"Укрпошта" покупает банк. Для чего?

"Укрпошта" покупает банк. Для чего?

Четверг, 20 мая 2021, 13:30 -
Фото Дмитрия Ларина
Руководство "Укрпошти" не теряет надежды заняться банковским бизнесом. После провала идеи стать банком оператор доставки почты заявил о намерении приобрести финансовое учреждение. Что из этого получится? (укр)

17 травня голова правління "Укрпошти" Ігор Смілянський зробив несподівану заяву: компанія збирається купити один з українських банків. Для цього вже оголосили тендер на закупівлю послуг компанії-оцінювача.

Угоду планують завершити за п'ять-шість місяців, тобто до кінця 2021 року в Україні може з'явитися поштовий банк.

Ідея виходу "Укрпошти" на банківський ринок не нова. Депутати вже робили спроби перетворити на банк саму компанію.

Через це між керівниками "Укрпошти" та Нацбанку виникла суперечка: регулятор послідовно виступав проти надання можливості займатися банківською діяльність найбільшому поштовому оператору країни.

Купівля "Укрпоштою" банку, схоже, є певним компромісом між НБУ та оператором поштового зв'язку. Та й банківський регулятор наразі не висловлюється категорично проти цього, зазначаючи лише, що придбання банку ще має погодити уряд.

Чому "Укрпошта" намагається вийти на банківський ринок, який банк вона може купити і хто за це заплатить?

Спроба №2

Рік тому, 19 травня 2020 року, Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт щодо розширення списку послуг, які може надавати "Укрпошта". Мова йде про фінансові послуги.

Після остаточного ухвалення документа "Укрпошта" зможе випускати платіжні картки і залучати кошти населення як депозити. Водночас, отримавши право займатися банківською діяльністю, оператор виводився з-під нагляду Нацбанку.

Схоже, саме через це регулятор став чи не найбільшим противником створення в Україні "поштового банку".

"Цей законопроєкт – небезпечна ідея. Вона красива лише на папері, але на практиці – надто ризикова і витратна для держави. Перетворення "Укрпошти" на банк нашкодить тим, для кого воно затівається, – звичайним громадянам, які будуть користуватися послугами "недобанку", – вважає колишній керівник Офісу правління НБУ Арсен Макарчук.

Головна претензія регулятора до виходу "Укрпошти" на банківський ринок стосувалися того, що оператору дозволялося б вести рахунки і залучати депозити, але як і куди компанія вкладала б залучені кошти, проконтролювати ніхто б не зміг.

"Ми можемо проконтролювати банки, а пошту за законом – ні. За банківський сектор ми спокійні, ми знаємо, кого банки кредитують, які є застави. Куди підуть гроші з вкладів в "Укрпошті", не може сказати ніхто", – переконував рік тому Макарчук.

Крім того, "Укрпошту" звинувачували у нефаховості. Мовляв, державна компанія не розуміє, як працює банківський ринок, тому ймовірність того, що вона отримає збиток за цим напрямком діяльності, дуже висока.

У компанії вирішили прислухатися до критики Нацбанку, однак від намірів вийти на банківський ринок не відмовилися. Придбання банку "Укрпоштою" – компромісне рішення, яке нівелює основну критику НБУ.

По-перше, на такий банк будуть поширюватися всі регуляції Нацбанку щодо ліквідності та структури активів, а в разі виникнення проблем НБУ зможе підтримати банк кредитом рефінансування.

По-друге, купівля банку означатиме, що банківські операції "Укрпошта" буде обліковувати окремо від небанківських. Іншими словами, зникне ризик, що за залучені від вкладників кошти вона купить пральний порошок для його продажу у відділеннях.

Наразі НБУ ставиться до ідеї купівлі банку стримано.

На запит ЕП в регуляторі лише вказали, що рішення про надання дозволу на таку угоду (НБУ погоджує набуття істотної участі в банках) ухвалюватиметься на підставі аналізу "запланованого бізнес-плану банку, життєздатності моделі діяльності банку та наявності в АТ "Укрпошта" ресурсів для реалізації бізнес-плану".

Щодо останнього, то тут "Укрпошта" може мати певні труднощі.

Звідки гроші

Закон "Про банки і банківську діяльність" забороняє купувати банки за кредитні кошти, тому придбати банк "Укрпошта" може або за власні гроші, або за кошти свого акціонера – держави, тобто платників податків.

Останній варіант можна сміливо виключити: уряд і без цього має багато проблем.

Без видимої співпраці з МВФ вже у вересні може виникнути значний дефіцит коштів. У вересні Україна повинна виплатити понад 100 млрд грн як погашення та обслуговування зовнішніх боргів.

Якщо в держави і з'являються вільні ресурси, то їх спрямують на фінансування пріоритетів Володимира Зеленського: або на "Велике будівництво", або на програми здешевлення кредитів для бізнесу та іпотек. Створення "поштового банку" серед цих пріоритетів немає.

Отже, у питанні купівлі банку "Укрпошті" варто розраховувати лише на власні ресурси. За підсумками 2020 року компанія отримала рекордно великий прибуток – 160 млн грн.

Половину цієї суми поштовий оператор переказав до бюджету як дивіденди. Решти, 82,5 млн грн, навряд чи виставить для придбання банку, мінімальний розмір статутного капіталу якого становить 200 млн грн.

Та й початок 2021 року для "Укрпошти" виявився набагато менш вдалим, ніж попередній рік. Через підвищення розміру мінімальної зарплати витрати компанії різко зросли.

При цьому регулятор (Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації) та уряд відмовляються підвищувати тарифи на послуги поштового оператора, тож за перший квартал компанія повідомила про 128 млн грн збитків.

"Якщо тарифи залишаться такими, як зараз, і постанова Кабміну щодо примусового переведення пенсіонерів у банк залишиться в силі, то, крім стресу й проблем для понад 2 мільйонів пенсіонерів і звільнення понад 14 тис співробітників, "Укрпошта" закінчить рік з більш ніж 700 мільйонами гривень збитку", – попередив керівник "Укрпошти" Ігор Смілянський.

Звідки оператор, який перебуває у далеко не найкращій формі, зможе взяти гроші на придбання банку – велике питання.

ЕП звернулася до "Укрпошти" із запитом щодо джерел фінансування майбутньої операції, однак у компанії не пролили світло на це питання. Там лише зазначили, що очікують витратити на придбання банку мінімальну суму.

"Враховуючи те, що "Укрпошті" не потрібні портфелі, майно й мережа відділень, ми розраховуємо на мінімальну ціну", – йдеться у відповіді на запит.

Навіть якщо компанії вдасться знайти гроші на купівлю банку і цю угоду погодять НБУ та уряд, витрати компанії на цьому не закінчаться.

"Банківська діяльність – не така прибуткова, як може здатися на перший погляд. Це, перш за все, великі витрати: на підготовку звітності, на проведення всіх необхідних перевірок, на відповідність різноманітним нормативам.

Якусь частину коштів потрібно обов'язково тримати в НБУ як резерви. Багато грошей треба буде вкладати в розвиток банку, а це недоотримані прибутки і дивіденди до бюджету", – вважає асоційований експерт "CASE-Україна" Євген Дубогриз.

Додаткові витрати "Укрпошті" потрібно буде здійснити, аби гарантувати безпеку своїх відділень, які можуть використовуватися для надання банківських послуг, та на перевезення значних обсягів готівки.

Усі ці витрати протягом перших років роботи поштового банку ляжуть на плечі держбюджету, який, у кращому разі, недоотримуватиме мільйони гривень дивідендів, а в гіршому – муситиме фінансувати розвиток поштового банку.

Навіщо "Укрпошті" банк

Головна мотивація для виходу "Укрпошти" на банківський ринок – забезпечення більшої кількості українців доступом до фінансових послуг.

"За даними Світового банку, 38% українців досі не мають банківських рахунків. Тобто більш ніж кожен третій у нашій країні перебуває поза фінансовою системою", – наголошує Ігор Смілянський.

Вихід національного поштового оператора на банківський ринок, за його словами, може забезпечити банківськими послугами, перш за все, мешканців віддалених сіл, у яких немає банківських відділень.

"Ми єдині, хто працює там, де немає банків, магазинів, аптек і навіть доріг. Кількість відділень "Укрпошти" – 10 860, що майже на 40% більше, ніж покриття всіх банківських відділень країни.

Ми існуємо там, де розвиток фінансової грамотності населення має стати пріоритетним завданням для регулятора. Сільські відділення "Укрпошти" покривають близько 15 мільйонів жителів країни, які поза фінансовою інклюзією", – каже Смілянський.

Майбутні клієнти поштового банку – сільські мешканці, пенсіонери та клієнти банків, що закрили свої відділення.

Також поштовий банк може стати посередником у більшості операцій з продажу сільськогосподарської землі. Відповідно до закону, такі операції мають відбуватися в безготівковій формі, однак присутність банків у селах дуже низька.

На поштовий банк "Укрпошта" покладає ще й великі фінансові сподівання. У 2020 році компанія отримала близько 1,2 млрд грн доходів від надання фінансових послуг (близько 14% чистого доходу за 2020 рік).

Отримання банківської ліцензії чи створення поштового банку дозволить примножити ці доходи, розширивши можливості компанії на ринку фінансових послуг.

При цьому співпрацювати з іншими банками, представники яких могли б надавати послуги клієнтам у поштових відділеннях, для компанії не настільки вигідно, пояснюють експерти.

"Кооперація з іншими банками для компанії менш приваблива. "Укрпошта" витрачає кошти на інфраструктуру, тоді як партнерський банк отримує клієнта та основний заробіток", – пояснює фінансовий аналітик групи ICU Михайло Демків.

Однак чи зможуть додаткові доходи від банківської діяльності компенсувати витрати "Укрпошти" на розвиток поштового банку, прогнозувати ніхто не береться.

Який банк купить "Укрпошта"

Відповідно до умов тендеру з відбору оцінювача, банк, який збирається придбати "Укрпошта", має належати до групи приватних банків з українським капіталом і мати чисті активи менш як 700 млн грн на початок 2021 року.

"Це має бути банк з бездоганною діловою репутацією та без проблемного кредитного портфеля.

Оскільки "Укрпошта" має власну мережу відділень (більшу, ніж у будь-якого банку, і в півтора рази більшу від загальної кількості всіх відділень банківської системи країни), чисельність відділень не є критерієм відбору", – уточнив заступник гендиректора "Укрпошти" з розвитку мережі Дмитро Поліщук.

Під ці критерії підпадає незначна кількість українських банків.

Відповідно до даних НБУ та розрахунків аналітичного центру "CASE-Україна", на купівлю є лише шість претендентів: "Альпарі банк", банк "Портал", "Банк траст-капітал", "Оксі банк", "Європейський промисловий банк" та "Банк фамільний".

В "Укрпошті" відмовилися уточнити, з власниками яких банків проводять переговори.

ЕП також звернулася до вказаних банків з проханням про коментар, проте на момент публікації отримала відповідь лише від банку "Траст-капітал", у якій представники фінустанови відмовилися від коментарів.

Замість висновку

Стратегія розвитку фінансового сектору до 2025 року передбачає, що за п'ять років держава має зменшити свою частку на банківському ринку з близько 55% у 2021 році до менш як 25%.

Кожен з чотирьох державних банків (Ощадбанк, Укрексімбанк, Приватбанк, Укргазбанк) має складну історію приватизації.

Ощадбанк неможливо продати доти, доки він не стане членом системи гарантування вкладів. Для цього потрібно ухвалити низку законів.

Укрексімбанк навряд чи був би цікавим для інвесторів, оскільки він лишається останнім збитковим держбанком (за підсумками 2020 року).

Приватбанк застряг у сотнях судових процесів з колишніми власниками. Такий проблемний актив погодиться купити хіба що той, хто знайде спільну мову з Ігорем Коломойським та Геннадієм Боголюбовим.

Єдиний банк, який наблизився до хоча б часткової приватизації – Укргазбанк. Однак навіть у цьому випадку мова йде лише про можливість входження у його капітал Міжнародної фінансової корпорації.

Чи сприятиме виконанню цілей стратегії розвитку фінансового сектора створення в Україні чергового державного банку з мільйонами клієнтів із сільської місцевості?

Як фактична монополія держави на банківському ринку впливатиме на якість банківських послуг та розвиток банківських продуктів?

І чи дійсно від збільшення кількості державних банків виграють їх клієнти та кінцеві бенефіціарні власники – українці?


powered by lun.ua
Подпишитесь на наши уведомления!