Податковий кодекс в дії

Податковий кодекс в дії

На початок цього року кожен українець - від немовляти до старця - був винен зовнішнім і внутрішнім кредиторам по 10 000 гривень, а на кінець року буде винен вже по 12 500.
Вівторок, 1 березня 2011, 11:08
Андрій Новак, голова Комітету економістів України

З 1 січня почав діяти "реформаторський" Податковий кодекс і вже за результатами січня приніс перші "плоди".

Згідно з офіційними даними Держкомстату у порівнянні з груднем 2010 року за підсумками січня 2011 року середня зарплата в Україні впала до 2297 гривень, або на 12,6%. Хоча місяць січень в Україні є традиційно святковим, що в економічному сенсі означає підвищене споживання товарів і послуг, яке призводить до росту підприємницьких доходів.

Водночас святкові дні, згідно трудового законодавства, не зменшують розміру зарплати, яка в Україні, як правило, носить характер фіксованої ставки. Та й січневі показники минулих років не загрожували зменшенням зарплат, тим більше таким різким.

При цьому навіть з врахуванням значного зменшення розміру зарплат, заборгованість з їх виплати у січні виросла до 1344 мільйонів гривень, або на 10,4%.

Якщо це не "сезонний" фактор січня, який не проявлявся у минулі роки, то що тоді відрізняє січень цього року? Тільки одне - почав діяти "довгоочікуваний" Податковий кодекс, який вже у перший місяць дав справжній обвал розмірів і виплат зарплат в економічній системі.

Та це ще не всі "плоди" податкової "реформи", бо за даними Державного центру зайнятості, з прийняттям Податкового кодексу тіньова зайнятість в Україні зросла у два рази - і це лише за перший місяць його дії.

Звичайно, обвал в сфері зарплат і зайнятості в майбутні періоди переростуть в недонадходженнях до Пенсійного фонду, тобто буде зростати його дефіцит, а значить і дефіцит Державного бюджету, з якого у нас покриваються "пенсійні проблеми".

А от бюджетні проблеми, як наслідок дії Податкового і Бюджетного кодексів, проявилися вже у перший місяць, бо за даними Держказначейства вже за січень цього року:

- коштів, що передаються до державного бюджету з місцевих бюджетів не виконано на 9%;

- міжбюджетні трансферти не виконані на 20,5%;

- міжбюджетні дотації вирівнювання не виконані на 23%;

- навіть "захищених" субвенцій із державного бюджету місцевим бюджетам на державні програми соціального захисту населення не виконано на 18%;

- найгірша ситуація з енергетичними субвенціями, які не виконані на 74% від розпису на січень - ось чому по всій країні в зимовий період відбувається масове відключення опалення, гарячого водопостачання і затяжні затримки в ліквідації аварій.

Якщо врахувати традиційну схильність українських урядів прикрашати статистичні звіти, то коли навіть офіційні дані є такими, то можна собі лише уявити, що відбувається в економіці насправді.

Але українську владу ці проблеми, очевидно, мало турбують, адже завжди на допомогу прийде МВФ, остаточного рішення якого по черговому траншу для латання чергових бюджетних дір так не дочекається наш реформаторський уряд.

Все можна вирішити новими боргами, боргами на плечі платників податків - тих, хто обрали собі таку владу.

На початок цього року кожен українець - від немовляти до старця - був винен зовнішнім і внутрішнім кредиторам по 10 000 гривень, а на кінець року буде винен вже по 12 500.

Цікаво, скільки ще державного боргу на душу населення українці терпітимуть, щоб виникло бажання, сміливість чи крайня потреба цю боргову владу змінити?

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua