Великий саботаж чи велика приватизація. 5 знакових підприємств, які виставляються на продаж у 2021 році

Великий саботаж чи велика приватизація. 5 знакових підприємств, які виставляються на продаж у 2021 році

Середа, 27 січня 2021, 15:00 -
ua.depositphotos.com
Мінімум 12 мільярдів гривень може дати приватизація цього року. Що в плані на продаж, скільки можуть коштувати ці підприємства, і чому в Фонді держмайна заговорили про "саботаж".

Приватизаційні процеси щодо великих підприємств закінчилися ще у 2013 році. За часів президента Віктора Януковича і до нього державні підприємства віддавали під контроль олігархів за безцінь у кулуарному порядку.

Після Революції гідності тактика змінилася. Влада задекларувала політику прозорої приватизації, але робила все для затягування процесу продажів ключових підприємств. 

Причина відома: державні підприємства – прекрасна годівничка для політичних кланів.

А план з надходжень від приватизації, який в останні роки ніколи не виконувався, був для влади способом приховати реальний дефіцит бюджету, який потім перекривався випуском ОВДП.

Новий виток процесу почався з обранням на посаду президента Володимира Зеленського. Влада задекларувала: 2020-й стане роком великої приватизації. Однак приватизація знову не відбулася, цього разу – через пандемію.

При перегляді бюджету план з надходжень від приватизації зменшили до 500 млн грн, хоча за підсумками року зібрали 2,5 млрд грн. Перевиконанню плану сприяли продаж столичного готелю "Дніпро" і приватизація заводів концерну "Укрспирт"

Роком початку великої приватизації тепер хочуть зробити 2021 рік. На цей рік план з надходжень від приватизації збільшили до 12 млрд грн.

На фоні попередніх років це досить велика цифра, але насправді Фонд держмайна може навіть перевиконати цей план, якщо приватизацію не будуть блокувати.

12 млрд грн – балансова вартість підприємств, які будуть продаватися, але ця оцінка не завжди відображає їх ринкову вартість. Щоб зрозуміти, чому ця цифра реальна, варто глянути на список підприємств, що підлягають приватизації.

Про те, що зараз відбувається на зазначених підприємствах, в якому вони стані, та коли по планується їх виставити на продаж, ЕП поговорила з заступником голови Фонду держмайна з Денисом Кудіним.

 

Укрспирт

Приватизація об'єктів державного монополіста почалася у 2020 році. Минулого року ФДМ продав близько 20 об'єктів у середньому по 40-50 млн грн.

Цього року в казну можуть надійти більш суттєві кошти: у 2020 році держава продавала заводи, що не працювали.

На продаж будуть виставлятися всі заводи, але форма, у якій представлений кожен з них, буде відрізнятися.

"Продані заводи не мали грошового потоку. Інвестор купував їх як майно, землю і право на виробничу діяльність. У 2021 році почнеться продаж спиртозаводів, які працюють, от тоді ставки будуть зростати.

Перша частина принесла бюджету понад 1 млрд грн. У 2021 році від спиртової галузі можна очікувати мінімум уп'ятеро більше", – каже заступник голови ФДМ Денис Кудін.

Об’єднана гірничо-хімічна компанія (ОГХК)

 
джерело: фонд держмайна

ОГХК – компанія з видобутку ільменітів, які потім використовуються у виробництві титану.

До складу компанії входять Вільногірський гірничо-металургійний комбінат в Дніпропетровській області та Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат на Житомирщині. Вони видобувають та збагачують титанові руди в Україні і є одними з найбільших у світі видобувачів цих копалин. 

Компанія – предмет давнього інтересу різних олігархічних груп. За останні роки менеджмент підприємства не раз змінювався.

Компанія мала бути приватизована ще у 2020 році, але знайти для неї приватного інвестора завадили не тільки пандемія, а й регулярні скандали. Підприємство звинувачували в корупції та поставках ресурсів у Крим.

У Фонді держмайна переконані, що в токсичності інформаційного поля є чимало зацікавлених сторін. Тим не менш, підприємство у 2020 році показало рекордний фінансовий результат – 600 млн грн прибутку. В 2019 році, наприклад, компанія заробила 100 млн грн.  

 
джерело: Фонд держмайна

"Ринкова кон'юнктура не змінилася, обсяги видобутку ­– теж. Можна зробити висновок, що в минулі роки держава втрачала мінімум 500 мільйонів гривень. Зараз ці гроші не потрапили в приватні кишені, тож ці люди розлючені", – каже Кудін.

У приватизації ОГХК зацікавлені не менше 16 компаній, 13 з них – нерезиденти, тож на конкурсі можна очікувати на суттєву конкуренцію. Початкова ціна може починатися з кількох мільярдів.

"Якщо взяти прибуток 600 мільйонів гривень і мультиплікатор хоча би 7, то стартова ціна вже буде 4 мільярди гривень", – додає він.

За словами чиновника, вартість підприємства також мала зрости після того, як Фонд держмайна отримав документи, які свідчать про збільшення відомих запасів сировини удвічі. Йдеться про запаси рудних пісків Вільногірського гірничо-металургійного комбінату, які з 15,9 тис м3 зросли до  31,6 тис м3.

Одеський припортовий завод (ОПЗ)

 
джерело: фонд держмайна

Чим перспективніше підприємство, тим більше ним цікавляться олігархи. До такого висновку можна дійти, якщо проаналізувати історію потужних підприємств, що дісталися державі у спадок від радянської промисловості.

ОПЗ – збиткове підприємство з мільярдними боргами, яке майже не працює. 

 
джерело: фонд держмайна

"Немає жодної причини, щоб Одеський припортовий завод був збитковим. Він має унікальне розташування. Іншим заводам треба везти продукцію в порт і витрачатися на логістику, а ОПЗ стоїть в порту. Він мав би заробляти більше, ніж будь-який інший завод з виробництва міндобрив", – говорить Кудін.

Зараз завод працює за давальницькою схемою, до якої є чимало питань.

За умовами давальницької схеми завод виробляє для приватної компанії продукцію, в даному випадку добрива, працюючи на її сировині.

У Фонді держмайна це пояснюють так: "Ми розглядали всі альтернативи з урахуванням нинішньої юридичної ситуації. До врегулювання проблеми боргу іншого юридичного варіанта нема".

Наразі існує низка судових рішень, які зобов'язують ОПЗ виплачувати борги перед багатьма підприємствами. Загальна сума заборгованості перевищує 11 млрд грн. На заводі йдуть двома шляхами: реструктуризація боргів і проведення конкурсу на вибір давальника сировини.

Завод планують продати у третьому кварталі. Зважаючи на ажіотаж навколо цього активу, навіть у такому стані він може принести бюджету суттєві кошти.

"Президент-готель"

 
джерело: фонд держмайна

На фоні постійних провалів у сфері приватизації кейс з продажем готелю "Дніпро" позиціонувався як еталон приватизаційного процесу. Схожим проєктом міг би стати "Президент-готель", який виглядає не менш перспективним. 

Однак цей кейс є еталоном "законного" відчуження державного майна. У 2009 році готель передали за договором оренди приватній фірмі до 2034 року.

 
джерело: фонд держмайна

"Дійсно, договір оренди є обтяженням, це питання потребує врегулювання. Але ми маємо план дій, який почали виконувати. Коли готель буде виставлений на продаж, він буде виставлений без обтяжень", – сподівається Кудін.

За його словами, різні міжнародні фінансові організації радять фонду не боятися і виставляти активи в нинішньому стані. Однак тоді готель навряд чи вдасться продати більш ніж за 250 млн грн. Таку оцінку раніше озвучив радник з приватизації об'єкта.

У такому разі необхідність приватизації готелю буде сумнівною.

У той же час цей кейс стане лакмусовим папірцем, який продемонструє інституційну спроможність держави відстоювати свої інтереси.

Перший київський моторний завод (Більшовик)

 
джерело: фонд держмайна

ПКМЗ, більш відомий як "Більшовик", давно не асоціюється з промисловим гігантом, яким він колись був, а з торгово-розважальним центром. 

Це приклад того, як великі підприємства в часи незалежності втратили свою колишню міць і можуть зацікавити радше девелоперів, ніж промислові компанії.

"Це гігантський, 30 га, майданчик у центрі міста. У 1990 роки завод пішов на дно. Для прокладання тунелю метро "Метробуд" замовив у нього щит, який потім не викупив. Зараз це привабливе місце для будівництва", – каже Кудін.

За оцінками фахівців, кінцева вартість об'єктів заводу може суттєво перевищити вартість "Дніпра". ФДМ і його радник розробили план, як перемістити виробничий підрозділ в інше місце, а решту заводу продати девелоперам.

Ризики зриву приватизації

Сукупна балансова вартість активів державних підприємств становить 760 млрд грн, але казна не отримує від них дивідендів. Навпаки – держава рятує окремі підприємства.

"Вони принесли державі лише 1 млрд чистого прибутку на рік. Тобто окупність активів з такою ефективністю управління 760 років. Нормальна цільова рентабельність активу в комерційному секторі 10%. Отже ціна неефективного державного управління цими 96 органами державного управління – 75 млрд грн на рік",  – наголошує Кудін.

У 2021 році замінити надходження від приватизації запозиченнями буде складно, тож приватизація має не лише економічний, а й фіскальний сенс. Проте більшість органів влади будуть намагатися саботувати цей процес. Для прикладу – дві події, які є показовими.

Перша – 2019 року уряд передав Фонду держмайна на підготовку до приватизації 530 підприємств, але були передані лише 408.

Друга – у серпні 2020 року новий склад уряду передав фонду 188 підприємства, а потім додали в той же список ще 18 від Укроборонпрому. Але були передані лише 82 з 206. 18 органів влади навіть не делегували представників у комісію з приймання-передавання, кажуть у Фонді держмайна.

Ще один показовий приклад – Національна академія аграрних наук. По 30 об'єктах, які знаходиться на балансі НААН і відповідно до останнього рішення Кабміну так само повинні бути передані фонду, не відбувається жодного руху з серпня 2020 року. 

Як зазначають в фонді, науковці лише надіслали відписку, що передача може бути здійснена за рішенням її президії НААН, але таке рішення, мовляв, не прийняте.

В Фонді держмайна у відповідь наголосили на обов'язковості виконання рішень уряду, але жодної реакції з боку академії, як зазначають у відомстві, не послідувало. 

Крім цього, імовірно, з великим опором в ході приватизації зіштовхнуться навіть передані заводи. Це вже відбувається на прикладі ОГХК, де за участі місцевих правоохоронних органів фактично відбувається зрив приватизації підприємства.

Стаття підготовлена в рамках проєкту "Приватизація + демонополізація = економічне зростання"

Фото на головній ua.depositphotos.com


powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!