Злоупотребление как норма: морской бизнес против государственного рэкета

Злоупотребление как норма: морской бизнес против государственного рэкета

Блокирование работы портовых операторов правоохранительными органами вредит не только инвесторам, но и международному имиджу государства. (укр.)
Вторник, 13 ноября 2018, 17:10
народный депутат, член комитета Верховной Рады по вопросам аграрной политики и земельных отношений, "Самопоміч"

Країна переживає скрутні часи. Військові дії на сході, фінансова криза, занепад економіки, еміграція населення.

При цьому лише в 2018-2020 рр Україні треба виплатити за державним та гарантованим державою валютним боргом близько 20 млрд доларів.

Наша економіка потребує інвестицій: як внутрішніх, так і зовнішніх. Але за інвесторів ніхто не бореться.

Указом президента створено Національну інвестиційну раду. При Кабінеті міністрів діє Офіс із залучення та підтримки інвестицій.

Реклама:

Однак українські проекти не цікаві для інвестиційних фондів з Європи і США. І справа не лише у наявності всіх можливих економічних ризиків в Україні, а в корупції, тиску на бізнес, рейдерстві.

Так, в період фінансового голоду, дефіциту валюти наші чиновники дозволяють собі зупинити експорт з елеватора, на якому зберігається зерно тисячі фірм, з причини підозри однієї фірми в тому, що вона фіктивна.

Тобто в час, коли майже не можливо залучити нових інвесторів, представники держави незаконно перешкоджають діяльності тих, хто вже працює в Україні протягом багатьох років. Хто вже створив робочі місця для наших громадян і платить податки та збори до бюджетів усіх рівнів.

Нещодавно в Києві відбувся круглий стіл: "Морський бізнес проти державного рекету". Участь у ньому взяли власники та керівники компаній – портових операторів, які разом контролюють близько 60% цього ринку, а саме: Дельта Вілмар СНД, Евері, Боріваж, ТІС, Олсідз, Рисоіл.

Це компанії, які вклали в нашу економіку сотні мільйонів доларів та забезпечують експорт української продукції в 190 країн світу. Нинішні високі результати стали можливими завдяки їхній діяльності.

Компанія ТІС інвестувала 700 млн доларів, в 2017 році сплатила понад 1 млрд грн податків і зборів. Дельта Вілмар інвестувала 270 млн доларів. У найближчих планах реалізація ще трьох проектів на 150 млн доларів.

Олсідз інвестувала 200 млн доларів, Боріваж – 100 млн доларів, у планах проекти ще на 63 млн доларів.

Зібратися за одним столом представників компаній змусили останні події щодо блокування правоохоронцями роботи терміналу компанії Рисоіл у порту "Южний".

Швейцарська компанія, яка вже вклала у свої проекти в Україні понад 270 млн доларів та планує ще інвестувати 70.

Усі представники компаній говорили про неприпустимість тиску на бізнес з боку державних органів, блокування багатомільярдного експорту продукції з метою отримання особистої вигоди в декілька десятків чи сотень тисяч доларів. Бізнес працює і хоче працювати офіційно та прозоро. Але корумпованих чиновників це не влаштовує.

Так, у ситуації з Рисоіл лише за 2017-2018 рр. було зареєстровано 15 кримінальних проваджень, з яких тільки одне щодо самої компанії, інші – відносно її контрагентів.

У рамках кримінальних проваджень правоохоронці отримують доступ до території терміналу під приводом проведення певних слідчих дій.

В останньому випадку, який мав місце на початку жовтня цього року, двоє слідчих Генеральної прокуратури разом з працівниками поліції прибули до терміналу Рисоіл.

Проте замість проведення обшуку відповідно до ухвали суду вони вимагали надати їм пшеницю підприємства "Унілайн трейд" обсягом 3,341тис. тонн, яку вони ж у вересні за документами вилучили та передали Рисоіл на відповідальне зберігання.

Але необхідних документів чи судових рішень для цього у них не було. Їхня вимога була незаконною і не могла бути виконаною.

Однак, щоб приїзд слідчих справив враження і мав необхідний ефект знову правоохоронці влаштували "маски-шоу", проникнення на територію підприємства і зупинення його роботи.

Застосування старого звичного способу - "через вікна, а не двері" продовжується! І це після прийнятого рік тому закону "маски-шоу стоп".

З 5 і до 13 жовтня правоохоронці фізично блокували роботу терміналу, а 700 вагонів із зерном не змогли розвантажитись.

Також, щоб перекрити можливість роботи терміналу на навантаження 4 суден, слідчий Терещенко надіслав листи до прикордонної служби, адміністрації порту та митниці, у яких вимагав заблокувати експортну діяльність компанії, а також захід до причалу та вихід суден.

Ви могли таке уявити в європейській країні, щоб слідчий простим листом, який не є процесуальним документом у розумінні кримінального процесуального законодавства, зупиняв рух суден, припиняв експорт!

Штраф за день простою одного судна становить 10-20 тис. доларів. Загалом за 7 днів блокування роботи терміналу, за попередніми оцінками, завдано збитків майже на 23 млн грн.

Зрозуміло, що такими зловживаннями завдається шкода економіці країни в цілому, і найгірше, іміджу України на міжнародному рівні як надійному експортеру.

В середині жовтня, після втручання у ситуацію ГО "Бізне-Варта", народних депутатів термінал було розблоковано.

Усі учасники круглого столу як один повідомили, що тиск на бізнес, корупція і рейдерство є перепонами для подальших інвестицій.

Більше того, заявили, що у випадку продовження зловживань, вони вимушено покинуть Україну і будуть розвивати свій бізнес в інших країнах.

"Портовики" вимагали притягнення до відповідальності правоохоронців та особистого відшкодування ними завданих збитків.

3 листопада набули чинності зміни до законодавства, якими вдосконалено питання відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду.

Звісно, що коли б слідчі, які незаконно перешкоджають роботі підприємства, особисто компенсували завдані йому збитки, то бажаючих на такі зловживання в правоохоронних органах ставало б все менше.

Рисоіл готується до судових процесів проти слідчих щодо відшкодування збитків.

Насправді такі зловживання правоохоронців, працівників контролюючих органів, зокрема, податківці, не мають нічого спільного з боротьбою з тіньовим ринком купівлі-продажу сільськогосподарської продукції, з фіктивним підприємництво, з незаконним експортом.

Адже в сучасних умовах при бажанні правоохоронців подолати  проблему купівлі зерна за готівку, неповернення валюти, безпідставного відшкодування експортного ПДВ нескладно.

Правоохоронцям добре відомо хто цим займається, в тому числі, хто із працівників відповідних органів це контролює і покриває.

Не може тіньовий ринок сільськогосподарської продукції, який Мінагрополітики оцінює на рівні 20%, а експерти - 40%, існувати поза контролем державних структур.

Портовий оператор, який лише приймає, зберігає, відвантажує продукцію для експорту не має можливості відслідковувати її походження. Тим паче, що за документами продукція вже є "легалізованою" завдяки тим же державним службовцям.

Маємо ситуацію, коли чиновники заробляють на участі, покриванні діяльності тіньового ринку та ще й задля власної вигоди блокують роботу "білого" бізнесу.

Сумним є те, що зловживання продовжуються незважаючи на звернення бізнесу, громадських асоціацій, народних депутатів до перших осіб країни, до вищого керівництва державних органів.

Для прикладу, 7 липня 2017 року учасники другої міжнародної конференції Grain Ukraine, понад 100 компаній, звернулись до президента України, прем’єр-міністра, керівництва ГПУ, СБУ, МВС щодо припинення тиску на бізнес і рейдерства.

Пройшло більше року, а ці ганебні явища й надалі "процвітають" у нашій державі.

Фактично відбувається знищення економіки. В українців, у цілих поколінь крадуть час на гідне життя у своїй державі. Сама держава ставиться під загрозу її існування.

Лише спільні зусилля та боротьба на усіх фронтах допоможуть подолати зловживання чиновників, повернути власність та відновити законність.

Бізнес проти знищення держави!

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: