Второй бюджет войны. Откуда Украина будет брать деньги в 2024-м. Анализ проекта

Пятница, 15 сентября 2023, 13:45 -
Какой правительство видит экономику Украины в следующем году, откуда в госказне возьмутся деньги и какие риски есть для госфинансов есть в 2024-м? ЭП проанализировала проект бюджета. (укр)

"Абсолютно всі елементи державної роботи мають бути налаштовані так, щоб ми могли самі тут, в Україні, окреслити час завершення цієї війни – нашою перемогою", – так ввечері 13 вересня президент Володимир Зеленський прокоментував розроблений урядом проєкт державного бюджету на 2024 рік.

Цей бюджет стане вже другим, який уряд розробляє в умовах повномасштабної війни і третім воєнним кошторисом держави. Як і у попередні два роки, головний фінансовий документ країни матиме один з рекордних дефіцитів. Вже втретє в історії усі невійськові видатки України фінансуватимуть партнери.

Попри це в уряді зуміли закласти у державний кошторис декілька цікавих нововведень, зокрема програми для підтримки розвитку воєнної економіки. Частково гроші на неї хочуть забрати у місцевого самоврядування, яке протягом року потрапляло у скандали навколо своїх закупівель.

Напередодні внесення урядом проєкту закону "Про державний бюджет на 2024 рік" ЕП ознайомилась з його змістом та проаналізувала основне з "головного фінансового документу країни".

Ключові цифри бюджету 2024

Написанню закону "Про державний бюджет", як правило, передує складання макроекономічного прогнозу. Він містить основні характеристики економіки, які очікує уряд і на підставі яких Міністерство фінансів розраховує усі показники майбутнього кошторису: від мінімальної зарплати до суми надходжень від акцизного податку.

Та цьогоріч Мінекономіки не розробляло макроекономічний прогноз. Як пояснили у відомстві, це уряду дозволяє законодавство. "Серед причин прийняття цього рішення слід зазначити, зокрема, високий ступінь невизначеності в мінливих умовах війни, відсутність необхідної статистичної інформації, оскільки Держстат призупинив публікацію певного кола даних (наприклад, показники ринку праці) або публікує інформацію із запізненням", – пояснили ЕП у Мінекономіки.

Попри це, там надали Мінфіну мінімальний перелік даних, необхідних для складання бюджету на 2024 рік. Зокрема, прогнозне значення ВВП, обсягів експорту, імпорту, інфляції та звісно ж курсу долара.

Прогнози уряду і в мирні часи не відрізнялися точністю – в останні роки вони не співпадали з реальним курсом гривні відносно долара, часто занижуючи вартість української валюти. Для пересічних громадян, які отримують доходи у гривні, це хороша новина, бо вони з часом знецінюються не так сильно. Проте для держави тут мало хорошого.

Через неспівпадіння реального курсу долара з прогнозованим урядом, бюджет недоотримує мільярди гривень від податків з імпорту, а також під час перерахунку міжнародної допомоги до бюджету.

Схоже, в уряді це також зрозуміли, тому бюджет на 2024 рік розраховували за курсом 41,4 грн за долар – це на 1,2 грн менше, аніж закладали у бюджет 2023 року.

Більше, ніж з курсом долара, торік економісти уряду помилилися лише з інфляцією. Тоді очікувалося, що її рівень за підсумками 2023 року сягне 28%.

Насправді ж, станом на серпень, річна інфляція в Україні становила 8,6%. Надалі темпи зростання цін уповільнюватимуться, хоча й не так стрімко. Тому за підсумками цього року розрив між торішнім прогнозом інфляції та реальністю буде ще більшим.

У 2024 році, за прогнозами уряду, ціни зростуть на 10,8% (грудень 2023-го до грудня 2024-го), а в середньому річна інфляція становитиме 13,8%. Очікування уряду вже перевищують поточні показники інфляції, що ставить під загрозу виконання дохідної частини бюджету.

Також, за прогнозами уряду, реальний ВВП у 2024 році зросте на 5% (цьогоріч очікують 2,8%), обсяги експорту збільшаться на 7,5%, а імпорт навпаки скоротиться на 5,5%. Середня зарплата наступного року має скласти 21,85 тис грн на місяць (цьогоріч 18,2 тис грн).

Основні показники бюджету 2024

Наступного року уряд очікує зібрати до загального фонду бюджету 1,56 трлн грн (податки, дивіденди держпідприємств тощо, але без міжнародних грантів), а витратити становитимуть 3,1 трлн грн. Видатки на оборону будуть такими ж, як і у 2023-му – 1,68 трлн грн.

Це означає, що у 2024 році, як і попередні два роки, усі зібрані всередині країни податки уряд спрямує на війну. Решту видатків фінансуватимуть міжнародні партнери. А фінансувати тут буде що. Дефіцит бюджету очікується на рівні 1,59 трлн грн або 20,4% від ВВП. Державний борг зросте до 8,18 трлн грн (в національній валюті). Відносно ВВП він перевищить 104%

Державний борг України перевищить 100% ВВП. Що це означає?

За розрахунками уряду, у 2024 році Україні потрібно залучити 42,8 млрд дол міжнародного фінансування. Отримати кошти планують від ключових партнерів: США, ЄС, МВФ та інших.

Крім зовнішнього фінансування, уряд планує позичати й на внутрішньому ринку. План з продажу ОВДП зовсім неамбіційний – 421,6 млрд грн. Це рівно стільки, скільки держава планує витратити на погашення внутрішніх боргів.

У 2024 році уряд планує підвищити мінімальну зарплату. З 1 січня її розмір становитиме 7100 грн, а з 1 липня – 8000 грн. Прожитковий мінімум з 1 січня становитиме 2920 грн.

Розмір мінімальної зарплати у доларовому еквіваленті наступного року дещо скоротиться, якщо брати для розрахунку той курс, який очікують в уряді. Найвищою мінімалка була у 2021 році, коли становила майже 220 дол на місяць. У 2024 році вона зменшиться на 15%.

Доходи

Наступного року у Міністерстві фінансів хочуть суттєво наростити надходження. Так, доходи загального фонду мають зрости на понад 345 млрд грн – до 1560 млрд грн. Переважно за рахунок податків. Зокрема, очікується, що надходження від ПДВ з вироблених в Україні товарів збільшиться на 70,1 млрд грн (до 297,8 млрд грн), від ПДВ з імпорту – на 60,6 млрд грн (до 455,5 млрд грн).

Надходження з податку на доходи фізичних осіб зростуть на 36,4 млрд грн, а податку на прибуток підприємств – на 62,8 млрд грн. Останнє пов’язане зокрема з пропозиціями збільшити податкове навантаження на банки, які отримують значні доходи, розміщуючи вільну ліквідність у депозитних сертифікатах НБУ.

У регуляторі цю ідею підтримують, пропонуючи підняти ставку податку на прибуток для банківських установ. Водночас сам Нацбанк у 2024 році не порадує бюджет щедрими перерахуваннями свого прибутку. Через значні виплати банкам за депсертифікати, там планують переказати уряду лише 17,7 млрд грн. Це при тому, що уряд платить НБУ близько 130 млрд грн процентів за ОВДП.

У банках лежать "зайві" 400 мільярдів. Чому вони не кредитують економіку та державу?

Збільшення податку для банків не єдина підстава для урядового оптимізму щодо зростання внутрішніх надходжень. Частково вони збільшаться через перерозподіл коштів всередині державної фінансової системи.

По-перше, у 2024 році уряд планує спрямовувати до загального фонду бюджету усі зібрані акцизи. Зокрема, це означає принаймні тимчасову відмову від існування дорожнього фонду, з якого фінансуються роботи з будівництва та ремонту доріг.

Акцизи з транспортних засобів та пального, які раніше у повному обсязі спрямовувалися у дорожній фонд, тепер направлятимуть до загального "казана". Тобто держава зможе використовувати їх на потреби оборони. Як наслідок, надходження до загального фонду бюджету від акцизного податку наступного року мають зрости на більш ніж 100 млрд грн.

По-друге, уряд планує забрати у місцевих бюджетів надходження від ПДФО з доходів військовослужбовців. Ціна питання – 93,7 млрд грн у 2024 році. Ці кошти спрямують до спеціального фонду бюджету (тобто, у них конкретне цільове використання): половину витратять на придбання військової техніки, а іншу половину – на виробництво та закупівлю дронів.

Питання на 120 мільярдів: що буде, якщо в місцевих громад забрати "військовий" ПДФО?

Втілити свій план в уряді планують вже у 2023 році, через що громади до кінця року недоотримають близько 25,8 млрд грн. Не дивно, що така ініціатива наштовхнулася на опір зі сторони місцевої влади. Щоправда, Мінфін у протистоянні з ними, заручився підтримкою президента, який позитивно оцінив виділення коштів на українське озброєння та дрони.

У Мінфіні також обіцяють передбачити місцевим бюджетам, для яких надходження від грошового забезпечення військових було головним джерелом доходів, компенсації у вигляді державних дотацій.

Видатки

Як і в попередні два роки, найбільшою статтею видатків бюджету у 2024-ому буде безпека та оборона. Загалом, на неї наступного року планують витратити 1684,9 млрд грн, з яких 1, 16 трлн грн становитимуть видатки на Міністерство оборони.

Сума видатків на оборону буде "щонайменше такою самою, як і у 2023-ому", зауважував Зеленський. Однак тут є важливе уточнення – вона буде такою самою, як і в бюджеті на 2023 рік станом на 15 вересня. Адже в Раду вже внесли законопроєкт, яким пропонують збільшити цьогорічні видатки на оборону додатково на 303 млрд грн.

Хай там як, проте оборонні видатки наступного року, як і цьогоріч, Україні доведеться фінансувати самотужки. На Міноборони, Нацгвардію, СБУ, прикордонників та розвиток вітчизняного ОПК, ймовірно, підуть усі зібрані в країні податки, дивіденди держкомпаній та надходження від внутрішніх запозичень.

Міністр фінансів Сергій Марченко: США комфортніше давати нам зброю, HIMARS, ракети – що завгодно, але не гроші

Друга найбільша стаття видатків – соціальна сфера. Видатки на неї у 2024 році становитимуть 469,72 млрд грн. Більшість коштів традиційно піде на покриття дефіциту Пенсійного фонду (321,76 млрд грн). Крім нього, з бюджету витратять майже 50 млрд грн на виплату субсидій та 5,8 млрд грн на соціальний захист осіб з інвалідністю.

Цікаво, що попри захмарну заборгованість держави перед українцями за рішеннями судів, уряд передбачив на ці цілі у 2024 році лише 100 млн грн.

Україна програла пенсіонерам в судах понад 50 мільярдів гривень. Грошей на це немає. Що далі?

Додатково до цього, уряд виділить 14,3 млрд грн на підтримку ветеранів. Найбільша частина цієї суми піде на придбання житла для учасників бойових дій та членів їхніх сімей – 5,7 млрд грн. Крім цього планують запровадити інститут помічника ветерана, на який спрямують 3,8 млрд грн. Ще пів мільярда гривень піде на облаштування Національного військового меморіального кладовища.

Передбачене урядом зростання мінімальної зарплати до 7100 грн вплине на оклади у бюджетній сфері. Зокрема, видатки на освіту у 2024 році мають зрости на майже 23 млрд грн – до 178,8 млрд грн.

Видатки на охорону здоров’я збільшаться на 24,4 млрд грн – до 201,9 млрд грн. Зокрема, у бюджеті планують передбачити 1,5 млрд грн на лікування безпліддя методом штучного запліднення та 1,6 млрд грн на розбудову системи високоточної діагностики раку.

