НБУ обмежить можливість достроково знімати депозити?

НБУ обмежить можливість достроково знімати депозити?

Вівторок, 1 березня 2011, 12:37 -
"Держава зазнала колосальних втрат, у тому числі через заборону знімати достроково. Під час останньої кризи 27 банків втратили ліквідність не через поганий стан, а внаслідок ажіотажу. Разом з тим, дострокове зняття повинно бути. Інша річ - як віддавати гроші. Місячна відстрочка - дуже гарна пропозиція"

Вже багато років банки намагаються оскаржити одну особливу норму Цивільного кодексу. І в старій, і в новій редакціях закон наполягає: громадянин є власником свого депозиту і може його достроково розірвати.

Це право йому гарантоване, що б там не було написано у договорі з банком.

Банкіри трактують це як загрозу для себе. Наприклад, людина поклала гроші на річний депозит, але через два місяці без попередження приходить у банк і розриває договір. Річний депозит перетворюється у двомісячний.

Якщо такі випадки поодинокі, банк може видати гроші. Якщо доводиться віддавати 3-5% всіх депозитів, це важке випробування на міцність. А 10-процентне зняття у всьому світі вважається загрозою для виживання банку.

Наприклад, у 2004 році виник конфлікт між акціонерами "Надра банку". Міноритарії, які мали стосунок до групи Укрсиббанку, захотіли продати свої акції. Мажоритарії купувати за такі гроші не захотіли і вирішили "розмити" частку колишніх партнерів.

У відповідь була проведена інформаційна кампанія під гаслом "Надра банк" вирішено ліквідувати". В установу побігли перелякані вкладники, щоб забрати депозити. Це був чи не перший випадок, коли норма Цивільного кодексу загрожувала існуванню банку.

Незабаром аналогічна ситуація трапилася з банком "Мрія", а ще через кілька місяців сталася фінансова криза осені 2004 року. Проблема дострокового зняття торкнулася майже всіх 160-ти банків, і для зупинки паніки НБУ навіть ввів мораторій на повернення депозитів. Аналогічний мораторій він повторно запровадив у 2008 році.

Після першої кризи банки люто атакували норму Цивільного кодексу, яка дозволяє населенню забирати депозити. Звучали різні аргументи: такого нема ніде в світі, так нечесно, вони видали кредити і не можуть надавати "довгі" позики.

Банкіри говорять, що введення обмежень на зняття депозитів дасть їм "довгі" гроші для кредитування економіки і підвищить стабільність банківської системи.

Аргументи установ мають право на існування, однак є й інший бік проблеми. Криза 2008 року показала, що НБУ не здатний перешкодити штучному банкрутству банків. Якщо власники установи захочуть вивести з нього всі активи, їм це вдасться.

Крім того, НБУ не може, не хоче і не повинен гарантувати курсову стабільність. Однак країна все ще обчислює ціни в доларах, і щонайменша девальвація призводить до того, що буряк і картопля дорожчають.

І це лише дві причини, чому населення виступає проти заборони на дострокове зняття депозитів. Саме тому із старого Цивільного кодексу норма перекочувала в новий, і стаття 1060 стала символом важливої фінансової проблеми.

Із зміною керівництва Нацбанку крига скресла. Регулятор виніс на відкрите обговорення два робочі варіанти майбутніх змін до Цивільного кодексу.

Що пропонується

Перший припускає простий алгоритм: якщо людина поклала гроші на певний термін, то до його закінчення гроші забрати не має права, хіба що для особливих випадків - поховання або лікування. Для тих, хто хоче мати гроші під рукою в будь-який момент, банки повинні пропонувати вклади до запитання.

Другий варіант м'якший: НБУ пропонує встановити відстрочку на зняття грошей. За вкладами до запитання вона становитиме до трьох робочих днів, за строковими - до місяця. Тобто банк обиратиме: якщо зможе - поверне гроші навіть через хвилину.

Зараз, за словами директора юридичного департаменту НБУ Віктора Новікова, відомство збирає пропозиції. Низка банків підтримує варіант регулятора, але є й інші пропозиції. Наприклад, введення особливого типу довгострокового вкладу.

Через деякий час отримані ідеї будуть зведені в єдину таблицю. У будь-якому випадку, роль регулятора зведеться лише до підготовки відповідного законопроекту.

"Ми запропонували два варіанти, але вони не є вичерпними. Вирішувати все одно буде парламент, а не Нацбанк. Потрібно заспокоїти населення: новий закон стосуватиметься тільки майбутніх вкладів", - зазначив Новіков.

Світового досвіду нема

З вуст банкірів, які вимагають заборонити дострокове зняття депозитів, часто звучить: "як в усьому цивілізованому світі". З'ясувалося, це лише слова. "Ми вивчали світовий досвід, він неоднозначний, навіть протилежний", - розповів Новіков.

За його словами, у німецькому законодавстві нема поняття "депозит". Внесок регулюється нормами, однаковими і для речей, і для грошей. Власник може вилучити його будь-коли на першу вимогу. Така ж норма міститься і в законодавстві Франції. А от у США за такі дії є штрафи, які можуть застосовуватися навіть до тіла депозиту.

Юрист НБУ розповів про невдалий російському досвід запровадження такого обмеження. "Там був законопроект, який передбачав більш жорсткий варіант. Він викликав великий негатив, тож його зняли з розгляду", - підкреслив Новіков.

Хто "за"

Серед фінансистів є радикали і помірковані. Перші вимагають прийняти "жорсткий" варіант, запропонований НБУ. Другі виступають за "м'якший" закон.

Радикальну позицію недавно озвучив президент Українського товариства фінансових аналітиків Юрій Прозоров. Ця організація запропонувала не застосовувати відстрочку 30 днів, а затвердити жорстку заборону.

"Потрібно змінювати статтю 1060, тому НБУ вийшов з пропозицією ввести строкові вклади. Сьогодні термінових депозитів населення де-факто в Україні не існує. Цивільний кодекс зобов'язує банк повернути гроші вкладнику. Треба тоді дати банкам право вимагати дострокового повернення кредитів", - міркує Прозоров.

На його думку, нині банки "сидять на грошах", бо турбуються, що завтра їм доведеться повертати депозити.

Щоб створити базу для довгострокового кредитування, обмеження необхідні, вважає керівник УТФА. Крім того, впровадження повної заборони дозволить класифікувати пасиви за строками, що дуже важливо для ризик-менеджменту в банках.

"Намагаючись змінити статтю 1060, ми боремося з психологічною реакцією населення на кризову ситуацію, коли всі йдуть знімати гроші. Думаю, нічого страшного не станеться, якщо НБУ запропонує парламенту "жорсткий" варіант.

За оцінкою банкірів, у такому разі відтоку депозитів не буде. "Вкладник зможе гнучко управляти ресурсами, тому що банки розробили гнучку систему угод", - солідарний з ним колишній співробітник НБУ, а тепер радник Кредобанку Руслан Гриценко.

На його думку, у разі прийняття "жорсткого" варіанту необхідно буде захистити власників великих вкладів. За законом, держава в особі Фонду гарантування вкладів населення зобов'язується повернути лише депозити до 150 тисяч гривень.

Гриценко допускає, що власникам великих сум потрібно дати можливість достроково розривати договори. Тим більше, що таких вкладів небагато - близько 5% від загального числа, хоча у грошовому вираженні їх частка напевно більша.

Фінансовий аналітик рейтингового агентства "Експерт-рейтинг" Віталій Шапран закликає або ввести "жорсткий" варіант, або збільшити відстрочення на зняття з 30 до 90 днів. "Це питання не тільки безпеки банківської системи, а й більш ефективного розподілу ресурсів у бік реального сектора", - вважає аналітик.

Більш помірковану позицію займає екс-співробітник НБУ Анатолій Дроб'язко. За його словами, з початком будь-якої паніки з банків спершу зникають гривневі вклади, що тут же створює проблеми з платоспроможністю.

"Держава зазнала колосальних втрат, у тому числі через статтю 1060. Під час останньої кризи 27 банків втратили ліквідність не через поганий стан, а внаслідок ажіотажу. Разом з тим, дострокове зняття повинно бути. Інша річ - як віддавати гроші. Місячна відстрочка - дуже гарна пропозиція", - зазначив Дроб'язко.

Хто "проти"

Фінансисти не ризикують критикувати ідеї НБУ. Вони пропонують знайти компроміс.

"Пора чітко прописати взаємини банків і клієнтів. Повна заборона дострокового зняття внесків, з точки зору операційного управління банком, дуже зручна. Проте м'якший варіант буде краще сприйнятий суспільством", - зазначив доцент кафедри банківського менеджменту Національного економічного університету Андрій Нікітін.

Він підкреслив, що банки є фінансовими посередниками. Їх інтерес не повинен домінувати, якщо у населення немає інтересу розміщувати депозити на довгий термін, а у підприємств - фінансувати довгострокові проекти.

Найбільш гострою, природно, буде реакція клієнтів проблемних фінансових установ.

"Позиція вкладників формується під впливом форс-мажорних обставин. Це відбувається і в "мирний" час. Форс-мажор може виникнути через погану роботу установи і в результаті конкуренції банків.

Однак є форс-мажори, викликані тим, що банки готуються до банкрутства. Ці ситуації дуже турбують вкладників", - підкреслив керівник ініціативної групи вкладників ліквідованих банків Олександр Бєлов.

Він зазначив, що в процесі ліквідації установи зазвичай вдається повернути лише 10-20% виведених коштів. А Фонд гарантування вкладів фізосіб розраховується за депозитами населення не стягненими коштами, а відрахуваннями інших банків. Люди, які мали депозити понад 150 тисяч гривень, свої гроші уже не повертали.

Схоже, НБУ враховує можливе невдоволення населення і не хоче повторювати російський сценарій. Зокрема, Новіков відзначає, що питання дострокового зняття депозитів не можна приймати окремо. "Мова йде про комплекс заходів", - сказав він.

Зокрема, одночасно парламент повинен прийняти закон, який прописує цивілізоване виведення банку з ринку. Крім того, необхідно провести пенсійну реформу і запустити другий рівень накопичувальної пенсійної системи.

Необхідно внести зміни до законів про ринок цінних паперів, ринок іпотечних облігацій та роботу недержавних пенсійних фондів. Таким чином, обмеження права на дострокове зняття депозитів має бути компенсовано посиленням нагляду.

Як буде

У 2009 році Віктор Янукович як лідер опозиції висловлювався проти заборони на дострокове зняття депозитів. Проте сьогодні ситуація змінилася - він є владою. Швидше за все, зміни до Цивільного кодексу таки будуть прийняті.

Над цим питанням працює НБУ, який досі лише робив вигляд, що хоче ним займатися. Насправді ж, змінити Цивільний кодекс регулятор і не намагався. Він не став втілювати й ідею автоматичного введення мораторію на зняття вкладів, прив'язавши його до чіткого критерію - зменшення депозитів на 5% за короткий час.

На відміну від свого попередника, нинішній глава НБУ вже кілька разів показував, що він може легко отримати підтримку парламенту. У Зокрема, це стосувалося скасування пенсійного збору і прийняття законопроекту 0884, що підсилює повноваження регулятора.

У той же час, російський досвід показує, що обмеження навряд чи будуть прийняті відповідно до "жорсткого" сценарію. Цілком ймовірно, що цей варіант існує лише для просування "м'якого".

Детально прогнозувати формулювання майбутнього законопроекту поки ще рано. Напевно, будуть детально прописані процедури зняття з поважних причин, щоб не було зловживань ані з боку клієнтів, ані з боку банків.

"Ми ж не догму написали і на сайті вивісили. Будемо враховувати конструктивні думки під час доопрацювання", - зазначив Новіков.

У той же час, він дав зрозуміти, що регулятор налаштований рішуче.

"В окремих випадках потрібно захищати публічний інтерес", - натякнув юрист НБУ.

Асоціація українських банків вже заявила, що обмеження відлякають вкладників. Таку думку підтверджують і інтернет-опитування.

Втім, існує ймовірність того, що населення все ж змириться з новими нормами. На думку Прозорова, у разі запровадження обмежень в будь-якому вигляді навряд чи відбудеться істотний відтік депозитів з банківської системи.

"Людям немає куди йти! У кредитні спілки вони не підуть, на фондовий ринок теж. Банківський сегмент як контролював 95% заощаджень населення, так і буде контролювати ще довгі роки", - спрогнозував Прозоров.

"Безумовно, спочатку можуть виникнути непорозуміння з вкладниками, тому необхідно проводити індивідуальну роз'яснювальну роботу з клієнтами. Але, виходячи з нашої практики, за останніх 2-3 роки лише 2-3% вкладників банку розривали договори банківських вкладів достроково, тому особливих проблем виникнути не повинно", - вважає заступник голови правління АТ "Банк" Таврика "Діна Ткаченко.

Отже, дивлячись на ці малі відсотки, стає дивно, навіщо взагалі чіпати Цивільний кодекс.

Інша справа, що ринок депозитів може сильно змінитися. "Може, ми дійдемо до ситуації, коли ніхто не захоче вкладати більше, ніж на 3 місяця", - зазначив Нікітін.

З ним солідарний голова Ради Української асоціації з захисту прав інвесторів, кредиторів та страхувальників Євген Петрик.

"Не виключаю, що жорстке обмеження призведе до зростання частки депозитів до запитання. Люди будуть перевкладати гроші на короткий термін, щоб постійно мати до них доступ", - підкреслив він.


powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!