Энергетические культуры vs продукты питания в Украине

Энергетические культуры vs продукты питания в Украине

Как Украина может производить собственный биодизель и спиртовые бензины вместо экспорта зерна и хватает ли для этого земель? (укр)
Вторник, 13 сентября 2022, 18:34
председатель правления биоэнергетической ассоциации Украины

Вирощування енергетичних культур і виробництво з них енергії може стати прибутковим і перспективним бізнесом. 

Проте цей напрям неодмінно стикнеться з внутрішньою і зовнішньою дискусією щодо потенційної конкуренції з вирощуванням продуктів харчування і кормів для тваринництва і птахівництва. 

Певні обмеження для вирощування і виробництво біопалив з енергетичних культур встановлені на рівні директив ЄС RED і RED II. Спробуємо розглянути ці питання для умов України. 

Яке зерно Україна експортує і чи все використовуються як проовольство?

Ріпак

Реклама:

У 2021/22 маркетинговому році Україна експортувала 2,7 млн тонн ріпаку, що стало другим за величиною обсягом відвантаження після рекорду 2019/20 року (2,89 млн тонн). 

Україна експортує 85-95% зібраного врожаю ріпаку. Основні обсяги закуповують країни ЄС (95% від загального експорту). 

У сезоні 2021/22 Україна займала 3 місце у світовому рейтингу експортерів ріпаку (10%), при цьому істотно поступаючись в обсягах Канаді (43%) та Австралії (29%). Загальна вартість експортованого ріпаку – $1,34 млрд. 

Переважна кількість ріпаку, що експортується з України, використовується покупцями для виробництва біодизелю. Причому, ставка вивізного (експортного) мита для насіння ріпаку становить 0%, при тому, що для насіння льону, соняшнику і рижію вона становить 10%. 

Тобто, практично весь ріпак, що вирощує Україна, експортується і використовується в ЄС для виробництва біодизелю на заводах, введених в дію ще до вимог європейських директив RED і RED II, які вводять критерії сталості для біопалив на транспорті і обмежують використання ріпаку для виробництва біодизелю і кукурудзи для виробництва біоетанолу. 

То, чому б Україні самостійно не організувати виробництво біодизелю, чи принаймні ріпакової олії з цих 2,7 млн т/рік ріпаку. Нагадаю, що за виробництвом подібного продукту - соняшникової олії – Україна займає перше місце в світі. 

З 2,7 млн т/рік ріпаку можливо виробити 0,73 млн т/рік біодизелю, який може бути використаний як на внутрішньому ринку, так і для експорту. Поштовхом для цього могло б стати підвищення ставки експортного мита для насіння ріпаку до 10%. 

Кукурудза

У сезоні 2021/2022 (липень 2021 – червень 2022), чотири місяці якого припало на війну, Україна зуміла експортувати 48,5 млн тонн зерна. Експорт кукурудзи становив 23,4 млн тонн (на $5,8 млрд). 

Частка Китаю в загальному обсязі експорту української кукурудзи становила 36% (8,5 млн т), другу-третю позицію рейтингу імпортерів ділять Нідерланди та Єгипет, які імпортували по 10% всього відвантаженого обсягу української кукурудзи. 

Виробництво біоетанолу в Китаї в 2021 становило 3,4 млрд літрів. Причому з 8,5 млн т/рік експортованої в Китай кукурудзи можливо виробити 3,2 млрд л біоетанолу. 

Тобто, майже 100% біоетанолу, що виробляється в Китаї, може бути вироблено з української кукурудзи. То, чому б Україні самостійно не організувати виробництво біоетанолу з цих 8,5 млн т/рік кукурудзи. 

Як свою с/г землю використовує Німеччина 

Станом на 2018 рік Німеччина використовувала 13% своїх сільськогосподарських земель для вирощування енергетичних культур: 2,17 млн га з 16,7 млн га с/г земель. 

Площа сільськогосподарських земель в Україні становить 42,7 млн гектарів (у 2,5 більше, ніж у Німеччині), а площа ріллі — 32,5 млн. гектарів. 

Якщо, за прикладом Німеччини, 13% с/г земель в Україні задіяти для вирощування енергетичних культур, загальна площа під ними становитиме 5,5 млн га. 

Енергетичні культури 

Землі під енергетичними культурами у Німеччині у 2018 р., тис. га

Ріпак для виробництва біодизелю і рослинної олії

560

Культури для виробництва біоетанолу

246

Культури для виробництва біогазу 

1350

Культури для виробництва твердих біопалив (верба, тополя, міскантус)

11

Загалом 

2170

Використання с/г земель для вирощування енергетичних культур у Німеччині в 2018 р. 

Приходить на згадку відома думка – робіть так, як західні країни робили самі, а не так, як вони радять робити вам. 

Конкуренція енергетичних культур з продуктами харчування і кормами в Україні

За оцінками експертів, в Україні не використовується за прямим призначенням до 4 млн га с/г земель. Це малопродуктивні, забруднені і деградовані землі. Вирощування с/г продукції на таких землях не дає достатнього економічного прибутку, тому вони не обробляються аграріями. 

На жаль, за результатами воєнних дій ця площа тільки збільшиться – додадуться землі забруднені в результаті вибухів і пожеж, а також заміновані території. 

Для прикладу, землі, що були заміновані у Хорватії під час її війни за незалежність у 1991—1995 рр., були повністю розміновані тільки через 20 років після завершення воєнних дій. Уряд Хорватії прийняв рішення, що найбільш оптимальне їх використання після цього – вирощування міскантусу. 

Вважаємо, що за умов 4 млн га вільних с/г земель в Україні їх використання для вирощування енергетичних культур не призведе до суттєвої конкуренції з продуктами харчування і кормами. 

Вважаємо за доцільне, принаймні для України, не обмежувати на рівні директив ЄС RED і RED II вирощування і виробництво біопалив з енергетичних культур, а надати країнам право самостійно вирішувати, що їм вигідніше вирощувати за умови, що частка земель, на яких вирощуються енергетичні культури, не перевищуватиме, наприклад, 10% від загальної кількості с/г земель. 

Для України це 4,2 млн га. Енергетичні культури вирощені у межах цих 10% с/г земель мають вважатися сталими і такими, що не призводять до конкуренції з продуктами харчування і кормами. Це має бути закріплено в законодавстві України, а бажано і ЄС.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: