Экспорт заводов. Как украинские компании "пускают корни" в Европе

Вторник, 5 февраля 2019, 08:20 -
Какие компании из Украины готовы строить заводы в ЕС, в каких странах, и что дает "европейская прописка" украинскому производителю. (укр)

Український бізнес на світових ринках представлений переважно експортом сировини, товарів і послуг. Корпорацій родом з України, що мають виробничі потужності за кордоном, — одиниці.

Проте кількість компаній, які виступають інвесторами проектів за кордоном, зростає.  

Після підписання угоди про зону вільної торгівлі з ЄС українські компанії активізувалися і частина з них вирішила придбати або побудувати власні виробничі потужності у Євросоюзі.

У першу чергу, такі проекти цікаві виробникам аграрної продукції і представникам харчової індустрії.

ЕП зібрала кілька прикладів розміщення українськими компаніями виробничих потужностей у країнах ЄС. Які вітчизянні компанії будують заводи за кордоном, у яких країнах, і що це їм дає?

Kormotech. Експансія на Північ

Львівське ТОВ "Кормотех" (Kormotech LLC) — найбільший виробник кормів для домашніх тварин в Україні. Власники — Ростислав та Олена Вовк.

Основні потужності розташовані у селі Прилбичі Яворівського району. Експортує продукцію до 19 країн.

Компанія відома за чотирма торговими марками: "Гав!" — корми для собак, "Мяу!" — корми для котів, Сlub 4 Paws — корми для собак та котів вищої якості, Optimeal — корми для собак та котів вищої якості з пребіотиками, ягодами і травами.

Компанія бачить себе серед 50 найбільших виробників кормів для котів та собак у світі і будує завод з виробництва вологих кормів у Литві для налагодження контактів із скандинавськими країнами. Після його запуску до обсягу загального виробництва додасться ще 5 тис тонн продукції щорічно.

Інвестиції у будівництво та запуск нових виробничих потужностей становитимуть щонайменше 6 млн євро. Запуск заводу запланований на листопад 2019 року.

"Будівництво заводу у Литві дозволить почати та налагодити співпрацю з країнами Скандинавії шляхом зручного морського сполучення між ними", — пояснив СЕО ТОВ "Кормотех" Ростислав Вовк.

За його словами, на заводі працюватиме частина фахівців з української команди.

Kormotech входить до трійки найбільших вітчизняних виробників кормів і до тридцятки ключових виробників кормів у Європі.

фото Кормотех
фото Кормотех

"Миронівський хлібопродукт". На всіх фронтах

"Миронівський хлібопродукт", який більшість українців знають за брендом "Наша Ряба", уже давно є найбільшим виробником курятини в Україні. Компанія бізнесмена Юрія Косюка донедавна отримувала з бюджету найбільшу частку аграрних дотацій.

В Україні компанії затісно, а ринки країн постсоціалістичного простору для МХП уже не такі привабливі, як раніше.  

У 2016 році компанія відкрила підприємство MHP BV у Голландії з головним офісом у місті Венендал.

"До Голландії надходить наша сировина з України. Там вона переробляється, упаковується і потрапляє до кінцевого споживача. В основному ми співпрацюємо із сектором HoReCa, однак наша продукція потрапляє і в інші канали продажів", — пояснює ЕП керівний директор компанії MHP BV Ярослав Михайловський.

Із Голлландії продукція МХП йде в Німеччину, Велику Британію, Бельгію, Нідерланди, Люксембург, Францію, Іспанію, Португалію.

Обсяг інвестицій в проект для такого потужного гравця незначний 3,5 млн дол.

Крім того, у 2017 році компанія у співпраці з європейським дистриб'ютором заснувала м'ясопереробний завод у Словаччині. Обсяг інвестицій близько 3 млн дол.

У 2018 році МХП оголосив про свої плани інвестувати близько 200 мільйонів євро у виробничу базу компанії Perutnina протягом найближчих 4-5 років, щоб зміцнити існуючу бізнес-модель, інвестувати в розвиток та технології, а також у сильні бренди Perutnina.

Perutnina Ptuj — вертикально інтегрована компанія в Південно-Східній Європі. Володіє потужностями з вирощування бройлерів у Словенії, Хорватії, Сербії, Боснії і Герцеговині. Працює у 22 країнах.

"МХП робить стратегічний крок з розширення діяльності, який принесе компанії додану вартість та посилить її позиції як глобального гравця. Perutnina Ptuj отримує стратегічного і довгострокового інвестора", відзначають в компанії.

Українці вже працюють у складі команди топ-менеджменту європейських компаній і на заводах.

фото миронівський хлібопродукт 

IMMER Group. Скандинавський фактор

Уже понад 20 років IMMER Group забезпечує повний цикл виробництва гнучких пакувальних матеріалів, плівок та етикеток. Головний клієнт компанії — ринок FMCG, тобто сегмент товарів широкого вжитку.

IMMER Group у 2017 році запустила завод у Латвії.

"Ми шукали виробничий майданчик, який дозволив би нам розширити експортний потенціал, технологічні та виробничі можливості. Ми об'їздили кілька країн, знайомилися з умовами ведення бізнесу, рівнем підтримки з боку держави. Зупинилися на Латвії. Поруч — Литва, Естонія, Фінляндія, Швеція, Данія, Польща, Німеччина цікаві для нас ринки", пояснює президент і власниця компанії Ірина Мірошник.

Загальна сума інвестицій у нове підприємство сягає 5,7 млн євро. Особливість заводу можливість випуску за один прогон до 5 млн упаковок одного виду, але з дизайном, що не повторюється.

Серед співробітників та керівництва заводу в Латвії — чимало українців.

IMMER Group
IMMER Group
IMMER Group

T.B.Fruit. Польський транзит

З компанією T.B.Fruit більшість українців знайомі завдяки торговій марці "Галіція". Власник — Тарас Барщовський.

Компанія виробляє концентровані соки, її продукція популярна в Україні.

Загальна потужність переробних заводів T.B. Fruit сягає 1,2 млн тонн концентрованого соку на рік. Компаніє має завод в Молдові і два заводи в Польщі, починає будувати завод з переробки ягід та яблук у Мазовецькому воєводстві. Вартість проекту — 40 млн євро.

Заводи в Польщі переробляють не лише яблука, а й полуницю, малину, смородину, вишню, аґрус. Близько 90% виробленої продукції компанія експортує в інші країни.

фото T.B. Fruit
фото T.B. Fruit

Ovostar Union. Курс на Балтію

Ovostar Union входить до числа провідних виробників курячих яєць у Європі, а також сухих та рідких яєчних продуктів. ВласникиБорис Бєліков та Віталій Вересенко.

Компанія планує запустити виробництво яєць у Латвії і вже придбала для цього обладнання на 26 млн євро. Загальний обсяг інвестицій у проект Gallusman до 2026 року становитиме 86 млн євро.

На підприємстві планують тримати до 8 млн курей. Передбачено також будівництво цеху з виробництва кормів та біогазової станції. Будівництво планують почати в другій половині 2019 року.

фото овостар
фото latifundist.com

Що дає "європейська прописка"

"Придбанням активів за кордоном найактивніше цікавляться компанії АПК, у складі яких важливе місце посідає переробка, а не просте виробництво сировини, як, наприклад, у всіх компаній рослинництва", — пояснює керівник напряму послуг з корпоративних фінансів та M&A EY в Україні Владислав Остапенко.

За його словами, "європейська прописка" українцям необхідна для здійснення масштабних продажів у ЄС, тому що часто квоти на експорт продукції невеликі і єдиним виходом є наявність власного виробництва на території ЄС.

"Європейський ринок досить закритий, він захищає своїх виробників багатьма методами. Кожній українські компанії, яка має амбіції бути широко представленою на ринку ЄС, рано чи пізно доведеться відкривати там виробництво", — наголошує генеральний директор асоціації "Український клуб аграрного бізнесу" Тарас Висоцький.

За словами заступниці міністра аграрної політики та продовольства з питань євроінтеграції Ольги Трофімцевої, український експорт продукції АПК до країн ЄС продовжує зростати. У 2016 році він становив понад 4 млрд дол, у 2017 році 5,8 млрд дол, у 2018 році — перевищив 6,3 млрд дол.

"Така динаміка чітко демонструє успішність угоди про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС у сфері АПК", вважає вона.

Справді, ЄС для України  гігантський ринок з вищою купівельною спроможністю споживачів.

"Середня ціна курячого філе у Європі перевищує 200 грн за кг: у Бельгії, Іспанії та Чехії — 180-200 грн, в Австрії та Греції — близько 300 грн за кг", зазначає директор KPMG в Україні Максим Завальний.

"Придбання європейських підприємств чи будівництво власних відкриває для українських виробників нові можливості збуту, диверсифікує валюту виручку, зменшує валютний ризик", додає аналітик інвесткомпанії Concorde Capital Андрій Передерей.

Нові потужності у ЄС можуть мати на меті збільшення доданої вартості. Там може відбуватися додаткова переробка напівфабрикатів — як на потужностях компанії МХП.

За словами Завального, собівартість виробництва у ЄС зростає несуттєво через високий ступінь автоматизації і навіть дозволяє зекономити на логістичних витратах завдяки невеликим відстаням та відкритим кордонам між країнами Євросоюзу.

Для українських виробників власні фабрики у Польщі чи Литві дозволяють позиціонувати себе як компанії ЄС і відчиняти двері на інші ринки.