання "аукціону небаченої щедрості".

Які наслідки це матиме для світу та України?

Інфляційне "похмілля"

За даними Бюро праці США, ціни на споживчому ринку влітку були більш ніж на 5% вищими, ніж за аналогічний період 2020 року. Більше того, показник інфляції в країні в червні та липні зрівнявся з рівнем 2008 року – 5,4%.

Сильніше продовольчі ціни в Сполучених Штатах росли (на 6,3%) у 1990-1991 роках – під час війни в Перській затоці. До цього високу інфляцію (понад 12%) фіксували наприкінці 1970-х, у тому числі через нафтове ембарго з боку ОПЕК.

Для більшості країн, що розвиваються, інфляція стала новою реальністю. В Україні у серпні 2021 року вона становила 10,2%. Страждають від росту цін й інші країни – від Бразилії до Туреччини.

Для розвинених економік інфляція досі залишалася відносно низькою, попри їхні намагання розігнати ріст цін для зниження боргового навантаження.

Стрибок інфляції у США пояснюється кількома факторами.

По-перше – низькою базою порівняння. Влітку 2020 року ціни в США зростали в середньому на 0,1-0,3%. Через запровадження локдауну споживання в країні скоротилося, що призвело до падіння цін на деякі товари та послуги.

 

По-друге, наразі на ціни тисне відкриття американської економіки після карантину.

Вакциновані американці почали більше подорожувати та витрачати накопичені за попередній рік гроші, зокрема й отримані восени 1,4 тис дол безумовних виплат від американського уряду.

По-третє, ціни на деякі товари підігріває глобальний дефіцит. Так сталося з цінами на вживані авто. У США деякі вживані автівки почали коштувати більше, ніж нові. Така незвична ситуація стала наслідком дефіциту чипів та напівпровідників.

Через підвищений попит на ґаджети у 2020 році виробники смартфонів, ноутбуків та планшетів збільшили споживання чипів. При цьому обсяги їх виробництва у світі залишилися незмінними.

Це вдарило по автовиробниках. Деяким компаніям навіть довелося згортати виробництво машин.

Можливо, саме тому ФРС останнім часом стверджує, що нинішня інфляція – тимчасове явище.

"Те, що ми бачимо, – це інфляція в певних категоріях товарів та послуг, на які вплинула ця унікальна історична подія", – сказав голова ФРС Джером Павелл під час виступу в Сенаті США.

Попри віру в "тимчасову природу інфляції", ФРС уже робить перші кроки, аби їй протистояти.

"Розмови про початок розмов"

Як і більшість центральних банків розвинених країн, ФРС однією з ключових цілей своєї роботи ставить забезпечення цінової стабільності. Ціль, до якої прагне ФРС, – це інфляція на рівні 2% на рік.

Вихід інфляції за межі цілі ФРС – більш ніж вагома причина для того, аби запроваджувати набагато жорсткішу монетарну політику. Особливо тоді, коли індекс цін перевищує цільовий показник американського центробанку більш ніж удвічі.

Хоча монетарна влада США більш ніж пів року говорить, що інфляція скоро мине, навіть їй доводиться визнавати: вплив монетарних стимулів та післякризового відновлення економіки виявився набагато сильнішим, ніж очікувалося.

У червні ФРС опублікувала оновлений прогноз щодо рівня інфляції на 2021 рік.

У ньому прогнозне значення вирішили збільшити на 1 в. п. до 3,4% порівняно з 2,4%, які очікувалися у березні. У масштабах США це різка зміна, зважаючи на багаторічну низьку інфляцію в країні.

На останньому засіданні Федерального комітету з відкритих ринків середній прогноз інфляції на 2022 рік зріс до 2,2% (червневий прогноз на 2022 рік становив 2,1%). Очкування на 2023 рік незмінні – 2,2%.

Та й заяви керівництва ФРС виявилися не такими м'якими, як раніше.

"Думайте про наше останнє засідання (з питань монетарної політики – ЕП) як про таке, де ми "почали говорити про те, аби почати говорити" про скорочення програми викупу активів", – заявив Павелл 16 червня.

Така заява слугувала своєрідним сигналом ринку, що програми кількісного пом'якшення (друку доларів) невдовзі завершаться через загрозу виходу інфляції з-під контролю.

Більш чіткі сигнали ФРС послав інвесторам світу на останньому засіданні.

"Якщо прогрес у досягненні цілей ФРС щодо зайнятості та інфляції триватиме, то скоро може бути виправданим помірне скорочення темпів придбання активів", – йдеться в заяві Федерального комітету з відкритого ринку ФРС від 22 вересня.

Голова ФРС за підсумками засідання заявив, що Федрезерв може оголосити про старт згортання програми кількісного пом'якшення на наступному засіданні, яке пройде 2-3 листопада. Павелл не виключив, що програма викупу активів може бути завершена до середини 2022 року.

Очікується, що скорочувати програми з наповнення ринків грошима центробанк США почне в листопаді і припинить викуповувати активи до середини 2022 року.

Представники Федеральної резервної системи також повідомили, що "схиляються до початку підвищення процентних ставок у 2022 році". У минулому кварталі озвучувалися плани про підвищення ставок лише з 2023 року.

З березня 2020 року ключова ставка ФРС залишається незмінною – 0-0,25%.

Які це матиме наслідки

Якщо ФРС продовжить говорити про згортання кількісного пом'якшення, то оптимізм інвесторів і зростання фондових індикаторів невдовзі може вичерпатися.

Турбулентність на фондових ринках уже почалася на тлі проблем у гіганта ринку нерухомості Китаю Evergrande та занепокоєнь інвесторів щодо неминучого початку жорсткішої монетарної політики в розвинених країнах.

"Програма кількісного пом'якшення – це та основна сила, що штовхає зараз, як і весь попередній рік, ринки вгору. Інвестори починають нервувати при першому натяку на те, що програму можуть згорнути протягом найближчого року.

Вони фіксують прибуток на ринку акцій на розвинених ринках та на ринках, що розвиваються, і за виручені кошти купують так звані активи-сховища (долари та казначейські папери США)", – пояснює трейдер групи ICU Віталій Сівач.

Він вважає, що в перспективі більш жорстка монетарна політика в США буде невигідною для країн, що розвиваються.

Для таких держав, як Україна, дохідність за державними запозиченнями розраховується як ставка за казначейськими зобов'язаннями США плюс премія за ризик.

Підвищений попит на американські борги, який спровокує бажання інвесторів вкладати в захищені активи, може суттєво підвищити їхню дохідність. Тим більше, що уряд США досяг "стелі" держборгу і не може робити нові запозичення.

Різке зростання дохідності американських цінних паперів означатиме зростання видатків українського уряду на залучення держборгу.

Відбувається це геть не вчасно: в Україні склалася традиція відкладати більшість державних видатків та запозичень на кінець року. У 2020 році це, навіть без рішень ФРС, призвело до зростання дохідності ОВДП на кілька відсоткових пунктів. Масштаби цьогорічного здорожчання державних запозичень, напевне, будуть набагато більшими.

Вісім років тому, коли ФРС уже робила заяви про згортання монетарних стимулів, це боляче вдарило по економіках країн, що розвиваються. У 2013 році керівництво ФРС оголосило, що зупинить програму кількісного пом'якшення, яку запровадили після кризи 2008 року. Це призвело до масового виведення капіталу з країн, що розвиваються.

За даними МВФ, наслідком самої лише заяви ФРС (без припинення викупу активів) тоді було зростання ставок за державними боргами для країн, що розвиваються, у середньому на 2,5 в. п., падіння їхніх ринків акцій на 13,75% та зменшення резервів на 4,1% протягом трьох місяців.

Цього разу такої реакції очікувати не слід, вважають у Національному банку.

"Якщо подивитися на реакцію ринкових відсоткових ставок, то вони відреагували не дуже сильно. Була реакція, але достатньо невелика.

Це пов'язано з тим, що ринки не дуже вірили, що ФРС так довго не буде піднімати ставку. Вони вже включали в ціну те, що нормалізація монетарної політики почнеться раніше", – каже колишній заступник голови НБУ Дмитро Сологуб.

Імовірно, саме обережність заяв ФРС та розуміння ринком неминучості згортання програм кількісного пом'якшення й не допускають повторення сценарію 2013 року.

"У 2013 році сама лише згадка про згортання програми викупу активів ФРС наробила купу проблем для світової економіки. Гадаю, що ФРС вивчила цей урок.

Надалі вони будуть робити такі "міліметрові" заяви, щоб 2022 рік зробити роком згортання кількісного пом'якшення і щоб це ні для кого не було сюрпризом", – вважає виконавчий директор "CASE-Україна" Дмитро Боярчук.

Однак навіть якщо обережність ФРС не допустить масового обвалу ринків, що розвиваються, більш жорстка монетарна політика американського центробанку все одно позначатиметься на Україні. Щонайменше – ускладнить можливості уряду позичати кошти для фінансування дефіциту державного бюджету.

У 2020 році завдяки надм'якій монетарній політиці ФРС іноземні інвестори погодилися інвестувати в українські євробонди лише через кілька тижнів після гучної відставки Якова Смолія з посади голови НБУ. Очевидно, що повторити таке вже не вдасться.

Без постійного "накачування" грошима ринків Федеральною резервною системою інвестори будуть прискіпливіше аналізувати свої ризики. Для України це означатиме необхідність проводити реформи та співпрацювати з МВФ, який виступатиме своєрідною гарантією для інвесторів.

"Якщо ФРС продовжить говорити про більш жорстку монетарну політику, а Україна не матиме підтримки з боку МВФ, то це може стати своєрідним сигналом до системного виходу з України", – додав Боярчук.


powered by lun.ua
Подпишитесь на наши уведомления!