Передвиборна оптимізація контролерів

Передвиборна оптимізація контролерів

У Кабміні очікується чергова запекла битва крючкодерів. Привід вагомий: реформа контролюючих органів. Їх кількість уряд планує скоротити майже утричі.
Четвер, 28 серпня 2014, 13:02
Дмитро Дєнков, ЕП

У Кабміні очікується чергова запекла битва крючкодерів.

Привід вагомий: реформа контролюючих органів.

Їх кількість уряд планує скоротити майже утричі.

Що може бути популярнішим за такий крок напередодні виборів? Хіба що успішне закінчення АТО.

Реклама:

Українці, які стикалися з державними службами, впевнені: більшість контролюючих органів шкодить економіці.

Відтак, учасники ринку вітатимуть заходи з оптимізації "шкідників". Особливо радітиме бізнес, який найбільше потерпає від контролюючих відомств.

За словами віце-прем'єра Володимира Гройсмана, утримання різних інспекцій коштує держбюджету понад 24 млрд грн на рік, а за рахунок хабарів, за різними оцінками, щорічно виводиться в "тінь" майже 100 млрд грн.

Про це чиновник заявив на недавній урядовий нараді, з якої і почався відлік "сезону полювання" на державних контролерів. Тоді також була створена робоча група з оптимізації, яку очолив Гройсман. Уже відбулося сім засідань групи. Результат - концепція скорочення контрольно-наглядових органів.

 Натисніть для перегляду документа

Документ передбачає, що кількість установ з контрольними функціями зменшиться з 79 до 32. В ньому також наголошується на скороченні функцій державного нагляду на 40%. Очевидно, саме настільки зменшиться кількість перевірок бізнесу.

Крім того, реформа вдарить по чиновниках: роботу втратять 56% працівників сектора. Як відомо, навесні уряд скоротив близько 10% державних службовців.

Натисніть для збільшення 
Натисніть для збільшення 

З документа випливає, що цю реформу можна здійснити за три-чотири місяці.

На першому етапі уряд повинен ухвалити проект постанови "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади", який підготує робоча група.

На другому етапі, рамки якого окреслені двома місяцями, профільні міністерства повинні написати план реорганізації контролюючих органів. Які з них виявляться зайвими - визначатиме згадана постанова Кабміну.

Такий документ уже є. На одному із засідань робоча група затвердила проект постанови. Тепер слово за Кабміном. Це на "прощальному" брифінгу підтвердив голова Мінекономрозвитку Павло Шеремета, якого поки що не звільнили.

"Якщо мова йде про зміну ставлення держави до бізнесу, то це, зокрема, оптимізація функцій і кількості контролюючих органів. Ці ідеї на столі.

Ми внесли свої маленькі п'ять копійок у розробку цих ідей. Вони вчора лежали на столі на засіданні Кабміну. Їх потрібно приймати. Вороже ставлення до бізнесу якраз виражається в існуванні інспекцій", - заявив він.

Співрозмовник ЕП в уряді підтвердив, що група Гройсмана затвердила постанову "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади". Проте він не виключає, що до винесення на розгляд уряду документ ще може зазнати змін.

ЕП вдалося отримати останню версію проекту постанови. Вона більшою мірою повторює концепцію, але є і винятки.

Натисніть для перегляду документа 

Отже, документ передбачає, що в Україні залишиться 16 міністерств, 38 інших центральних органів та чотири органи із спеціальним статусом. До останніх належатимуть АМКУ, Держкомітет телебачення і радіомовлення, Фонд держмайна та Адміністрація державної служби спецзв'язку та захисту інформації.

Ліквідувати пропонується лише вісім відомств. Їх функції повинні бути передані органам, які здійснюють державне управління у тотожних сферах. Більшість інших служб та інспекцій будуть реорганізовані шляхом злиття.

Натисніть для збільшення 

Йдеться про створення чотирьох органів: Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Державної служби з безпеки на транспорті, Державного агентства з управління природними ресурсами та Державної служби з питань праці.

Натисніть для збільшення

Cкоріш за все, "транспортна" служба не дорахується Державної авіаційної служби. Представники ЄС і Світового банку дали зрозуміти уряду, що реорганізація Державіаслужби недоцільна - відомство повинно залишатися незалежним.

Зрештою, далеко не всі функції "злитих" відомств будуть передані наступникам. Більша частина функціоналу скандальної Держсільгоспінспекції дістанеться Держслужбі з питань безпечності харчових продуктів. Такі "потоки" як нагляд за землеустроєм та охорона родючості ґрунтів перетечуть до екологічної інспекції.

Мінрегіонбуд, який очолює Гройсман, почне адмініструвати державний земельний кадастр. Раніше цим займалося Держземагентство. Відповідно до реформи воно повинне стати частиною Агентства з управління природними ресурсами. Загалом, є чимало прикладів перетікання повноважень з одного міністерства в інше.

Як це знизить тиск на бізнес - незрозуміло. Наївно вважати, що після скорочення контролюючих органів вони стануть краще працювати. Укрупнення служб із збереженням тих самих функцій навряд чи цьому сприятиме.

За словами першого заступника міністра інфраструктури Олександра Маліна, від частини функцій інспекцій так чи інакше змушені будуть відмовитися.

Олександр Малін. Фото ukravtodor.gov.ua 

Чиновник запевняє, що транспортні інспекції не перевірятимуть господарську діяльність підприємств. Приміром, у морському і річковому секторах буде знято контроль за маломірними суднами, не задіяними у комерційних перевезеннях.

"Буде вичерпний перелік контрольних функцій, лише найнеобхідніших і достатніх для виконання міжнародних зобов'язань", - зауважив Малін.

На думку керівника секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрія Забловського, тут необхідний розумний баланс.

"Головне - не наламати дров. Спроби зробити таку ж систему, як в Євросоюзі та США, можуть мати інший ефект. Державі треба стежити і за бізнесом, інакше всюди будуть картелі. Частину функцій можуть взяти на себе саморегулюючі організації або профільні асоціації", - вважає він.

Загалом є великі сумніви, що владі найближчим часом вдасться навести лад з контролюючими органами. Наразі це більше нагадує передвиборну лихоманку. Ймовірно, скоро цей документ застрягне десь в урядових кабінетах, і головних противників оптимізації будуть "виводити на чисту воду".

Швидше за все, у багатьох міністерствах гальмуватимуть процес. Особливо це стосується тих відомств, які втрачають чималу частину повноважень.

"Ми повинні виділити не кількість інспекцій - "було 80, а стане 20". Необхідно виходити з функцій, які нам потрібні, і для цих функцій мусить існувати певний орган. Нам функція контролю якості зерна чи насіння потрібна? Тоді потрібна і Держсільгоспінспекція", - каже глава Мінагропроду Ігор Швайка.

Ігор Швайка. Фото wikipedia.org

Незадоволених буде чимало і в інших відомствах, адже мова йде про реорганізацію щонайменше півсотні контролюючих органів. Команда ж президента, яка займається цим питанням, і сам глава держави будуть у виграші. Навіть якщо не вдасться здійснити реформу, їх старання люди помітять.

Як відомо, питанням дерегуляції опікується заступник глави Адміністрації президента Дмитро Шимків. Стратегія дерегуляції, яку пишуть на Банковій, включає в тому числі питання оптимізації контролюючих органів.

Втім, основна робота з підготовки реформи відбувається у Кабміні під керівництвом Гройсмана, якого вважають наближеним до Петра Порошенка. А  вибори не за горами.

Фото на головній: Володимир Гройсман. Фото kmu.gov.ua

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: