Почему украинский биометан не может попасть в ЕС?

Почему украинский биометан не может попасть в ЕС?

В течение 2024-2025 годов в Украине планируют открыть до 10 биометановых заводов. Но производители до сих пор не имеют возможности экспортировать газ (укр)
Пятница, 5 января 2024, 15:05
д.т.н., председатель правления Биоэнергетической ассоциации Украины

Останнім часом все частіше зазвучали голоси щодо необхідності Україні наповнювати державний бюджет власними коштами. Спроможність ЗСУ пов’язують з наявністю необхідних грошей у бюджеті. 

Витрати на мобілізацію 450-500 тис військовослужбовців оцінюють у 500 млрд грн. Звучать попередження про перспективи скорочення фінансової допомоги з-за кордону. І все це при наявності значних проблем в традиційних галузях економіки України: металургії, сільському господарстві, хімічній промисловості, енергетиці. 

Для вирішення цих задач економісти вважають найбільш перспективними інвестиції у експортно-орієнтовані галузі економіки України. Однією з таких галузей може стати виробництво біометану. 

Це горючий газ отриманий з біомаси і доведений до якості природного газу. Біогазові установки виробляють біогаз з приблизним складом 55% метану (СН4) і 45% вуглекислого газу (СО2). Біометан – це біогаз, від якого відділили СО2, і в якому знаходиться понад 96% метану. 

Реклама:

Він є відновлюваним газом і при його використанні значно скорочуються викиди парникових газів. Саме тому на нього є величезний попит у країнах ЄС, які поставили за мету скоротити викиди парникових газів практично до нуля і стати кліматично нейтральним континентом до 2050 року.

Зокрема, ЄС планує збільшити виробництво біометану з 4,2 млрд м3/рік у 2023 р. до 35 млрд м3/рік у 2030 р. і до 90-125 млрд м3/рік у 2050 р. Україна потенційно може зайнять до 20% європейського ринку біометану, виробляти понад 20 млрд м3/рік біометану і залучити до 40 млрд Євро інвестицій у цю галузь. 

Переваги біометану

Біометан абсолютно готовий для закачування в газову мережу. Не потрібні інвестиції у модернізацію газорозподільних і газотранспортних систем (ГТС і ГРС) і газового обладнання (газові пальники, двигуни, турбіни). 

Україна має розвинені газорозподільні і газотранспортну системи. Практично у кожній точці території можна знайти газову трубу, у яку можливо подати вироблений біометан. 

Україна має найбільшу в Європі площу сільськогосподарських земель, і, відповідно, один з найкращих у світі потенціалів аграрної сировини для виробництва біометану. З урахуванням біомаси з покривних культур, які можуть бути вирощені на 20% ріллі, потенціал виробництва біометану в Україні складає 21,8 млрд м3/рік

Покривні культури - це культури, які можуть бути вирощені між збиранням і посівом двох основних с/г культур протягом періоду, коли земля знаходиться "під парами". В якості таких культур розглядаються енергетичне жито, кукурудза на силос та інші культури. 

Потенціал виробництва біометану в Україні

Біометан

млрд м3/рік

з відходів тваринницьких підприємств

0,9

з пожнивних решток с/г культур

5,2

з побічної продукції харчової промисловості

0,7

з твердих побутових відходів 

0,5

з осадів стічних вод (комунальні очисні споруди) 

0,1

з енергетичних рослин: силос кукурудзи (з 1 млн га) 

3,8

з покривних культур (з 20% ріллі)

9,8

з деревного палива шляхом термічної газифікації (з 10% деревного палива)

1,0

всього, млрд м3/рік

21,8

З виробництва біометану Україна може конкурувати з будь-якими країнами. Україна може запропонувати найдешевшу сировину для його виробництва. На сьогодні це найдешевший із можливих відновлюваних газів. 

Ціна продажу біометану, за якої його вигідно виробляти, складає 800 – 900 Євро/1000 м3. На ринку ЄС ціни на біометан становлять до 1200 Євро/1000 м3. 

Біометанові заводи, окрім біометану, генерують дигестат, який може стати основним органічним добривом необхідним для відродження українських ґрунтів. 

Виробництво біометану створює для аграріїв новий вид бізнесу, який практично не залежатиме від логістики, проблеми з якою не дозволяють їм зараз ефективно експортувати зерно і інші види с/г продукції. 

Експорт біометану (фізичний і віртуальний) здійснюватиметься через існуючі газорозподільні і газотранспортну системи України. 

Біометан створює додаткове джерело газу, який транспортуватиме українська ГТС у разі зупинки транзиту російського газу. Це суттєво полегшить питання доставки природного газу споживачам України у разі такої зупинки транзиту (ймовірно, з січня 2025 р.). 

У жовтні 2021 року Верховна Рада ухвалила базовий закон щодо виробництва біометану, який відкрив можливості його виробництва і подачі в газопроводи. З 2022 року в Україні почали будуватися перші великі промислові об’єкти з виробництва біометану. 

Станом на грудень 2023 року закінчено будівництво уже як мінімум 2-х заводів, ще декілька в процесі будівництва. Протягом 2024-2025 рр. планується відкриття до 10 нових об’єктів з потужністю від 3 до 56 млн м3 біометану на рік кожен. 

У 2022 році Україна та ЄС підписали Меморандум про взаєморозуміння для стратегічного партнерства у сфері біометану, водню та інших відновлюваних газів. Вважаємо, що у виробництві біометану Україну чекає яскраве і успішне майбутнє. Україна може стати одним з ключових партнерів ЄС у цій сфері. 

Прогноз виробництва та споживання українського біометану до 2050 року (прогноз Біоенергетичної асоціації України)

2027

2030

2035

2040

2045

2050

Виробництво біометану, млрд м3

0,25

1,00

2,1

4,5

9,5

20,0

Експорт біометану, млрд м3

0,13

0,50

1,05

2,25

4,8

10,0

Споживання на внутрішньому ринку, млрд м3

0,13

0,50

1,05

2,25

4,8

10,0

Кількість біометанових заводів, од.

50

200

420

900

1900

4000

Необхідні інвестиції, млрд €

0,5

2,0

4,2

9,0

19,0

40,0

Зниження емісії ПГ, млн т СО2-екв. 

0,6

2,5

5,3

11,3

23,8

50,0

Створені робочі місця, од. 

3 100

12 500

26 200

56 200

118 700

250 000

Щоб виробити 20 млрд м3/рік біометану знадобиться збудувати біля 4000 біометанових заводів з середньою одиничною потужністю 5 млн м3/рік і вартістю заводу 10 млн Євро. Необхідно зазначити, що при будівництві біометанового заводу принаймні 50% інвестицій вкладатимуться в українське обладнання та послуги.

Проблема, яка може зупинити все

На жаль всі ці можливості можуть залишитись на папері, якщо не буде розблоковано можливість експорту біометану у країни ЄС. При відносно низьких цінах на природний газ, що склалися на сьогодні (біля 400 Євро/1000 м3), біометан по ціні 800-900 Євро/1000 м3 не може конкурувати з природним газом на ринку України. 

Зараз його вигідно виробляти тільки для експорту у країни ЄС. Проте, саме ця опція наразі заблокована. 

Верховна Рада не може з моменту реєстрації у липні 2023 р. внести на розгляд у першому читанні законопроєкт про внесення змін до Митного кодексу України щодо митного оформлення біометану №9456 від 03.07.2023 р., який має врегулювати питання митного оформлення біометану. 

Протягом грудня 2023 р. законопроєкт двічі потрапляв в порядок денний засідань ВРУ, але так і не був розглянутий. 

Вважаємо, що для вирішення проблеми терміново необхідно: 

  • Ухвалити закон про внесення змін до Митного кодексу України щодо митного оформлення біометану №9456 від 03.07.2023 р.
  • Внести зміни в наказ Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №629 "Про митні формальності на трубопровідному транспорті та лініях електропередачі".
  • Внести зміни в наказ Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №448 "Про затвердження Переліку товарів, митне оформлення яких здійснюється Енергетичною митницею Державної митної служби України".
  • Чітко визначити на рівні Уряду яке міністерство і посадова особа відповідають в Україні за розвиток виробництва біометану. Встановити їм персональні KPI з цих питань. 
  • Розробити і затвердити дорожню карту і стратегію розвитку галузі. 

Подальше зволікання у цих питаннях неприпустиме і наносить шкоду національним інтересам України. 

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: