Как выйти из порочного круга российско-белорусского импорта

Как выйти из порочного круга российско-белорусского импорта

Что и в каких объемах Украина импортировала из россии и беларуси в 2022 году и почему это до сих пор происходит? (укр)
Четверг, 2 февраля 2023, 17:35
советник министра финансов, основатель GROWFORD Institute

Попри санкційні заходи та майже рік гарячої фази агресивної війни росії (спільно з білорусією) проти України імпорт з цих країн не припинявся. 

Так за даними Держмитслужби, загальний обсяг імпорту товарів за 2022 рік становив 59,5 млрд дол. США.

Зокрема, імпорт з Білорусі становив 1,421 млрд дол. (2,4% від загального обсягу імпорту), що на 70% менше відповідного показника 2021 року.

Попри запровадження з 11 квітня заборони на імпорт з РФ, його обсяг за підсумками 2022 року становив 5,555 млрд дол. (9,3% від загального обсягу імпорту), що лише на 16,5% менше показника 2021 року. 

Реклама:

Така аномалія зумовлена митним оформленням в грудні минулого року газу, ввезеного у 2014-2016 рр. (на 3,979 млрд дол.). 

Без цієї "технічної" операції обсяг імпорту з РФ у 2022 році становив би 1,576 млрд дол., а падіння відносно 2021 року – 76%.

Зважаючи на ці обставини, для отримання репрезентативної картини імпорту з Білорусі і РФ доцільно скористатися даними за 2021 році (у поданні Держстату).

Дослідження товарної номенклатури імпорту з Білорусі та РФ у 2021 році (див. таблицю) дозволяє виділити такі ключові риси:

  • сумарний обсяг імпорту з Білорусі та РФ становив 10,9 млрд дол. (Білорусь – 4,8 млрд, РФ – 6,1 млрд) або 15% від загального обсягу імпорту товарів в Україну;
  • більше половини у загальному обсязі імпорту з двох країн займало паливо (сумарно 6,3 млрд дол. або 58% від загального обсягу);
  • сумарна частка Білорусі та РФ в загальному обсязі імпорту палива в Україну становила 44%;
  • друге місце в імпорті з Білорусі займали добрива (11,9% від загального обсягу імпорту з цієї країни і 34,4% від загального обсягу імпорту добрив в Україну);
  • помітне місце в імпорті з обох країн займали такі позиції: "пластмаси, полімерні матеріали", "реактори ядерні, котли, машини" (що включає різноманітну продукцію машинобудування, побутову техніку і т. д.), "засоби наземного транспорту крім залізничного", "скло та вироби із скла" тощо. 

Незважаючи на відсутність офіційної заборони імпорту з Білорусі, необхідність розірвання торгівельних зв’язків з цією країною (за аналогією з РФ) є очевидною. І це було зрозуміло ще до початку повномасштабного вторгнення РФ.

Підтримання економічних зв’язків з Білоруссю (у грудні 2022 року імпорт становив 2,8 млн дол.) залишає можливість ввезення з її території навіть російських товарів.

 

Для заміщення імпорту з Білорусі та РФ товарами українського виробництва необхідним є розвиток кількох галузей переробної промисловості: нафтопереробка, хімічна промисловість, виробництво скла, машинобудування. 

Фактично, для вирішення цього "тактичного" завдання необхідне створення (розвиток) невеликої кількості дороговартісних виробництв.

Наступний рівень (можливість) – заміщення продукцією українського виробництва російського та білоруського експорту до країн ЄС. 

За словами заступника голови парламентського Комітету з питань економічного розвитку Дмитра Кисилевського, його обсяг становив 25 млрд дол. 

Безумовним пріоритетом економічної політики України в осяжному майбутньому має бути розвиток військово-промислового комплексу та пов’язаних з ним технологій подвійного використання. 

Загалом, драматична ситуація, що склалася, має стати поштовхом для розвитку української переробної промисловості. Це безальтернативний шлях для побудови сучасної економіки. 

Інструменти для досягнення результату давно відомі: захист права власності, створення банку розвитку, податкові стимули, локалізація в публічних закупівлях, підключення до мереж тощо. Корупційна складова в даному випадку може стати на заваді будь-яких планів та проектів . 

Так 10 млн доларів та 2 роки – такий термін та кошти вимагали в Україні за отримання дозволу на приєднання майбутнього підприємства з виробництва всім відомих "Байрактарів" до електричної мережі. 

Про це особисто в інтерв’ю журналістці Наталії Мосейчук розповів генеральний директор Baykar Defence - Халук Байрактар. 

Фінансове забезпечення процесу має свої особливості. Одна справа – створення нового виробництва, до чого може бути залучений, наприклад, іноземний капітал. Інша справа – забезпечення фінансовими ресурсами поточної діяльності підприємств. 

І в цьому питанні не обійтися без якісної зміни монетарної політики НБУ, оскільки підтримання ставок на надвисокому рівні (саме такий режим впродовж років застосовує НБУ) унеможливлює нормальне функціонування будь-якого бізнесу. 

Однак, як ми добре розуміємо, усі вищезазначені кроки неможливі без одного важливого чинника – політичної волі найвищого керівництва держави.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: