Какое украинское оружие будет покорять мировые рынки после войны

Какое украинское оружие будет покорять мировые рынки после войны

На проверенную в боевых условиях украинскую военную технику может увеличиться спрос в мире. Какие проекты наиболее перспективны для экспорта после войны? (укр)
Пятница, 30 июня 2023, 09:15 -
коллаж Андрея Калистратенка

Україну часто порівнюють з Ізраїлем, адже обидві країни багато років перебувають у стані війни. Коли мова заходить про ізраїльську зброю, то всі розуміють, що вона виробляється для знищення ворогів, а не парадів чи танкових біатлонів. Такий же бренд можуть мати українські розробки, які роками гартуються у війні проти росіян.

Українські приватні та державні компанії мають унікальну можливість перевірити свою техніку в умовах реальних бойових дій і використати цей досвід для її модернізації. Цього часто не мають навіть передові західні виробники.

У перший рік великої війни Міноборони купувало здебільшого перевірену часом і наявну на складах західну зброю. Однак затяжна війна з Росією та виснаження західних запасів змусили вкладати гроші у вітчизняний військово-промисловий комплекс (ВПК), який вистояв попри сотні ракетних ударів.

Тепер міністр оборони Олексій Резніков називає себе "українопротекціоністом" і подає сигнали, що українські заводи отримають більше замовлень для армії.

Зрештою, навіть до 24 лютого 2022 року українські розробки мали експортний потенціал. Тепер же підприємства суттєво нарощують потужності, збирають інформацію з фронту та вдосконалюють технології, щоб після війни не тільки посилювати оборону країни, а й підкорювати світові ринки. Чим саме?

Бронемашини "Козак"

"Ми використовуємо машини "Козак-5" для перевезення військових та боєприпасів. Рідше – для вогневої підтримки з крупнокаліберного кулемета. Усі, хто їдуть на фронт, їдуть на "Козаках", бо іншої броньованої техніки в нашій роті не було.

Два "Козаки" підірвалися на мінах і всі, хто були всередині, залишилися живими. Броня хороша, витримує стрілкові калібри та осколки. Я був у "Козаку", біля якого впала 120-міліметрова міна. Посікло колесо, але машина змогла евакуюватися", – так описує досвід користування бронемашиною один з військових.

 
"Козак-2"

Машини сімейства "Козак" виробляє приватне науково-виробниче об’єднання "Практика". Масово їх почали випускати з 2015 року – через рік після початку війни з РФ. Зараз кількість вироблених "Козаків" усіх модифікацій становить сотні.

 
ДЖЕРЕЛО: FRAZA.COM

"Козак-2" – машини типу MRAP. Це бронеавтомобілі з посиленим захистом від мін та засідок. Від звичайних бронетранспортерів MRAP відрізняються кращою маневреністю та легшою бронею. Ця машина призначена для логістики і розвідки. У 2017 році зʼявився "Козак-5" – легший і маневреніший за попередню модель.

 
"Козак-5"

У 2019 році "Козаки" пішли підкорювати світовий ринок і зацікавили низку країн. Саудівська Аравія купила 60 машин. Почалися перемовини з Індонезією про випуск у цій країні моделі "Козак-2М". Проєкт зірвався через пандемію та війну. "Практика" також уклала контракт з Нігерією на 15 машин "Козак-5". Їх зробили, але після 24 лютого 2022 року віддали ЗСУ. Замовнику повернули передоплату.

Після війни компанія може мати успіх на світовому ринку. Попит на такі машини зростає, а охочих купити "Козаки" стане ще більше завдяки їх участі в боях.

 
Замаскований "Козак-2"

"Війна з РФ навчила нас робити акцент на захищеності від мін і для цього ми зміцнили конструкцію. Також ми зрозуміли, що найбільша небезпека для машин – не кулі, а осколки від артилерійських снарядів, тож ми приділили більше уваги цій небезпеці", – розповів ЕП один з технічних спеціалістів "Практики".

Тимчасом компанія вироблятиме машини тільки для України і в значно більших кількостях, ніж раніше. "Козаки" вже встигли взяти участь у кількох великих операціях. Одна з них – наступ на Харківщині. Там ЗСУ застосовували "москітну тактику", коли противника атакували багато мобільних груп на бронемашинах.

Ці автомобілі рятують військових від загибелі. У мережі можна знайти багато фото та відео "Козаків" з розбитою передньою частиною, але з цілою капсулою екіпажу.

 
"Козак-2" після обстрілу

У майбутньому на "Козаків" можуть поставити бойові модулі. Це автоматичні вогневі башти на машинах, якими управляють зсередини. На авто "Козак-2" вже "приміряли" такі модулі, зокрема від турецької компанії Aselsan. Щоправда, поки що такі модифікації не користуються популярністю серед військових.

САУ "Богдана"

Це перша самохідна артилерійська установка (САУ) українського виробництва. Гаубиця має стандартний для НАТО калібр 155 мм. Озброєння для неї виробляє приватний Краматорський завод важкого верстатобудування, а шасі та броню – компанія "Українська бронетехніка". Уперше цю САУ світ побачив у 2018 році.

 
Українська колісна САУ "Богдана" стріляє по острову Зміїний
Фото Сергія Пашинського

Державні випробування просувалися важко. Окрім технічних нюансів, які виникали в ході розробки, компанія-виробник мала суперечки з Міноборони. Тож попередні вогневі випробування завершилися лише в січні 2022 року.

На початку великої війни "Богдану" мали знищити, щоб не віддавати ворогу, проте її встигли евакуювати з Краматорська. Навесні 2022 року Міноборони зробило замовлення і САУ на новому шасі пішла в серійне виробництво.

Єдина на той момент машина поїхала нищити ворогів. У квітні 2022 року вона брала участь у битві за острів Зміїний. 

Перша битва "Богдани". Як українська САУ примусила росіян до "жесту доброї волі" на Зміїному

У лютому 2023 року Резніков оголосив, що ЗСУ скоро отримають першу серійну партію. Використання САУ тримають у секреті, а фотографії з поля бою з'являються вкрай рідко.

 
В боях під Кривим Рогом команда "Богдана" відточувала злагодженість

Після війни дороблена "Богдана" може мати експортний потенціал. Окрім досвіду використання на війні, конкурентною перевагою може стати її простота і порівняно мала вартість. У масштабних війнах кількість техніки стає не менш важливою за її багатий функціонал, тож доступна та надійна "Богдана" може знайти свою нішу.

 
"Богдана" в ЗСУ
ФОТО mil.gov.ua

"На світовому ринку багато конкурентів, але вони дорогі і мають великий термін постачання. На тендерах, де ми зустрічалися, залежно від комплектації та версії "Богдана" коштує на 30-50% менше, ніж французькі гаубиці Caesar", – пояснив Владислав Бельбас, директор "Української бронетехніки", яка експортувала САУ.

За його словами, до великої війни українською гаубицею цікавилися Марокко, Малайзія, Саудівська Аравія та Єгипет. Якщо на "Богдану" буде достатнє замовлення з боку Міноборони, то її виробники працюватимуть лише на ЗСУ. Масштабування такого виробництва складне і вимагає багато часу та інвестицій.

БПЛА "Лелека", "Шарк" та "Укрджет"

Безпілотників потрібно багато, це одна з основних потреб ЗСУ. Кустарні БПЛА можуть виробляти студенти-інженери з придбаних на радіоринку компонентів, але багаторазовий продукт з хорошою камерою, програмним забезпеченням і стійкістю до систем радіоелектронної боротьби (РЕБ) може зробити не кожна компанія.

З 2014 року в Україні з’явилося багато приватних фірм, які виробляють БПЛА: "Укрспецсистемс", DeViro, "Укрджет", "Атлон авіа". Вони повністю витіснили з ринку державний "Укроборонпром" і постачають ЗСУ та Нацгвардії сотні комплексів.

 
Цех "Укрспецсистемсу"

До великої війни українські безпілотники продавали за кордон. Контракти були невеликі, адже моделі ще не встигли себе зарекомендувати. Тим не менш, одна з компаній завдяки доходам від експорту фінансувала розробку нових літаків.

ОАЕ купили українські комплекси "Лелека" та "Фурія" компаній DeViro та "Атлон авіа". Також були контракти на флагманські літаки PD-2 від компанії "Укрспецсистемс". Останні комплекси зацікавили навіть західного замовника: на випробування в Україну приїжджала делегація однієї з великих країн ЄС.

Зараз компанії працюють лише на потреби української оборони, розширюючи штат та виробничі потужності. Навесні 2022 року "Укрспецсистемс" випустила новий розвідувальний безпілотник Shark. Зараз лік цих літаків іде на сотні.

 
Фото Ukrspecsystems

"Техніка виконує свої завдання. "Лелека" більше підходить як розвідник, бо має камеру на 360 градусів. "Шарк" хороший для корегування вогню, адже має 120-кратний зум та хорошу стабілізацію. Сильна сторона цих комплексів – дешевизна порівняно із західними моделями. Однак в обох моделях є "баги" в програмному забезпеченні", – пояснив оператор БПЛА однієї з бригад ЗСУ.

Відгуки від військових дають можливість компаніям виправляти помилки.

"Один з факторів, який допомагає уникати втрат літаків, – навички операторів. За час війни ми суттєво наростили досвід у навчанні пілотів. Це наша конкурентна перевага на ринку", – сказав ЕП представник одного з виробників.

 
БПЛА "Лелека-100"
Фото "Повернись живим"

Росія має розвинені технології радіоелектронної боротьби. В історії ще не було війни з таким масовим застосуванням РЕБ. Це загартовує українських виробників і змушує модернізувати зв’язок. Зрештою, територія РФ – це великий полігон для українських дронів. Наприклад, під Москвою знайшли уламки БПЛА, схожого на UJ-22 компанії "Укрджет". Цей апарат може літати на відстань до 800 км.

 
"Укрджет" під Москвою

Бронемашини "Новатор"

"Українська бронетехніка" виробляє бронемашини "Варта" і "Новатор". Випуск першої призупинений, адже на неї встановлювалося білоруське шасі. "Новатори" продовжують сходити з конвеєра і вони успішно працюють на фронті.

"Новатори" використовуємо для пересування команд спеціалістів та розвідників: операторів безпілотників, протитанкових ракетних комплексів, коригувальників. Попри деякі технічні труднощі, машини непогані", – каже один з командирів.

 
Спеціалізований броньований автомобіль "Новатор"
Фото ukrarmor

Для ЗСУ "Новатори" вперше придбали у 2018 році. Просувати їх на експорт компанія почала у 2021 році. Були укладені угоди на постачання десятків авто для чотирьох африканських країн, але контракти зірвалися через війну. "Усі експортні автомобілі ми віддали територіальній обороні о 7 ранку в день вторгнення. До кінця дня деякі з них уже поверталися до нас підбиті", – розповів Бельбас.

Майже весь 2022 рік для "Української бронетехніки" був невизначеним. Під кінець року компанія отримала довгострокові замовлення, налагодила виробництво і втричі збільшила випуск бронемашин порівняно з попередніми роками. Підприємства релокували в різні міста, а штат компанії зріс на 60%.

Три правила перемоги. Як школи дронів готують операторів для фронту

Як і інша зброя, "Новатори" випробовуються в боях. "Спілкуємося з військовими і модернізуємо машини для застосування різних видів зброї. Робимо з неї універсальну платформу. Можемо інтегрувати зенітно-ракетні установки ближньої дії, протитанкове озброєння, радари, антидронові комплекси", – зазначив Бельбас.

 
"Новатор" з українським безпілотником "Шарк"

У жовтні з’явилося фото, як "Новатор" успішно рятує життя військових. Машина наїхала на протитанкову міну з 8 кг тротилу, однак капсула витримала вибух.

 
Фото ukrarmor.com

ПТРК "Стугна-П"

Протитанковий ракетний комплекс "Стугна-П", який виробляє одне з підприємств Укроборонпрому, завоював славу найбільш упізнаваної української зброї. На відміну від інших ПТРК, пульт управління "Стугною" може перебувати за 50 метрів від комплексу, що дозволяє оператору полювати на танки з укриття.

Випадків застосування цих комплексів безліч. Підрозділ Нацгвардії "Омега" опублікував відео, де розрахунок "Стугни" за бій знищує ворожі танк і два БМП. Відомі два випадки, коли оператор комплексу знищує російський вертоліт Ка-52.

 
Бронемашина "Новатор" з встановленою "Стугною"
ФОТО TYZHDEN.UA

"Стугна" працює дуже добре. Ми з іншим підрозділом майже одночасно вразили дві цілі. Порівняно із західними ПТРК другого покоління, "Стугна" – фаворит. З плюсів – велика дальність пострілу. Холод і втома рук не впливають на можливість зробити постріл. З мінусів – велика вага установок та ракет, а також відсутність тепловізорів на більшості комплексів", – сказав ЕП оператор ПТРК.

 
"Стугна" взимку
Фото wikimedia.org

Українські комплекси мають на озброєнні десять країн. Після війни попит на установки тільки зросте. Щоправда, експортну версію "Скіф" виготовляли з білоруським прицілом компанії "Пеленг", тож для нього доведеться знайти заміну.

Виробник ПТРК також виготовляє комплекси "Нептун", якими вразили російський крейсер "Москва". Щоправда, ракетні розробки наразі під грифом "секретно".

БТР-4

Побачити, як сучасний український БТР-4 "Буцефал" нищить ворогів, можна було під час оточення Маріуполя. Тоді полк "Азов" знімав багато відео з цією машиною, робота на якій візуально нагадувала комп’ютерну гру.

До 2014 року "Буцефал" наполовину складався з російських компонентів, але Укроборонпром стверджував, що їх вдалося замістити. У 2016 році БТР-4 містив 85% українських деталей і 15% – іноземних.

До великої війни машину активно пропонували на експорт. Її готові були купувати сотнями, але із зовнішніми контрактами були проблеми. Міноборони Іраку, яке хотіло купити 420 штук, не витримало постачання навіть чверті від цієї кількості. Укроборонпром постачав несправні машини і їх повертали на доопрацювання. Казахстан на етапі випробувань теж повернув БТР-4 в Україну для доробки.

 
БТР-4
джерело: вікіпедія 

Однією з проблем іракських БТРів стали тріщини в корпусі. Коли країна відмовилася їх приймати, браковані машини продали Нацгвардії. Після низки скандалів Укроборонпром провів публічні випробування, де броня машин витримала обстріли. Аналітики порталу Defence express сумнівалися в коректності таких випробувань, адже в них могла бути велика частка випадковості.

Хай там як, а технічно машина вважається хорошою. Якщо концерну вдасться подолати хвороби минулого, БТР-4 може привернути увагу іноземних замовників.

Танк "Оплот"

Танки "Оплот" могли б стати гордістю українського ВПК, якби на озброєнні ЗСУ їх не стояли лише одиниці. На відміну від російських Т-14 "Армата", ці машини не міфічні, а реальні. У 2018 році завершилося постачання 49 штук у Таїланд. Скандалів під час виконання угоди не було, хіба що її виконали із затримкою.

Чому Таїланд має на озброєнні вдесятеро більше українських танків, ніж Україна? Багато років Міноборони не мало грошей на їх закупівлю і робило ставку на дешевші модифіковані Т-64. Лише недавно Резніков оголосив, що для ЗСУ замовлять "Оплоти", які нібито остаточно позбавили від російських компонентів.

 
БМ "Оплот"
джерело: вікіпедія 

Редакції не вдалося підтвердити інформацію щодо домовленостей між концерном та Міноборони. Імовірно, до конкретики сторони перейдуть після зміни керівництва Укроборонпрому. Новим директором концерну 28 червня став Герман Сметанін, який зробив кар’єру саме на танкових заводах.

Кожен з нас – збройовий барон. Як українські волонтери скуповують бронетехніку по всій Британії

Чи є стратегічний сенс у закупівлі таких танків для України – питання до Міноборони. Принаймні, експортний потенціал розробка цілком може мати. "Оплотами" свого часу цікавилися Пакистан та Єгипет. На тендерах у першій країні "Оплот" конкурував з китайським VT-4, у другій – з російським Т-90.

Щоправда, продати танк набагато складніше, ніж бронеавтомобіль або безпілотник. Мова йде про те, щоб запропонувати країні продукт на десятиліття вперед. Чи вдасться знайти хоча б одного іноземного покупця українських "Оплотів", залежатиме від ефективності менеджерів Укроборонпрому.

* * *

Український ВПК за останній рік витримав багато ударів. Деякі підприємства захоплені або зруйновані. Тим не менш, Україна стала виробляти більше зброї, а її якість підкріплюється досвідом використання в реальних бойових діях.

Якщо держава допомагатиме підприємствам з безпекою і додасть їм замовлень, після війни країна зможе не лише краще себе захищати, а й торгувати на світовому ринку озброєнь, який зростає через підвищення геополітичної напруги.

Звісно, за якістю українська зброя поступається західним зразкам, але вона відносно доступна і постійно вдосконалюється, тож має шанси посісти свою нішу.

Реклама: