Обшуки та збитки в Укрзалізниці, Міноборони не віддає збиткові готелі: підсумки тижня для держпідприємств

Обшуки та збитки в Укрзалізниці, Міноборони не віддає збиткові готелі: підсумки тижня для держпідприємств

Субота, 10 квітня 2021, 11:20 -
Щотижня команда аналітиків-консультантів з питань корпоративного управління готує для ЕП дайджест про головні події в житті держпідприємств. Що важливого сталося 5-9 квітня?

Приватизація

Державний бюджет отримав півмільярда від приватизації спиртзаводів. За повідомленням Фонду держмайна, у першому кварталі 2021 року від приватизації надійшло до бюджету 963,3 млн грн, з яких 498,7 млн грн принесла приватизація спиртзаводів.

[Згідно із планом надходжень від приватизації, у 2021 році вони становитимуть 12 млрд грн. Такого результату можна досягти лише завдяки приватизації великих держпідприємств. Минулого тижня Верховна рада прийняла у другому читанні проект закону №4543, яким розблокувала можливість для проведення аукціонів великої приватизації. Для набрання чинності закон повинен ще бути підписаний президентом. Рік тому парламент заблокував велику приватизацію, пояснивши це пандемією коронавірусу. – SOE Weekly.]

Корпоративне управління у держпідприємствах

Уряд припинив повноваження члена наглядової ради Ощадбанку Тараса Кириченка та замінив його на Розу Тапанову. Кабмін своїм розпорядженням №268-р від 1 квітня припинив повноваження члена наглядової ради Ощадбанку Тараса Кириченка.

4 грудня 2019 року рішенням уряду його було призначено членом наглядової ради Ощадбанку як представника держави від Кабміну. Раніше, з 2013 по 2019 рік, Кириченко обіймав посаду голови правління "Правекс Банку".

На наступний день після припинення повноважень Кириченка на заміну йому рішенням КМУ було призначено Розу Тапанову.

Тапанова працює керівником Національного історико-меморіального заповідника "Бабин Яр". Раніше вона також працювала в адвокатському об’єднанні "Міжнародна правнича компанія", яку вона заснувала разом з Андрієм Єрмаком - чинним головою Офісу Президента.

[Відповідно до статті 7 закону "Про банки та банківську діяльність", наглядова  рада державного банку повинна складатися з дев'яти членів - шести незалежних членів та трьох представників держави (по одному від президента, КМУ та Верховної ради, відповідно).

Усі члени наглядової ради повинні відповідати кваліфікаційним вимогам щодо ділової репутації та професійної придатності. Нам невідомо про наявність у Тапанової професійного досвіду, необхідного для виконання обов’язків члена наглядової ради Ощадбанку.

Після свого обрання, кожен член наглядової ради банку має пройти процедуру погодження НБУ. Наразі відсутня інформація щодо погодження НБУ кандидатури Топанової. – SOE Weekly.]

Жмак оскаржує своє звільнення з "Укрзалізниці". Колишній голова правління "Укрзалізниці" Володимир Жмак оскаржує у суді рішення уряду про своє звільнення.

Жмак подав до суду позов проти "Укрзалізниці" та Кабміну, в якому вимагає скасувати рішення про його звільнення та визнати незаконним розпорядження уряду про призначення Івана Юрика в. о. голови правління компанії.

Господарський суд Києва вже відмовив Жмакові у забезпеченні позову. Зокрема, суд не встановив заборони для Кабміну ухвалювати рішення про обрання/призначення нового голови або в. о. голови правління "Укрзалізниці", а також здійснювати відбір кандидатів на посаду голови правління.

Як ми повідомляли раніше, наглядова рада "Укрзалізниці" одноголосно підтримала звільнення Жмака, після чого Кабінет міністрів звільнив його на своєму засіданні 17 березня. Обов’язки голови правління компанії тимчасово покладено на члена правління Івана Юрика.

Банки

Уряд відхилив стратегію розвитку Ощадбанку. За повідомленням Finclub, відповідно до витягу з протоколу №44 засідання Кабінету міністрів від 2 квітня, уряд відмовився схвалювати стратегію розвитку Ощадбанку.

Міністерству фінансів було доручено поінформувати наглядову раду Ощадбанку про наявність у Мінреінтеграції та Мінекономіки зауважень і пропозицій до зазначеної стратегії. Ощадбанк має протягом тижня допрацювати стратегію та повторно подати її проект на схвалення уряду.

За даними ЗМІ, Мінфін і наглядова рада Ощадбанку працювали над розробкою стратегією банку напротязі останніх трьох місяців.

[11 листопада 2020 року Кабінет міністрів затвердив основні напрямки діяльності Ощадбанку на 2020-2024 рр. Згідно з основними напрямками, державний банк повинен продовжувати зміцнювати свої позиції у роздрібному кредитуванні та комісійних продуктах, зберігати позиції в сегментах корпоративного бізнесу та мікро, малому та середньому бізнесі, зі зменшенням частки державних підприємств.

Як повідомляли ЗМІ, уряд доручав забезпечити приєднання Ощадбанку до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) з 1 січня 2021 року. Станом на сьогодні Ощадбанк не приєднався до ФГВФО.

[Примітно, що Мінреінтеграції та Мінекономіки взагалі брали участь у погодженні стратегії Ощадбанку. Крім того, незрозуміло, чому наявність зауважень до проекту стратегії банку з боку цих міністерств призвела до відмови у її схваленні з боку Кабміну.

Відповідно до статті 7 закону "Про банки і банківську діяльність", уряд виконує функції вищого органу управління державного банку. У свою чергу, рішення вищого органу оформляються актами уряду, проекти яких готуються і вносяться на розгляд Кабміну Мінфіном, і не підлягають погодженню з іншими заінтересованими органами.

Таким чином, якщо проект стратегії Ощадбанку відхилено через те, що її не було погоджено іншими міністерствами, це може свідчити про порушення норм законодавства при прийнятті цього рішення.

Заборона втручання інших органів у прийняття рішень вищого органу управління держбанків є необхідною для запобіганню конфлікту інтересів та ризикам політичного втручання у діяльність держбанків.

Незрозуміло, яку роль мають Мінреінтеграції чи Мінекономіки по відношенню до Ощадбанку. Існує ризик того, що залучення міністерств до процесу погодження стратегії Ощадбанку може призвести до покладення на банк суспільних обов’язків (PSO) без подальшого належного відшкодування з держбюджету. Крім того, такі дії можуть створювати можливість для політичного втручання в діяльність Ощадбанку.

Згідно з Керівними принципами ОЕСР щодо корпоративного управління держпідприємств: держава повинна чітко відокремлювати функцію власника від інших державних функцій (регулятора та розробника політики); PSO, які покладено на держкомпанії, мають бути в належній мірі компенсовані державою; держава як власник повинна запобігати політичному втручанню у діяльність держкомпаній. – SOE Weekly.]

Енергетичний сектор

"Газпром" зменшує транзит газу через Україну. За словами генерального директора "Оператора ГТС України" (ОГТСУ) Сергія Макогона, після запуску газопроводу "Турецький потік" транзит до Туреччини, Греції та Болгарії повністю перейшов на нові газопроводи, тим самим скоротивши транзит через Україну.

Наразі на південному напрямку транзит газу через Україну виконується тільки до Молдови. Якщо буде продовження "Турецького потоку" через Болгарію і Сербію, "Газпром" переведе на цей газопровід і транзит до Угорщини.

Макогон відзначив, що для України це означає втрату 10-12 млрд кубометрів транзиту щорічно, а тому дуже важливо не допустити завершення будівництва "Північного потоку 2".

Він додав, що з 1 квітня постачання газу в Румунію буде повністю забезпечуватися з боку Болгарії через "Турецький потік".

Нагадаємо, що 30 грудня 2019 року було підписано новий договір на організацію транспортування, а також транспортну угоду між "Нафтогазом" та ОГТСУ і міжоператорських угоду між ОГТСУ і "Газпромом".

Контракт передбачав транзит у 2020 році мінімум 65 млрд куб м російського газу, а в 2021-2024 роках – по 40 млрд куб м.

Особи, нібито пов'язані з Коломойським, заробили 370 мільйонів гривень на "Центренерго". ТОВ "Укрвуглезбагачення груп", кероване ймовірно афілійованими з Ігорем Коломойським особами, завдяки перепродажу вугілля для "Центренерго" "заробило" 120 млн грн, а ще 250 млн грн заборгувала шахтам.

Відповідно до розслідування журналістів, у середині березня преслужба "Центренерго" заявила, що держшахти на початку 2021 року не відвантажували вугілля на підприємство за прямими договорами. Натомість вугілля постачалося через ТОВ "Укрвуглезбагачення груп", попри дію наказу Міністерства енергетики, що забороняє постачання вугілля через приватних посередників без передоплати.

За інформацією журналістів, у січні-лютому "Укрвуглезбагачення груп" продала "Центренерго" близько 400 тис тонн вугілля. Його компанія купувала у шахт в середньому за 1200 грн/тонна, а перепродавала "Центренерго" за середньою ціною у 1640 грн/тонна. З урахуванням витрат на збагачення купленого вугілля, орієнтовний заробіток фірми лише за два місяці склав 120 млн грн.

Водночас, за даними співрозмовників Bihus.Info у Міністерстві енергетики, компанія не заплатила шахтам за вугілля близько 250 млн грн. З урахуванням цього боргу "заробіток" "Укрвуглезабезпечення груп" міг сягнути 370 млн грн.

Як ми повідомляли раніше, за інформацією "Центренерго", до недавнього часу постачання вугілля з державних шахт до компанії проводилися через приватну компанію "Укрвуглезбагачення груп", яка не розрахувалася з держшахтами за паливо.

Ця фірма має всі ознаки сумнівного посередника. За даними держреєстру юросіб, компанія має статутний капітал у розмірі 500 грн і належить людині, невідомій на ринку і зареєстрованій в Черкасах. Крім того, до листопада 2020 року фірма мала назву "Будівельна група "Монтаж-Буд" та відповідно до коду економічної діяльності займалася будівництвом, а після того змінила код діяльності на видобуток вугілля.

Можливі збитки "Нафтогазу". Відповідно до документу із фінансовою звітністю "Нафтогазу", який є у розпорядженні ЕП, за підсумками 2020 року НАК "Нафтогаз України" отримав 36,93 млрд грн сукупного збитку. Валовий збиток становив 0,8 млрд грн, а фінансовий прибуток від операційної діяльності склав 6 млрд грн.

Голова правління "Нафтогазу" Андрій Коболєв на своїй сторінці у Facebook зазначив, що компанія не має права коментувати свої фінансові показники до офіційного оприлюднення звітності. Він також заявив, що оприлюднена ЕП інформація є "некоректною", а "Нафтогаз" обов'язково невдовзі оприлюднить документи з усіма коментарями та поясненнями.

Інфраструктура

Обшуки у центральному офісі "Укрзалізниці". За словами нардепа зі "Слуги народу" Юлії Гришиної, що очолює тимчасову слідчу комісію (ТСК) Верховної ради з питань перевірки та оцінки стану "Укрзалізниці", Державне бюро розслідувань (ДБР) прийшло з обшуками до центрального офісу "Укрзалізниці".

8 квітня Національна поліція повідомила, що розкрила схему, яка передбачала імпорт понад 600 залізничних вагонів з Росії в Україну. [Залізничні вагони належать до товарів, які, згідно з постановою Кабінету міністрів від 30 грудня 2015 року №1147, не можуть ввозитися з Росії. SOE Weekly.]

Слідчі ДБР підозрюють, що вагони було завезено до України в режимі імпорту і поставлено на облік за підробленими документами.

За інформацією ЗМІ, обшуки проходили в кабінеті члена наглядової ради "Укрзалізниці" Адомаса Аудіцкаса через його можливу причетність до незаконного завезення в Україну вагонів з Росії.

[Незрозуміло, чому ДБР проводив обшук саме в кабінеті Адомаса Аудіцкаса, чи інші члени наглядової ради також мають кабінети в головному офісі "Укрзалізниці", і чи в них також проводилися обшуки.

Також незрозуміло, чи залізничні вагони було імпортовано для "Укрзалізниці" чи іншого перевізника. Навіть якщо вагони було імпортовано для Укрзалізниці, система корпоративного управління компанії не дозволила би окремому членові наглядової ради одноосібно прийняти рішення щодо відповідної угоди.

Якщо ДБР підозрює в причетності до цієї схеми Аудіцкаса, то ймовірніше за все, у іншій ролі, а не через зловживання посадовим становищем члена наглядової ради. SOE Weekly.]

"Укрзалізниця" отримала 12 мільярдів збитку у 2020 році. За підсумками 2020 року "Укрзалізниця" отримала чистий збиток у розмірі 11,9 млрд грн. Компанія зазначила, що на її результат значно вплинуло зниження доходів від вантажних та пасажирських перевезень у порівнянні з 2019 роком (на 10,3% та 58,3% відповідно), а також значне коливання курсових різниць (внаслідок коливання курсових різниць отримано чистий збиток у розмірі 5,5 млрд грн проти 4,3 млрд грн чистого прибутку у 2019 році).

[За очікуваного падіння пасажиропотоку, вантажообіг "Укрзалізниці" у 2020 році майже не змінився він склав 96,6% до вантажообігу 2019 року. Падіння доходів на фоні постійних обсягів може бути ознакою неефективної тарифної політики, яка визначається наказами Міністерства інфраструктури як регулятора галузі. SOE Weekly.]

Оборона

Готелі Міноборони працюють у збиток. За даними ЗМІ та фінансових звітів, готель "Козацький", що знаходиться на центральній площі країни (Майдан Незалежності у Києві), прозвітував за 2020 рік про чисті збитки на суму 12,2 млн грн. Готель "Власта" у м. Львів минулий рік завершив із 251 тис грн збитку. Готель "Братислава" у м. Кривий Ріг за 9 місяців 2020 року отримав 820 тис грн збитків.

У Фонді державного майна України підтвердили, що надіслали запити на передачу всіх трьох готелів Міноборони на приватизацію, оскільки ці активи є непрофільними для військового міністерства та є збитковими.

Однак в Міністерстві відмовилися від ідеї приватизації і залишили готелі під своїм управлінням.

У 2019 році Національне антикорупційне бюро України відкрило кримінальне провадження за фактами зловживання службовим становищем посадовими особами готелю "Козацький". За словами детективів НАБУ, з 2015 по 2019 рік, чиновники готелю використовували онлайн-служби бронювання для спрямування платежів клієнтів на свої приватні рахунки, а не на рахунки готелю. В результаті державний готель зазнав збитків на 12,09 млн грн.

[Варто зазначити, що обґрунтування необхідності володіння готелями державою, у тому числі Міністерством оборони, відсутнє. Це також суперечить "Основним засадам впровадження політики власності щодо суб’єктів господарювання державного сектору економіки", оскільки готельні послуги надаються багатьма приватними постачальниками на конкурентному ринку, а відтак – державні готелі сід приватизувати. SOE Weekly.]


powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!