Держава знову грає на боці "Хліб інвестбуду"

Держава знову грає на боці "Хліб інвестбуду"

П'ятниця, 7 жовтня 2011, 16:50 -
Присяжнюк старається зовсім не для ринку і на таку поведінку в нього є свої підстави. "Він переживає за "Хліб інвестбуд", який зараз опинився у патовій ситуації. Компанії загрожують серйозні збитки".

Поточний тиждень для влади пройшов під знаком пошуку компромісу з аграріями. Влада погодилася піти на поступки для зернового ринку, чим фактично визнала недалекоглядність своїх попередніх заходів у регулюванні цього сектору.

В п'ятницю Верховна рада все таки частково задовольнила зернотрейдерів і проголосувала за законопроект, який передбачає скасування експортних мит на пшеницю та кукурудзу і залишає мито на вивезення ячменю на рівні 14%.

Зміни почнуть діяти одразу після оприлюднення закону.

Примітно, що приймала документ Рада рекордними темпами - за декілька годин депутати схвалили законопроект в першому і другому читанні.

Як відомо, з 1 липня в Україні були введені експортні мита на зерно на рівні 9-14%, а ще раніше - з введенням Податкового кодексу - зернотрейдерів позбавили відшкодування ПДВ за експортними оперціями.

Тепер Кабмін не тільки погодився зі скасуванням експортних мита, а також розглядає можливість повернутися до схеми відшкодування ПДВ експортерам зерна.

На думку чиновників, ці заходи дозволять зняти напругу в аграрному секторі й розв'яжуть руки зернотрейдерам, а останні начебто зможуть за більш високими цінами купувати збіжжя у дрібних товаровиробників.

Утім, схоже, що урядовці відмовляються від експортних обмежень ні для того, щоб врятувати селян. Їх у першу чергу турбують власні бізнес-інтереси.

Війна інтересів

Хоча законопроект про скасування мит приймався з поспіхом, до реєстрації його погоджували досить довго. Це було пов'язано з непорозумінням між Мінекономрозвитку і Мінагропродом, який працював в одній команді із зернотрейдерами.

За словами учасника робочої групи, створення якої ініціював прем'єр-міністр Микола Азаров, підлеглі Андрія Клюєва разом з Мінфіном відмовлялися брати до уваги розрахунки учасників ринку і гальмували переговорний процес.

В Мінекономрозвитку уже давно виступалють за продовження експортних мит і розраховували за рахунок цього в маркетинговому році 2011-2012 залучити до бюджету додаткових 7,3 мільярда гривень.

У відомстві стверджують, що мита необхідні для виконання зобов'язань перед Міжнародним валютним фондом. Чиновники посилаються на домовленості з МВФ в кредитній угоді, згідно з якими держава не повинна урізати статті доходів у бюджеті.

Голова парламенту з питань фiнансiв, банкiвської дiяльностi, податкової та митної полiтики Вiталiй Хомутиннiк порахував, що через скасування експортних мит на пшеницю i кукурудзу держбюджет до кiнця 2011 року втратить 700 мільйонів гривень

У свою чергу, голова Мінагропроду Микола Присяжнюк з моменту введення мит не перестає критикувати цей механізм і завзято підтримує зернотрейдерів.

Більше того, за інформацією співрозмовника "ЕП" в Кабміні, акції протесту аграріїв були ініційовані саме профільним міністром. Про це, зокрема, свідчить і той факт, що серед організаторів мітингу фігурував Аграрний союз України, який активно співпрацює з Мінагропродом.

Нагадаємо, що законопроект почали активно готувати до голосування після мітингу аграріїв, що пройшов у вівторок під стінами Кабміну і Верховної ради.

Але, як стверджують учасники ринку, Присяжнюк старається зовсім не для ринку і на таку поведінку в нього є свої підстави.

"Він переживає за "Хліб інвестбуд", який зараз опинився у патовій ситуації. Компанії загрожують серйозні збитки", - каже співрозмовник ЕП.

За словами джерела, зараз на складах сумнозвісної компанії знаходиться близько 3 мільйонів тонн зерна. До того ж, частина цієї продукції була закуплена за кошти Аграрного фонду.

За даними джерел ЕП, через експортні мита ХІБ міг понести збитки на рівні 100-120 мільйонів доларів.

В будь-якому разі, мета аграрного міністра і цілі голови уряду майже співпадають. Одному необхідно експортувати зерно компанії-фаворита, іншому - покращувати платіжний баланс країни.

Так, після інформації про суттєве "схуднення" золотовалютних резервів України, голова ради Національного банку Петро Порошенко заявив, що ключовим ризиком для країни є дефiцит поточного рахунку i платiжного балансу.

"Поки що ситуацiя абсолютно контрольована, коефiцiєнт покриття i наявнiсть резервiв абсолютно достатнi, але така ситуація має стати сигналом для уряду", - зазначив вiн.

Як ламали ринок

Через впровадження експортних мит, які почали діяти з липня 2011 року, Кабмін розраховував спекатися сумнозвісного розподілу квот на вивезення зерна і заохотити великих експортерів ділитися надприбутками.

Зрештою, Азаров не міг собі дозволити взагалі відмовитися від будь-яких експортних обмежень. Інакше він би втратив істотний важіль для контролю над інфляцією, якою, наприклад, голова НБУ Сергій Арбузов частенько вимірює ефективність дій уряду.

Утримати зростання цін на зерно прем'єр-міністру таки вдалося, але за рахунок пересічних фермерів.

За словами експертів, зараз на внутрішньому ринку спостерігається застій - у сільгоспвиробників практично ніхто не купує зерно, а закупівельні ціни за останні 3 місяці знизилися на 20-30%.

В свою чергу, зернотрейдери не поспішають скуповувати збіжжя, адже на міжнародних ринках ціни на нього теж падають.

"Ніхто з великих гравців в довгу позицію не заходив, усі склади пустують", - описав "Економічній правді" голова Української аграрної конфедерації Сергій Стоянов.

Це підтверджують й дані Мінагропроду. Так, за час дії мит обсяги експорту зернових різко знизилися - до 1,8 мільйона тонн у липнi-серпнi 2011 року, тоді як у 2010 році за цей період обсяг експорту становив 3,8 мільйона тонн.

Всього за останніх три місяці з України вивезли близько 3,2 мільйона тонн зерна, що є доволі скромним показником з урахуванням можливості експортувати 25 мільйонів тонн в цьому маркетинговому році.

Така ситуація призвела до того, що Україна сьогодні фактично втратила зовнішні ринки збуту. Ключовий покупець української пшениці попереднього маркетингового року - Єгипет - став основним покупцем російського зерна у 2011 році.

Не дивлячись на це, в кінці вересня Мінекономрозвитку запропонував продовжити мита на експорт зернових до 1 січня 2013 року і встановити постійно діюче мито ще й на соняшникову олію.

Однак, враховуючи останні події, від цієї пропозиції парламентарії відмовилися.

Азарову не вірять

На думку Порошенка, мита слід вводити на весь експортований товар українського походження, а не на окремi групи товарiв.

Зрештою, із самого початку введення обмежень на аграрному ринку носило дискримінаційний характер.

"Хіба це не зрозуміло? В нас немає такого потужного лобі, як в металургів або хімпрому, вони ж не можуть сперичатися з Ахметовим або Фірташем. У підсумку крайніми виявилися аграрії", - бідкається голова однієї з компаній-зернотрейдерів.

На думку старшого аналітика Dragon Capital Тамари Левченко, експерименти з обмеженнями експорту зернових дуже негативно впливають на сектор у довгостроковій перспективі.

"Про майбутнє ніхто не думає, оскільки в першу чергу піклуються про те, щоб мати з цього користь сьогодні", - зазначає експерт.

Не дивлячись на гучні заяви чиновників про повернення до відшкодування ПДВ й намірів знизити мита, Порошенко не роздiляє їх оптимiзму.

"Це значне досягнення, проте потрiбно ще домогтися виконання цих обiцянок", - каже він.

Проте, питання щодо мит уже майже вирішене. За очікуваннями депутатів, відповідний законопроект президент може підписати уже наступного тижня.

Хоча, навіть не зважаючи на це, компаніям-експортерам буде важко повернути собі клієнтів на міжнародних ринках.

"До нового року з пшеницею нема куди податися. Уряд сильно затягнув із скасуванням мит. Навіщо це було робити на падаючому ринку? Поки Росія продавала хліб за привабливими цінами, ми тихо палили збоку", - наголошує директор УАК Сергій Стоянов.


powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!