Где взять деньги на развитие бизнеса в Украине во время войны?

Где взять деньги на развитие бизнеса в Украине во время войны?

Основные механизмы привлечения средств из-за границы и внутри страны, доступные для украинского бизнеса (укр)
Вторник, 19 марта 2024, 17:49
Директор по реструктуризациям, финансированию и услугам с капиталом, EY в Украине

Навіть у контексті складної геополітичної ситуації, де багато чинників видаються нестабільними, компанії готові і прагнуть інвестувати у розвиток свого бізнесу. 

Продовжують з’являтися нові ідеї, розробляються нові шляхи їх реалізації, незважаючи на обережність ринку та невпевненість стейкхолдерів. Ми говоримо про дуже різні напрямки зі зазвичай непоганою доданою вартістю, орієнтовані на розвиток виробництва, переробки, торгівлі та експорту готової продукції. 

Проте, для реалізації таких, як і будь-яких інших, проєктів, звісно, необхідне фінансування. Цікаво, що навіть за поточних умов багато власників, а це не поодинокі випадки, готові реалізувати інвестиційні проєкти задля стратегічного розвитку, розуміючи, що часто на перших етапах проєкт потенційно не принесе значної прибутковості для акціонерів. 

У 2023-2024 Україна, як значною мірою і до 24 лютого 2022 року, стикається з проблемою недостатнього фінансування реального сектору з боку банків, навіть при наявності значного обсягу ліквідності в системі. 

Реклама:

В якійсь мірі на це впливає той факт, що частка державних банків в активах банківської системи постійно зростає і вже знаходиться близько 50%, з іншого боку приватні та іноземні банки демонструють все більш консервативну кредитну політику, яка пов’язана з збільшенням ризиків ведення бізнесу в Україні. 

Обмеження у банківських політиках створюють перешкоди для фінансування багатьох проєктів, навіть тих, що мають потенціал для стратегічного розвитку. 

Додатково спостерігається збільшення реальної вартості кредитів на ринку фінансових ресурсів в Україні. На кінець 2022 року реальна ставка становила приблизно 8% (якщо взяти номінальну кредитну ставку на рівні 28% і річну інфляцію 20%). 

Станом на зараз, за умови номінальної кредитної ставки на рівні 20%, інфляції – 5%, реальна кредитна ставка становить 15%. Для порівняння, в розвинених конкурентних фінансових ринках зазвичай рівень реальних ставок коливається в межах 1-4%. 

Високі реальні ставки значною мірою підсилюють ризик дефолту за рахунок вимивання дохідності та ліквідності бізнесів позичальників. Таким чином, при високих ставках, банки, замість активного кредитування бізнесу, надають перевагу розміщенню коштів у менш ризиковані активи, такі як ОВДП та депозитні сертифікати НБУ. 

При відносно низькому рівні ризику по відношенню до інших українських активів, зазначені активи мають доволі високу відсоткову ставку, а отже залишаються на сьогоднішній день вельми привабливими для інвесторів. 

Крім зазначених факторів, із додатковими складнощами стикаються українські компанії, які планують відносно великі інвестиції (за українськими мірками) з часткою фінансування за рахунок позикових коштів в бюджеті проєкту від 10-20 млн дол. 

Це обумовлено низкою факторів, з яких одним із ключових є низька капіталізація банків (маленькі нормативи Н7 – максимальний розмір кредиту одній групі позичальників).

Окремо слід зазначити проблему, яка виникла перед українськими компаніями, які до війни традиційно залучали значні об’єми коштів на публічних ринках боргового фінансування за кордоном, зокрема, через залучення євробондів. 

Зараз ці ринки стали недоступними для емітентів, пов’язаних із операційною діяльністю в Україні через високі ризики, пов'язані зі складною геополітичною ситуацією. 

Така ситуація на ринку призводить до обмеження фінансових можливостей для розвитку бізнесу та створює додаткові виклики для компаній, які прагнуть залучити фінансування. Що можна зробити у цьому випадку та які механізми запропонувати? 

Механізми залучення фінансування бізнесу під час війни 

Великі проєкти можна фінансувати, якщо це економічно вигідно – існує декілька способів допомогти залучити фінансування та зібрати велику суму для таких цілей.

Механізм 1: залучення прямого закордонного фінансування

Залучення прямого закордонного фінансування є цілком реалістичним шляхом для українських компаній, які мають транскордонні відносини або операційну діяльність за кордоном. 

У таких випадках є низка напрацьованих інструментів, які дозволяють використовувати ресурси закордонних банків, щоб забезпечити потреби в фінансуванні. Однією з перешкод, яка часто заважає ефективно залучати фінансування за кордоном є значна втрата часу (і відповідно можливостей) на знаходження підходящого фінансового партнера, збір документів, підготовка ним аналізу бізнесу, структурування пропозиції та проведення переговорів. 

Ця, а також низка інших перешкод, можуть бути подолані завдяки залученню експертів із банківського ринку у відповідній країні або країнах. Доволі часто наявність індустріального експерту є також дуже важливою. 

В досвіді EY – за рахунок мережі офісів по всьому світу крім української команди залучається стільки іноземних локальних команд (як суто банківських, так і експертних) скільки потрібно для реалізації проєкту. 

Локальні команди не тільки мають спеціалізовані знання, а й також мають міцні зв’язки з місцевими банківськими інституціями. 

Як правило, пряме закордонне фінансування на двосторонній основі (1 клієнт – 1 банк) використовується як для короткострокових (фінансування оборотного капіталу, розривів ліквідності, і т.п.), так і довгострокових проєктів відносно невеликих розмірів (до 50 млн дол.).

Механізм 2: залучення фінансування від міжнародних фінансових інституцій (IFIs)

Не зважаючи на воєнні дії, залучення фінансування від міжнародних фінансових інституцій (IFIs) залишається доступним для українських бізнесів для втілення довгострокових стратегічних проєктів значного розміру (до 100 млн дол.). 

Такі організації як ЄБРР, EIB, IFC, DFC є ключовими гравцями у забезпеченні фінансування для розвитку проєктів у різних секторах економіки.

Однак кредитний процес в IFIs є доволі складним, як з точки зору вимог до якості документації, так і в частині адміністрування процедур. Сам процес також не є швидким. 

Тому багатьом компаніям не вдається дійти до кінця і отримати фінансування. Особливо це стосується середніх компаній, які не можуть дозволити собі на постійній основі утримувати команду професіоналів у сфері корпоративних фінансів. 

У цьому контексті зовнішня допомога в розробці проєктної документації, структури фінансування, супроводі в кредитному процесі, тощо від EY чи інших професійних радників може бути доволі корисною. 

Шляхом співпраці з залученими фахівцями, компанії можуть більш якісно показати бізнес логіку свого проєкту та необхідність його реалізації. Це допоможе підвищити шанси бізнесу на успішне отримання фінансування.

Механізм 3: варіанти синдикованого фінансування

Один із можливих варіантів залучення фінансування для великих проєктів – синдиковане фінансування. Це можуть бути як класичні синдикати на території України, так і за її межами. 

Синдиковане фінансування зазвичай застосовується, коли сума проєкту перевищує 50-100 мільйонів доларів, і один банк не хоче брати на себе весь ризик. Замість цього, кілька банків об'єднуються в синдикат для спільного фінансування проєкту.

Організація синдикованого фінансування вимагає значних зусиль та координації. В нашій практиці синдикати часто включають банки з різних країн та юрисдикцій, що забезпечує ширші можливості для отримання фінансування. 

Крім того, синдикати також можуть бути організовані в Україні. Це є ефективним рішенням для великих проєктів, для яких неможливо або недоцільно залучати фінансування з-за кордону. Такий варіант надає можливість отримати фінансування як у гривні, так і в іноземній валюті.

Звісно, будь-який синдикат за адміністративними витратами дорожчий ніж двостороннє кредитування, але з іншого боку, для великих проєктів такий механізм може бути єдиним прийнятним. Коли немає можливості використовувати міжнародні ринки бондів, синдиковане фінансування є ефективним альтернативним рішенням.

Окремо варто зупинитись на облігаціях, оскільки вони в якійсь мірі виступають своєрідним ідеологічним "родичем" синдикованого фінансування. У порівнянні з забезпеченими кредитами незабезпечені облігації будуть вимагати більш високої дохідності. 

Випуск забезпечених облігацій є теж можливим завдяки змінам у законодавстві. Для отримання порівняно великих сум фінансування розміщення облігацій на внутрішньому ринку може бути гарною альтернативою синдикатам для компаній, які потребують гривневого або доларового фінансування. 

Адміністративні витрати на випуск корпоративних облігацій в Україні є невисокими. Крім того, доходність в доларах може бути суттєво меншою по відношенню до закордонних кредитів, оскільки в Україні доларова ліквідність є надлишковою. Покупцями таких облігацій виступають здебільшого банки, хоча серед страхових компаній і приватних інвесторів теж існує інтерес до такого інструменту. 

В цілому, синдиковане фінансування та розміщення облігацій на внутрішньому ринку відкривають нові можливості для залучення великих обсягів фінансування. Такий підхід може бути ефективним і вигідним для компаній, які прагнуть реалізувати амбітні проєкти та забезпечити свій подальший розвиток.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: