Світові стандарти почекають

Світові стандарти почекають

Говорити про впровадження міжнародних стандартів фінансової звітності можна буде лише після того, як бухгалтерський та аудиторський цехи очистяться від дурнів, а головбухи навчаться подавати звіти.
Вівторок, 17 серпня 2010, 10:34
Іван Чалий

Останнім часом загострилася ситуація навколо проблеми введення в Україні міжнародних стандартів фінансової звітності - МСФЗ, які приймаються лондонською Радою з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку - IASB.

МСФЗ є основою для складання фінансових звітів публічними компаніями ЄС. Вони діють у багатьох розвинених країнах і країнах, що розвиваються.

Екс-заступник міністра фінансів Олександр Савченко недавно висловився за якнайшвидшу імплементацію МСФЗ у вітчизняну господарську практику.

Більше того, він оприлюднив крамольну думку, що порядок оподаткування теж слід узгодити з міжнародними бухгалтерськими стандартами. Проти цієї ідеї дружно виступили представники академічних кіл.

Серед іншого, Савченку дорікнули, що колишній уряд не доклав достатніх зусиль до введення МСФЗ в українську систему бухгалтерської звітності.

Очевидно, йдеться про розпорядження уряду Віктора Януковича від 24 жовтня 2007 року, яке передбачає з 2010 року обов'язкове складання звітності згідно з МСФЗ підприємствами-емітентами, цінні папери яких є у лістингу фондових ринків.

Треба визнати, що уряд Юлії Тимошенко не особливо переймався реалізацією цього розпорядження. У підсумку, проблема залишилася невирішеною. Українські акціонерні товариства не зазнавали адміністративного тиску, який спонукав би їх переорієнтовуватися на МСФЗ. Втім, чи так це погано?

Щоб відповісти на це питання, потрібно взяти до уваги не тільки внутрішню ситуацію, а й події, що відбуваються на міжнародній фінансовій арені. Річ у тім, що саме зараз вирішується доля самих МСФЗ.

Після фінансової кризи політики з країн G20 посилили тиск на провідні органи бухгалтерської глобалізації: Раду з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку - IASB - та американську Раду із стандартів фінансового обліку - FASB.

Їм доручили якнайшвидше зблизити дві провідні світові системи стандартизації - МСФЗ та американську US-GAAP. З того часу почалася напружена робота із створення стандартів, формулювання загальних підходів і усунення розбіжностей. МСФЗ, прийняті в ЄС, стали прискорено переймати американський досвід.

Зараз американці запаморочливими темпами реформують свою систему стандартизації. На законодавчому рівні переглянуто і оптимізовано систему фінансування FASB, механізми управління та нагляду за її діяльністю.

США визначили головну мету: у разі успішного зближення систем американські фірми повинні прийняти МСФЗ. Остаточне рішення Вашингтон прийме через рік. У міру наближення цієї миті, загострюється боротьба між групами впливу.

На IASB тиснуть чиновники ЄС, не задоволені зростанням американського впливу на МСФЗ, які європейці справедливо вважають своїми. Голова консультативної групи при Раді з міжнародних стандартів аудиту - IAASB - Девід Дамант визнав, що рішення проблем сучасного обліку надто політизовані.

Днями IASB отримала удар у спину. Провідні експерти Великобританії, де МСФЗ вже прийняті як база стандартизації звітів англійських корпорацій, через пресу звернулися до уряду з вимогою відмовитися від МСФЗ. Американці теж не прагнуть переходити на МСФЗ, бо не довіряють їм і хочуть уникнути нових витрат.

Професор Колорадського університету, колишній співробітник FASB і Комісії з цінних паперів та фондового ринку - SEC, відомий прихильник реформування US GAAP Пол Міллер зазначив, що американських інвесторів неможливо переконати у перевагах створення міжнародного органа із стандартизації.

Дейл Флешер, професор університету Міссісіпі, звертає увагу на механізм фінансування: "Тут не вірять, що Конгрес дасть долари IASB для процесу міжнародної стандартизації, якщо наш уряд не впливатиме на цю структуру".

Проблеми фінансування справді виходять на перший план. Величезні масштаби роботи вимагають вливання значних ресурсів. Проте багато компаній, які досі щедро субсидували IASB, через кризу відчувають серйозні труднощі.

Голова опікунської ради Комітету з міжнародних стандартів фінансової звітності Томассо Падоа-Шіоппа, відзначаючи фінансові труднощі американських спонсорів, наполягає на якнайшвидшому реформуванні IASB. Він визнає, що прийняття МСФЗ у США залишається сумнівним, і це загрожує існуванню Ради МСФЗ.

Отже, ситуація складна. МСФЗ, прийняті в Євросоюзі як єдині стандарти, переживають кризу. Чи стануть вони справді міжнародними стандартами, залежить від реформування IASB та від рішень американців через рік.

Як на цьому тлі виглядає Україна? Наразі вона спізнюється. Перш за все, це стосується банків і страхових компаній. Прозорість, яка вимагається МСФЗ від фірм, зараз дуже потрібна вкладникам і клієнтам фінансових організацій.

У впровадженні МСФЗ Київ відстає навіть від Росії. Там банки уже навчилися звітувати за вимогами МСФЗ. Прийнятий 2010 року закон про консолідовану фінансову звітність встановив загальні вимоги до обов'язкового складання, подання та публікації консолідованої фінансової звітності відповідно до МСФЗ.

Чи варто поквапитися і Україні? На думку автора, Києву зараз не слід поспішати з повномасштабним введенням МСФЗ для підприємств реального сектора.

Зобов'язати вітчизняних бухгалтерів складати фінансові звіти відповідно до міжнародних стандартів - це все одно, що вивести на олімпійський старт людину, яка лише вчора так-сяк навчилася триматися на воді. Для початку українських бухгалтерів слід змусити виконувати хоча б національні стандарти обліку.

Якість звітності вітчизняного корпоративного сектора жахлива. Бухгалтери часто дозволяють собі ігнорувати фундаментальні вимоги стандартів Мінфіну. Про професіоналізм і дисципліну у складанні звітів навіть не йдеться.

Дослідження Центру Лібермана показали, що середня оцінка якості звітів українських акціонерних товариств за п'ятибальною шкалою - двійка.

Деякі проекти із зовнішньої оцінки бізнесу показали, що балансова вартість українських підприємств сильно завищена порівняно з їх реальною ціною. Це відрізняє Україну від ситуації, що склалася у розвинених країнах, де бухгалтерські оцінки вартості підприємств зазвичай набагато нижчі від їхньої ринкової вартості.

Річ у тім, що українські бухгалтери не дотримуються національних стандартів щодо нарахування резервів і забезпечень, проведення уцінок активів, дисконтування заборгованості, розрахунку відстроченого податку на прибуток.

У підсумку, звітність корпорацій невиправдано оптимістична. Насправді стан більшості українських публічних компаній набагато гірший, ніж написано у звітах.

Крім того, примітки до звітів не містять усієї обов'язкової інформації. Наплювацьке ставлення бухгалтерів до діючих стандартів пояснюється банальною безкарністю.

Отже, Україні cпочатку слід навести порядок у національному бухгалтерському обліку, не змінюючи орієнтацію на МСФЗ. Країна має рухатися двома шляхами.

Перший. Мінфін повинен швидко оновити національну базу стандартизації, беручи за основу останні досягнення МСФЗ та US-GAAP. Обговорення і прийняття національних стандартів, а також процес актуалізації старих нормативів слід зробити максимально прозорим і доступним професійній громадськості.

Другий. Держкомісії з цінних паперів та фондового ринку потрібно зайнятися підвищенням якості звітів та аудиторських висновків, які подають українські акціонерні компанії. Мабуть, без суворих заходів тут не обійтися.

Штрафний інструментарій у чиновників ДКЦПФР є. Напевно, настав час його застосувати, інакше звітну розхлябаність головних бухгалтерів не здолати.

Окрема проблема пов'язана з органами аудиторського саморегулювання. Багато українських аудиторів підтверджують звітність, достовірність якої поставив би під сумнів навіть студент-другокурсник.

Якщо аудиторське співтовариство не очистить свої ряди самостійно, то, ймовірно, доведеться змінити закон про аудиторську діяльність: ускладнити доступ у цю професію, підвищити професійну та посадову відповідальність аудиторів, запровадити суворіший контроль за дотриманням аудиторських стандартів.

Всерйоз говорити про впровадження МСФЗ у вітчизняну практику можна буде лише після того, як бухгалтерський та аудиторський цехи очистяться від дурнів і пройдисвітів, а керівники і головбухи підприємств навчаться подавати якісні звіти, які будуть повністю відповідати національним стандартам.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua