"Дніпроенерго": де "помиляється" Ахметов
Ахметов спас державу від… держави
Що ж, давайте розберемося. Стежимо за хронологією. "Дніпроенерго" знаходиться під процедурою банкрутства з 2001 р.. У листопаді 2002 р. прем'єр-міністром був призначений Віктор Янукович, а першим віце-прем'єром і міністром фінансів - Микола Азаров. На офіційному сайті Кабміну в послужному списку Миколи Яновича наводиться значний перелік комісій, які він очолював, перебуваючи на цій посаді. У тому числі й Комісію з питань неплатоспроможності та Координаційну раду з питань корпоративного управління в акціонерних товариствах. ЗМІ писали, що в жовтні 2003 р. напередодні зборів кредиторів "Дніпроенерго" під його керівництвом відбулося засідання урядової комісії з питань неплатоспроможності підприємств. Комісія розглянула питання про стан справ у компанії "Дніпроенерго". Нею було ухвалене рішення про те, що держава в особі Мінпаливенерго візьме під свій контроль борги держструктур, що є найбільшими кредиторами генкомпанії. Зокрема, борги перед Мінфіном, НАК "Нафтогаз України", податковими інспекціями, Держрезервом, вугільними підприємствами.
Йдемо далі. Наприкінці 2003 р. віце-прем'єром з питань ПЕК був призначений Андрій Клюєв. З 2004 р. в уряді Януковича працював і тодішній міністр палива й енергетики Сергій Тулуб. У цілому тодішній уряд, очолюваний Віктором Януковичем, відпрацював більше двох років. У серпні 2006 р. Янукович знову очолив Кабмін, і в його уряді знову трудяться й Азаров, і Клюєв, і Тулуб. Тобто з шести років банкрутства "Дніпроенерго" більше трьох років у керма української економіки перебували представники політичної сили, у складі якої Рінат Леонідович пройшов у парламент. Весь цей час уряд Януковича мав змогу опікуватися долею "Дніпроенерго".
Сьогодні, як і в 2004, головою Національної комісії регулювання електроенергетики є Сергій Титенко - №159 у списку Партії регіонів на найближчих виборах у парламент. Його по праву вважають потужним фахівцем. До речі, і під час "помаранчевої" паузи Титенко трудився на посаді заступника міністра палива й енергетики, тож мав вплив на процеси в електроенергетиці.
Таким чином, питання "чому шість років усі, хто реально міг допомогти, дивилися на вмираюче, хворе підприємство й не запропонували ліки, не поправили його здоров'я?" пану Ахметову варто було б задати насамперед своїм соратникам.
За словами Ахметова, ДПЕК володіла 16% акцій "Дніпроенерго". У цьому випадку незрозуміло, чому ДПЕК згаяла стільки часу? З іншого боку, якщо акціонером "Дніпроенерго" ДПЕК стала відносно недавно (а скоріше за все, так і було), то резонно поставити інше запитання: невже вона б ризикнула придбати досить великий пакет акцій умираючого підприємства?
Відповідь на обидва питання є. Справа в тому, що "Дніпроенерго" зовсім не збиралося вмирати. І в 2005 р., і в 2006 р. воно було прибутковим. І цього року до липня включно (офіційної інформації за серпень на час написання статті ще не було), "Дніпроенерго" теж демонструвало рентабельність. Торік підприємство виробило 14,895 млрд. квт-г, збільшивши в порівнянні з 2005 р. виробництво електроенергії на 12,56%. І в 2005, і в 2006 р. воно показало третій за обсягом вироблення електрики результат серед всіх п'яти генеруючи компаній, що створені на базі ТЕС.
Одні галузеві фахівці стверджують, що насправді "Дніпроенерго" - це "цукерка", інші - що вона використала не всі свої резерви і рівень управління нею далекий від досконалості. Але жоден експерт чи спеціаліст не назвав компанію вмираючою. Набагато гірше справи в іншої державної компанії - "Донбасенерго", три електростанції якої були продані в 2001 р. за борги. Сьогодні ці три електростанції успішно експлуатує "Востокенерго", що входить у ДПЕК. Чом би команді пана Ахметова не почати рятівні роботи з цього підприємства?
Непрозора прозорість
Цікава й інша теза, котру нам наполегливо вкладають у вуха різноманітні захисники ДПЕКу в питанні "Дніпроенерго". "У грудні 2006 року комітет кредиторів відкритий (підкреслюю — відкрито й прозоро!) через центральні ЗМІ запропонував всім бажаючої підготувати й представити свої пропозиції. У кого будуть кращі умови, той і переможе. Кожної (!) міг взяти участь у лікуванні "Днепрэнерго", - заявив Ахметов в інтерв’ю "ДТ" .
У газетах "Урядовый кур'єр" і “Голос України” від 29 грудня 2006 р. неважко відшукати оголошення, в якому сказано (наводимо дослівно):
"Відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" і Плану санації ВАТ "Дніпроенерго" всі потенційні інвестори, кредитори й орган, уповноважений управляти майном боржника, можуть подати в комітет кредиторів ВАТ "Дніпроенерго" пропозиції про участь у санації боржника потенційних інвесторів, які повинні включати умови участі таких інвесторів у санації ВАТ "Дніпроенерго" з метою відновлення його платоспроможності. Пропозиції направляти управляючому санацією ВАТ "Дніпроенерго" Тевелєву Д. М. за адресою: 69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, 20, для їхнього попереднього аналізу управляючим санацією та подальшого розгляду комітетом кредиторів ВАТ "Дніпроенерго". Пропозиції направляти завчасно, не пізніше ніж за 7 днів до засідання комітету кредиторів. Засідання комітету кредиторів ВАТ "Днепрэнерго" відбудеться 26 січня 2007 року". Управляючий санацією ВАТ "Дніпроенерго" Д. М. Тевелєв".
Неважко помітити, що жодних вимог до потенційних інвесторів в оголошенні не вказувалося, тому критерії вибору інвесторів прозорими назвати важко. Більше того, в оголошенні навіть не говорилося прямо, що відбір інвесторів буде конкурсним!
Комітет кредиторів затвердив інвесторами вуглевидобувні підприємства "Комсомолець Донбасу" та "Павлоградвугілля", що входять у ДПЕК. Є інформація, що бажання стати інвестором виявляв також Альфа-банк. Але що конкретно він пропонував і чому був відкинутий? Чи були інші претенденти з іншими пропозиціями - теж невідомо.
Якщо говорити про прозорість, то варто згадати як готувалися конкурси із продажу контрольних пакетів акцій шести "обленерго". Самі конкурси відбулися навесні 2001 р., але розпорядження уряду з кожного з обленерго, де містилися чіткі та зрозумілі всім вимоги до потенційних покупців, були видані ще в жовтні 2000 р. На підставі цих вимог і проводився кваліфікаційний відбір претендентів. (До цих розпоряджень, що містять одне дуже цікаве в нашому випадку положення, ми ще повернемося). А вирішальним критерієм визначення переможця стала ціна покупки.
А тепер про вихід з нібито кризової ситуації, котрий буцімто ніхто не запропонував. У червні 2005 р. був ухвалений закон "Про міри, спрямовані на стале функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", що надав комплексне розв'язання проблеми старих боргів. Основним боржником генеруючих компаній, у тому числі і "Дніпроенерго", є держпідприємство "Енергоринок", підлегле саме уряду. Але на 1 січня 2007 р. кредиторська заборгованість ДП "Енергоринок" становила 17,5 млрд. грн. (левова частина цієї суми - борги перед компаніями гененрації) і за весь минулий рік зменшилася лише на 740 млн. грн.
Щодо кредиторської заборгованості "Дніпроенерго", то її значна частина - борги перед держустанови та держпідприємствами. Зокрема, з 954 млн. грн. кредиторської заборгованості "Дніпроенерго" 525 млн. грн. складають визнані судом борги перед Держрезервом, 120 млн. грн. – борги перед бюджетом, ще 96 млн. грн. бажає стягнути податкова інспекція (це офіційна інформація, озвучена на засіданні НКРЕ 20 вересня директором з економіки "Дніпроенерго" Сергієм Бедіним). Що ж перешкодило при наявності законодавчо встановлених механізмів разрулити проблему боргів хоча б усередині держсектору? Користуючись нагодою, відзначимо, що в комітет кредиторів "Дніпроенерго" входить Міністерство фінансів (має найбільшу кількість голосів у комітеті кредиторів і є його головою), Лівобережна податкова інспекція Дніпропетровська, "Шахта "Комсомолець Донбасу", Державне підприємство "Свердловськантрацит" (йому "Дніпроенерго" винне близько 76 млн. грн.), а також компанія "Олександр" (їй "Днепрэнерго" винна близько 300 тис. грн.).
Ми вже згадували про продаж в 2001 р. контрольних пакетів шести обленерго. Тоді ці шість "обленерго" були боржниками "Енергоринку". В цілому, їхні борги становили близько 700 млн. грн. І знаєте, проблему вирішили - їх реструктуризували на 5 років з відстрочкою погашення на 2 роки. І про це йшлося в тих самих розпорядженнях уряду, що визначив умови приватизації. Тобто нічого неможливого немає. А тим більше за наявності закону, котрий призначений саме для знищення старих боргів.
Чи був хлопчик?
Пан Ахметов говорить, що для ДТЭК, котрий видобуває 16 млн. т вугілля, важливо: "щоб споживач був здоровий. Стабільні поставки вугілля повинні стабільно оплачуватися, а шахтарі - одержувати стабільну зарплату".
Але, за останніми даними офіційного сайту Мінвуглепрому, за 7 місяців цього року електростанції розрахувалися за поставлене державними шахтами вугілля на 100,9%. Так невже вони не розраховуються з недержавними?
Більш того, за інформацією Сергія Бедіна, на сьогодні в "Дніпроенерго" немає боргів (поточних, - авт.) за вугілля ані перед державними, ані перед приватними компаніями.
І нарешті про гроші. "ЕП" вже писала, що, за оцінками експертів фондового ринку, ціна пакета, котрий у результаті додаткової емісії відійшов ДПЕК, фактично занижена - навіть 25% пакет у випадку конкурентних торгів коштував би дорожче на $100 млн. (див. оцінку ситуації, викладену в листі глави СБУ, спрямованого на Банкову). Тобто Рінат Ахметов говорить, що "у грудні 2006 року ми запропонували 400 млн. дол. за 28% хворого підприємства з ринковою вартістю 490 млн. дол.!" Але будь-які думки й оцінки – це не істина в останній інстанції. Найкраще реальну вартість пакета можна визначити в умовах конкуренції. А чи була вона - ніхто не знає.
Варто зазначити, що 1 млрд. грн., які ДПЕК зобов'язалася інвестувати в реконструкцію і модернізацію генеруючих потужностей (тобто майже половина суми в 400 млн. доларів, про яку говорить Рінат Леонідович) "Дніпроенерго" отримає не відразу, а протягом п'яти років - з 2008 по 2012 р. Нюанс…
Облік та контроль
Щодо контролю над підприємством – теж далеко не все так радісно, як це твердить новий власник. Як відомо, за державою зберігається пакет в 50% +1 акція. У минулому матеріалі "ЕП" писала, що кіпрська компанія DTEK Holdings Limited (це власник пакетів акцій підприємств, що входять у ДПЕК) до загальних зборів акціонерів сконцентрували близько 15% акцій "Дніпроенерго" (Рінат Ахметов говорить про 16%) і була його найбільшим недержавним акціонером. Внаслідок заходів, передбачених планом санації, інвестори одержать контроль над 34,243% акцій "Дніпроенерго". Тобто в цілому ДПЕК і DTEK Holdings Limited будуть контролювати трохи більше 44% акцій "Дніпроенерго".
За законом "Про господарчі товариства", кворум, необхідний для проведення загальних зборів акціонерів, - 60%, Це значить, що ДПЕК і DTEK Holdings Limited (а точніше - Рінат Ахметов) зможуть без проблем блокувати проведення будь-яких зборів акціонерів з небажаними для них питаннями. І що дає в цьому випадку державі її 50% + 1 акція? Причому це не залежить ані від того, який в Україні уряд, ані від того, хто контролює НАК "ЕКУ". Наочний приклад - ситуація в "Укрнафті", 42% акцій якої без проблем дозволяють Ігореві Коломойському контролювати компанію при будь-якій владі.
На зборах акціонерів 27 серпня була вибрана наглядова рада, в яку увійшли НАК "Енергетична компанія України" (як юридична особа), три її представники (Олександр Позняков, Микола Стегній і Олександр Яшта), DTEK Holdings Limited (як юрлицо) і два представники ДПЕК - Віталій Бутенко й Олександр Онищенко.
Згідно статуту, з яким можна ознайомиться на сайті "Дніпроенерго", саме наглядова рада обирає й відкликає голову та членів правління, а необхідний для засідання наглядової ради кворум - 5 чоловік. Тобто без ДПЕК і її представників провести засідання наглядової ради неможливо. Так який реальний контроль при 50% + 1 акція пакеті зберігає державу, якщо без ДПЕК вона не зможе ухвалити жодного рішення?
До речі, є думка, що проведення зборів акціонерів компанії, що перебуває в санації, суперечить Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Зокрема, статті 17, в якій говориться, що від дня винесення визначення про санацію повноваження органів управління боржника припиняються, вони передаються управляючому санацією.
Переможники та переможені
Дискутувати можна і з твердженням, що "у цій угоді сьогодні виграли всі — насамперед, трудовий колектив, держава і ДПЕК". Принаймні в тій його частині, що не стосується ДПЕКу. Що саме виграв трудовий колектив – ми не знаємо. Чомусь згадуються останні страйки на приватних шахтах Ахметова.
"Дніпроенерго", можливо, і дещо виграє – ДПЕК на відміну від держави вміє вести справи та захищати свій бізнес.
Програла від угоди саме держава (мова не про уряд). По-перше, вона втратила контроль над найбільшою генеруючою компанією України. По-друге, втративши значну частину свого майна, бюджет не отримає нічого за винятком потенційного повернення боргів. Але ці борги (у цілому 216 млн. грн.) і близько не порівнянні із сумами, які можна було б виручити від продажу акцій компанії на відкритому конкурсі. По-третє, фактично відбулася монополізація конкурентного сектора українського енергоринку – маються на увазі теплові електростанції, що працюють за ціновими заявками (велике питання до Антимонопольного комітету).
Відтак мимоволі виникає асоціація з "Криворіжсталлю" у частині погіршення інвестиційного клімату, про який багато говорили всі без виключення українські уряди, включаючи нинішній. Чи буде хеппі енд в цій історії?