Закупівлі Міноборони: ринок заплатить за все, і навіть трішки більше

Закупівлі Міноборони: ринок заплатить за все, і навіть трішки більше

Офіс Генпрокурора ініціював низку судових позовів до постачальників Міноборони через помилкові висновки Держаудитслужби
П'ятниця, 9 лютого 2024, 08:12
керуючий партнер Адвокатського об'єднання AZONES

Державний апарат звик вирішувати свої фінансові проблеми за рахунок бізнесу. До подарунків під ялинку у вигляді докорінних змін фіскального законодавства всі давно звикли, до сумнівних нарахувань за результатами податкових перевірок – також. 

Однак відвертий грабунок на рівні інституту держави в умовах війни став несподіванкою для українських підприємців. Яскравою ілюстрацією цьому може слугувати нещодавній скандал із закупівлею товарів для потреб армії, викликаний результатами проведення держаудиту Міноборони. 

Нічого незвичного, просто держава вирішила цинічно, виважено та системно віджати у бізнесу декілька мільярдів гривень. І тут без детального аналізу та юридичних подробиць не обійтись. 

Усе почалося навесні 2023 року з ревізії Державною аудиторською службою України фінансової діяльності Міноборони, за результатами якої складено акт та вказано на порушення під час визначення ціни закупівель, а саме включення до неї сум ПДВ за ставкою 20%, замість 0%, як це передбачено спеціальною Постановою КМУ № 178. 

Реклама:

Постанова була прийнята Урядом 2 березня 2022 року у відповідь на очевидні воєнні виклики та була покликана запровадити нульову ставку ПДВ на період воєнного стану до всіх операцій із постачання товарів для забезпечення та заправки транспорту ЗСУ, СБУ, МНС, МВС, ДПС тощо. 

Проте вводилась податкова пільга лише "з метою виконання мобілізаційних завдань…", про що вказано у першому ж реченні Постанови. 

Натомість Аудитслужба та ДПС, після року проведення держтендерів із застосуванням ставки ПДВ 20%, вирішили на власний розсуд трактувати Постанову Кабміну та просто не брати до уваги частину її тексту. 

Як результат, Офіс Генпрокурора ініціював низку судових позовів до постачальників ТМЦ щодо повернення "надмірно" сплачених сум до бюджету. Мова йде не про один мільярд гривень, адже майже всі державні закупівлі нафтопродуктів для ЗСУ та інших спецзамовників проводилися саме за ставкою ПДВ 20%. 

Постраждав навіть найбільший постачальник – державна "Укртатнафта", проте стягнення коштів з неї носитиме радше номінальний характер, державні інститути фактично перекладуть гроші з однієї своєї кишені до іншої. 

Чого не скажеш про десятки сумлінних підприємств, які не відвернулися від країни та забезпечили в кризових умовах безперебійне постачання товарів для потреб наших військ. 

Наразі Міноборони оскаржує акт Держаудитслужби під грифом "секретно" в Харківському окружному адміністративному суді (справа № 320/20717/23), рішенні досі не прийнято. 

Проте це не заважає Генпрокуратурі формувати позитивну для себе судову практику у спорах з підприємцями та позбавляти їх законно отриманих коштів. 

За логікою певної команди податківців, аудиторів та прокурорів, цілком законною є практика, коли український бізнесмен заплатить ПДВ за повною ставкою при імпорті або виробництві пального, проте реалізує його державі вже без сум сплаченого податку. Тобто фактично проспонсорує за свій рахунок весь тягар податкового навантаження.

Ба більше, позиція фіскалів зводиться до того, що такий бізнес не матиме навіть права на включення оспорюваних сум ПДВ до бюджетного відшкодування, отримати яке в нашій країні історично є завданням із зірочкою. 

Хоча нещодавно сам пан Гетманцев, як глава податкового комітету Верховної Ради, публічно заявляв протилежне та закликав вітчизняних постачальників сміливо подаватися на відшкодування. 

До речі, за підписом того ж пана Гетманцева на ім’я Прем’єр-міністра України було спрямовано лист від 07.08.2023, яким наголошувалося на істотних недоліках тексту постанови №178, суперечності практики її застосування та необхідності приведення у відповідність до вимог закону "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". 

Тут треба зупинитися на хвилинку та осягнути всю абсурдність ситуації: Уряд приймає дефектну за змістом постанову, що підтверджує профільний комітет ВР; Міноборони, СБУ, МНС її читають дослівно та купують пальне на ринку з ПДВ; бізнес "в білу" платить податки та продає нафтопродукти з їх врахуванням державі, яка через рік повертається в особі ГПУ і, по суті, "грабує" своїх же бізнес-партнерів. 

Паралельно держава судиться сама з собою в Харкові в секретному режимі, поки інші суди іменем народу України легалізують весь цей фіскальний оксиморон. 

Було би весело, якби Верховний суд нещодавно не підтримав цю, м’яко кажучи, суперечну судову практику та не виніс рішення в одній із справ на користь держави. 

Хоча чи на користь Україні це рішення – велике питання. Особливо на тлі нещодавніх подій та посилення тиску на бізнес із боку правоохоронців. 

Попри все це звідусіль продовжують лунати гасла, на кшталт: "Держава – надійний та прогнозований партнер"! Напевно, кожного великого бізнесмена або дрібного підприємця, який чує цю мантру, кидає у піт і в нього починає сіпатись око. 

А гірка правда в тому, що так ніколи не було, не є, і найближчим часом, судячи з усього, не буде. Принаймні, що стосується сфери публічних закупівель і фіскальної політики України. 

Хоча у багатьох були фантомні сподівання, що в умовах повномасштабної війни та інтенсифікації співпраці держави і приватного сектору, ситуація кардинально зміниться. Не зважаючи на те, що сьогодні через бюджет пропускається майже половина ВВП, сфера державних тендерів залишається непрозорою, корупційномісткою, непередбачуваною. 

І найсумніше те, що такою вона є не лише для партнерів із бізнес-середовища (це очевидно і не новина), але й для самої держави та її стейкголдерів. Тому сьогодні максимальний фокус на форматі роботи нещодавно створеної Агенції оборонних закупівель, яка, до речі, вже оголосила тендери на пальне із ставкою ПДВ 0%, не чекаючи ані виправленої Постанови, ані судового рішення з Харкова. Далі буде …

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: