Ударим пошлиной по агрессору: чем грозит ограничение импорта нефтепродуктов и причем тут олигархи

Ударим пошлиной по агрессору: чем грозит ограничение импорта нефтепродуктов и причем тут олигархи

Среда, 17 марта 2021, 09:30 -
Народные депутаты предлагают усилить энергетическую независимость Украины путем введения пошлин на дизтопливо и сжиженный газ из России. Чем может обернуться такая инициатива и какие шансы на ее принятие? (укр)

Минулого тижня у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який, серед іншого, передбачає запровадження мита на імпорт дизельного пального та зрідженого газу з Росії.

Момент для боротьби з нафтопродуктами країни-агресора обрано вкрай вдало: виборці в останні тижні із захватом спостерігали за тим, як влада повертає в державну власність трубопровід "Прикарпатзахідтранс" та закриває заправки Glusco, які пов'язують з кумом Путіна Віктором Медведчуком.

Ініціатива щодо мита не нова: у 2020 році з ініціативи групи "Приват" Ігоря Коломойського це питання вже розглядала спеціальна комісія при Мінекономіки.

Тоді податок не запровадили через відсутність підстав і попри тиск на окремих членів комісії з боку наближених до олігарха політиків та ЗМІ. Чи буде вдалою чергова спроба?

Ініціатори законопроєкту кажуть, що м'яч на боці уряду. Він повинен вивчити ситуацію, провести розрахунки та вирішити, чи доцільно обмежувати імпорт.

Учасники ринку називають таке рішення політичним та попереджають, що мито буде перекладене на плечі кінцевих споживачів. Ціни на нафтопродукти зростуть, а разом з ними – вартість інших товарів та послуг.

Найцікавіше – гроші від додаткового податку пропонується направити не на будівництво доріг чи створення мінімального запасу нафтопродуктів, а на виплату "зелених" тарифів, ключовим бенефіціаром яких є інший олігарх – Рінат Ахметов.

Як ще група із 45 народних депутатів пропонує посилити енергетичну незалежність України і якими будуть наслідки введення мита для споживачів та бізнесу?

Розмір мита на енергоресурси з РФ: рішення за урядом

Запровадження спеціальних мит на дизель, зріджений газ та бензин з Росії передбачає законопроєкт №5208, направлений на "посилення енергетичної незалежності України".

Після набрання чинності законом уряд матиме три місяці на встановлення непрямого податку на імпорт відповідних енергоресурсів з РФ.

У документі немає подробиць щодо розміру мит. Їх повинен визначити Кабінет міністрів, сказано в законопроєкті.

Співрозмовники ЕП в уряді розповіли, що наразі розглядається варіант запровадження 5-відсоткового мита. Його остаточний розмір уряд визначить після обговорення з усіма зацікавленими сторонами.

Хоча законопроєкт написаний лише на трьох сторінках, він доволі комплексний, оскільки стосується не лише нафтопродуктів. Крім дизелю, скрапленого газу та бензину, уряд може вводити спеціальні мита і на вугілля всіх марок.

Документ також передбачає надання права Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, обмежувати та забороняти імпорт електроенергії з Росії.

Крім того, закон зобов'яже компанії з кредитами від російських структур на понад 10 млн євро звітувати перед НКРЕКП про графік їх виплат та відсоткові ставки за ними.

Документ зачіпає майже всі галузі енергетики та металургів. Дивною виглядає ініціатива направити кошти від зібраних мит на оплату завищених "зелених" тарифів, головним бенефіціаром яких в Україні є олігарх Рінат Ахметов.

ЕП звернулася до одного з ініціаторів законопроєкту, голови парламентського комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрія Геруса з проханням пояснити логіку подання такого документа.

"Лунає багато критики щодо імпорту електроенергії з РФ, а він не перевищує 1%. У той же час ніхто не звертає уваги на дизель чи вугілля, якого ми імпортуємо 35-50%. Тобто комусь можна завозити без мит, а комусь – ні. Тому я запропонував звернути увагу на всі енергоресурси, а не тільки на електроенергію", – відповів Герус.

На зауваження, що це виглядає як щось особисте, оскільки саме Герус протягом тривалого часу піддавався нищівній критиці через імпорт електроенергії з Росії, він відповів, що це "послідовний підхід, а не лицемірний".

"Якщо говорять про країну-агресора, то треба мінімізовувати все, і це моя політична позиція", – заявив депутат.

Чи проводилися економічні розрахунки? Ні.

"Саме тому, що я не займаюся популізмом, у законопроєкті написано, що це повноваження Кабміну. Уряд має все порахувати і ввести мита, а якщо не зробить цього, то має пояснити, чому комусь можна, а комусь – ні.

Відсутність цифр свідчить про те, що має бути дискусія. Потім уряд повинен думати, як нам вибудовувати наші відносини у сфері постачання енергоресурсів, щоб зменшити залежність від РФ", – зазначив Герус.

Що вирішує законопроєкт

Залежність України від імпортних нафтопродуктів величезна: власні нафтопереробні заводи дозволяють покрити потребу в дизелі та зрідженому газі лише на 15% та 20% відповідно. Решту доводиться завозити з інших країн, найбільше – з Росії.

Частка російського дизельного пального в балансі ринку у 2020 році перевищила 35%. На другому місці з 30% Білорусь, яка майже на 100% виробляє нафтопродукти з російської нафти.

 

Ще більшою в балансі ринку у 2020 році була частка російського зрідженого газу – понад 36%.

 

Бензин з Росії не постачається. Весь попит, близько 2 млн тонн, у 2020 році задовольнили вітчизняні виробники та імпортні поставки з Білорусі та Литви.

Звісно, питання енергетичної незалежності вкрай важливе для України, однак запропонований законопроєкт його не вирішує.

"Запровадженням мита ми будемо стимулювати заміну одного імпорту на інший. Це слабо допоможе нашій енергетичній безпеці. При цьому в документі ні слова немає про те, що буде з українською нафтопереробною промисловістю, яка перебуває в стані кризи", – заявив директор науково-технічного-центру "Психея" Сергій Сапєгін.

Це далеко не єдине занепокоєння, яке викликає законопроєкт.

За все заплатить споживач

Опитані ЕП експерти та учасники ринку розкритикували цю ініціативу та зазначили, що вона може мати негативні наслідки для населення та бізнесу.

За словами директора "Консалтингової групи А-95" Сергія Куюна, 5-відсотковий розмір ставки мита близький до загороджувальної.

"З Росії пальне буде ситуативно потрапляти тільки у східні регіони: Харківську, Запорізьку і трохи в Дніпропетровську області, а також у Донецьк та Луганськ", – вважає він.

На думку енергетичного експерта Геннадія Рябцева, економічні підстави для введення мита відсутні, і якщо його запровадять, то це рішення буде політичним.

"Що означають мита? Торгувати можна, але з митом? Тобто можна торгувати з країною, яка фінансує вбивства українських громадян, але треба ввести мита? Така логіка незрозуміла", – обурюється Рябцев.

Усі експерти сходяться в одному: яким би не був розмір мита, його сплата ляже на плечі кінцевого споживача.

"Після запровадження спецмит ми отримаємо зростання цін. Постраждають не тільки побутові споживачі, а й бізнесмени. Це означає, що подорожчають усі товари та послуги", – попереджає Сапєгін.

Герус наполягає, що введення спецмит не означає, що вони обов’язково ляжуть на споживача.

Є ще опція, що їх покриє продавець із тої (РФ, ЕП) сторони, або сам імпортер. Тому часто самі імпортери і виступають проти мит", - додав він.

Експерти дивуються, чому митом зайнявся парламент, а не виконавча влада, яка наділена такими повноваженнями.

"У Кабміну є інструмент – міжвідомча комісія при Мінекономіки, яка працює з питаннями зовнішньої торгівлі. Саме вона має право ухвалювати відповідні рішення", – каже Рябцев.

Комісія справді може ухвалювати такі рішення, але на останньому засіданні вирішила цього не робити – не знайшла підстав.

Невдалі і "вдалі" спроби обмежити імпорт

Запровадження мит на імпорт дизельного пального та зрідженого газу з Росії давно хвилює групу "Приват" Коломойського. У 2020 році це питання довго вивчала та сама спеціальна комісія при Мінекономіки.

Це питання для олігарха справді важливе: напередодні фінального засідання на чиновників, відповідальних за ухвалення рішення, за допомогою наближених до Коломойського політиків та медіа почав здійснюватися тиск. Утім, це не допомогло.

Влітку 2020 року в цьому питанні була поставлена крапка. Висновки комісії зводилися до відмови від проведення розслідування та запровадження мит "у зв'язку з відсутністю на те підстав".

Хоча були і "вдалі" спроби. Йдеться про мита на трубопровідний дизель, які були введені в липні 2019 року.

Тоді 4-відсотковим податком обклали ресурс, що надходив в Україну через нафтопродуктопровід "Прикарпатзахідтранс". Недавно рішенням Ради національної безпеки і оборони його забрали в оточення народного депутата Віктора Медведчука.

До першої річниці дії мита Нафтогазова асоціація України, яка висловлює позицію найбільших постачальників пального та мереж АЗС (OKKO, WOG, Shell, Socar, KLO), проаналізувала ефективність цього рішення і дала таку оцінку.

З точки зору кінцевого споживача – підвищення цін на пальне від усіх постачальників. З точки зору національного виробника (завод Ігоря Коломойського) – підвищення ціни і більший заробіток.

З точки зору імпортерів пального – збільшення собівартості закупівлі і підвищення оптових цін. З точки зору диверсифікації постачань істотних змін не відбулося.

З точки зору впливу на ринок введення мит не є природним ринковим інструментом, здатним розвивати сектор еволюційним шляхом.

Які шанси на ухвалення

У внесеному на розгляд Верховної Ради вигляді законопроєкт не має шансу на ухвалення, упевнені учасники процесу.

"У документ вписали все: бензин, дизель, зріджений газ, вугілля, електроенергію та "зелену" енергетику. Ще хотіли вписати туди нафту та біоетанол, але поки що цього не зробили", – каже один з розробників документа.

За його словами, законопроєкт писався похапцем і з самого початку був приречений на провал.

"Місія документа може бути в тому, що він підштовхне певну дискусію про підходи в частині енергетичної безпеки. До всіх має бути однаковий підхід.

Наскоком його не схвалять. Це довга історія, але нам цю історію треба вирівнювати. Неправильно, коли одним можна, а іншим – ні. Документ має більш широкий філософський зміст і виконує ще й політичну функцію", – каже Герус.

Розуміють безперспективність ініціативи і профільні експерти. "У законопроєкті багато всього, тож він матиме багато противників. Документ торкається інтересів багатьох галузей, тому він завідомо непрохідний", – підсумував Куюн.

Утім, в Україні Зеленського будь-яке рішення може бути ухвалене за лічені дні і навіть години. Головне – переконати в його доцільності першу особу держави. Це саме той випадок, коли "спостерігати за руками" краще, ніж сприймати на слух.


powered by lun.ua
Подпишитесь на наши уведомления!