Госбюджет и "количественное смягчение" по-украински

Госбюджет и "количественное смягчение" по-украински

Потенциал привлечения займов на внешнем рынке, думаю, исчерпан, учитывая ухудшение международной конъюнктуры. Единственный источник для внешних заимствований - это Международный валютный фонд (укр.)
Пятница, 6 сентября 2013, 16:41
Александр Савченко, экс-заместитель главы НБУ и министра финансов, ректор Международного института бизнеса

Основна причина недоотримання держбюджетом тих доходів, які планували в уряді, - це поточна динаміка економіки: планували зростання, а виходять мінусові темпи.

За підсумками року держскарбниця реально недоотримає надходжень на рівні близько 1,5% від ВВП [понад 20 млрд грн, - ред.].

Ще на початку року я попереджав, що за підсумками 2013-го найбільш імовірний сценарій – це нуль зростання ВВП чи незначний мінус.

Навіть сільське господарство, яке досить потужно працює в цьому році, нездатне перекрити збитки промисловості, будівництва, інших галузей.

Реклама:

Щоб подолати стагнацію, слід збільшити обіг грошової маси. Провідну роль тут має відіграти саме держбюджет.

Проте для виконання його дохідної частини (не кажучи про її збільшення) не можна йти шляхом посилення фіскального тиску на бізнес, тому що він відповість закриттям та еміграцією за кордон.

Що в такому разі робити?

Уряду потрібно збільшити запозичення і використовувати механізми фінансування через емісію ОВДП. По суті, це фінансування дефіциту бюджету Нацбанком і своєрідний варіант українського "кількісного пом’якшення". Тобто Кабмін має вимагати від НБУ, щоб той рефінансував ОВДП.

Так, це призведе до певної інфляції і, може, навіть девальвації, але це може врятувати економіку від скорочення ВВП. Якщо залишити ситуацію, як раз, за підсумками року буде мінус.

Збільшення обсягу державного боргу задля фінансування левової частини робіт, які були заплановані в бюджеті, може трохи пожвавити економіку. Без цього нас чекає стагнація. Не тільки в цьому році, але й наступному.

За моїми підрахунками, щоб економіка реально запрацювала, потрібно мільярдів 100 запустити в економічний обіг. І це реально зробити без значної інфляції та девальвації. Тут питання техніки.

Фото 24tv.ua

Потенціал залучення позик на зовнішньому ринку, думаю, вичерпаний, враховуючи погіршення міжнародної кон’юнктури. Єдине джерело для зовнішніх запозичень – це Міжнародний валютний фонд.

Якщо Україна підпише Угоду про асоціацію з Євросоюзом, МВФ може відмовитися від умови збільшення цін на енергоносії для населення та обмежитися лише вимогою щодо впровадження лише плаваючого обмінного курсу.

Якщо говорити про Угоду про асоціацію з ЄС, слід розуміти, що вона може мати позитивні довгострокові наслідки для системи державних фінансів України, у тому числі з точки зору уніфікації стандартів роботи нашої податкової системи з європейськими. Це поліпшить якість взаємодії платників податків з фіскальними органами, спростить відповідні процедури. А отже, поліпшить інвестиційний клімат, завдяки чому зростуть і доходи бюджету.

Думаю, з часом  в Україні мають бути запроваджені, зокрема, міжнародні стандарти бухгалтерського обліку та звітності.  Це принципова річ для податкової системи, тому що в нас зараз система кривих дзеркал.

Наш податок на прибуток 17% приблизно дорівнює 27% за європейськими стандартами обліку та звітності. Така ситуація виникає через іншу методологію – ми не включаємо багато витрат і тому податкове навантаження більше.

Це ж стосується навіть і податку на індивідуальний дохід.

Тому підписання Угоди про асоціацію треба тільки вітати.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: