Как Украине компенсировать потерю 30% трудового потенциала

Как Украине компенсировать потерю 30% трудового потенциала

Будет ли кому восстанавливать Украину после войны и где искать трудовые ресурсы? (укр)
Среда, 10 мая 2023, 08:15
президент Конфедерации работодателей Украины

У квітні виповнилося 75 років з початку реалізації Плану відновлення Європи, більш відомого як Плану Маршалла.

У Німеччині був дефіцит не тільки продовольчих та промислових товарів.

Втрати обох частин Німеччини у війні становили 5-5,5 млн працездатних людей, це 16-18% від усього довоєнного трудового потенціалу (30 млн людей).

При цьому кваліфікаційний рівень робітників перевищував вимоги наявних тоді робочих місць. Цього людського ресурсу виявилося достатньо для швидкого відновлення економіки.

Реклама:

Коли ж ми говоримо про програму відновлення України, то часто залишаємо поза увагою проблему дефіциту робочої сили, з якою наша країна може зіткнутися найближчим часом.

Наше дослідження показує, що стан трудового резерву України на даний момент може виявитися гіршим, ніж у Німеччині у 1946 році.

Криза робочих рук

До війни чисельність робочої сили України становила 17,4 млн людей, з них 8,3 млн жінок і 9,1 млн чоловіків працездатного віку. Після початку війни ситуація змінилася кардинально.

Мільйон громадян був мобілізований на захист України.

На початку 2023 року за межами України перебували 4,6 млн українців, з яких 3,2 млн – жінки працездатного віку.

На тимчасово окупованих з початку 2022 року територіях жили 3 млн осіб, з них орієнтовно 1,3 млн – працездатного віку.

Тобто з початку великої війни Україна втратила доступ до 5,5 млн людей працездатного віку. Це понад 30% усієї робочої сили.

 

Якщо порівнювати ситуацію в Україні у 2023 році і в Німеччині у 1946 році, то втрати трудового потенціалу в нашій країні в абсолютному вираженні майже однакові, а у відносному – удвічі вищі.

 

Ситуація в Україні ускладнюється тим, що суттєво змінилося територіальне розміщення робочої сили. З 5,3 млн внутрішньо переміщених осіб 3 млн – люди працездатного віку.

За останніми даними, кількість внутрішньо переміщених осіб може сягати 7 млн людей, з яких працездатного віку – близько 4 млн. Більшість з них не зможе повернутися до свого житла, бо їх будинки або суттєво пошкоджені, або зруйновані.

На початку 2023 року з 11,9 млн працездатних людей в Україні на місцях постійного проживання перебувають 7,9-8,8 млн – лише 45-50% довоєнної чисельності працездатного населення. Це люди, які зможуть працювати над відновленням підприємств у своїх регіонах без суттєвих вкладень у створення умов проживання.

Ці дані мають високий рівень похибки, оскільки інформація про стан внутрішньої і зовнішньої міграції неточна.

Варіанти розвитку подій

Ситуація може змінитися. Це залежить від того, коли скінчиться війна і як розвиватиметься країна. Якщо буде економічний бум, то багато мігрантів повернуться до України.

За іншого розвитку економіки може виникнути протилежна ситуація: багато родин буде стояти перед вибором, де вони возз’єднаються після зняття обмежень на вільний виїзд чоловіків за кордон – в Україні чи за кордоном.

Якщо брати до уваги міграційні процеси в Югославії, де не сталося економічного буму, то до своїх місць проживання повернулися лише 10-20% тих, хто став вимушеним переселенцем. Скільки мігрантів повернеться в Україну – відкрите питання.

У перші місяці 90% опитаних мігрантів заявляли про бажання повернутися в Україну. У березні 2023 року частка тих, хто планує повернутися в Україну, становить 50%. Процеси асиміляції відбуваються дуже швидко.

Економіка вже відчуває суттєве скорочення числа професіоналів, які отримали спеціальну підготовку. 60% жінок, що перебувають за межами України, мають вищу освіту.

Відплив професійних кадрів відчувають багато сфер. Лише в сфері охорони здоров'я дефіцит становить близько 8% професійних кадрів.

Нові загрози

Крім описаних вище, з'являються і нові загрози для трудового потенціалу. Головна з них – зростання кількості осіб з інвалідністю. За даними Конфедерації роботодавців України, таких людей на початку 2023 року було 2,8 млн, 76% з них – працездатного віку.

Очевидно, кількість людей з інвалідністю зростатиме. Наскільки – залежить від того, коли завершиться війна. Навіть у мирний час буде високий рівень травмування населення через спрацювання боєприпасів. Україна стала однією з найбільш замінованих країн у світі, в оточенні вибухонебезпечних предметів живуть 1,8 млн людей.

Скільки буде тривати розмінування – не відомо. Історія знає випадки, коли процес розмінування тривав десятиріччя. З цією проблемою в Європі зіштовхнулися Албанія та країни колишньої Югославії.

Друга загроза для трудового потенціалу – достроковий вихід на пенсію. Це явище стало більш поширеним в останній рік. Очікується, що учасники війни також будуть раніше виходити на пенсію – у 50-55 років при пенсійному віці для чоловіків 63-65 років.

Мова йде про значне скорочення трудового потенціалу України в середньостроковій перспективі.

Приховані ресурси

Чи все так безнадійно? З усіх згаданих негативних демографічних тенденцій ми можемо скоротити вплив однієї з них лише внутрішніми заходами і власними силами. Це активне залучення до ринку праці осіб з інвалідністю. Чому це важливо?

З 2,8 млн людей цієї групи місце проживання змінили 190 тис, тобто лише 6,8%. З 2,1 млн осіб з інвалідністю працездатного віку працюють, за різними даними, 22-40%.

Законодавство, ставлення бізнесу до працевлаштування людей з інвалідністю, їх професійна орієнтація і кваліфікаційний рівень не сприяють тому, щоб 1,3 млн незайнятих осіб з інвалідністю залишилися потенційним трудовим ресурсом, а реально – "безробітними", єдиним джерелом доходів яких є символічна соціальна підтримка держави.

Ми повинні змінити погляд на проблему працевлаштування осіб з інвалідністю. Законодавці зробили все так, що бізнес розглядає їх як тягар, а ці люди мають стати активною частиною ринку праці.

Наразі на ринку праці є багато спеціальностей, де навіть люди без кінцівок можуть знайти гідну і цікаву роботу. За нашими оцінками, це дозволить зробити активними учасниками ринку 0,8-1 млн осіб з інвалідністю.

Цьому питанню присвячений проєкт Конфедерації роботодавців України за підтримки Міжнародної організації праці (МОП) з розробки консультаційних послуг для роботодавців щодо працевлаштування осіб з інвалідністю.

Зміни, які ми започатковуємо, підготують ринок праці до швидкого відновлення економіки.

З одного боку, наші рекомендації роботодавцям мають розвіяти стереотипи про складнощі, які начебто виникають при працевлаштуванні осіб з інвалідністю.

З іншого боку, необхідно змінити нормативно-правову базу щодо зайнятості фахівців з інвалідністю. Нетипова для світової практики ситуація в Україні вимагає нетипових рішень.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: