Російським нафтовикам було подаровано пільги, необхідність яких, як мінімум, не є очевидною: Україна наказом Мінтрансу на цьому тижні вдвічі знизила мито з танкерів, що приймають нафту на терміналі "Південний", в надії заповнити трубу "Одеса-Броди" російською сировиною.

Злива знижок

Як відомо, наприкінці грудня "Транснєфть", "Укртранснафта" та "Тюменська нафтова компанія" підписали тристоронню додаткову угоду до договору від 16 листопада 2004 року про співробітництво та координацію дій про транспортування нафти по території РФ та України, яка, фактично, подовжила реверсне використання багатостраждального нафтопроводу як мінімум на три роки.

Відповідно до домовленостей, "Укртранснафта" має забезпечити транспортування 9 млн тонн нафти на рік за напрямком "Мозир – Броди – морський нафтовий термінал (МНТ) "Південний"" та її перевалку на МНТ. А російська сторона гарантує поставку нафти для транспортування за вказаним маршрутом у обсязі не менше 9 млн тонн на рік.

При підписанні договору сторони пішли на ряд поступок і домовилися про поступове зниження російською стороною тарифу на транспортування нафти по території Росії ("Самотлор – МНТ "Південний"").

Зокрема, з 1 січня 2007 року РФ мала б знизити ставку транзиту по своїй території на $3 за тонну, а з 1 квітня – на $3,5 за тонну в обмін на надання українською стороною знижок на портові послуги та обслуговування наливних суден.

В той же час, за даними "Економічної Правди", поступки України були набагато вагоміші. Зокрема, крім знижки на обслуговування суден у МНТ, "ТНК-ВР" могла також отримати суттєві знижки і по транзиту.

Наразі про зниження росіянами тарифу інформації не надходило, в той час коли українська сторона на початку тижня уже потішила своїх партнерів. Так, згідно з наказом Мінтрансу, на весь 2007 рік для танкерів, що завантажуються нафтою у МНТ "Південний", передбачено знижку у розмірі 50% на все портове мито, крім адміністративного, за умови, що загальний об'єм перевалки нафти складе не менше 9 млн тонн.

При цьому перевалка буде проводитися у відповідності з графіком, затвердженим урядом.

Вочевидь, щоб застрахуватися від того, що росіяни прокачають менше, ніж обіцяють, чиновники передбачити наступну систему: виконуєш квартальний графік прокачування – знижка працює, не виконуєш – у наступному кварталі будеш платити по повній.

Втім, про більш вагомі гарантії стабільності поставок нічого не сказано. Судити про економічну доцільність нинішньої дисконтної схеми важко, оскільки конкретних розрахунків громадськості надано не було. Офіційних коментарів від представників "ТНК-ВР", "Укртранснафти" та Мінпаливенерго отримати не вдалося.

Дивний маршрут

Експерти по-різному оцінюють перспективи угоди та успішність "дисконтної" мотивації для збільшення прокачування. Ряд спеціалістів вважає, що поставлена мета буде досягнута: мовляв, взагалі необхідно скасувати це мито, щоб зробити маршрут більш привабливим.

На думку інших експертів, ризик невиконання зобов'язань лишається – хоча б тому, що в умовах падіння цін на нафту росіяни все більше орієнтуються на збільшення переробки на своїй території та експорт готових нафтопродуктів.

Крім того, росіяни мають можливість прокачування нафти у "Південний" через Придніпровські магістральні нафтопроводи, за Кременчузьким маршрутом, який на 800 км коротший за "Броди-Одеса".

Виникає питання: чому обидві сторони не використовують його очевидні переваги? Адже для російських партнерів це економія близько $3 на тонні (і навіть прокачуючи близько 4 млн тонн, як минулого року, вони могли б і не платити зайві $12 млн). Сама собою напрошується думка, що російських нафтовиків хтось упевнив піти на додаткові витрати, аби вони "заткнули" своєю нафтою трубопровід "Одеса-Броди". Щоб ніхто інший не зміг ним скористатися.

Нагадаємо, "Одеса-Броди" може качати нафту до Європи з Каспійського регіону, що суперечить інтересам Російської Федерації, але при цьому повністю відповідає інтересам України. І якщо б нафта "ТНК-ВР" пішла Придніпровськими нафтопроводами, для української сторони це дало би можливість розвивати каспійський стратегічний напрям без шкоди для транзиту російської нафти.

Коментар. Олександр Тодійчук, екс-голова правління ВАТ "Укртранснафта":

– У світі прийняті різного роду схеми мотивації партнерів для збільшення об'ємів прокачування нафти. У період, коли я був на чолі компанії, ми просили 50% знижку, оскільки портове мито у "Південному" було найбільшим. В першу чергу це було пов'язано з тим, що нафтові танкери насправді прирівняли до танкерів-газовозів, до яких застосовуються особливі вимоги. Нами була досягнута домовленість про отримання 50%-ої знижки, за якої ставки мита було знижено до середньоринкового рівня.

Я, на жаль, не читав нового контракту між "Укртранснафтою", «Транснєфтью" та "ТНК-ВР", оскільки він є закритим. Однак у мене є інформація, що "ТНК-ВР" запропоновані більші знижки і по транзиту нафти.

Перш за все, необхідно об'єктивно оцінити ситуацію. Якщо качати у збиток і компенсувати витрати по реверсу за рахунок інших маршрутів – це неправильно ані економічно, ані політично. В той же час, якщо існують розрахунки, які доводять, що така схема приносить економічний ефект, то з цим поки можна змиритися. Однак, як показав останній білоруський досвід, пряме використання нафтопроводу "Одеса-Броди" могло бути уже задіяне, і його актуальність була підтверджена.

Коментар. Прес-служба Мінтрансу:

Формування тарифної політики у даній сфері є прерогативою Міністерства. М. Рудьковський - ефективний державний менеджер (виділено "ЕП"), який забезпечує роботу галузі за правилами ринку. Щоб українські порти були конкурентноздатними, тарифна політика у цій сфері має бути гнучкою. Адже дати знижку і отримати прибуток краще, ніж не дати знижку і не отримати прибутку. Саме тому Міністерство оперативно здійснює кроки, які можуть забезпечити конкурентні переваги та залучати додаткові об'єми вантажів саме для українських портів на ринку.