Тютюнові компанії "збирають валізи": кому це вигідно і з чого все почалося

Тютюнові компанії "збирають валізи": кому це вигідно і з чого все почалося

П'ятниця, 25 жовтня 2019, 09:30 -
agroday.com.ua
Міжнародні компанії — виробники сигарет погрожують піти з України та відмовляються купувати в держави замовлені акцизні марки. Причина — скандальна поправка до законопроекту, яка перерозподіляє доходи на тютюновому ринку. Як це сталося і хто від цього виграє?

Чотири міжнародні компанії, які у 2018 році разом сплатили до бюджету 47 млрд грн, заявили, що можуть згорнути свої виробництва і піти з України.

Йдеться про найбільші тютюнові компанії, які останнім часом стали головними ньюзмейкерами в Україні: British American Tobacco, Japan Tobacco International, Philip Morris та Imperial Tobacco.

Два тижні тому вони зібралися на прес-конференції і пригрозили, що підуть з України. Їхній колективний бойкот не залишився непоміченим в уряді, парламенті, Офісі президента та українських містах, де працюють тютюнові фабрики.

Причина такої поведінки — депутатська поправка, яка була в останню мить внесена у важливий урядовий законопроект і проголосована у сесійній залі.

Реклама:

Проект стосувався введення єдиного рахунку для сплати податків, а так звана поправка Дубінського, про яку далі піде мова, з цим документом має мало спільного. Проте в рамках українських парламентських традицій на такі нюанси ніхто не зважає.

Поправка визначає рівень заробітку тютюнових компаній і перерозподіляє торгову маржу між учасниками ринку: компаніями-виробниками, оптовими та роздрібними продавцями сигарет.

Напередодні прем'єр Олексій Гончарук зустрівся з тютюновими компаніями. Що обговорювали учасники зібрання, кому на ринку вигідний перерозподіл маржі, і чи готові компанії відмовитися від виробничих потужностей в Україні?

Як з'явилася "тютюнова" поправка

3 жовтня депутати з фракції "Слуга народу" Олександр Дубінський та Олександр Юрченко під час розгляду податковим комітетом до другого читання законопроекту №1049 внесли в нього поправку.

Згідно з нею, тютюнові компанії-виробники зобов'язані продавати сигарети оптовим компаніям за ціною, що не перевищує 80% від максимальної роздрібної ціни (МРЦ). Натомість для оптових та розрібних продавців націнка на сигарети, так звана маржа, становитиме 7% та 13% від максимальної роздрібної ціни.

Тобто запроваджується штучне регулювання доходів учасників тютюного ринку.

Важливо знати. Йдеться про розподіл доходів від продажу тютюну між трьома групами: виробниками сигарет, оптовими продавцями та дрібними торговцями, які продають в роздробі.

Друга група представлена одним гравцем: скандально відомою компанією "Тедіс Україна", частка якої на оптовому ринку торгівлі сигаретами, за різними оцінками, становить близько 75%.

Насправді структура цього ринку трохи складніша і учасників там більше.

Ця норма опиняється в законі про запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів підприємцями. Насправді ж вона стосується закону "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів і пального".

ЕП ознайомилася із стенограмою засідання податкового комітету, на якому поправка була внесена в законопроект.

З тексту виходить, що спочатку депутати обговорювали єдиний рахунок для підприємців. Пізніше Дубінський зазначив, що хоче обмежити маржу компанії "Тедіс" і збільшити доходи роздрібних мереж від продажу тютюнових виробів.

"Ця правка дозволить звузити маржу компанії "Тедіс", яка є монополістом, до 7% і передати 13% маржі на торгівлі тютюновими виробами у роздрібні мережі", — заявив депутат.

Розрахунки щодо розміру маржі, судячи з тексту стенограми, наведені не були. 

Голова комітету Данило Гетьманцев завершив голосування щодо законопроекту на комітеті дивним формулюванням щодо "тимчасової дії цієї поправки". Проте в ухваленому Верховною Радою документі про тимчасовість норми не було ні слова.

Компанію Tedis Ukraine у 2011 році створило ТОВ "Торгова компанія "Мегаполіс-Україна". У травні 2016 року вона була перейменована на ТОВ "Тедіс Україна".

Свою експансію на українському ринку фірма почала після перемоги Віктора Януковича на президентських виборах. 

Тоді протягом кількох місяців структури російського мільярдера Ігоря Кесаєва придбали підприємства ТОВ "Поділля-тютюн" і ТОВ "Вест-тобакко-груп", які спеціалізувалися на оптовому та роздрібному продажі тютюнових виробів.

За три роки компанія змогла придбати конкурентів. З понад 60 дистриб'юторів тютюнових виробів в Україні до 2012 року залишився тільки один.

Наразі невідомо, чи є серед фактичних власників компанії росіяни. Одним з акціонерів компанії є український бізнесмен Борис Кауфман, який це визнав публічно.

Хто найбільше виграє від правки

На цій правці зав'язані різні бізнес-інтереси.

По-перше, поправку Дубінського підтримав заступник голови комітету Андрій Холодов.

За його словами, ця норма важлива в контексті демонополізації торгівлі сигаретами з боку компанії "Тедіс", оскільки остання щодня регулює торгову маржу для 50 тис роздрібних точок в Україні.

Самого Холодова ЗМІ часто пов'язують з однією з найбільших роздрібних мереж з реалізації тютюнових виробів "Т-Кіоск", хоч він це заперечує.

Як наголошували автори поправки, роздрібні продавці сигарет будуть "в плюсі", адже їх маржа виросте до 13%. Нижче — перелік основних гравців на цьому ринку. Їх загальна кількість оцінюється 50 тис.

Найбільші роздрібні продавці

Канал продажів

Назва компанії

Кількість торгових точок

Кіоски

"Аттіка"

464

"Т-Кіоск"

327

ЄМК

323

"Бугаєвський"

254

"Кисет"

232

Супермаркети

АТБ

1 015

"Сільпо"

299

"Фора"

256

Заправки

OKKO

407

WOG

390

За інформацією учасників ринку, у світі маржа постачальників і роздрібних продавців сигарет становить 3-4% для оптових та 3-6% — для роздрібних продавців.

Джерело ЕП в Антимонопольному комітеті каже, що за останні роки розподіл прибутків між оптовою та роздрібною ланками змінився дзеркально.

За даними співрозмовника, у 2010-2011 роках маржа на оптовому рівні становила 1,5-2,5%, на роздрібному — 7-8% залежно від компанії та бренду, у 2019 році маржа оптового продавця зросла до 6-7%, роздрібних — знизилася до 1,5-2,5%.

"Окремий тіньовий світ — це маркетингові договори. Оскільки реклама заборонена, тютюнові компанії укладали із своїми точками продажів маркетингові договори. За правильну викладку, правильне цінове позиціонування маржа на великому роздрібному сегменті була вищою", — пояснює співрозмовник ЕП в Антимонопольному комітеті.

ЕП попросила компанію "Тедіс" пояснити, як законопроект вплине на її роботу, але отримала відмову.

По-друге, не постраждає від законодавчої ініціативи і Винниківська тютюнова фабрика на Львівщині, що належить Григорію Козловському. Фабрика виробляє сигарили, а правка Дубінського стосується лише сигарет.

Крім того, Винниківська тютюнова фабрика реалізує тютюнові вироби через власний торговий дім "Львівська тютюнова фабрика".

По-третє, правка Дубінського стала проблемою лише для міжнародних виробників сигарет. За їхніми розрахунками, оптовики та роздрібні мережі зможуть отримати додатково 300 млн дол, їхні прибутки зростуть мінімум удвічі.

73% від ціни пачки сигарет йтимуть на сплату податків, 7% — оптовому продавцю, 13% — роздрібному, 7% лишатимуться на покриття виробничих витрат та на прибуток виробника, пояснює співрозмовник в одній з компаній-виробників.

Таким чином, депутати, перерозподіливши торгову маржу, визначили рівні заробітків учасників галузі. Це не характерно для країн з ринковою економікою і суперечить зобов'язаннями України в рамках ГАТТ/СОТ.

"Не розумію, як можна було ухвалити закон, який суперечить вільному ринку та правилам СОТ. Це якийсь 1917 рік і більшовизм, а не відкрита економіка", — каже генеральний директор групи "Україна ВАТ" Саймон Уелфорд.

Що далі

Закон набуде чинності після його підписання президентом та оприлюднення. Якщо це станеться, ціни на сигарети, за прогнозами виробників, підвищаться в листопаді на 7 грн за пачку, з урахуванням підвищення акцизів з 1 січня 2020 року — на 14 грн.

Нелегальний ринок тютюнових виробів, зазначають вони, може вирости з 8,4% до 20%. За оцінками асоціації "Укрютюн", рівень втрат держбюджету від недоотриманих податків з нелегальної торгівлі вже становить близько 5 млрд грн на рік.

Виробники очікують скорочення випуску сигарет на 25%, що може зменшити податкові надходження на 7,7 млрд грн.

Виробництво сигарет в Україні, 2014-2018 роки, млрд шт

Рік

2014

2015

2016

2017

2018

Кількість

86,0

92,9

98,2

92,1

84,1

Крім того, компанії можуть піти з України.

Днями British American Tobacco зупинила виробництво на заводі "В.А.Т.-Прилуки" в Чернігівській області. За словами гендиректора заводу Артема Скрипки, ухвалені Верховною Радою поправки роблять виробництво сигарет нерентабельним.

Обмеження маржі стало каталізатором для згортання бізнесу в Україні. У вересні 2019 року в British American Tobacco вже заявляли про наміри переформатувати структуру управління бізнесом у Східній Європі і перемістити центр ухвалення рішень у регіоні з України в Румунію. Причина — непрогнозованість української регуляторної та фіскальної політики.

Окреме питання — фіскальний ефект. За офіційними даними, у 2018 році тютюнові компанії сплатили до держбюджету 47 млрд грн податків.

Бюджет не втратить ці надходження, адже сигарети в Україні не зникнуть. Їх будуть імпортувати, тож акцизи, мита та ПДВ з імпорту надходитимуть до бюджету. Однак чи компенсують ці доходи втрати від ПДФО, єдиного внеску та воєнного збору?

Не все так просто

За словами співрозмовника ЕП в Антимонопольному комітеті, правку Дубінського буде важко втілити в життя з юридичної точки зору.

В АМКУ підготували відповідні висновки. Вони полягають у тому, що правка сформульована юридично некоректно і передбачає лише один рівень оптовика, який повинен продавати товар з фіксованою маржею. Тимчасом ліцензії на оптову торгівлю отримують і афільований дистриб'ютор виробника, і "Тедіс", і роздрібна мережа.

Важливо знати. Ринок сигарет функціонує так: виробник → дистриб'ютор виробника → дистриб'ютор ("Тедіс") → оптовий або роздрібний продавець.

Саме через цей ланцюжок, на думку співрозмовника з АМКУ, застосувати правку неможливо.

"Що робити, якщо один оптовик продав іншому оптовику? Виходить, що або один оптовик не має права продавати іншому, або не має права продавати з маржею, тому що дозволена маржа вже вичерпалася при першому продажі", — каже співрозмовник.

"Якщо скоротити ланцюжок до одного оптовика, то ми "знищуємо" "Тедіс" або ще більше викривлюємо конкуренцію тим, що не дозволяємо продавати торговим мережам-оптовикам. Приклад такої мережі — "Метро", — наголошує він.

Що робитиме влада

Тютюнові компанії почали стукати у всі двері і писати звернення у Верховну Раду, Кабмін, АМКУ, бізнес-асоціації. Реакція не забарилася.

23 жовтня представники тютюнових компаній зустрілися з прем'єр-міністром Олексієм Гончаруком, який, за інформацією джерел ЕП, виступив проти цієї поправки.

Після зустрічі з прем'єром гендиректор групи "Бритіш американ тобакко Україна" Саймон Уелфорд заявив: "За підтримки Кабміну та після скасування правки до закону №1049 про регулювання цін ми зможемо оперативно відновити виробництво у Прилуках, повернути сотні працівників та підрядників до роботи, забезпечити податкові відрахування до бюджету".

Читайте також
А що там з "вейпами": Як в Україні планують регулювати ринок електронних сигарет
Голова Податкової Сергій Верланов. Чому треба залишати більше грошей громадянам і які податки треба знижувати
Що не так з державними фінансами і чому НБУ заговорив про перегляд бюджету-2019

Співрозмовник ЕП в уряді каже, що депутати скористалися позитивним ставленням до законопроекту і в останній момент "зашили" в нього цю правку. Тепер є два варіанти, як можна все повернути назад.

Перший — вето президента.

Європейська бізнес-асоціація вже звернулася до президента з проханням не підписувати закон в чинній редакції, наголошуючи, що він негативно вплине на бізнес, економіку України та її інвестиційну привабливість.

Другий — скасування рішення про ухвалення закону і його повторний розгляд без цієї правки.

Депутат від "Європейської солідарності" Олексій Гончаренко вже зареєстрував проект постанови, який повинен відправити акт на доопрацювання.

"Ми не раз зустрічалися з бізнесом, чули його сумніви і занепокоєння. Вони не безпідставні", — заявив ЕП Гетьманцев.

Він додав, що дискусія триває, і на засідання фракції це питання ще не виносилося. "Переконаний, що нам вдасться ухвалити правильне рішення і не допустити помилок", — запевнив він.

Співрозмовники ЕП у профільному комітеті Верховної Ради кажуть, що депутати схиляються до того, аби не вплутувати в цю історію президента і відправити законопроект на третє читання. Рішення може бути ухвалене наступного тижня.

Реклама: