Украина без "антикризисного" плана: почему Рада провалила голосование за бюджет

Украина без "антикризисного" плана: почему Рада провалила голосование за бюджет

Вторник, 31 марта 2020, 12:30 -
Денис Шмыгаль/Урядовий портал
За последние сутки Рада приняла ряд важных законопроектов и заменила главу Министерства финансов, однако отказалась поддерживать пересмотр бюджета для борьбы с COVID-19. Что происходит?(укр)

"Ми постійно чули (від уряду Гончарука. – ЕП) про економічний стрибок, але є враження, що економіка брала розгін, спіткнулась і ризикує проїхатись обличчям по землі.

За два місяці нового року невиконання держбюджету – майже 16 мільярдів гривень. Ми повинні казати правду. 13 з них – це провал надходжень від митниці", – так 4 березня у Верховній Раді Володимир Зеленський звільняв уряд Гончарука і підштовував парламент до призначення уряду Дениса Шмигаля.

В кінці березня на фоні посилення кризових явищ через пандемію дірка в бюджеті перевищила 22 млрд грн.

Не минуло трьох тижнів як в уряді Шмигаля уже відбулись перші кадрові зміни: свої крісла залишили міністри фінансів Ігор Уманський та охорони здоров’я Ілля Ємець.

Як стало відомо ЕП, підстава для звільнення першого – депутатам не сподобався сценарій, за яким Уманський пропонував змінити бюджет, а на Банковій не схвалили його кадрову політику.

Тим часом вплив кризи на бюджет посилюється.

В чому полягав план попереднього міністра фінансів, що саме не влаштувало депутатів, чому кошторис провалили і коли чекати нового проєкту, з’ясувала ЕП.

Бюджетний пакет Уманського

4 березня Верховна Рада призначила новий Кабмін, в якому посаду міністра фінансів зайняв Ігор Уманський

Через деякий час після перезавантаження Кабміну кризові економічні тренди через пандемію почали розвиватися зі швидкістю світла. Очільник Мінфіну одразу наголосив, що новий Мінфін не планує переглядати бюджет в терміновому порядку і скорочувати видатки. На його думку, треба було дочекатися нового макропрогнозу і уже тоді змінювати кошторис.

Коронавірус вніс свої корективи. За два тижні пандемії потреба коригування бюджету стала нагальною.

В Мінфіні підготували пакет змін до бюджету, Бюджетного кодексу та проєкт закону про спеціальний стабілізаційний фонд. Передбачалось, що зі стабфонду будуть фінансуватися видатки на боротьбу з пандемією.

Проєкт бюджету передбачав різке скорочення доходів, масштабне збільшення видатків, та зростання дефіциту втричі.

Бюджетний пакет не сподобався депутатам.

"Була нарада, на якій розглядалися запропоновані Мінфіном зміни. Усі фракції та групи виступили з критикою цих змін і дійшли спільної думки, що без узгодження з парламентом ці зміни в тому вигляді, в якому їх запропонував уряд, прийняті не будуть", – пояснив перший заступник голови парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк.

Він наголосив, що показники, запропоновані урядом,  є нереалістичними, а скорочення низки статей видатків місцевих бюджетів і видатків на освіту та медицину в таких умовах просто неможливі.

Після цього депутати разом з представниками уряду створили робочу групу, яка доопрацьовувала проект бюджету. Ця робота потребувала часу, через що прийняття змін до кошторису перенесли з суботи 28 березня на понеділок 30 березня.

Уже в понеділок на розгляді парламенту поряд з іншими з’явились ще два важливих документи: новий законопроєкт змін до бюджету та постанова про звільнення Уманського із займаної посади.

Міністра Рада звільнила швидко і без пояснень причин. Від співрозмовників в уряді та парламенті ЕП стали відомі як мінімум три основні конфліктні лінії, які могли бути причиною для такого рішення..

Основна причина звільнення Уманського – конфлікт з прем’єр-міністром Денисом Шмигалем. За інформацією видання, голова Мінфіну хотів замінити очільників податкової та митної служб – Сергія Верланова та Максима Нєфьодова, а Шмигаль на такі радикальні кроки не хотів йти.

"Прем’єр дійсно був незадоволений, але рішення все ж таки приймали в Офісі Президента", – сказав ЕП інший співрозмовник, знайомий із ситуацією.

Loading...

Інша причина – у депутатів викликав невдоволення "бюджетний пакет".

Змінами до Бюджетного кодексу та частково законопроектом про стабілізаційний фонд Уманський змінював підхід до управління публічними фінансами. Він закріплював за Мінфіном додаткові повноваження з управління публічними фінансами в кризовий період, призупиняв на рік низку положень Бюджетного Кодексу.

Тобто, документ фактично змінював баланс сил в Кабміні на користь Мінфіну. Зрештою під час доопрацювання робоча група прибрала частину змін до Бюджетного кодексу.

Третя причина, стверджують співрозмовники ЕП в Кабміні, пов’язана з позицією прем’єра. "Шмигаль хотів мати більш керованого і "ручного" міністра фінансів", – стверджує співрозмовник ЕП в уряді.

Новим міністрів фінансів став Сергій Марченко. Депутати голосували за його призначення двічі – голосів вистачило лише з другої спроби.

Утім голосування за зміни до кошторису парламентарі все ж таки провалили.

Зміни до бюджету. Версія 2.0

Підстав для коригування бюджету залишається все більше. Стан економіки погіршується і це засвідчив оновлений макропрогноз уряду.

Кабінет міністрів оновив макроекономічний прогноз, погіршивши прогноз інфляції з 5,5% до 8,7%, середньорічного курсу гривні –  з 27 гривень за долар до 29,5 гривні за долар та прогноз ВВП зі зростання на 3,7% до падіння на 3,9%.

Нова редакція змін кошторису, яку не захотіла підтримувати Рада, за своєю суттю збігається з попередньою версією Уманського.

В ній  так само скорочуються доходи до 972,6 млрд грн, збільшуються видатки до 1263,2  трлн грн і створюється фонд для протидії коронавірусу. Збільшення дефіциту залишається аналогічним – в три рази, до 298,4 млрд грн.

На думку окремих економістів, такий підхід наразі може буде доцільним – збільшення видатків стимулює попит і знижує соціальну напругу. Розмір дефіциту при цьому відходить на другий план.

Найважливіші відмінності між двома редакціями бюджету - в деталях.

Кому найбільше скорочують, а кому збільшують видатки

Відомство млрд грн Динаміка
Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства  0,9
Міністерство у справах ветеранів 1,5
Міністерство закордонних справ 0,2
Міністерство освіти і науки 5,5
Міністерство охорони здоров'я  0,5
Міністерство соціальної політики  8,9
Міністерство розвитку громад та територій 11,7
Міністерство інфраструктури  1,1
Укравтодор 0,4
Міністерство фінансів 102
Міністерство культури та інформаційної політики 8,1
Міністерство з питань  реінтеграції тимчасово окупованих територі 1,3
Державне бюро розслідувань 0,5
Центральна виборча комісія 1,2
Міністерство юстиції 0,5

Джерело: ВРУ

Що саме пропонується не фінансувати в 2020 році

  • Фонд регіонального розвитку. Видатки на нього скорочуються на 7,5 млрд грн. Цього року фонд як інструмент підтримки регіональних економік фактично припиняє діяти.
  • На 8,2 млрд грн млрд грн скорочуються видатки на пільги та житлові субсидії громадянам. Це пов’язано з низькою вибіркою коштів за цією програмою через теплу зиму.
  • Місцеві вибори. Передбачені на їх проведення 1,2 млрд грн йдуть під ніж..
  • Підтримку та розвиток об’єднаних територіальних громад. Фінансування ОТГ зменшується на 2,1 млрд грн.
  • Фонд енергоефективності. Видатки на нього урізаються на 1,6 млрд грн.
  • Будівництво аеропорту в Дніпрі. Фінансування проекту скорочується на 0,9 млрд грн.

Як зміниться бюджетне законодавство  у 2020 році

1. Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на соціально-економічний розвиток може використовуватись на заходи з протидії пандемії.

2. Норми про дотримання граничного обсягу дефіциту, державного боргу, та напрямів надання державних гарантій у 2020 році не діятимуть.

3. Скасовується норма про те, що стратегія управління державним боргом на середньостроковий період має формуватися на показниках бюджету-2020.

4. Для головних розпорядників бюджетних коштів послаблюються вимоги до бюджетної звітності та забезпечення публічного доступу до бюджетної інформації.

5. Скасовується норма про обмеження резервного фонду 1% обсягу видатків загального фонду відповідного бюджету.

6. Призуняється дія норм про фінансування державного фонду регіонального розвитку.

7. Не застосовується низка норм щодо підготовки бюджетної декларації. По факту середньострокове планування на рік призупиняється.

8. Змінюються підстави для внесення змін до держбюджету. Не застосовуються норми Бюджетного кодексу про необхідність вносити зміни в бюджет через невідповідність макроопрогнозу реаліям та невиконання загального фонду за результатами кварталу більше ніж на 15% розпису в 2020 році.

9. Додаткова дотація на компенсацію втрат доходів місцевих бюджетів внаслідок наданих державою податкових пільг, у зв’язку із здійсненням заходів для протидії коронавірусу, не надається.

10. Протягом двох тижнів після прийняття закону уряд повинен знизити розмір зарплат і винагород керівникам, членам виконавчих органів влади та наглядових рад держпідприємств.

Доля "антивірусного" фонду

Створення так званого "антивірусного" фонду викликало найбільше дискусій в публічній площині.

Основна функція фонду – акумулювати кошти на заходи з протидії коронавірусу. Основна його проблема, пов’язана з питанням хто і як ним керуватиме.

Передбачається, що рішення про виділення коштів із фонду прийматиме Кабмін за погодженням з парламентським комітетом з питань бюджету.

За інформацією видання, до ідеї з антивірусним фондом вже "є питання у МВФ". Створення величезних цільових фондів в структурі бюджету – це завжди корупційні ризики.

Тим не менш за результатами доопрацювання "пакету Уманського" ідея з фондом нікуди не зникла. Вона знайшла своє відображення з двома відмінностями.

Перша – в назві. В процесі підготовки змін до бюджету фонд перетворився із "стабілізаційного" в "Фонд боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2".

Друга – в розмірі. В першій редакцій фонд планувався в розмірі 124,2 млрд грн. В новій редакцій його обсяг скоротився до 97,1 млрд грн.

Передбачається, що кошти Фонду, за потреби, будуть спрямовані на:

  • додаткові доплати до заробітної плати медикам, придбання медичного обладнання та матеріалів. Мова про закупку експрес-тестів, апаратів для дихання, масок та ін.
  • підвищення пенсій та виплату різних соціальних допомог.
  • пільгове кредитування та програми підтримки.
  • поповнення резервного фонду державного бюджету.

Якщо виникне необхідність збільшити обсяг Фонду, Мінфіну дозволяється додатково запозичувати кошти.

Новий міністр нові правила

Змміна міністра може заальмувати внесення змін до бюджету. Сергію Марченку знадобиться певний час на вивчення поданого пакету і відновлення комунікації з депутатами. 

"На даному етапі будемо працювати з комітетом. Не узгоджений мною варіант не буде виноситься в зал",– сказав ЕП новий міністр фінансів Сергій Марченко.

В профільному комітеті кажуть, що готові працювати з новим міністром, але чітких строків повторного розгляду змін до бюджету поки не називають.

"Технічно проєкт змін до держбюджету-2020 відправлений в комітет з питань бюджету на доопрацювання. Звичайно, ми будемо співпрацювати з Мінфіном щодо оновленої версії, але маємо прийняти її на комітеті", – сказал ЕП голова підкомітету з питань видатків парламентського комітету з питань бюджету Леся Забуранна (СН).

На її думку, ситуація в країні вимагає якнайшвидшого прийняття даних змін, оскільки медицина та інші противірусні заходи терміново потребують підтримки.

Напередодні прем’єр-міністр заявив, що зміни до державного бюджету на 2020 рік Рада проголосує за тиждень.


powered by lun.ua
Подпишитесь на наши уведомления!