Цей день настав. У ніч на 27 червня сплив пільговий період, протягом якого російський уряд мав право сплатити 100 млн дол відсотків за єврооблігаціями. Неотримання цих коштів інвесторами означає настання дефолту.

Дефолт в історії Росії – явище не рідкісне.

Востаннє країна не могла розрахуватися зі своїми кредиторами у 1998 році, однак тоді мова йшла про внутрішні борги. За зовнішніми кредитами країна намагалася сплачувати справно протягом щонайменше останніх 104 років.

Попри значущість події, банкрутство Росії майже не вплине на її економіку. Усі наслідки дефолту країна почала відчувати одразу після вторгнення в Україну внаслідок санкцій Заходу.

Що сталося

27 травня 2022 року Росія мала сплатити близько 100 млн дол за двома випусками своїх єврооблігацій, номінованих у доларах та євро. Проте через санкції, накладені на країну-агресора, кошти на рахунки кредиторів не надійшли.

За умовами випуску євробондів, Росія мала 30 днів так званого грейс-періоду, протягом якого могла здійснити платежі. В уряді РФ заявили, що переказали кошти, однак вони застрягли в розрахунковій системі Euroclear через санкції.

Згідно з умовами випуску євробондів, невиконання зобов'язань протягом пільгового періоду означає настання дефолту.

"Клінічну смерть" емітента облігацій у таких випадках засвідчують міжнародні рейтингові агентства, але ті залишили російський ринок і припинили співпрацю з російськими компаніями.

Підтвердженням дефолту стане визнання цього факту власниками щонайменше 25% облігацій, за якими не надійшли виплати.

Чи могла Росія заплатити за боргами

На межі дефолту Росія балансувала останні чотири місяці. Розмови про це почалися тоді, коли Захід заморозив близько 300 млрд дол золотовалютних резервів центробанку РФ.

Після цього російський уряд заявив, що платитиме західним кредиторам лише замороженими коштами. Такі розрахунки дійсно відбувалися – їх дозволило американське Управління контролю за іноземними активами.

Однак 25 травня термін дії цього дозволу сплив, через що платежі за єврооблігаціями 27 травня не були здійснені.

Інші способи розрахунку Росії зі своїми західними кредиторами теж заборонені санкціями. Більше того, обмеження забороняють навіть переговори з урядом РФ про зміну умов обслуговування боргу.

Таким чином, санкції позбавили країну-агресора будь-яких можливостей обслуговувати свій зовнішній борг, хоча РФ має достатньо коштів і навіть політичну волю проводити такі виплати.

Через це російський уряд називає розмови про дефолт фарсом. "Хто завгодно може оголошувати що завгодно, але будь-хто, хто розуміє, що відбувається, знає, що це ніякий не дефолт", – заявив міністр фінансів РФ Антон Сілуанов.

Перед тим Кремль вирішив перейти на розрахунки за єврооблігаціями в рублях.

Відповідно до указу російського диктатора, Національний розрахунковий депозитарій (НРД) РФ може відкривати рахунки в рублях на ім'я іноземних депозитаріїв для платежів власникам російських єврооблігацій.

При цьому згода іноземних депозитаріїв не обов’язкова. Щоправда, до цієї схеми є кілька запитань.

По-перше, розрахунки за валютними зобов’язаннями Росія хоче проводити за "курсом рубля, який склався на внутрішньому ринку". Проте наразі російський валютний ринок через обмеження власного ЦБ існує в штучних умовах.

Курс рубля зміцнюється до рекордних за останні сім-вісім років значень. Це відбувається завдяки тому, що велику пропозицію валюти забезпечують експортери енергоресурсів, яких зобов’язали продавати 80% валютного виторгу.

Отже, навіть якщо іноземці захочуть скористатися запропонованою схемою та отримати виплати в рублях, вони будуть здійснюватися за штучно заниженим курсом.

По-друге, іноземці не зможуть вивести отримані виплати через обмеження на рух капіталу, запроваджені російським ЦБ.

По-третє, є високий ризик, що використання рублевої схеми порушить санкції. Тож іноземні інвестори, які колись вклали кошти в російський держборг, не захочуть потрапити під вторинні санкції Заходу.

Які наслідки має настання дефолту

Зазвичай настання дефолту має вкрай негативні наслідки. Після цього уряд країни, яка його допустила, роками не може залучати кошти на зовнішніх ринках. Недоступними стають запозичення і для місцевих приватних компаній.

Інвестиції в таку країну зупиняються, а іноземні компанії, які інвестували туди кошти, починають виводити капітал.

Усі перелічені наслідки дефолту Росія відчула після 24 лютого, коли вирішила напасти на Україну. Зовнішні ринки для РФ та російських компаній закриті. Іноземні інвестори намагаються вивести капітал, а західний бізнес згортає роботу.

Навіть російські активи, які торгуються на міжнародних майданчиках, не відреагували на настання дефолту, бо вже містили у своїй ціні всі можливі негативні наслідки банкрутства РФ.

На російську економіку більше вплинули санкції, а не дефолт, адже вони відрізали РФ від світової фінансової системи.

Visa та Mastercard вийшли з російського ринку, заблокувавши росіянам можливість проводити закордонні розрахунки. Найбільші банки, крім Газпромбанку, відрізані від системи SWIFT, а половина всіх резервів заморожена за кордоном.

"Додаткових наслідків для російської економіки в короткостроковій перспективі буде небагато і вони навряд чи будуть помітними", – вважає керівник аналітичного департаменту Concorde Capital Олександр Паращій.

Наслідки для Росії вже зараз

Серед додаткових наслідків дефолту – імовірність так званих крос-дефолтів за іншими зовнішніми зобов’язаннями. Тобто інвестори в інші єврооблігації Росії можуть вимагати від російського уряду дострокового погашення облігацій.

Наразі розмір зовнішнього боргу РФ становить близько 40 млрд дол, з яких 20 млрд дол належать нерезидентам.

Знайти та одномоментно виплатити цю суму російському уряду буде складно навіть у рублях, не кажучи про те, що здійснити ці виплати забороняють західні санкції.

Неможливість дострокового погашення зовнішніх зобов’язань може призвести до того, що іноземні кредитори спробують стягнути свої інвестиції через суд. Одним із джерел їх погашення можуть стати заморожені 300 млрд дол центробанку.

"Існує можливість, що кредитори захочуть найняти юристів та зрозуміти, як використати для оплати активи російського центробанку, заморожені в США та ЄС.

Як колись казали, amicus meus – inimicus inimici mei (ворог мого ворога – мій друг – ЕП).

Тобто для України буде перевагою, якщо ще одним ворогом Росії стане впливовий міжнародний фінансовий бізнес", – вважає заступник виконавчого директора МВФ Владислав Рашкован.

Проте ймовірність стягнення заморожених резервів низька, адже зміна їх власника технічно неможлива. Для цього потрібне рішення Мінфіну США.

"Зняття санкцій з цих активів не видається близькою перспективою, тож інвестори будуть намагатися стягнути інші нефінансові активи Росії", – припускає голова департаменту макроекономічних досліджень групи ICU Віталій Ваврищук.

Довгострокові наслідки

Якщо в Росії зміниться режим і вона виведе війська з України, то Захід зніме санкції. Це дасть змогу РФ повернутися до світової фінансової системи.

Однак оголошення дефолту зробить це повернення набагато складнішим. Росія повертатиметься на світові ринки капіталу зі сміттєвими рейтингами, які зберігатимуться за нею довгі роки.

"Після оголошення дефолту кредитні рейтинги враховуватимуть цю подію протягом десятиліть. Це означає, що інвестиції в Росію вважатимуться дуже ризикованими, а інвестори вимагатимуть за свої кошти захмарної дохідності.

Це стосується інвестицій не лише в держборг чи держкомпанії, а і в приватний сектор", – додає Паращій.

Що було з попередніми дефолтами РФ

Востаннє дефолт за зовнішнім боргом Росія допустила у 1918 році під час більшовицького перевороту.

Тоді Ленін відмовився платити за борговими зобов'язаннями царської Росії. Загальна сума боргу в цінах 2020 року становила близько 500 млрд дол, підрахував Рашкован.

Ще одну спробу дефолту Росія хотіла здійснити у 1991 році, коли намагалася відмовитися платити за боргами СРСР, посилаючись на те, що такої країни вже не існує.

"Паризький клуб кредиторів тоді змусив Росію визнати частину боргів радянської імперії, і в 1996 році вони борг реструктурували", – додає Рашкован.

У 1998 році Росія оголосила дефолт за внутрішнім боргом через стрімке падіння цін на нафту та, відповідно, зменшення податкових платежів від її продажу.

Як наслідок, у бюджеті країни тоді виник дефіцит. Його покривали короткостроковими облігаціями з високою дохідністю, які не змогли обслуговувати.