Дорогой газ, инфляция и продовольственный кризис: какие угрозы несет в себе 2022-й год для мировой экономики

Дорогой газ, инфляция и продовольственный кризис: какие угрозы несет в себе 2022-й год для мировой экономики

Дефицит микрочипов, очереди в портах, мягкая политика центробанков, дорогие сырье и продовольствие – все эти проблемы мир унес в 2022 год. Некоторые могут принести новые неприятные сюрпризы. Чего следует ждать? (укр)
Вторник, 28 декабря 2021, 13:15 -
UA.DEPOSITPHOTOS.COM

Шоки та кризи стали невід’ємними супутниками світової економіки. Різке зростання фінансових, товарних та сировинних ринків після падіння, засилля дешевих грошей та політична нестабільність розбалансували ланцюги постачань і призвели до рекордної інфляції.

Дефіцит мікрочипів, черги в портах, м’яка політика центральних банків, дорогі газ та продовольство – усі ці проблеми світ забрав у 2022 рік. Деякі з них можуть принести нові неприємні сюрпризи. Чого слід очікувати?

Текст також доступний у відеоформаті:

Інфляція

У 2020 році світ спіткала рецесія. Готуючись до обвалу економіки, ФРС 15 березня знизила ключову ставку до 0-0,25% і запустила програму викупу казначейських та іпотечних облігацій щомісяця на 120 млрд дол.

Реклама:

Попри це, у другому кварталі ВВП Сполучених Штатів обвалився на 31,4%, а за весь 2020 рік зменшився на 3,5% – рекордний показник з 1946 року. Увімкнення друкарського верстата стримало падіння американської економіки, однак мало більш серйозні та довготривалі наслідки.

У світі суттєво зросла грошова маса. Прагнучи підтримати населення своїх країн, уряди надавали грошову допомогу та збільшували обсяги виплат з безробіття. Частина грошей досягла цільового призначення, проте більш ніж половина з них опинилася на фінансових ринках – людство вирішило заробити.

Доларів на фондовому ринку стало більше, тож інвестори вкладають у більш ризикові компанії та облігації. Утім, ця казка не могла тривати вічно. Робота друкарського верстата призвела до рекордного з 1982 року зростання інфляції. Індекс споживчих цін у США підвищився на 6,8%, а базова інфляція – на 4,9%.

Спочатку глава ФРС Джером Пауелл говорив про інфляцію як про тимчасове явище. Однак згодом він визнав, що помилявся. Стало зрозуміло, що необхідні обережні, але негайні кроки для зменшення грошової маси. Почати вирішили із зменшення купівлі облігацій державного боргу США на 30 млрд дол щомісячно.

Також у 2022-2023 роках фондовий ринок очікує триразового підняття ключової ставки. Що це означає для світової економіки? Кількість грошей в обігу скоротиться, а свято щедрості завершиться. Інвестори продаватимуть ризикові активи і купуватимуть "захисні активи": золото й облігації розвинених країн.

Через це урядам та компаніям доведеться брати кредити під більший відсоток. У першу чергу, зменшення грошей в обігу вдарить по країнах, що розвиваються, та ризикових активах, тобто по бізнесу, який не приносить великих доходів.

Зокрема, інвестори менше вкладатимуть в облігації України. Для них бажаними стануть безризикові облігації США та Німеччини. Для стимулювання інвесторів купувати українські облігації уряд збільшуватиме відсотки за ними. Як наслідок, обслуговування боргу подорожчає, що відчують на собі всі платники податків.

У 2013 році ФРС так само згортала програму кількісного пом’якшення та піднімала облікову ставку. Тоді на фондовому ринку почалася паніка, що призвело до відпливу капіталу з країн, що розвиваються.

Досвідчені інвестори побоюються, що через рекордну інфляцію ставка ФРС зростатиме надто швидко. Підігріває ситуацію те, що обсяги нинішнього фондового ринку набагато більші, ніж у 2013 році, тому він більш вразливий.

Попри це, за словами головного стратега Morgan Stenley Майка Вілсона, ринок врахував частину ризиків, тому паніки на ньому поки що не спостерігається.

Енергетична криза

Через кліматичні зміни у світі почався тренд на "озеленення" енергетики. У 2021 році перехід на відновлювані джерела набув нових обертів.

У ЄС дешеві вугільні електростанції почали заміняти вітряками, які виявилися дуже залежними від погоди. Метеорологи зафіксували зниження швидкості вітру на Півночі Європи, що зірвало плани з виробництва електроенергії.

В умовах підвищення попиту на електрику країнам Євросоюзу довелося купувати більше природного газу, головним джерелом якого є Росія.

Користуючись хитким положенням ЄС, Москва зменшила постачання газу, аби змусити європейських регуляторів пришвидшити ліцензування газопроводу "Північний потік-2" та схилити країни до укладання довгострокових угод.

Однак шантаж не спрацював. Хоча "Північний потік-2" був готовий ще восени, для введення його в експлуатацію потрібно пройти низку процедур.

Остаточні шанси на сертифікацію взимку трубопровід втратив після виборів у Німеччині. За новою німецькою коаліційною угодою, представники партії "Зелені" взяли під контроль важливі для сертифікації міністерства. Ця політсила послідовно критикує цей проєкт і хоче максимально відтермінувати його запуск.

У Єврокомісії теж не роблять кроків назустріч "Газпрому". Там більше переймаються залежністю від російського газу і розвитком альтернативних джерел енергії. Зокрема, у ЄС запропонували з 2049 року відмовитися від довгострокових газових контрактів, почати спільну закупівлю газу для посилення позицій на ринку та визнати атомну енергію "зеленою".

Доля газопроводу залишається невизначеною. За словами президента Федерального мережевого агентства Німеччини Йохена Хоманна, рішень щодо сертифікації "потоку" в першому півріччі 2022 року точно не буде.

Проблема сертифікації газопроводу все глибше занурюється в політичне поле. Тепер її намагаються зірвати США, які погрожують проєкту санкціями.

Навряд чи ціни на газ впадуть до запуску "Північного потоку-2", тому Євросоюз увійде у 2022 рік з високою ціною на паливо. Вона зростає щомісяця і, ймовірно, підвищиться ще більше у випадку зниження температури повітря.

Економіка більшості країн ЄС вже багато місяців працює в умовах високих цін на енергоносії, що позначиться на вартості товарів та послуг у 2022 році. Перехід на альтернативні джерела – справа не одного року, тому бізнесу та громадянам доведеться економити енергоносії і сподіватися на теплу зиму.

Продовольча криза

У 2021 році ціни на продовольство перебували на найвищому рівні з часів нафтової кризи 1974-1975 років. За рік індекс цін на продовольство ООН FFPI зріс на 32,2%. Схоже, високі ціни збережуться і у 2022 році.

Подорожчання газу призвело до рекордного зростання вартості добрив: частка газу в їх собівартості становить 80%. Деякі види агрохімії зросли в ціні на 300%.

Оскільки у 2022 році газ буде дорогим, то світ очікує дефіцит добрив. Поглиблять проблему обмеження на експорт добрив у Росії та Китаї, які є ключовими постачальниками агрохімії на світовий ринок. Дорогі добрива штовхатимуть угору ціни на зерно, що вплине на всю аграрну продукцію.

Інші проблеми 2022 року – непередбачувані кліматичні зміни, дорогий фрахт, локдауни через новий штам коронавірусу, відплив робочої сили.

Частково зниженню цін сприятиме поступове "закручування гайок" центральними банками в рамках боротьби з інфляцією. Однак значне їх падіння, а тим паче повернення на докризовий рівень, неможливе.

У зоні особливого ризику – бідні країни. За даними ООН, у 2022 році 45 млн людей у 43 країнах потерпатимуть від голоду. За останні два роки кількість людей, яким загрожує голод, збільшилася на 60%. Особливо важка ситуація буде у Ємені, Північному Судані, Афганістані, М’янмі та на Мадагаскарі.

Дефіцит мікрочипів

Спричинена пандемією цифрова активізація зачепила виробників електроніки. Потреба в оновленні техніки, перехід до 5G та відкладений попит призвели до зростання продажів смартфонів, комп'ютерів, ігрових консолей та серверів.

Попит на техніку у 2021 році був найбільшим з 2015 року і призвів до нестачі мікрочипів, без яких не працює жоден побутовий електронний прилад. Лише за третій квартал виручка компаній-виробників мікрочипів зросла на 27,6%.

Зростання доходів відбувалося не лише завдяки підвищеному попиту, а й через скорочення пропозиції. Галузь спіткали аварії на підприємствах у Техасі через аномальні морози та пожежа на японському заводі Renesas, який контролює до третини ринку мікрочипів для автомобільної промисловості.

Свою роль зіграли й санкції США проти китайських технологічних корпорацій. Загроза нових обмежень змусила виробників поповнювати запаси.

Щоб зрозуміти розмір глобальної черги за напівпровідниками, аналітики порахували середній час, який проходить від замовлення чипів до їх доставки. У 2020 році цей показник становив 13 тижнів, а в жовтні 2021 року – 22 тижні.

Особливо важко кризу переживає автомобільна промисловість. Черга за мікроконтролерами, необхідними для виробництва машин, сягає 38 тижнів.

За розрахунками консалтингової компанії AlixPartners, через дефіцит мікрочипів у 2021 році автовиробники недорахуються 210 млрд дол. Через масштаб проблеми протягом року аналітики чотири рази погіршували власні прогнози.

Інвестори та виробники чипів не раз змінювали свою оцінку тривалості кризи. Стратег з глобальних інвестицій у Wells Fargo Investment Institute Скотт Ренн зазначив, що за весняним прогнозом, дефіцит мікросхем уже мав би скорочуватися. Однак тепер очікується, що він триватиме до 2023 року.

Віцепрезидент консалтингової компанії Forrester Ґлен О’Доннел теж вважає, що відлига настане лише у 2023 році. З ним згоден і директор Intel Пет Гелсінджер.

Світ намагається подолати кризу. США планують вкласти у виробництво чипів і дослідження нових технологій 50 млрд дол. Intel інвестувала в будівництво підприємства з виробництва чипів в Аризоні 20 млрд дол.

У цьому ж штаті за 12 млрд дол будує завод тайванська TSMC. Компанія вклала кошти у виробництво в Японії і веде перемовини з Німеччиною. Samsung заявила, що інвестує 17 млрд дол у виробничі потужності в Техасі.

Зростання цін на чипи підігріло інтерес інвесторів до напівпровідникових стартапів. Deloitte очікує, що у 2022 році венчурні компанії вкладуть у них близько 6 млрд дол – утричі більше, ніж з 2000 року по 2016 рік.

Нові підприємства не запрацюють одразу. Деякі з них почнуть випускати продукцію лише у 2023-2024 роках. Однак у "цифровому" майбутньому вони стануть надійним фундаментом для унеможливлення подібного дефіциту.

Криза ланцюгів постачань

Особливо важким 2021 рік був для ланцюгів постачань товарів. Світова логістична галузь не була готова до настільки швидкого відновлення економіки.

Спочатку утворився дисбаланс у торгівлі між Китаєм та світом. Піднебесна перевищувала навіть докризові обсяги експорту. Це призвело до того, що в китайських портах закінчувалися контейнери, тож ціни на фрахт стрімко злетіли.

Гальмував розвантаження контейнерів дефіцит водіїв вантажівок, які не встигали обробити таку кількість товарів. В американські та європейські порти прибувало значно більше контейнерів, ніж поверталося назад.

Китайська політика "нульової толерантності" до коронавірусу призвела до закриття на карантин терміналів ключових портів. Наслідок – судна замість перевезення товарів простоювали в чергах. Шестиденне блокування контейнеровозом Ever Given Суецького каналу зробило черги ще довшими.

Через це ціни на морські перевезення зросли на 500%. Відтак подорожчали й інші види фрахту, які компанії-виробники почали використовувати як альтернативу. Хоча бізнес поступово адаптувався до нових реалій, розцінки на контейнерні перевезення після піку у вересні знизилися лише на 10%.

Наразі у світі поширюється більш заразний штам коронавірусу omicron, здатний знову занурити порти в локдаун і вдарити по ланцюгах постачання.

Найбільший у світі страховик експортних кредитів компанія Euler Hermes вважає, що проблеми переслідуватимуть галузь до середини 2022 року, після чого криза піде на спад. За оцінкою Аналана Мерфі з компанії Sea-Intelligence, проблема з ланцюгами постачань вирішиться не раніше 2023 року.

Сприятиме цьому зниження попиту на товари, зростання пропускної спроможності портів та припинення панічних поповнень запасів імпортерами.

Ковід виявив слабкі місця в логістичній галузі, які будуть нівельовані інвестиціями та оптимізацією. Компанії використовуватимуть штучний інтелект і цифрові технології, щоб зробити доставку більш швидкою та ефективною.

Фото на головній ua.depositphotos.com

Реклама: