МГУ остался без набсовета, а Оператор ГТС - без общего собрания: итоги недели для госпредприятий

МГУ остался без набсовета, а Оператор ГТС - без общего собрания: итоги недели для госпредприятий

Суббота, 12 июня 2021, 11:00 -
Еженедельно команда аналитиков-консультантов по вопросам корпоративного управления готовит для ЭП дайджест о главных событиях в жизни госпредприятий. Что важного произошло 4 - 11 июня?

Корпоративное управление

МГУ залишився без наглядової ради. Згідно з повідомлення про виникнення особливої інформації на сайті АТ "Магістральні газопроводи України" (МГУ), 1 червня 2021 року сплив термін дії повноважень трьох незалежних членів наглядової ради компанії, а саме: Фабріса Нуайлана, Яна Чадама та Каріни Лучінкіної.

Раніше Мінфін як суб'єкт управління "МГУ" продовжив повноваження цих членів наглядової ради з 1 березня до 1 червня 2021 року, оскільки 1 березня закінчився трирічний термін, на який їх було обрано. Зазначимо, що правові підстави для такого продовження чітко не передбачені чинним законодавством.

У свою чергу, повноваження іншого члена наглядової ради (представника держави), Адомаса Аудікаса, які закінчились 1 березня, Мінфін не продовжував. "МГУ" оприлюднив інформацію про це лише 18 березня із порушенням передбачених законодавством строків для розкриття особливої інформації.

Таким чином, наразі "МГУ" залишається з недієздатною наглядовою радою, яка складається з одного члена (представника держави) Віктора Пинзеника.

Раніше уряд оголосив конкурсний відбір до наглядової ради "МГУ". Як ми повідомляли раніше, незалежні члени Номінаційного комітету, які у складі комітету мали відбирати нових членів наглядової ради "МГУ", припинили свою роботу наприкінці квітня після того, як Кабінет Міністрів України змінив керівництво "Нафтогазу". Тоді незалежні члени Номінаційного комітету заявили, що припиняють свою участь до тих пір, поки не буде ясності щодо плану дій з реформи корпоративного управління і чіткого зобов'язання уряду поважати інститути корпоративного управління.

"МГУ" - компанія, яка володіє "Оператором газотранспортної системи України" (ОГТСУ), при чому наглядова рада "МГУ" виконує функцію загальних зборів "ОГТСУ". Відтак недієздатність наглядової ради "МГУ" означає, що в "ОГТСУ" наразі заблоковано прийняття низки ключових рішень.

"ОГТСУ" - найприбутковіше держпідприємство в Україні. Як ми повідомляли минулого тижня, "ОГТСУ" за результатами 2020 року отримав прибуток у розмірі 20,4 млрд грн, тоді як більшість із 15 найбільших державних підприємств України завершили 2020 рік зі збитками.

Бізнес-омбудсмен запропонував прив'язати винагороду членів наглядових рад до виконання держкомпанією поставлених перед нею цілей. Бізнес-омбудсмен Марчін Свєнчіцький запропонував відобразити в законопроекті № 5593 можливість визначення цілей держкомпаній через ключові показники ефективності (КПЕ), а також, щоби винагорода членів наглядових рад залежала від виконання цих цілей.

[Зазначаємо, що згідно з передовими міжнародними практиками винагорода членів наглядових рад має бути фіксованою і не залежати від фінансових результатів компанії. Це необхідно для того, щоби наглядова рада неупереджено оцінювала діяльність виконавчого керівництва та могла запобігти йому у прийнятті надмірних ризиків. SOE Weekly.

Як ми повідомляли раніше, минулого тижня у Верховній Раді України було зареєстровано законопроект № 5593 щодо вдосконалення корпоративного управління юридичних осіб, акціонером (засновником, учасником) яких є держава. Законопроект внесено трьома народними депутатами з фракції Слуги Народу.

Команда SOE Weekly проаналізувала цей проект закону. У ньому пропонується закріпити на рівні закону норму про те, що Кабінет Міністрів України (КМУ) може призначати та звільняти керівників держкомпаній (суб’єктом управління яких є КМУ) виключно за пропозицією наглядових рад держкомпаній. Таким чином, остаточне рішення про призначення/звільнення керівника залишатиметься за КМУ, що збереже за державою можливість для політичного втручання у діяльність держкомпаній. Також законопроектом передбачено збереження за КМУ існуючих повноважень щодо затвердження фінансових планів держкомпаній.

Перший віце-прем'єр обговорив з представниками ЄБРР питання корпоративного управління. Перший віце-прем'єр - Міністр економіки Олексій Любченко провів зустріч з керуючим директором Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) у країнах Східної Європи та Кавказу Маттео Патроне та іншими представниками ЄБРР. 

Під час зустрічі її учасники, зокрема, обговорили реформу корпоративного управління в Україні.Представники ЄБРР озвучили ключові пріоритетні напрями своєї діяльності  в Україні, у тому числі, наголосили на продовженні співпраці з "Укравтодором", в рамках якої передбачено зміцнення корпоративного управління та антикорупційної політики. Також, уряд та представники ЄБРР обговорили питання відновлення роботи Номінаційного комітету.

НБУ погодив нового голову правління ПриватБанку. 8 червня Національний банк України (НБУ) погодив кандидатуру Герхарда Бьоша на посаді голови правління "ПриватБанку". Бьош був призначений наглядовою радою банку строком на п’ять років.

Посли країн G7 в Україні відзначили професійний та конкурентний процес відбору голови правління "ПриватБанку". Вони також наголосили, що продемонстрована у процесі відбору стійкість до зовнішнього тиску свідчить про переваги належного корпоративного управління.

Два тижні тому ми повідомляли, що наглядова рада "ПриватБанку" призначила Герхарда Бьоша новим головою правління.

Держкомпанії під управлінням Мінекономіки принесли мільярдні збитки у 2020 році. За 2020 рік підприємства, які належать до сфери управління Міністерства економіки, відзвітували про сукупні чисті збитки на суму 5,8 млрд грн. За повідомленням Марлін, найбільші збитки за 2020 рік отримали:

  • "Державна продовольчо-зернова корпорація України" – 5,8 млрд грн;
  • "Аграрний фонд" – 197 млн грн;
  • Науково-виробниче об'єднання "Павлоградський хімічний завод" – 156,9 млн грн;
  • Державне підприємство "Конярство України" – 92,3 млн грн. 

Для порівняння, за результатами 2019 року держкомпанії Мінекономіки відзвітували про 4,9 млрд грн збитку. За підсумками 2020 року середня кількість працевлаштованих осіб на державних підприємствах Мінекономіки становила 23 651 осіб.

Банки

Ощадбанк оскаржить рішення, яким було скасовано компенсацію у 1,3 мільярда доларів за анексією Криму. "Ощадбанк" подав до Касаційного суду Франції заяву про оскарження рішення Апеляційного суду Парижа, яким той встановив відсутність юрисдикції у Паризького арбітражу та, як наслідок, скасував рішення про відшкодування банкові 1,3 млрд дол збитків, завданих Російською Федерацією у зв’язку з анексією Криму.

Раніше ми повідомляли, що Апеляційний суд Парижа задовольнив позицію Російської Федерації, яка, відповідно до рішення Паризького арбітражу була зобов’язана сплатити "Ощадбанку" 1,3 млрд дол. Національний банк України висловив занепокоєння з приводу такого рішення та підкреслив важливість доведення на міжнародному рівні того, що дії Росії проти України були незаконними.

Энергетический сектор

Посли G7 обговорили з керівництвом Енергоатому його корпоратизацію. Посли G7 зустрілися з т.в.о. президента "Енергоатому" Петром Котіним та обговорили плани з модернізації українських енергосистем та їх глибшої інтеграції з енергосистемами Європи.

Посли підкреслили потребу в лібералізованому та конкурентному ринку електроенергії, а також наголосили на необхідності корпоратизації "Енергоатому" та приведенні його діяльності у відповідність до принципів ОЕСР.

[Звертаємо увагу, що рішення про початок корпоратизації "Енергоатому" було прийнято ще у 2012 році відповідно до Національного плану дій на 2012 рік щодо впровадження Програми економічних реформ в Україні на 2010–2014 роки. Однак, з того часу жодного прогресу у корпоратизації компанії не відбулося. SOE Weekly.]

Укренерго та Енергоатом вийшли на мільярдні прибутки. Як повідомляє Марлін, за перший квартал 2021 року "Енергоатом" отримав прибуток у розмірі 1,01 млрд грн, а "Укренерго" у розмірі 3,72 млрд грн.

Для порівняння, у першому кварталі 2020 року "Енергоатом" отримав 1,6 млрд грн чистих збитків, а повний рік завершив зі збитками у 4,8 млрд грн.Відповідно до звіту "Енергоатому", опублікованого Марлін, компанія у першому кварталі 2020 року через курсові різниці втратила 4,7 млрд грн., тоді як у першому кварталі 2021 року втрат, пов’язаних курсовою різницею, не мала. Можна зробити висновок, що саме це і є основною причиною покращення фінансових показників "Енергоатому" за останній квартал.

"Укренерго" у відповідний період минулоріч отримало 4,6 млрд грн збитків, а повний рік завершило із збитками у 27,5 млрд грн.

Прибуток "Укренерго" на початку 2021 року був зумовлений збільшенням доходів від передачі електроенергії, реактивної електроенергії та диспетчеризації, а також зменшенням загальних витрат на 2,9 млрд грн.

У минулому випуску ми повідомляли, що "Укренерго" та "Енергоатом" очолили список найзбитковіших підприємств 2020 року. "Укренерго" відзвітував про 27,5 млрд грн збитків, в той час як "Енергоатом" завершив рік зі збитками у 4,8 млрд грн.

Світовий банк надасть Україні 211 мільйонів доларів кредиту на енергетику. За повідомленням Міністерства енергетики, Світовий банк та Фонд чистих технологій нададуть Україні 211 млн доларів кредиту для підвищення стійкості енергосистеми для європейської інтеграції енергомережі та встановлення гібридних систем з виробництва електроенергії на "Укргідроенерго". Із загальної суми, 177 млн доларів надійде від Світового банку, а ще 34 млн доларів - від Фонду чистих технологій.

Рада директорів Світового банку розгляне пакет гарантійних та фінансових угод до кінця червня. В межах проєкту передбачено встановлення систем акумулювання енергії на 4 ГЕС "Укргідроенерго", а також встановлення сонячних електростанцій (СЕС) потужністю 35,9 МВт як резервного джерела енергопостачання, а також для заряджання акумуляторів. Для аналогічних потреб на Дністровській ГЕС буде встановлено акумулятори потужністю 15 МВт та СЕС потужністю 28 МВт.

Оборонная промышленность

Законопроект про реформування Укроборонпрому передано парламенту для розгляду у другому читанні. Генеральний директор "Укроборонпрому" Юрій Гусєв заявив, що Комітет Верховної Ради України (ВРУ) з питань національної безпеки, оборони та розвідки одноголосно прийняв рішення передати законопроект № 3822 щодо реформування "Укроборонпрому" парламенту для розгляду у другому читанні.

Останні зміни редакції законопроекту було опубліковано на сайті ВРУ 11 червня 2021 року, коли цей випуск SOE Weekly готувався до публікації.

Раніше ми аналізували редакцію законопроекту, який було прийнято у першому читанні. Згідно цієї редакції, реформа концерну "Укроборонпром" буде здійснюватися у три етапи:

  • Перший етап передбачає підготовку учасників концерну до реорганізації. На даному етапі "Укроборонпром" залишатиметься уповноваженим суб'єктом управління об'єктами державної власності оборонно-промислового комплексу (ОПК) до моменту перетворення на акціонерне товариство. Наглядова рада "Укроборонпрому" складатиметься з 7 членів, 2 з яких призначаються Президентом України, 2 – Кабінетом Міністрів України (КМУ), а ще 3 є незалежними.
  • Другий етап передбачає перетворення учасників концерну на акціонерні товариства або товариства з обмеженою відповідальністю.
  • Третій етап передбачає безпосередньо корпоратизацію "Укроборонпрому" на акціонерне товариство, у тому числі ухвалення відповідного рішення Кабміном і затвердження статуту.

У свою чергу, держава в особі КМУ або галузевого міністерства [наразі - Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості України – SOE Weekly], буде засновником та єдиним акціонером створеного в результаті трансформації "Укроборонпрому" акціонерного товариства.

На думку SOE Weekly, редакція законопроекту, яку було прийнято у першому читанні не відповідала Керівним принципам ОЕСР з корпоративного управління держпідприємствами і потребувала внесення істотних правок для приведення у відповідність до Керівних принципів.

Зокрема, попередня редакція законопроекту:

  • закріплювала конфліктуючі ролі держави як власника, розробника політики та регулятора, оскільки створювала можливості для втручання з боку політиків, зокрема галузевого міністерства;
  • залишала можливості для політичного втручання і корупції, оскільки не гарантувала незалежності наглядової ради;
  • дозволяла легко замінити керівництво і, відповідно до запропонованої системи корпоративного управління, створити серйозні ризики під час передачі активів під час трансформації у тому вигляді, у якому це тоді пропонувалося.

Раніше Гусєв закликав Президента України визначити законопроект № 3822 як "невідкладний".

Приватизация

Фонд держмайна продав ще один завод Укрспирту. Окреме майно Караванського МПД та зберігання спирту ДП "Укрспирт" у Харківській області було продано на приватизаційному аукціоні. Стартова ціна лоту, склала 23,1 млн грн та протягом аукціону зросла до 101 млн грн.

За повідомленням Фонду державного майна України (ФДМУ) за право власності на відкритих торгах змагалися троє учасників. Зазначається, що підприємство було засновано у 1837 році і пройшло чергову модернізацію у 2019 році.

Для завершення приватизації переможець має підписати протокол про результати аукціону, укласти договір купівлі-продажу і здійснити розрахунок – після цього процес приватизації об’єкту вважатиметься офіційно завершеним. Кожен учасник аукціону також попередньо сплачує гарантійний внесок у розмірі 2 млн грн, який у разі відмови від підписання договору переможцем буде перераховано до держбюджету.

Успішна приватизація Львівської колонії. Цього тижня, Фонд державного майна України продав окреме майно непрацюючої "Львівської виправної колонії №48" за 407,5 млн грн.Продаж активів відбувався двома лотами. 

За право власності на перший лот змагалися семеро учасників, ціна лоту стартувала з 132,7 млн грн., а продано його було за 377,5 млн грн.

За другий лот змагалося дев'ятеро учасників. Стартова ціна з 3,4 млн грн збільшилася у вісім разів – до 30 млн грн.

Государственные активы

Фонд держмайна хоче повернути у власність держави нафтопровід "Самара – Західний напрямок". Господарський суд Житомирської області відкрив провадження за позовом Фонду державного майна України про повернення у власність держави нафтопроводу "Самара – Західний напрямок", аршетованого активу "Прикарпатзахідтрансу", пов'язаного з Віктором Медведчуком.

Судове засідання щодо розгляду цього провадження призначено на 14 вересня.

Раніше, ми повідомляли, що за результатами тендеру Агентство з розшуку та менеджменту активів (AРМА) обрало "Укртранснафту" управителем частини нафтопроводу "Самара –Західний напрямок". Далі мала бути здійснена оцінка активів та укладено договір між АРМА та "Укртранснафтою".

Також, ми повідомляли, що "Укртранснафта" повинна була забезпечити охорону та утримання в належному стані трубопроводу "Самара – Західний напрямок" згідно з рішенням Вищого антикорупційного суду.


powered by lun.ua
Подпишитесь на наши уведомления!