Крапля позитиву в Податковому кодексі

Крапля позитиву в Податковому кодексі

П'ятниця, 15 квітня 2011, 17:14 -
Навряд чи країну накриє хвиля безробіття і закриття фірм. Дані про згортання діяльності підприємців теж слід сприймати критично. В більшості випадків закриваються ті, хто брали участь у наданні фіктивних послуг.

З прийняттям Податкового кодексу почалася нова ера податкового законодавства, однак нині ще важко сказати, радісна чи сумна ця подія для платників податків.

Щось певніше буде відомо на початку 2012 року, коли пройдуть перші податкові перевірки, надійдуть дані про динаміку сплати податків, кількість зареєстрованих і ліквідованих підприємців та підприємств, ріст ВВП, зміну інвестиційного клімату.

Головне, щоб ефект від проведення реформи виправдав витрати і потрясіння, пов'язані з її впровадженням.

Ніхто не скаже, що документ ідеальний. Після його прийняття тільки ледачий не поливав його критикою. Так, у ньому багато суперечностей та негативних для підприємців норм. Однак не помиляється лише той, хто нічого не робить.

Потрібно зважати на дві діаметрально протилежні позиції: держави і платника. Держава завжди намагатиметься стягнути максимум податків, а платник завжди прагне сплачувати якнайменше. Компромісу досягнути надзвичайно складно.

Про негативні моменти кодексу списаний не один аркуш паперу та зірвана не одна горлянка на "податковому майдані". Однак чи є щось позитивне у цьому документі для держави та для окремого господарюючого суб'єкта? Безперечно.

Сам факт прийняття Податкового кодексу - вже позитив. Вперше за історію незалежної України вдалося зібрати під однією обкладинкою основні нормативні документи з питань оподаткування. Якщо до нього не вноситимуть кардинальних змін, він забезпечить відносно стабільне правове поле для ведення бізнесу.

Адже, наприклад, закон про ПДВ змінювали більше 130 разів, закону про прибуток - 120 разів. І це тільки іншими законами, без врахування підзаконних актів.

Чи можна прогнозувати господарську діяльність в таких умовах? Чи вкладе гроші іноземний інвестор в країну, де щодня змінюються правила гри? Стабільність та прозорість законодавства - запорука сприятливого інвестиційного клімату.

Один з позитивів кодексу - скорочення 13 місцевих податків і зборів. Це логічне рішення, оскільки вони довели свою неефективність. Отримані надходження були незначними, а витрати на їх адміністрування іноді перевищували доходи.

Також кодекс просякнутий ідеєю зближення податкового і бухгалтерського обліків. Складність української звітності полягає, зокрема, у визначенні двох фінансових результатів: за даними бухгалтерського та податкового обліків. Чому в Україні ведуться два обліки, особливо важко пояснити іноземцям.

Повного зближення не досягнуто, але правильні кроки зроблені. Так, приведена відповідно до бухгалтерського обліку дата відображення доходів і витрат. Зникла і потреба вести облік приросту-зменшення балансової вартості запасів.

Змінено й порядок розрахунку амортизації необоротних активів. Тепер амортизація буде рахуватися за правилами бухгалтерського обліку. Звичайно, не позаздриш бухгалтерам, яким потрібно з 1 квітня перенести розрахунок амортизації на нові правові колії, особливо коли цих активів десятки тисяч. Перехід буде важким, але далі не доведеться вести окремий облік амортизації.

Це суттєвий позитивний момент, оскільки спрощується ведення обліку, зменшуються трудомісткість та кількість бухгалтерських помилок.

Потішив пункт кодексу, який визначає зниження ставки податку на прибуток з 25% до 16% до 2014 року. Також передбачається зниження ставки ПДВ з 20% до 17%.

Крім того, з 1 квітня 2011 року почалися податкові канікули для підприємств, які відповідають визначеним критеріям. Хоча дія цієї пільги не поширюється на більшість підприємств через невиконання цих умов, велика кількість підприємств оподатковуватимуть свій прибуток за нульовою ставкою протягом п'яти років.

У цей період новостворені та існуючі підприємства за рахунок економії на сплаті податку на прибуток зможуть вкладати кошти в оборот, розширювати ринки збуту, оновлювати матеріально-технічну базу, тобто міцно стати на ноги.

Податкові канікули поширюються і на платників єдиного податку, які перейшли на загальну систему оподаткування. Для них це цілком прийнятний варіант.

Ще одним фактором переходу на загальну систему оподаткування є незастосування фінансових санкцій до платників податку на прибуток підприємств, які перейшли на загальну систему оподаткування, за порушення податкового законодавства за наслідками діяльності у другому і третьому кварталах 2011 року.

Через складність переходу на нові вимоги очікується багато порушень, включаючи ненавмисні. Парламент пішов назустріч платникам і передбачив штрафи за період з 1 січня по 30 червня 2011 року у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Прогресивною є і диференційована ставка податку на доходи фізосіб: 15% та 17% залежно від рівня доходу. На заході теж застосовується диференційована ставка як інструмент перерозподілу ресурсів між багатими і бідними.

Податковий кодекс також обмежив частоту перевірок. Залежно від ступеня ризику платники можуть сподіватися на перевірку не частіше одного разу на рік.

Не можна обійти увагою і фізичних осіб-підприємців - платників єдиного податку. Кодекс містить скандальну норму щодо заборони включення підприємствами до складу валових витрат придбання товарів робіт і послуг у фізособи-підприємця - платника єдиного податку. Виняток - підприємці, які працюють в ІТ-сфері.

Причина запровадження даної норми відома: через цю категорію підприємців проводилися схеми мінімізації оподаткування підприємств. За оцінками урядовців, через такі зловживання бюджет не отримав мільйони гривень податків.

Нездоровою є ситуація, коли магазин, оформлений на фізособу - платника єдиного податку, торгує дорогим товаром, а платить 200 гривень податку в місяць. Заради справедливості: тіньовими оборудками займалися не всі, і ведення цієї норми призведе до скорочення покупців у фізосіб-підприємців.

Як відомо, спрощена система оподаткування була прийнята як тимчасовий стимул для розвитку підприємництва, і рано чи пізно це стимулювання повинно було закінчитися. У будь-якому разі через цю норму кодексу не варто панікувати.

По-перше, не всі юридичні особи відмовляться від співпраці з цими підприємцями.

По-друге, фізичні особи-підприємці - платники єдиного податку надають послуги чи продають товари не тільки юридичним особам, які працюють за загальною системою оподаткування, а й простим громадянам - кінцевим споживачам чи іншим платникам єдиного податку. Для них це обмеження нічого не змінило.

По-третє, діє пільга для підприємців, які працюють у сфері інформатизації.

По-четверте, завжди можна перейти на загальну систему оподаткування чи зареєструвати ТОВ. Так, тоді доведеться вести облік господарської діяльності, подавати додаткову звітність, зростуть і податки, та іншого виходу нема.

Навряд чи тепер країну накриє хвиля безробіття і закриття фірм. Інформацію про згортання діяльності підприємців теж слід сприймати критично. В більшості випадків закриваються ті, хто брали участь у наданні фіктивних послуг.

У цьому питанні ще не поставлена крапка, і нові рішення можуть змінити правила оподаткування платників єдиного податку. Справедливою схемою був би єдиний податок - 3-5% - від сум надходжень на поточний рахунок чи у касу підприємців.

Така схема не вимагала би підтвердження витрат підприємця, спрощувала б облік та звітність і унеможливлювала схеми мінімізації оподаткування.

Сергій Оверчук, АК "Міжнародні стандарти"


powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!