Путь украинского семенного бизнеса: от зарождения к лидерству в отрасли

Путь украинского семенного бизнеса: от зарождения к лидерству в отрасли

Почему семеноводство остается перспективным направлением аграрного бизнеса с высокой добавленной стоимостью (укр)
Среда, 7 февраля 2024, 18:21
исполнительный директор Семенной ассоциации Украины

Як без якісного насіння не буде гарного врожаю, так і без насінництва не буде аграрної галузі. Галузі, що годує не тільки Україну, але і частину світу. Окрім цього, цей сектор є багатогранним і містить у собі і науку, і селекцію, і виробництво.

Насінництво не тільки наповнює бюджет України валютою, а й забезпечує регіони робочими місцями та відповідною інфраструктурою. Адже це не тільки величезні поля урожаю, але і заводи, де залучена значна частка населення. 

Іноземні компанії цінують якість роботи наших спеціалістів і її результати. Як і чому так сталося, та які подальші перспективи насінництва – про це ми поговоримо далі.

Головними завданнями насінництва є відтворення такого сорту насіння, що має високі посівні якості та врожайні властивості. Все це має бути підібране відповідно до кліматичних умов, типів ґрунтів та особливостей рослинності у певній зоні. 

Реклама:

Тому такий процес є дуже непростим і вимагає певних підходів. Адже якість і кількість урожаю підвищується щонайменше на чверть при високоякісному насінні.

Відносно сприятливий український клімат та різноманітність ґрунтів, зокрема чорноземів, зробила нашу країну привабливою для вирощування продовольства. Тому логічно, що задля підвищення результативності і зменшення собівартості, на розвиток галузі були спрямовані великі сили.

Цікавим лишається те, що прискорений початок розвитку насінництва розпочався приблизно з середини 19-го століття з розвитком цукрової промисловості. Тоді українські поля засівали європейським насінням цукрових буряків. 

Разом з цим вітчизняні професори розпочинають власні дослідження і створюють селективну станцію на Вінниччині, де стартували перші селекційні процеси як цукрових буряків, так і пшениці, жита, вівса.

Українські науковці нарощували свої знання та створювали такі сорти, які ставали лідерами та великими конкурентами європейським. Наприклад, високобілковий сорт озимої пшениці "Українка" знали як лідера за хлібопекарськими якостями. 

Українське насіння і надалі займало високі позиції серед інших світових сортів. З настанням етапу індустріалізації (1976 рік) в Україні почало з’являтися більше заводів та відповідної техніки для сортування, обробки, очистки, зберігання насіння тощо. Однак такі заводи будувалися не по всій країні через нестачу державних коштів.

Згодом привабливість України як колиски насінництва оцінили європейські виробники, які і продовжили розбудовувати відповідну інфраструктуру. 

Підтримка від держави, спеціальні програми і іноземні інвестиції зробили галузь привабливою для розвитку і навіть під час повномасштабного вторгнення росії і смертельної небезпеки для працівників.

Вигоди вирощування насіння в Україні

Згадаємо, що аграрна галузь разом з насінництвом є одними з лідируючих в Україні. І це не тільки через великі податки та вливання валюти в наш бюджет, але і через масштабні перспективи. 

Саме насінництво залучає до роботи та дає годувати свої родини великій кількості людей у різних регіонах нашої країни, зокрема сільське населення. 

У таких місцевостях завжди є відповідна інфраструктура, платяться податки в місцевий бюджет, а самі працівники мають гарний дохід. Також насінництво має свою додаткову вартість, що є ще одним чималим плюсом.

Україна є досить цікавою і привабливою для іноземних компаній, зокрема і світових гігантів. Адже вони тут вже побудували повний цикл виробництва насіння. 

Цьому сприяють як погодно-кліматичні умови з родючими ґрунтами, так і юридично-правова база, висококваліфіковані кадри та відносно низька собівартість виробленого продукту.

Останні 10-15 років Україна продовжує приводити у відповідність законодавство до норм Євросоюзу. Адже вступ до ЄС – це один з найважливіших векторів нашого розвитку.

Важливим фактором слід зазначити наявність еквівалентності ЄС для насіння зернових, кукурудзи та сорго. Це є великим плюсом для всього насіннєвого сектору України, адже цей крок відкрив шлях експорту до країн Євросоюзу насіння зернових культур, насіння кукурудзи та сорго. 

Наша країна йшла до цього майже десятиліття, здолавши аудит ЄС, який поставив насіння з України на одну ланку з Європою і іншими країнами.

Не слід забувати, що Україна продовжує розширювати своє співробітництво з Організацією економічного співробітництва та розвитку у насіннєвих схемах. 

У результаті наша країна приєдналася до схем сортової сертифікації насіння зернових, кукурудзи, сорго, насіння трав, бобових культур, насіння цукрового та кормового буряків, насіння хрестоцвітих та інших олійних або прядивних культур.

Зауважимо, що українські аграрії мають змогу отримувати сертифікат ISTA (International Seed Testing Association). Це документ Міжнародної асоціації з тестування насіння, що має єдині правила для всіх свої членів, зокрема відбору зразків та випробувань насіння. Також вона акредитує лабораторії, сприяє дослідженням і надає міжнародні сертифікати.

Участі у цих організаціях дають змогу українським виробникам отримувати міжнародний сертифікат ОЕСР та сертифікат ISTA, і в результаті реалізовувати вироблене насіння без додаткових перевірок. 

Зокрема такі документи визнаються понад 60 країнами-учасницями ОЄСР. Окрім цього, дотримання вимог сприяє підвищенню якості українського насіння. 

Також через це зростає урожайність буряка та олійних культур, і в результаті експортний попит задоволений, ще й до того відкриваються ринки нових держав.

Крім цього, до нас і надалі, зокрема і під час великої війни, продовжують заходити і інші іноземні компанії. Адже Україна формувала свій позитивний імідж впродовж довгих десятиліть, і вона не може його втратити. 

Наша країна і виробники вже продемонстрували, що можуть стати надійними постачальниками для країн ЄС навіть попри смертельні небезпеки, мінування, масовані ракетні обстріли, тотальні блекаути і морські транспортні блокади.

Не слід залишати без уваги і факт того, що насінництво є експортно-орієнтованою галуззю, яка показала наявність у нас потужного імпорту і разом з цим нарощення експорту. А це підтримує виробництво, економіку та надає валюту.

Зауважимо, що заводи, які у нас будуються, одразу робляться відповідно до стандартів ЄС, зокрема і екологічних. Адже ми знаємо, що екологія і безпечність наразі є одним із головних європейських наративів. У підсумку, з такою потужною базою, яку ми маємо, Україна без проблем може стати локомотивом Європи у сфері насінництва.

Розвиток насінництва попри повномасштабну війну

Експорт сертифікованого українського насіння продовжує зростати навіть попри війну, нестабільну економіку та політичну ситуацію. У цьому важливим аспектом є вчасні поставки товару, чіткі та рівні для всіх правила гри. 

Наша держава та наші виробники тримають високу марку, щоб втримати і без того не завжди стабільний ринок. Адже ще до повномасштабного вторгнення насінництво продемонструвало стабільно високі темпи зростання. 

За даними Міністерства аграрної політики та продовольства України, за післявоєнне десятиліття планується збільшити виробництво насіння у майже двічі, звести 12 заводів, які зможуть виробляти 9 млн посівних одиниць насіння. 

Ми бачимо таке фінансування доволі реальним, бо українське насінництво є одним з найбільш потужних і найменш дотаційних.

У перспективах наше насіння стає не просто товарним збіжжям чи таким, яке потребує подальшої доробки. А воно стає продуктом з високою доданою вартістю, у дослідження і розробку якого, насіннєві компанії вкладають до 25% свого бюджету щорічно.

Наразі локальне виробництво насіння показує тенденцію до зменшення, бо за останній рік зменшилася кількість і число виробників. 

Актуальною проблемою став пошук аграрних виробників, які можуть вирощувати насіння, адже його виробництво стало дорогим через собівартість.

Перспективи галузі на найближчий рік

Насінницька галузь продовжує рости і розвиватися, попри усі виклики, які стали перед виробниками. Наразі ми очікуємо отримати європейську еквівалентність для олійних культур, що стане важливим кроком на шляху до нашої євроінтеграції.

Якщо говорити про потребу у насінні, то вона така ж, як і торік. Істотних коливань очікувати не варто. Однак зазначу, що очікуємо одну збільшення попиту на насіння цукрового буряка через те, що він є рентабельною культурою. На нього може збільшитися як зовнішній, так і внутрішній попит на споживання.

Стосовно популярних в Україні насіння соняшника і кукурудзи, то змін попиту ми не очікуємо. Якщо ціни продовжуватимуть рости, то може збільшитися попит на насіння сої. Але загалом світові тенденції наразі залишаються стабільними.

Як ми бачимо, насінництво є не тільки основою аграрництва, але і досить перспективною галуззю, яка попри повномасштабну війну продовжує розвиватися і приводити в нашу країну нових іноземних партнерів й інвесторів. 

Це, насамперед, заслуги нашого географічного положення (клімату, ґрунтів), так і розвитку інфраструктури, заводів, правової бази та висококваліфікованих професіоналів своєї справи.

Україна була і залишається однією з найбільш привабливих країн Європи у галузі насінництва, адже десятки іноземних компаній, зокрема і гігантів, продовжують вливати десятки мільйонів євро інвестицій у нашу галузь. 

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: