Пиво возвращается на телеэкраны. Почему Рада играет за бизнес

Пиво возвращается на телеэкраны. Почему Рада играет за бизнес

С тех пор, как забрали инструмент рекламы, крупные компании - производители пива - начали бить тревогу. Следствием для них стало падение доходов. (Укр.)
Четверг, 2 июня 2016, 10:20
Юлия Солоха, координатор коалиции "За трезвую Украину", эксперт Реанимационного пакета реформ

2 червня у Верховній Раді можуть у другому читанні розглянути законопроект 2971-д авторства голови комітету з питань податкової та митної політики Ніни Южаніної.

Мета цього документа - спростити ведення пивного бізнесу, а також повернути рекламу пива на телебачення, радіо та у місця продажів.  

Практично у всьому світі пиво визнане алкогольним напоєм. З 1 липня 2015 року - і в Україні. Отже, на нього поширюються усі законодавчі обмеження, які діють щодо міцного алкоголю.

Так, згідно із статтею 22 закону "Про рекламу", забороняється пропаганда алкогольних напоїв:

Реклама:

- на радіо й телебаченні з 6:00 до 23:00,

- в усіх друкованих ЗМІ, крім спеціалізованих видань,

- за допомогою рекламних заходів,

- засобами внутрішньої та зовнішньої реклами,

- реклама на відстані менш ніж 300 метрів від території шкіл, дитячих садків та інших навчальних закладів,

- розповсюдження та продаж будь-яких товарів із зображенням бренду (торгової марки) виробника,

- через розміщення на перших та останніх сторінках газет, на обкладинках журналів та інших видань, в усіх виданнях для дітей та юнацтва, на сторінках для дітей та юнацтва усіх друкованих видань.

Очевидно, що реклама та низька ціна - головні та найефективніші стратегії залучення споживачів. Не виняток - і пиво. Воно дешеве, а тому доступне для будь-якого споживача, навіть наймолодшого.

Відколи інструмент реклами забрали, великі компанії - виробники пива - почали бити на сполох, бо наслідком для них стало падіння прибутків.

У червні-липні 2015 року була розіграна чудово зрежисована вистава.

Під виглядом боротьби за виживання малих пивоварів (в частині необхідності скасування плати за ліцензію) у Верховній Раді зареєстрували три законопроекти: 2971-д - Ніни Южаніної, 2971 - Кабінету міністрів та 2971-1 - кількох народних депутатів.

Всі вони схожі і стосуються не лише малих пивоварів. Великі виробники пива в частині дерегуляції пролобіювали вигідні для себе положення, в тому числі - щодо реклами пива.

Усі три проекти закону 14 липня 2015 року були винесені на перше читання. Певно, лобісти розраховували, що депутати проголосують хоча б за один з трьох проектів. Проте втрутилася громадськість: провела низку прес-конференцій і зробила кілька заяв щодо неприпустимості дозволу на рекламу пива.

Під час голосування громадські активісти та свідомі народні депутати з різних політичних сил попсували нерви лобістам, які, певно, чекали на "бліцкриг".

Законопроект 2971-д Южаніної після кількох голосувань з порушенням регламенту (сигнальні голосування від спікера Володимира Гройсмана) таки ухвалили, але з подальшим доопрацюванням у комітеті його ж авторки.

Щоб вилучити зміни до закону "Про рекламу", які містяться у проекті 2971-д, була зареєстрована поправка №81. Проте податковий комітет її відхилив.

Натомість до березня 2016 року засідали робочі групи за участю бізнесу та окремих депутатів, під час яких ухвалювалися рішення щодо врахування поданих до другого читання поправок. Однак ані стенограм, ані протоколів засідань цих робочих груп нам побачити не вдалося.

А 16 березня профільний комітет підтримав законопроект.

Чому минуло стільки часу? Причина проста: на повернення реклами в залі не було голосів. Схвалення ж проекту 2971-д податковим комітетом до другого читання та включення його до порядку денного сесії на 2 червня 2016 року може свідчити лише про одне: лобісти "опрацювали" фракції та заручилися їх підтримкою.

Оскільки новим спікером Верховної Ради є Андрій Парубій, який досі не порушував регламенту Верховної Ради сигнальними голосуваннями, лобісти вирішили переконати депутатів.

Парламентарям нав'язують міфи, і якщо Верховна Рада проголосує за повернення реклами на радіо, телебачення та в місця продажів, то це означатиме лише одне: голови фракцій стали на бік алколобістів, зрадивши здоровий глузд.

Чим небезпечна реклама

Реклама пива в Україні на телебаченні обмежена лише частково. Дозвіл на рекламу алкоголю встановлений законодавством з 23-ї до 6-ї години ранку. Проте 24 години на добу в нашій державі дозволене спонсорство.

Саме під виглядом спонсорства алкогольні компанії продовжують залучати споживачів, часто порушуючи чинне законодавство про спонсорство і перетворюючи його в рекламу.

За результатами соціологічного опитування в межах міжнародного проекту ВООЗ "Здоров'я та поведінкові реакції учнівської молоді - 2014", серед напоїв, які вживають діти раз на тиждень, - пиво та слабоалкогольні напої. В Україні споживання алкоголю починається вже в 11 років.

Натомість, за даними звіту Європейської комісії, реклама алкогольних напоїв, включаючи вино і пиво, повністю заборонена на телебаченні та радіо у Франції, Норвегії і Швеції.

Країни, що повністю викоренили рекламу алкогольних напоїв на телебаченні та радіо, досягли найбільших успіхів у скороченні негативних наслідків споживання алкоголю.

За даними ВООЗ, у Франції, яка заборонила рекламу алкоголю у 1991 році, споживання алкоголю зменшилося з 16 літрів на одну людину, старшу за 15 років, у 1990 році до 11,5 літра у 2007 році.

Норвегія та Швеція наприкінці 2000 років мали найнижчі показники споживання алкоголю - менше 7 літрів на людину, при тому, що середній показник для Європи становив майже 11 літрів.

У 1992 році Україна та Франція мали майже однакові показники смертності від цирозу печінки, розвиток якого найчастіше зумовлений вживанням алкоголю: 16 на 100 тис населення. У 2004 році у Франції цей показник зменшився до 11, а в Україні - зріс до 36.

Численні європейські дослідження підтверджують вплив реклами на споживання і доводять взаємозв'язок між рекламою алкоголю та початком його споживання підлітками. 12-річні діти, які в дослідженні найбільше підпадали під вплив алкогольної реклами, через рік після опитування починали вживати алкоголь на 50% частіше, ніж ті, хто найменше наражався на алкогольну рекламу.

Реклама - дієвий інструмент, і це підтверджують нарікання самих виробників, які говорять про падіння прибутків.

Показово, що в липні-грудні 2015 року виробництво пива в Україні скоротилося на 164 млн літрів або на 15% порівняно з липнем-груднем 2014 року. Ставки акцизу на пиво в обидва періоди були однаковими, фактор окупації частини території також майже не мав впливу.

Дані щодо реалізації розраховані опосередковано, за надходженнями від акцизів на пиво - вітчизняне та імпортне. За цей період надходження скоротилися на 17%. Це означає, що реалізація зменшилася приблизно на 200 млн літрів.

Такі цифри свідчать, що за останній рік хтось не почав пити, а хтось кинув.

Кому вигідне повернення реклами

Повернення реклами, насамперед, вигідне медіабізнесу, великим компаніям-виробникам та окремим зацікавленим народним депутатам, які активно лобіюють це питання у Верховній Раді.

Заради справедливості зазначимо, що крафтовим пивоварам не потрібна реклама на радіо чи телебаченні, бо вони не мають на це коштів. Реклама вигідна великим компаніям-виробникам, які готові витрачати мільйони, адже знають, заради чого вони це роблять. Мільйонні витрати на рекламу - мільярдні прибутки.

Лобісти говорять, що хочуть привести закон "Про рекламу" у відповідність до Європейської конвенції з транскордонного телебачення. Проте юристи Інституту медіа-права підготували юридичний висновок, у якому показали, що це маніпуляція.

У висновку, зокрема, йдеться про те, що жодне з положень конвенції не заважає сторонам застосовувати суворіші й детальніші правила, порівняно з тими, які передбачені в цій конвенції, до програмних послуг, що транслює телемовник, який підпадає під юрисдикцію цієї держави.

Тобто конвенція не регулює відносини щодо здійснення мовлення національними теле- і радіоканалами. Більше того, норма щодо суворіших обмежень поширюється і на іноземні програми, що ретранслюються на нашу територію.

При ратифікації конвенції Україна зробила застереження, яким залишила за собою право обмежувати на своїй території ретрансляцію програм, що містять рекламу алкогольних напоїв, у частині, яка не відповідає національному законодавству.

Лобісти також стверджують, що тепер не можна транслювати міжнародні змагання, де спонсором є алкогольні чи пивні бренди. Проте юристи наполягають: трансляція міжнародних спортивних заходів, де є реклама чи назва алкогольного бренду, не забороняється, оскільки підпадає під визначення спонсорства, яке у нас дозволено 24 години на добу.

Якщо народні депутати хвилюються, що не зможуть дивитися міжнародні спортивні програми, нехай доопрацюють законопроект та нададуть дозвіл на рекламу та спонсорство спеціально для трансляції міжнародних спортивних заходів.

Формулювання можна взяти із статті 14 закону "Про суспільне мовлення", там цей дозвіл прописаний окремо. Чи, можливо, річ зовсім не у трансляції міжнародних спортивних заходів?

Отже, інтереси зацікавлених в рекламі пива на телебаченні, радіо та у місцях його продажів превалюють над інтересами захисту здоров'я громадян. Проте депутати повинні пам'ятати, що це питання не може бути розмінною монетою в підтримці приватного бізнесу.

Ми як громадськість наполягаємо на розгляді законопроекту 2971-д в сесійній залі з поправками. Ми вимагаємо, щоб народні депутати під час голосування підтримали поправку №81, яка вилучає усі зміни до закону про рекламу.

Наголошуємо, що наші зауваження не стосуються дерегуляційної частини законопроекту. Якщо проголосувати за поправку та вилучити зміни до закону про рекламу, законопроект може бути прийнятий.

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: