Націоналізація "Мотор Січі", корпоративний конфлікт в "Укроборонпромі": підсумки тижня для держпідприємств

Націоналізація "Мотор Січі", корпоративний конфлікт в "Укроборонпромі": підсумки тижня для держпідприємств

Неділя, 28 березня 2021, 09:30 -
колаж Андрія Калістратенка
Щотижня команда аналітиків-консультантів з питань корпоративного управління готує для ЕП дайджест про головні події в житті держпідприємств. Що важливого сталося 22-26 березня?

Корпоративне управління держпідприємств

Колишній директор з комерційної роботи та логістики "Укрзалізниці" пояснив свою відставку. Іраклі Езугбая, екс-директор з комерційної роботи та логістики "Укрзалізниці", в інтерв'ю  Liga.net розповів, що залишив посаду, оскільки наглядова рада перестала реалізовувати реформи, які мали розділили компанію на "УЗ Карго" (вантажні перевезення) та "УЗ Інфра" (оператор інфраструктури).

Подаючи у відставку Езугбая сподівався звернути увагу на те, як уповільнення реформи шкодить інтересам держави та розвитку економіки країни. Він сказав, що затримка реформи стала причиною зростання лише пасажирських тарифів, але не вантажних.

За його словами сьогоднішня методика встановлення тарифів суперечить директивам ЄС, які не дозволяють крос-субсидування. В Україні пасажирські перевезення та виробничі напрямки залізниці субсидуються за рахунок доходів від доставки вантажів.

Іраклій Езугбая додав, що його команда розробила уніфікований тариф за тонно-кілометр за доступ до інфраструктури, але реформу зупинили без жодних пояснень.

Нагадаємо, Езугбая пішов у відставку у зв’язку з повільним реформуванням підприємства та травлею керівництва "Укрзалізниці". За його словами, "є певні сили, що не дуже зацікавлені у національному вантажному перевізнику".

Міністр інфраструктури прокоментував звільнення голови правління "Укрзалізниці".  Владислав Криклій пояснив звільнення Володимира Жмака відсутністю послідовної та системної стратегії з розділення компанії на бізнес-вертикалі.

Криклій зазначив, що уряд як власник "Укрзалізниці", хотів би розуміти - як саме в компанії планують здійснювати розділення. А дії правління були направлені на реєстрацію нових юридичних осіб без належного пояснення таких дій для наглядової ради, акціонерів та працівників компанії.

[У січні Владислав Криклій повідомив, що Мінінфраструктури затвердило нову організаційну структуру "Укрзалізниці", яка передбачає створення "УЗ Карго" (вантажні перевезення) та "УЗ Інфра" (оператор інфраструктури).

У свою чергу, відповідно до закону "Про акціонерні товариства", питання щодо створення нових юридичних осіб вимагає рішення наглядової ради. Це означає, що дії правління "Укрзалізниці" щодо створення нових юридичних осіб, вірогідно, санкціонувала наглядова рада компанії.

У своєму нещодавному інтерв'ю Іраклі Езугбая повідомляв, що у листопаді 2020 року правління "Укрзалізниці" отримало відповідне рішення наглядової ради, яке незабаром було скасовано. – SOE Weekly]

Нагадаємо, наглядова рада одноголосно підтримала пропозицію звільнити голову правління "Укрзалізниці" Володимира Жмака, після чого Кабінет міністрів прийняв остаточне рішення про його звільнення.

Суд розгляне апеляції щодо зупинки конкурсу на очільника ПриватБанку в кінці березня. Північний апеляційний господарський суд відкрив провадження за скаргами Кабміну та Приватбанку щодо заборони проведення закритого конкурсу на посаду голови правління банку. Розгляд справи призначено на 31 березня.

Нагадаємо, 24 лютого 2021 року Господарський суд Києва призупинив конкурсний відбір на посаду голови правління Приватбанку, задовольнивши вимогу про забезпечення позову профспілки ПриватБанку, яка вимагає скасувати проведення такого конкурсу.

Суд мотивував своє рішення тим, що у випадку, якщо результати конкурсного відбору буде визнано незаконними, це може призвести до нових судових позовів щодо результатів конкурсу.

Ощадбанк призначив Буца директором департаменту. Національний банк не погодив призначення Дмитра Буца членом правління Ощадбанку, після чого його повноваження припинили і призначили директором генерального департаменту з управління ризиками.

Посилаючись на власні джерела, ЗМІ повідомили про те, що Буцу було відмовлено в погодженні на посаду члена правління у зв’язку з відсутністю у нього професійної придатності.

Катерина Рожкова, перший заступник голови НБУ, повідомила, що вона була здивована тим, що Нацбанк не погодив кандидатуру Дмитра Буца на посаду члена правління Ощадбанку. Вона була присутня під час проведення з ним співбесіди, і більшість членів кваліфікаційної комісії відзначили високий професійний рівень кандидата.

За її словами його кандидатуру рекомендували для затвердження більшість членів кваліфікаційної комісії.

Проте, Комітет з питань нагляду (більшість членів якого складається з членів кваліфікаційної комісії), не підтримав рекомендацію кваліфікаційної комісії. Рожкова назвала такий прецедент "тривожним сигналом".

Пізніше заступник голови НБУ Ярослав Матузка заявив, що не бачить підстав для перегляду рішення щодо непогодження члена правління Ощадбанку. Рішення комітету НБУ з питань нагляду є результатом обговорення членів комітету і правління НБУ, які також мають право брати участь у засіданнях комітету.

Матушка не надав інформації щодо причин прийняття комітетом НБУ з питань нагляду рішення щодо непогодження Буца.

Нагадаємо, НБУ відмовив у погодженні Дмитра Буца на посаду члена правління – директора генерального департаменту з управління ризиками, незважаючи на наявність у нього значного банківського досвіду. Причини такого рішення НБУ залишаються незрозумілими.

ДПЗКУ створює раду директорів. Державна продовольчо-зернова корпорація (ДПЗКУ) оголосила про створення дорадчого органу в компанії - ради директорів.

За словами керівництва компанії, до ради директорів будуть входити керівники "провідних підприємств". [Незрозуміло, про які саме підприємства йдеться. ДПЗКУ має велику кількість відокремлених підрозділів та філій. – SOE Weekly.]

Як заявляють у компанії, рада директорів має покращити та систематизувати роботу з філіями компанії та залучити їх до вирішення проблем стратегічного розвитку компанії.

[У свою чергу, статутом ДПЗКУ не передбачено створення ради директорів, як органу управління компанії. Зокрема, не визначено повноваження та порядок функціонування такого органу. Як наслідок, статус та роль ради директорів є незрозумілим.

Варто зазначити, що згідно з протокольним рішенням уряду, ДПЗКУ входить до переліку держпідприємств, на яких мають бути впроваджені принципи корпоративного управління відповідно до стандартів ОЕСР, у тому числі має бути створена незалежна наглядова рада.

Однак, незважаючи на те, що створення незалежної наглядової ради в ДПЗКУ вимагається відповідно до закону "Про управління об’єктами державної власності", а також з 2018 року передбачено внутрішніми документами компанії, наглядову раду у ДПЗКУ досі не створено. – SOE Weekly.]

Банки

Системно важливі банки тепер можна відстежувати на веб-сайті НБУ. 

Національний банк запустив сторінку з основними параметрами 13 системно важливих банків – діяльність цих фінустанов впливає на стабільність усієї банківської системи.

На даній сторінці НБУ надав визначення терміну "системно важливий банк", а також публікуватиме обґрунтування підвищеної уваги регулятора до таких банків та перелік посилених вимог до системно важливих установ, також їх актуальний перелік та хронологію змін.

Усі чотири державні банки (Приватбанк, Ощадбанк, Укрексімбанк та Укргазбанк) належать до системно важливих.

Державні банки зменшили портфелі непрацюючих кредитів (NPL) на 87 млрд грн. За даними Міністерства фінансів, у 2020 році державні банки зменшили портфелі непрацюючих кредитів з 397 млрд грн до 310 млрд грн. Таким чином, частка непрацюючих кредитів у їхніх кредитних портфелях знизилася до 57,4%.

Зниження рівня NPL, накопичених у держбанках, в основному відбулося завдяки списанню з балансів банків проблемних активів за рахунок резервів на понад 123 млрд грн.

Крім того, торік державні банки провели реструктуризацій NPL на близько 42 млрд грн. Більше половини цієї суми (23 млрд грн) було реструктуризовано відповідно до законодавства про фінансову реструктуризацію. Також скорочено обсяг простроченої заборгованості держбанків на 6 млрд грн.

[У нашому розумінні, Міністерство фінансів має на увазі, що NPL знизилися на 123 млрд грн за рахунок списання, але зросли на 42 - 6 = 36 млрд грн за рахунок реструктурованих боргів, які є простроченими. Відповідно, загальне зменшення склало 123 – 36 = 397 – 310 = 87 млрд грн. SOE Weekly.]

Відповідно до урядової стратегії реформування державних банків, кінцевою метою є зменшення частки NPL у кредитному портфелі держбанків нижче 20% до 2025 року.

Енергетичний сектор

Енергоатом-Trading продає 100% виставленого на торги обсягу за 938 млн грн. На аукціоні 19 березня "Енергоатом" у повному обсязі продав електроенергію, що пропонувалася до реалізації 16 компаніям. Загальна вартість становила майже 938 млн грн.

За підсумками конкурентних торгів "Енергоатом-Трейдинг" реалізував 100% виставленого обсягу "нічної" електроенергії – 1 100 500 МВт·г – за середньозваженою ціною 851,94 грн/МВт·г (без ПДВ). Період постачання – 1 квітня – 31 грудня 2021 року.

Нагадаємо, на аукціоні 16 березня "Енергоатом-Trading" саботував продаж "нічної" електроенергії.

"Нафтогаз" підписує контракт з компанією "ЙЕ Енергія" для забезпечення стабільного постачання газу домогосподарствам. "Нафтогаз" підписав угоду з компанією "ЙЕ Енергія", яка ймовірно пов’язана з Дмитром Фірташем, про купівлю-продаж природного газу, яка дасть змогу учасникам ринку запропонувати населенню ресурс за фіксованою ціною протягом року.

"Нафтогаз" завершив розробку рішення, яке зможе захистити домогосподарства від сезонних стрибків ціни на газ у наступному опалювальному сезоні (осінь 2021 року-весна 2022 року), а також від підвищення ціни через глобальне відновлення економіки.

Рішення запроваджує річний тариф з фіксованою ціною на газ протягом року.

Регіональні газові компанії постачають газ 65% домогосподарств країни. "Нафтогаз" постачає газ до 13% роздрібних споживачів.

Річний тариф буде надано за замовчуванням всім компаніям із газопостачання відповідно до проекту рішення НКРЕКП. "Нафтогаз" додав, що протягом усього року кожен споживач зможе змінити річний тарифний план на щомісячний, а також обрати послуги будь-якого іншого постачальника газу.

Наприкінці цього тижня генеральний директор "Нафтогазу" Андрій Коболєв заявив, що у квітні компанія збереже ціну 6,86 гривень за кубометр газу.

Міненерго назвало загальну суму боргів по зарплатах шахтарям. Загальна заборгованість державних вугледобувних підприємств із зарплати з нарахуваннями за 2015-2020 роки склала близько 1,2 млрд грн, у тому числі 782,3 млн грн за січень-лютий 2021 року.

За даними Міненерго, станом на 22 березня 2021 року на виплату зарплати спрямовано 526 млн грн, що становить 40,2% від нарахованої заробітної плати. У відомстві також підкреслили, що фінансовий стан державних вугледобувних підприємств не дозволяє забезпечити виплату поточної зарплати та погашення заборгованості з неї.

У міністерстві додали, що з метою погашення боргу, вони звернулись до прем'єр-міністра Дениса Шмигаля та Міністерства фінансів з проханням внести зміни до помісячного графіку розподілу асигнувань загального фонду держбюджету на 2021 рік.

Підприємства Міненерго отримали понад 4 мільярди сукупних збитків за рік. За даними ЗМІ, у 2020 році 46 державних підприємств, які належать до сфери управління Міністерства енергетики отримали чисті збитки на суму 4,2 млрд грн.

Загалом 31 підприємство завершило 2020 рік із збитком на суму 8,4 млрд грн, 14 підприємств – із прибутком в 4,2 млрд грн, а одне підприємство вважається "беззбитковим".

Найзбитковішими у 2020 році стали:

  • НАЕК "Енергоатом" – 4,8 млрд грн або 57,5% загального обсягу збитків;
  • вугледобувні підприємства – 2,9 млрд грн або 34% загального обсягу збитків;
  • "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" – 550,2 млн грн або 6,5% загального обсягу збитків.

Міністерство енергетики з 16 квітня по 20 листопаду 2020 року очолювала Ольга Буславець. Як повідомлялось раніше, "Енергоатом" заявив, що за її дорученням змінились графіки ремонту атомних електростанції. Це призвело до падіння доходів компанії.

Для порівняння, у 2019 році державні підприємства при Міністерстві енергетики показали прибуток у розмірі 3,6 млрд грн.

Інфраструктура

Пропозицію "Укрпошти" щодо підвищення тарифів відхилено. Національна комісія, що здійснює держрегулювання в сфері зв'язку та інформатизації (НКРЗІ), відмовила "Укрпошті" у перегляді пропозицій щодо зміни тарифів.

19 лютого НКРЗІ провела з "Укрпоштою" робочу нараду, за результатами якої національний поштовий оператор повинен був виправити ряд недоліків і невідповідностей, виявлених у його пропозиції. У свою чергу, згідно з повідомленням НКРЗІ, належної реакції з приводу виправлення виявлених недоліків від Укрпошти отримано не було.

Регулятор зазначив, що невідповідності у пропозиції "Укрпошти" виявлено в частині зміни тарифів на пересилання посилок і пріоритетної письмової кореспонденції.

"Укрпошта" пропонувала переглянути граничні тарифи на послуги поштового зв'язку в два етапи: перший – з дати набрання законної сили рішенням до 30 листопада 2021 року в середньому на 30,6%, другий – з 1 грудня 2021 року в середньому на 8,8%.

Як повідомлялось раніше, генеральний директор "Укрпошти" Ігор Смілянський поскаржився на необхідність компанії надавати послуги за низькими тарифами. Смілянський попросив НКРЗІ, Пенсійний фонд, Міністерство соціальної політики та Міністерство фінансів визнати, що витрати значно зросли, і що "Укрпошті" на оплату послуг не вистачає 300-400 млн грн, що робить необхідним підвищення тарифів.

"Укрпошта" закупить 1860 авто для пересувних відділень. Міністр інфраструктури Владислав Криклій повідомив, що "Укрпошта" у рамках спільного проєкту з ЄБРР уклала договір на закупівлю 1860 автомобілів Citroen Berlingo L2 Worker для пересувних відділень.

Вартість закупівлі становитиме 1,3 млрд грн.

Також, за словами Криклія, "Укрпошта" уклала договір із переможцем відкритого тендеру - компанією VIDI. Компанія розраховує отримати перші автомобілі наприкінці цього літа.

Оборона

Суд наклав арешт на майно та 100% акцій "Мотор Січ". За матеріалами СБУ, Шевченківський районний суд Києва ухвалив рішення про накладання арешту на цілісний майновий комплекс та 100% акцій АТ "Мотор Січ".

За результатами судового розгляду, майно передано в управління Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА).

[Як повідомлялось раніше, за результатами 2020 року AРМА продемонструвала майже нульову дохідність за активами, що перебувають у її управлінні.]

21 березня генеральний директор "Укроборонпрому" Юрій Гусєв повідомив на своїй сторінці у Facebook, що "Укроборонпром" готовий виступити суб’єктом управління активами "Мотор Січ", додавши, що вже відправив відповідний лист до AРMA.

Набуло чинності рішення про націоналізацію "Мотор Січ". 23 березня президент Володимир Зеленський ввів у дію рішення Ради нацбезпеки та оборони (РНБО) від 11 березня щодо націоналізації "Мотор Січ". (Текст відповідного рішення РНБО наразі недоступний.)

Як повідомлялось раніше, РНБО прийняло рішення про повернення до державної власності компанії "Мотор Січ". Секретар РНБО Олексій Данілов заявив, що інвестори "Мотор Січі" отримають компенсацію.

"Укроборонпром" звернувся до СБУ, через можливість втратити контроль над підприємством.  Держконцерн "Укроборонпром" звернувся до СБУ через загрозу втрати контролю над підприємством "Меридіан" внаслідок блокування його роботи приватним акціонером.

"Меридіан" займається розробкою та виробництвом безпілотників та пересувних лабораторій вимірювальної техніки. 50,0001% акцій підприємства належить "Укроборонпрому", ще 40% – ТОВ "Меридіан Союз", яке контролюється Вадимом Грибом та його сином.

Гриб є засновником інвестиційної компанії TEKT, а також займав посаду радника голови СБУ у 2010-2012 та 2015-2016 роках.

В "Укроборонпромі" повідомили, що ТОВ "Меридіан Союз" протягом декількох років свідомо та системно перешкоджає спробам концерну привести статут та органи управління підприємства "Меридіан" у відповідність із вимогами чинного законодавства.

Зокрема, "Меридіан" продовжує здійснювати діяльність у формі "відкритого акціонерного товариства" (ВАТ), яку скасували законом "Про акціонерні товариства" ще у 2009 році.

[Для вирішення цієї проблеми юридичним шляхом "Укроборонпром" має можливість звернутись до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, а також звернутися до суду з позовом до такого акціонера. У свою чергу, навіть у разі прийняття судом рішення, яким приватного акціонера зобов’яжуть вчинити певні дії, може бути складно забезпечити його виконання. – SOE Weekly.]

За інформацією "Укроборонпрому", органи управління "Меридіану" сформовані та здійснюють діяльність згідно із статутом, який не відповідає чинному законодавству.

Крім того, "Укроборонпром" скаржиться на систематичний зрив та саботаж роботи наглядової ради, для чого приватний акціонер використовує шантаж та погрози, а також оскаржує усі дії наглядової ради у судовому порядку.

Лунають звинувачення і на адресу представників "Укроборонпрому". Зокрема, заступника директора "Укроборонпрому" з управління активами Мустафу Найєма звинувачують у вимаганні неправомірної вигоди.

В "Укроборонпромі" заявили, що декілька років не можуть повноцінно управляти підприємством "Меридіан", що впливає на обсяги виробництва для потреб ЗСУ в умовах війни.

Подія

26 березня НАКО провела прес-конференцію "Реалізація принципів корпоративного управління в оборонній промисловості України: від ініціативи до реалізації". Під час прес-конференції обговорювався статус реформи корпоративного управління "Укроборонпрому", включаючи законопроект про його трансформацію (№ 3822).

Поточна версія законопроекту не відповідає керівним принципам з корпоративного управління ОЕСР. Зокрема, діюча редакція законопроекту:

  • цементує конфліктуючі ролі держави як власника, розробника політики та регулятора, оскільки відкриває простір для політичного втручання, зокрема, з боку галузевого міністерства;
  • залишає місце для політичного втручання і корупцї, оскільки не гарантує незалежності наглядової ради від держави як власника та розробника політики.

Вимоги до корпоративного управління "Укроборонпрому" мають визначатися тим самим законодавством, що й для решти держпідприємств, а не міститися у спеціальному законі.

Нагадаємо, 29 січня Верховна рада прийняла у першому читанні законопроект про трансформацію "Укроборонпрому".


powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!