"Экономическая правда" приглашает на конференцию "Восстановление Украины: почему не следует откладывать до победы"

Зеленский: "Не время для перекладывания брусчатки". Кто не услышал президента?

Зеленский: "Не время для перекладывания брусчатки". Кто не услышал президента?

Как будто забыв о войне, некоторые органы власти начали закупать товары и услуги, не влияющие на обороноспособность. Президент вмешался, но, похоже, его проигнорировали. (укр)
Четверг, 5 октября 2023, 14:15 -

30 липня на засіданні Конгресу місцевих та регіональних влад в Івано-Франківську президент Володимир Зеленський заявив: "Зараз точно не час для заміни бруківки. Бруківкою ми ворога не виженемо з нашої держави".

Цим словам передувала серія скандалів щодо нераціонального, з точки зору багатьох українців, витрачання коштів під час війни. Усе почалося навесні із закупівлі овочерізок і барабанів на сотні тисяч гривень.

Частину подібних тендерів скасували, але не завдяки тому, що в розпорядників бюджетних коштів прокинулася совість.

Вирішальним став публічний розголос цих історій і тиск громадськості на владу. Іноді такі платежі блокувала й Державна казначейська служба, за правилами якої першочергово оплачуються рахунки, пов'язані із забезпеченням оборони країни.

Реклама:

Проте це були, швидше, винятки, ніж системне розв'язання проблеми неефективного витрачання коштів під час війни. Наприклад, тендери з придбання овочерізок і барабанів оформлялися як закупівлі для укриттів і саме через це формально мали виконуватися попри всі сумніви в їх доцільності.

У країні війна, а влада робить ремонти. Чи можна витратити ці гроші на армію?

Час ішов, а проблема набувала дедалі більших масштабів. Особливо це стосувалося будівельної сфери, для якої характерні різні зловживання. Саме в ній чиновники різних рівнів почали активно діяти.

За підрахунками ЕП, з початку 2023 року на державному рівні було оголошено тендерів на проведення будівельних робіт на 161 млрд грн, на рівні місцевих громад – ще на 70 млрд грн. Звісно, це ніщо порівняно з 2021 роком, коли на будівництво витратили рекордні 800 млрд грн.

Проте в низці громад є зайві гроші, які "впали на них" завдяки виплатам військовослужбовцям. Річ у тім, що 64% від податку на доходи фізосіб (18% від офіційних виплат) залишаються в місцях реєстрації юридичних осіб, тобто там, де розташовуються військові частини чи інші підрозділи ЗСУ.

Отримавши понаднормові надходження, деякі представники місцевої влади вирішили зводити стадіони на сотні мільйонів гривень (наприклад, у Ківерцях на Волині за 145 млн грн), а столична влада відновила будівництво розв'язок на мільярди гривень і почала перекладати бруківку в центрі Києва.

Держава витратила понад 19 мільярдів з бюджетів громад, які перебувають у тимчасовій окупації. На що пішли гроші?

Такі історії характерні не лише для місцевих органів влади. У скандалах відзначилася й центральна влада, як у випадках з наміром підконтрольного уряду ДП "Льодовий стадіон" побудувати тенісні корти за 300 млн грн або з бажанням ДП "Олімпійський навчально-спортивний центр "Конча-Заспа" облагородити територію за 162 млн грн.

Після суспільного резонансу деякі з цих тендерів скасували або розірвали підписані договори з підрядниками. Влада Києва пообіцяла не починати нові масштабні будівництва.

Та чи почули Зеленського центральні та місцеві органи влади? Зібрані ЕП за два місяці, що минули з того часу, відкриті дані системи "Прозорро" щодо всіх будівельних тендерів свідчать: лише частково.

Замовники від центральної влади в серпні та вересні оголосили тендери із закупівлі будівельних робіт на суму, удвічі меншу, ніж до оголошення президентом своєї заяви.

Місцеві органи влади слова Зеленського інтерпретували інакше. У вересні сума оголошених ними тендерів на нові будівництва стала рекордною з початку 2021 року: 13 млрд грн.

Будівельні тендери, які оголосили центральна влада та місцеві органи влади

Звісно, в оголошених тендерах не всі роботи стосуються бруківки й стадіонів. Серед них є необхідні під час війни замовлення: ремонти лікарень, будівництво захисту електропідстанцій, реконструкція бомбосховищ у школах.

Аби розібратися, що саме будують і як змінюються пріоритети замовників, ЕП поділила перші дві тисячі найбільших за сумою очікуваної вартості закупівель 2023 року за категоріями згідно з описом в оголошенні тендеру (докладніше – нижче в примітці "Методологія").

ЕП виявила близько пів сотні оголошених тендерів закупівель, які можна віднести до спортивної інфраструктури і на які планували витратити 2,5 млрд грн. Хоча саме такі закупівлі стали тригером для суспільства, на них припадає мізерна частина видатків з бюджетів різних рівнів.

Чи стали під час війни краще боротися з корупцією?

Якщо до великої війни більшість грошей ішло на "Велике будівництво", то у 2023 році найбільшою статтею витрат є енергетичний напрямок, зокрема, ремонт енергетичної інфраструктури та будівництво захисту від російських атак. З проаналізованих двох тисяч тендерів на ці цілі передбачені майже 33% будівельного бюджету. Дороги та мости на другому місці – 27%.

Як видно з графіків, зменшення замовлень від центральних органів влади в серпні-вересні було пов'язане із скороченням видатків на енергетичний напрямок.

Річ у тім, що в червні Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури уклало прямі угоди на будівництво захисних укриттів від повітряних атак (бюджет на два роки становив 76 млрд грн), а в липні зробило позапланові замовлення на будівництво водогонів після підриву росіянами каховської дамби.

Дорожній сегмент за останні три місяці критично не змінився. Серед позитивних змін – суттєве збільшення витрат на ремонт лікарень, хоча і тут не обійшлося без скандалів.

Що будують і ремонтують

Однак у Зеленського знайшли рішення: ручне керування коштами. У Міністерства відновлення Олександра Кубракова забирають дві третини бюджету на 2024 рік. Ці кошти у форматі окремих рішень уряд виділятиме колегіально.

У місцевої влади заберуть ПДФО, тому у 2024 році у громад навряд чи будуть гроші на стадіони та бруківку.

Методологія. Відкриті закупівельні дані з порталу bi.prozorro.org, які відносяться до "робіт", з початку 2021 року по 30 вересня 2023 року. Закупівлі поділені на два типи залежно від того, яким бюджетом розпоряджаються замовники.

Список громад (місцевих бюджетів) узятий з порталу використання публічних коштів spending.gov.ua.

Для другого графіка відібрані 2 тис найбільших за сумою очікуваної вартості у 2023 році будівельних закупівель. У системі "Прозорро" немає поділу будівельних тендерів на типи чи види за функціональним призначенням, тому їх поділили на сім категорій згідно з текстовим описом тендеру.

Поділ здійснений автоматично за допомогою ChatGPT, тому в класифікації присутні дрібні неточності, які суттєво не впливають на пропорції категорій.

Реклама: