Как бизнесу привлечь средства от международных финансовых институтов

Как бизнесу привлечь средства от международных финансовых институтов

Какой бизнес может рассчитывать на поддержку международных финансовых институтов (укр)
Среда, 20 марта 2024, 18:07
руководитель стратегических проектов KSE Institute

Пошук фінансування — одна з ключових перепон на шляху до розвитку бізнесу в Україні. Низький рівень довіри інвесторів, високі потенційні ризики, високі ставки кредитування від українських фінансових установ, а також відсутність належної системи страхування ризиків — лише неповний перелік викликів.

Попри наявні загрози український бізнес має реальні можливості для розвитку та зростання. Енергетика, транспортна інфраструктура, аграрна промисловість — ці та інші галузі володіють значним потенціалом, який високо оцінюють як гравці ринку, так і міжнародні партнери України.

Експерти Київської школи економіки дослідили потреби українського бізнесу в фінансуванні, а також можливості для залучення коштів, зокрема завдяки інструментам програми Ukraine Facility від Європейського Союзу. 

Результати цього аналізу допоможуть зрозуміти проблему з пошуком фінансування для українських підприємців.

Реклама:

Останні пів року фахівці KSE Institute надавали аналітичну підтримку та модерували роботу секторальних робочих груп з бізнесом в рамках підготовки Плану для реалізації програми Ukraine Facility. 

Ми проаналізували та оцінили потенційні інвестиційні можливості для п’яти ключових секторів зростання — енергетика, агропромисловий комплекс, транспорт і логістика, зелена металургія і критичні матеріали.

Базуючись на документах та пропозиціях, представлених українським Урядом під час Конференції з питань відновлення України у Лондоні (URC-2023), загальні інвестиційні можливості в обраних галузях економіки становлять $292 млрд до 2033 року. 

Найбільші можливості зосереджені у сферах енергетики, транспорту й логістики та агропромислового комплексу, які разом складають майже 90% всієї суми потенційних інвестицій. 

Натомість загальна вартість інвестиційних проєктів, запропонованих учасниками секторальних робочих груп з приватного та публічного секторів, склала $74 млрд. 

Лідерами за вартістю потенційних проєктів стали енергетика ($60 млрд), зелена металургія ($7,4 млрд) та агропромисловий комплекс ($2,9 млрд). При цьому, попри велику кількість запропонованих проєктів, їх якість та кількість є недостатньою для задоволення потреб розвитку галузей вже у середньостроковій перспективі.

Величезна різниця у $218 млрд між обсягом інвестиційного потенціалу та наявними інвестиційними проєктами вказує на дефіцит інвестиційних проєктів у приватного сектору для реалізації масштабних планів відновлення та розвитку. 

Особливо гостро ця проблема відчувається у сфері транспорту, де запропоновані проєкти покривають менш як 5% потреб галузі, а також критичних матеріалів, де ця частка не перевищує 7%. Очевидно, що бізнес змушений шукати альтернативні шляхи для власного розвитку.

Де шукати кошти

Наразі бізнес в Україні має два основні джерела залучення зовнішнього фінансування — кредити українських банків та фінансування від міжнародних фінансових організацій (МФО). 

Так, з березня 2022 року по вересень 2023 року, українські банки видали приватному сектору кредитів на загальну суму в $84,4 млрд, тоді як фінансування від МФО було значно меншим за своїми обсягами — лише $5,1 млрд за той же період часу. 

Попри те, що частка кредитів від українських банків є вищою, вони не в змозі надати довгострокове фінансування за низькими ставками. Ця умова є вкрай важливою саме для реалізації інвестиційних проєктів, особливо greenfield (нові проєкти) та brownfield (розвиток наявних). 

За оцінкою KSE Institute, у вересні 2023 року середньозважена ставка українських банків за кредитами для нефінансових корпорацій становила 16,6% і аж 23% для ФОП.

Робота з міжнародними фінансовими організаціями натомість створює широкі можливості для залучення додаткового фінансування на більш вигідних умовах. Проте тут дається взнаки відсутність досвіду співпраці з міжнародними фінансовими інституціями, особливо серед представників бізнесу, який не відноситься до великого. 

Багато в чому це пояснюється як вимогами самих кредиторів, так і невідповідністю бізнесу необхідним вимогам. 

Історично МФО в Україні зазвичай працювали безпосередньо з великими компаніями державного та приватного секторів (Укрзалізниця, Нафтогаз, МХП, InVivo) або шляхом впровадження цільових програм підтримки (підтримка малих та середніх підприємств, сприяння торгівлі, проекти критичної інфраструктури тощо). 

Майбутній запуск програми Ukraine Facility від Європейського Союзу відкриває нові можливості для приватного сектору, зокрема малого та середнього бізнесу, для залучення зовнішнього фінансування. 

МФО в Україні: обсяги та напрями допомоги

Другою складовою програми Ukraine Facility від ЄС на 2024-2027 роки є спеціальний інвестиційний інструмент, призначений для покриття ризиків у пріоритетних секторах. Фінансування зможуть отримати інвестори через допомогу від МФО — ЄБРР, ЄІБ та інших установ. 

Очікується, що ці кошти будуть надаватися не лише безпосередньо від МФО – бізнесу, а також через фінансування програм українських банків (наприклад, для фінансування програми "Доступні кредити 5-7-9"). 

Попри такі перспективи, український бізнес може не чекати на запуск Ukraine Facility і вже зараз активно працювати для залучення коштів міжнародних фінансових організацій. 

Значна кількість цих установ має власні представництва в Україні, розвивають галузеві програми розвитку приватного сектору, а також додатково підтримують Україну в умовах повномасштабного російського вторгнення. 

Наразі найбільшим кредитором з провідних МФО в Україні є Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР), який з повномасштабного вторгнення надав приватному сектору понад $1,7 млрд. Наприкінці 2023 року ЄБРР підвищив акціонерний капітал на проєкти в Україні до €4 млрд. 

Зараз акцент в роботі Банку в Україні здійснюється на реалізацію проєктів з посилення енергетичної безпеки, відновлення критичної інфраструктури, продовольчої безпеки, а також розвитку торгівлі. 

Окрему увагу ЄБРР приділяє програмам risk sharing, які створюють додаткові гарантії для інвестиційних проєктів. Слід відзначити, що ЄБРР надає перевагу роботі з великими перевіреними клієнтами, а його програми не розраховані на пересічного підприємця.

Наступний важливий гравець — Європейський інвестиційний банк (ЄІБ), який з березня 2022 року надав €1,7 млрд, зокрема через кредитні лінії та гарантії нових позик малому та середньому бізнесу (МСБ). Основна увага ЄІБ сфокусована на проєкти в сільському господарстві та транспортній сфері. 

У найближчому майбутньому ЄІБ планує запустити механізм розподілу ризиків з донорами в рамках Ініціативи EU4U для МСБ загальним обсягом до €600 млн, зокрема для проєктів у сферах цифрової трансформації та кібербезпеки.

Серед пріоритетів у діяльності Міжнародного банку реконструкції та розвитку (МБРР) в Україні слід відзначити соціальний сектор, логістику, енергетику та сільське господарство. 

Разом зі Світовим Банком МБРР реалізує "Екстрений проєкт надання інклюзивної підтримки для відновлення сільського господарства України" (ARISE), який надає доступ до фінансування виробникам сільськогосподарської продукції, зокрема малим фермерським господарствам, на загальну суму в $1,5 млрд протягом 2023-2024 років. 

Міжнародна фінансова корпорація США з розвитку (DFC) після початку повномасштабного вторгнення інвестувала в український приватний сектор $400 млн. Ключовим напрямком роботи DFC стала допомога українським птахівникам і виробникам зерна, на яку було спрямовано $250 млн. 

На додаток, установа оголосила про низку угод з українськими банками для підтримки МСБ на $60 млн, страхування політичних ризиків та додаткові гарантії для фінансування міжнародної торгівлі.

Останню з них DFC реалізувала спільно з Міжнародною фінансовою корпорацією (IFC), що входить до Групи Світового Банку. З лютого 2022 року IFC спрямувала близько $400 млн, надаючи підтримку приватним компаніям і фінансовим установам в Україні, а також залучаючи гарантії від урядів-донорів. 

Спільно з ЄБРР спеціалісти IFC поновили роботу над підготовкою двох проєктів концесій морських портів. Окремий трек роботи IFC — співпраця з Європейською Комісією, в рамках якої $200 млн будуть спрямовані на зменшення ризиків та додаткове фінансування для малих підприємств у сфері сільського господарства та розвитку жіночого підприємництва.

Замість висновку

Як бачимо, спектр програм підтримки українського бізнесу з боку міжнародних фінансових інституцій є досить широким. Для частини підприємців така допомога може стати повноцінною альтернативою банківським кредитам та допомогти масштабувати бізнес. 

Та все ж частка програм МФО в зовнішньому фінансуванні бізнесу в Україні є досить низькою. І на це є вагомі причини.

Представники МФО та українського банківського сектору прямо вказують на низьку кількість якісних проєктів з боку бізнесу. Абсолютна більшість тих проєктів та програм, що нині надаються українськими підприємцями, не відповідають нормам комплаєнсу або знаходяться на ранніх стадіях проєкту — від концепту до стадії попереднього техніко-економічного обгрунтування.

Працюючи з отриманими пропозиціями для реалізації інвестиційних проектів виникає питання щодо економічної доцільності їх реалізації та можливості бізнесу покривати вартість залученого фінансування. 

Треба розуміти, що основний обсяг фінансування від МФО надається у вигляді кредитів, які необхідно обслуговувати та повернути протягом періоду кредитної угоди. 

На додаток, попри різноманіття потенційних джерел фінансування, сфера залучення інвестицій в Україні потребує вдосконалення. Вагому роль тут відіграватимуть реформи, спрямовані на покращення інвестиційної інфраструктури України, розвиток бізнес-клімату та підтримку малого і середнього підприємництва. 

Та зміна підходу в роботі потрібна не лише з боку Уряду, але й представництв міжнародних фінансових організацій, що мають адаптуватися до реальних потреб бізнесу.

Зростання обсягу донорських коштів і змішаного фінансування, спрямованого на страхування від воєнних ризиків; розвиток проектного фінансування для реалізації нових інвестиційних проєктів; запуск програм довгострокового фінансування у національній валюті; пільгове фінансування та програми підтримки позик для переробної промисловості, а також цільові програми для мікровиробництв та МСБ — лише низка із необхідних кроків.

Цілі економічного розвитку, які Україна закладає до 2033 року, потребують якісно іншого рівня залучення коштів. Проєктний підхід, розширення кількості учасників програм МФО, а також програми розвитку підприємництва на деокупованих територіях мають стати пріоритетом у роботі міжнародних інституцій з українським бізнесом.

Дослідження підготовлено у рамках проєкту Good Governance Fund "Економічний хаб: ефективна політика управління публічними фінансами та візія зростання", який фінансується UK International Development від уряду Великої Британії. Імплементатори проєкту — Abt Britain та Київська Школа Економіки.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: