ІТ-індустрію переведуть на спецрежим: що в новій версії "Дія City" та як це може змінити ринок

ІТ-індустрію переведуть на спецрежим: що в новій версії "Дія City" та як це може змінити ринок

Чому влада так хоче запустити проєкт "Дія City", що він передбачає та які побоювання викликає в ІТ-галузі. Останні зміни.
П'ятниця, 26 березня 2021, 09:30 -
Михайло Федоров та Володимир Зеленський. Фото tech.informator.ua

Президент Володимир Зеленський разом з Міністерством цифрової трансформації, Міністерством фінансів і фракцією "Слуга народу" впритул наблизилися до експерименту з реформування умов роботи ІТ-індустрії.

За два-три місяці парламент, імовірно, проголосує в другому читанні за законопроєкт 4303-Д про запровадження в Україні влітку 2021 року спеціального правового режиму "Дія.City".

На думку авторів реформи, спецрежим "дозволить створити в Україні найпотужніший IT-хаб у Центральній та Східній Європі" і прискорити зростання галузі з 20% до 40% на рік.

Натомість представники ІТ-галузі побоюються, що спецрежим негативно вплине на індустрію, а саму концепцію "Дія.City" називають "класним піарним проєктом, покликаним піднімати політичний рейтинг президента й окремих топпосадовців".

ЕП пояснює, чому влада так хоче запустити проєкт "Дія.City", що передбачає остання редакція документа, які побоювання є в ІТ-індустрії, і нагадує, чому галузь так стрімко розвивалася в останні 20 років.

ІТ-індустрія України сьогодні

Українська ІТ-індустрія почала зароджуватися наприкінці 1990-х – на початку 2000-х років з виходом на ринок перших аутсорсингових ІТ-компаній: ELEKS, SoftServe, Miratech.

Тоді іноземні корпорації тільки починали відкривати для себе Україну, тому віддавали на аутсорс в Україні лише окремі функції, які не вимагали глибокої технічної експертизи.

Українські розробники зарекомендували себе як професіонали, які надають ІТ-послуги високої якості. Тоді іноземні корпорації почали передавати українцям і розробку інноваційних технологій з цілісними рішеннями.

Відтоді кількість ІТ-фахівців у країні постійно зростатала: з 38 тис у 2011 році до 191,8 тис у 2019 році.

Зростання ринку праці ІТ-фахівців і кількості ІТ-фахівців у 25 провідних ІТ-компаніях України

 
Джерело: dou.ua

Відповідно до дослідження асоціації IT Ukraine, зараз понад 50% замовлень українським ІТ-компаніям надходять із США. На другому місці – Великобританія, де середня зарплата програміста з податками становить 5 тис дол.

Чому іноземні ІТ-компанії почали активно винаймати ІТ-фахівців в Україні? Якщо середня зарплата ІТ-спеціаліста з податками в Берліні сягає 5,2 тис дол, у Сан-Франциско – 8,4 тис дол, в Амстердамі – 6,2 тис дол, то в Києві – 2,2 тис дол.

Невисока вартість праці в Україні обумовлена низьким рівнем економічного розвитку країни і використанням українськими ІТ-компаніями моделі трудових відносин, побудованої на системі оподаткування ФОПів, які сплачують 5% від доходу.

Тобто середня заплата по країні в 5,6 разу менша, ніж в ІТ-фахівців, а ставка податків з неї у вісім разів більша – 41,5%.

Разом з тим, в ІТ-індустрії працюють близько 192 тис осіб, середня зарплата після сплати податків – близько 2 тис дол. Отже, лише за рік на виплату зарплат іде 4,6 млрд дол, що еквівалентно 127,2 млрд грн.

Понад 90% цих грошей вливаються в економіку країни, зокрема, в економіку конкретних міст.

Ситуація свідчить, що українська ІТ-індустрія успішно конкурує на світовому ринку і зростає на 20-25% на рік без жодного стимулювання з боку держави.

Навіщо запускають "Дія.City"

Стрімке зростання валютних надходжень в ІТ-індустрію в Україні не залишилося непоміченим. Шість-сім років тому почався період масових обшуків в ІТ-компаніях.

Пізніше на порядку денному виникла дискусія з приводу зловживання великим бізнесом спрощеною системою оподаткування, яку називають "ключовим елементом" української тіньової економіки і "внутрішнім офшором".

Хоча справжніми стовпами української тіньової економіки є офшорні схеми, конвертаційні центри, "скрутки" та "сірий імпорт".

За підрахунками старшого економіста компанії "CASE Україна" Володимира Дубровського, схема "ФОП замість найму" коштує бюджету щорічно 2,5-5 млрд грн. Проте, наголошує він, більшість працівників такої схеми є ІТ-фахівцями, які і так виїжджають з України, незважаючи на вигідні умови оподаткування.

Отже, перераховані проблеми ІТ-індустрії послужили новому керівництву країни підґрунтям для кардинального реформування умов ведення бізнесу ІТ-компаніями.

У вересні 2020 року президент озвучив такі головні цілі запровадження спецрежиму "Дія.City": спростити оподаткування, лібералізувати трудові відносини та посилити захист від неправомірного втручання в роботу компаній із сфери ІТ.

У Мінцифри заявляли, що "Дія.City" дозволить збільшити частку ІТ та креативної індустрії у ВВП України з 3,7-4,2% до 10% і зменшити податкове навантаження на фонд оплати праці ІТ-фахівців у п'ять разів.

Ідея Мінцифри полягала в створенні спеціального правового режиму для IT-індустрії, який дозволить побудувати в Україні найпотужніший IT-хаб у Центральній та Східній Європі.

Однак перша версія спецрежиму "Дія.City" – законопроєкт №4303 – викликала багато критики з боку учасників ринку.

Вони критикували скасування співпраці підприємств з ФОП третьої групи, введення обов'язкових зборів з резидентів "Дія.City" з кожного працівника (14-21 дол на місяць) та появу державного регулятора, якого утримуватимуть резиденти.

При цьому до концепції не потрапило надважливе для індустрії питання щодо розвитку освіти.

З вересня 2020 року між Мінцифри і представниками ІТ-індустрії відбувався інтенсивний діалог, законопроєкт пройшов кілька ітерацій, і 25 березня Мінцифри презентувало оновлену версію спецрежиму "Дія.City" – законопроєкт №4303-д.

Що пропонує "Дія.City"

Законодавча база проєкту "Дія.City" складається з трьох частин. Перший законопроєкт – рамковий – описує основні принципи роботи спеціального правового режиму "Дія.City". Другий – податковий – описує, які будуть податки в працівників ІТ-індустрії та ІТ-компаній. Третій – про захист – законопроєкт, який мінімізує неправомірне втручання правоохороних органів у діяльність резидентів "Дія.City".

Наразі розглядається перший з них. Що в ньому?

Резидентами спецрежиму "Дія.City" можуть стати компанії, які займаються:

✔ розробкою і тестуванням програмного забезпечення, включно з виданням комп'ютерних ігор;

✔ виданням та розповсюдженням програмного забезпечення, зокрема Saas;

✔ навчанням комп'ютерної грамотності, програмування, тестування та технічної підтримки ПЗ;

✔ Digital marketing та Ads з використанням програмного забезпечення, розробленого резидентами;

✔ іншими видами діяльності, що будуть чітко визначені для "Дія.City".

Для кого "Дія.City": для аутсорсингових компаній, R&D-компаній, продуктових компаній, стартапів.

Критерії входу для аутсорсингових, R&D і продуктових компаній:

✔ мають напрями діяльності, передбачені "Дія.City";

✔ питома вага доходів від здійснення цих видів діяльності становить 90%;

✔ середня зарплата еквівалентна 1 200 євро;

✔ кількість працівників/GIG-спеціалістів за звітний період становить не менше дев'яти.

Критерії входу для стартапів:

✔ мають напрями діяльності, передбачені "Дія.City";

✔ питома вага доходів від здійснення цих видів діяльності становить 90%;

✔ сума річного доходу не перевищує 7 млн грн;

✔ зареєстрований не раніше, ніж за 24 місяці.

Що отримають резиденти "Дія.City":

✔ спеціальний податковий режим;

✔ особливі умови працевлаштування;

✔ гарантії захисту інтелектуальної властності;

✔ іноземні венчурні інвестиції;

✔ гарантії захисту особи та власності від втручання силовиків.

Що змінилося в новій редакції проєкту порівняно з попередньою версією?

По-перше, спрощено вимоги до стартапів, тепер не потрібен бізнес-план.

По-друге, встановлено чіткий перехід з моделі ФОП до гіг-контрактів – два роки від реєстрації першого резидента.

Особа, яка укладе договір з резидентом "Дія.Сіті", буде називатися гіг-працівником, укладений контракт – гіг-контрактом, а завдання – гігами. Гіг-економіка (англ. Gig Economy) – модель трудових відносин, що ґрунтується на короткострокових контрактах або неформальних домовленостях.

По-третє, значно зменшилися повноваження Мінцифри.

У попередній редакції в Мінцифри були великі і розмиті повноваження. Мінцифри могло широко трактувати окремі норми, зокрема, щодо включення компанії до реєстру резидентів "Дія.City" та вилучення з нього.

По-четверте, вступ резидентів до саморегулюючої організації буде добровільним. У попередній редакції ІТ-компанії були зобов'язані вступати в саморегулюючу організацію.

По-п'яте, лібералізуються норми договорів про непереманювання.

По-шосте, більш конкретно прописані підстави для втрати статусу резидента, а також механізм апеляції.

Крім того, під час презентації оновленого проєкту керівник фракції "Слуга народу" Давид Арахамія пообіцяв "поховати" в парламенті законопроєкт №5054 авторства прем'єра Дениса Шмигаля про визначення поняття трудових відносин та ознак їх наявності.

Що це за документ? Це фактично реінкарнація резонансного законопроєкту "щодо протидії застосуванню незадекларованої праці", який Мінсоцполітики запропонувало для суспільного обговорення ще у 2019 році.

Він визначає на законодавчому рівні поняття "трудові відносини" та принципи їх наявності. Законопроєкт визначає сім ознак наявності трудових відносин. Водночас для встановлення факту трудових відносин достатньо трьох критеріїв.

Запровадження цих норм знищує схему роботи ІТ-компаній з ФОП-контракторами, тому ІТ-галузь виступала проти.

Примітно, що цей законопроєкт з’явився у лютому 2021 року під час гарячої фази перемовин учасників ІТ-індустрії з Мінцифри щодо спецрежиму "Дія.City".

Такий збіг схожий на те, що уряд та парламент вирішили примусово перевести ІТ-індустрію на спецрежим "Дія.City".

"Ми точно зробимо так, що поховаємо цей законопроєкт (№5054. – ЕП) у Верховній Раді. Це в моїх компетенціях. Якщо це буде важко зробити, я особисто зареєструю десять тисяч правок, і ми це точно поховаємо", – запевнив Арахамія.

Що кажуть представники ІТ-індустрії

Опитані ЕП представники ІТ-індустрії по-різному оцінюють умови спецрежиму "Дія.City". Оцінки варіюються від нейтрально-позитивних до негативних.

Віцепрезидент, голова СЕЕ EPAM Юрій Антонюк підтримує версію законопроєкту 4303-д. "Це перероблений варіант законопроєкту №4303. У ньому вже враховані положення, які викликали багато дискусій в ІТ-індустрії", – каже він.

Щодо одного з головних питань – майбутньої моделі оподаткування ІТ-працівників – голова компанії каже, що скасування трудових відносин через ФОП і повний перехід на штатні взаємовідносини негативно вплине на розвиток індустрії.

"Варто розуміти, на що відбуватиметься заміна відносин. Від переходу на GIG-контракти та появи штатних спеціалістів у межах "Дія.City" із зменшенням податкового навантаження всі тільки виграють. І компанії, у яких багато штатних фахівців, і компаніі з великою кількістю ФОПів", – вважає він.

Керівний директор компанії "Luxoft Україна" Віталій Кармазінський каже, що проєкт закону хоч і містить позитивні зміни, але не вирішує низку принципових питань:

✔ регулятор у вигляді Мінцифри залишився (хоч і з меншими повноваженнями);

✔ податковий законопроєкт не опублікований, можливі додаткові збори не відрегульовані;

✔ щорічні аудиторські перевірки з незрозумілими повноваженнями контролерів викликають питання;

✔ система ФОП залишається тільки на перехідний період, при цьому концепція гіг-співробітників потребує доопрацювання.

На думку Кармазінського, введення нових визначень у сферу врегульованих відносин може привести до різних трактувань і підходів до застосування.

"Важливо, щоб система ФОП залишалася у вигляді альтернативи протягом хоча би трьох років. Щоб ми побачили, що гіг-система повністю робоча, і мали час перебудуватися", – пояснює директор.

За його словами, для сектору важливе схвалення всіх змін пакетом, що дозволить зрозуміти, у якому середовищі галузь працюватиме далі.

"Ми продовжуємо діалог з творцями законопроєкту і розраховуємо, що колеги з Мінцифри і профільного комітету врахують ці моменти", – додав він.

Виконавчий директор асоціації IT Ukraine Костянтин Васюк наголошує на:

– пакетному голосуванні законопроєктів (рамковий, податковий, захист);

– трирічному перехідному періоді;

– праві вільного вибору форми взаємодії із співробітником, у тому числі ФОП, у рамках "Дія.City";

– відсутності саморегулюючої організації і додаткових зборів;

– збереженні рівня оподаткування для всіх форм співробітників "Дія.City": гіг-контракторів та приватних ФОП на рівні моделі третьої групи;

– мінімальному трирічному перехідному періоді. Протягом першого року розробляються підзаконні акти, протягом другого вони працюють, протягом третього напрацьовується судова практика.

"Червоні лінії" Мінфіну

Уже відомо, що уряд і парламент не планують виконувати низку критичних вимог ІТ-галузі.

У коментарі для ЕП Мінфін повідомив, що виступає категорично проти використання ФОП третьої групи співробітниками ІТ-компаній як у межах проєкту "Дія.City", так і за межами цього проєкту, оскільки "використання ФОП у діяльності ІТ-компаній фактично є підміною трудових відносин".

У відомстві наголошують, що в рамках проєкту "Дія.City" для працівників ІТ-компаній і так пропонується зниження податків на фонд зарплати (5% ПДФО замість 18%).

При цьому ідею зниження ставки ПДФО Мінфін підтримає лише за умови встановлення рівня зарплати ІТ-працівників не нижче 60 тис грн та визначення чіткого переліку професій працівників, які розробляють програмне забезпечення чи створюють програмний продукт, щодо доходів яких застосовуватиметься пільгова ставка ПДФО.

У Мінфіні також окреслили свої "червоні лінії" в межах запровадження спецрежиму "Дія.City".

По-перше – зменшення ставок податків та зборів на фонд зарплати понад погоджений Мінфіном рівень.

По-друге – зниження мінімального порогу зарплати працівників ІТ-компаній (60 тис грн), який дозволяє при зниженні ставки  забезпечити рівень надходжень податків у чинних умовах оподаткування.

Не менш суперечлива позиція авторів реформи і щодо пакетного голосування за законопроєкти.

Так, уряд і парламент пропонують ІТ-індустрії достатньо радикальну реформу умов роботи в країні, однак при цьому два ключові аспекти цієї реформи – деталі моделі оподаткування і деталі закону "маски-шоу стоп-3" – досі невідомі.

У коментарі для ЕП в Мінцифри повідомили, що голосування за проєкти відбудеться за процедурами Верховної Ради.

"Про пакетне голосування за всі три закони не йдеться. Це пов'язано з особливостями регламенту та завантаженістю комітетів. Навіть одночасне подання проєктів, на жаль, не гарантує синхронного голосування", – зазначили в Мінцифри.

25 березня на пресконференції, присвяченій доопрацьованому законопроєкту "Дія.City", Арахамія підтвердив цю тезу.

За його словами, податковий проєкт ухвалять у першому читанні під час другого читання проєкту щодо "Дія.City". Голова фракції заявив, що затримка із схваленням проєкту щодо "Дія.City" і податкового проєкту становитиме три-чотири тижні.

При цьому законопроєкт "маски-шоу стоп-3" буде ухвалений після реєстрації перших резидентів "Дія.City".


powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!