Підвищення мінімалки вплине і на доходи працівників державного апарату. Однак крім цього, держслужбовців очікує зміна принципів нарахування зарплати. Уряд пропонує запровадити на державній службі систему "грейдів", яка має вирівняти диспропорції в умовах оплати праці. Наразі зарплати на аналогічних посадах у різних міністерствах можуть відрізнятися у рази.

Грошей на всіх не вистачає, держслужбовці масово звільняються. Що відбувається?

Наступного року в уряді планують виділяти кошти і на підтримку економіки. Зокрема, на компенсацію частини процентів за кредитами бізнесу у межах програми "5-7-9" виділять 18 млрд грн (на 2 млрд грн більше, ніж у 2023 році). Також пропонують спрямувати по 3 млрд грн на підтримку реалізації внутрішніх інвестиційних проєктів. Ще 1 млрд грн – на створення індустріальних парків, а 1,4 млрд грн – на надання грантів бізнесу.

На гуманітарне розмінування земель з бюджету планують витратити близько 2 млрд грн. 

Через фактичне розформування дорожнього фонду, фінансувати відновлення доріг у прифронтових регіонах обіцяють з резервного фонду. Його загальний обсяг становитиме 44,7 млрд грн (у понад 2 рази більше, ніж у плані на 2023 рік).

На сам кінець, у 2024 році Україна очікує витратити на державні борги понад 1 трлн грн: 606,5 млрд грн на погашення основної суми та 422 млрд грн на виплату процентів.

Проблеми та ризики

Ключовий ризик бюджету на 2024 рік полягає у неотриманні всієї суми зовнішнього фінансування, яку закладає уряд. Перш за все це стосується коштів від Сполучених Штатів.

Наразі Україна має труднощі з отриманням американських грошей навіть на цей рік: додаткові 3,3 млрд дол в останньому кварталі 2023-ого все ще має схвалити Конгрес США. Щодо 12-14 млрд дол на наступний рік, коли в Штатах проходитимуть президентські вибори, впевненості набагато менше.

Певні занепокоєння є й щодо допомоги інших партнерів, зокрема Єврокомісії. За даними співрозмовників ЕП, наближених до переговорного процесу, у 2024 році ЄС планує виділити Україні лише 9 млрд євро, тоді як український уряд потребуватиме вдвічі більшу суму.

Та й МВФ буде складно пояснити потребу України у значних обсягах зовнішнього фінансування. Адже програма співпраці з фондом передбачає, що активні бойові дії мають закінчитися всередині наступного року. При цьому, український уряд закладає у бюджет такі ж обсяги видатків на війну, як і 2023-ого.

Борги в обмін на довкілля: як Україні скористатися світовим досвідом "зеленого" відновлення

Інша проблема – реструктуризація зовнішнього боргу. Торік Україна домовилася зі своїми кредиторами про канікули в обслуговуванні боргів за євробондами. Проте термін їх дії спливає всередині 2024 року.

У бюджеті на 2024 рік уряд не закладає виплат за зовнішнім комерційним боргом. Однак, аби дійсно їх не здійснювати, не оголошуючи дефолту, доведеться проводити нові переговори з кредиторами. При цьому, чим ближча дата переговорів, тим складніше буде домовитися про чергові пільги або послаблення.

На сам кінець не варто забувати про неточність макропрогнозу уряду. У 2023 році ця неточність аж занадто велика, особливо щодо інфляції та курсу долара. Українська економіка виявилася "занадто" витривалою та стійкою. Крім недонадходжень від так званого "інфляційного податку", стійкість макроекономічної ситуації завдає по бюджету ще одного удару у вигляді низького прибутку НБУ.

Наступного року банківський регулятор все ще може зіграти свою роль у наповненні бюджету: або за допомогою суттєвого підвищення курсу долара, або й прямо фінансуючи видатки, купуючи в уряду ОВДП.

Останній варіант стане особливо актуальним, якщо Україна не отримає всієї очікуваної зовнішньої допомоги або вона приходитиме із затримкою. І поки такий ризик в умовах великої війни існуватиме, ані в регуляторі, ані в уряді не відкидатимуть варіанту знову ввімкнути "друкарський верстат".