Семь пробоин украинского судна. Что было в 2016 не так

Семь пробоин украинского судна. Что было в 2016 не так

Вторник, 3 января 2017, 17:00 -
С положительной стороны 2016 год запомнился возвратом экономики к росту, введением е-деклараций и отказом от "газпромовского" газа, но были и события со знаком "минус". ЭП собрала основные экономические провалы власти.(Укр.)

В кінці минулого року ЕП провела опитування серед представників бізнесу і влади з життєствердним формулюванням "Чому в 2016 році жити стане краще?".

Навіть, незважаючи на таку постановку питання, у представників бізнесу все одно були песимістичні прогнози на наступний рік.

"Легше в наступному році буде тільки від того, що ти не відчуваєш цих ілюзій, і тебе не будуть більше чекати розчарування. Ти вже розчарований. Ми живемо в перманентній політичній кризі. Нажаль, досі немає політиків, готових взяти за основу громадянське суспільство і покластися на народ цієї країни, а не на домовленості олігархів", — сказав тоді один з опитаних.

Якби там не було, але більшість заходів, які суспільству представляють як "болючі, але необхідні", б'ють лише по залишках середнього класу.

"Мінімалка" 3200, РРО на "складну побутову техніку", спроба обмежити посилки, ЄСВ для підприємців, які не ведуть діяльності, право для місцевих органів влади перевіряти трудові відносини, наполегливі спроби ліквідувати або, хоча б, вихолостити "спрощенку"  — це вагомі втрати для невеликих.

При цьому "борці з тіньовою економікою" чомусь не помічають офшори, "податкові ями", майже недоторканими залишаються олігархи різного калібру.

Так, з позитивного боку 2016 рік запам'ятався поверненням економіки до зростання, введенням е-декларацій, націоналізацією Приватбанку, але були і події зі знаком "мінус".

На думку редакції ЕП, не буде зайвим на початку нового року нагадати владі, що вона не зробила у 2016 році. Ми зібрали сім провалів, які були найбільш резонансними і відчутними для України. Частина з них актуальна і досі.

Одеський припортовий: продавати, щоб не продати

Представники влади постійно кажуть про те, як важливо запустити масштабну приватизацію і залучити великі зовнішні інвестиції. В результаті жодної знакової приватизації за 2,5 року.

Так, приватизація Одеського припортового заводу повинна була стати зразком роздержавлення і драйвером для залучення інвестицій, але перетворилася в поганий спектакль.

За 15 місяців, з момент запуску продажу ОПЗ, ні уряд, ні президент, ні Фонд держмайна не займалися ринковою приватизацією Одеського припортового заводу. Відсутність заявок в двох кампаніях по його продажу кращий тому доказ.

Випадок з ОПЗ не просто двічі перенесений конкурс. Це великий провал, який ставить хрест на приватизації в Україні. Люди, відповідальні за процес, привели до втрати державою сотень мільйонів доларів.

Влітку завод коштував сотні мільйонів доларів, зараз сотню мільйонів і вже навіть менше. Якщо ОПЗ не продати, процес приватизації зупиняється. Уряд вивів підприємство в такий фокус, що опції "взяти щось інше" у країни просто немає.

 

Читайте також: Приватизація ОПЗ. Не робіть з нас ідіотів

Операція "Михайлівський". Українці заплатили 1,2 мільярда за "тих хлопців" і Порошенка

Держава відшкодувала 1,2 мільярда гривень вкладникам банку "Михайлівський", які свідомо чи несвідомо розміщували вклади на рахунках не в самому банку, а пов'язаних з банком фінансових компаніях. Як це було?

В певний момент Нацбанк заборонив банку "Михайлівський" залучати депозити фізичних осіб, тому він у своїх приміщеннях залучав кошти до афілійованих фінансових компаній, які не є учасниками системи гарантування вкладів. У тому, що сталося, є провина і самих вкладників, які побігли за високими ставками, і не вивчили детально договори, які власноручно підписали.

За законом вкладники не могли розраховувати на будь-які компенсації. Утім, Верховна Рада 15 листопада ухвалила необхідний законопроект, який вніс до парламенту президент Петро Порошенко.

Тобто, за популістичне рішення і недбалість держави знову заплатили платники податків, а не ті, хто вкрав ці кошти. Президент обіцяв, що винних у цій афері буде покарано, а гроші буде знайдено, але жодних результатів.

ЕП вже писала раніше, що зібрані з вкладників гроші часто виводилися через механізми кредитування в компанії, пов'язані з акціонером банку Віктором Поліщуком.

 

Читайте також: Українці заплатили 1,2 мільярда за "тих хлопців" і Порошенка. Чому це так?

Довічний мораторій

В жовтні Верховна Рада всьоме продовжила мораторій на продаж землі ще на рік. Це чергове непродумане рішення парламенту, яке тягне країну вниз. Депутати знову зупиняють земельну реформу, а президент та прем'єр мовчать.

Уведений як тимчасовий захід в 2001 році мораторій на продаж аграрних земель залишається найпроблемнішим питанням українських економічних реформ.

Найприкріше, що від мораторію страждають не найбагатші верстви населення: 68% земель або 27,7 млн га ріллі знаходяться у власності селян-пайовиків. За даними Центру соціально-економічних досліджень "CASE-Україна", мораторій безпосередньо стосується щонайменше 16% громадян.

Хоча, напевно, не варто недооцінювати власників землі. Вони здатні самі приймати рішення і точно знають, як розпоряджатися своїм майном. На жаль, 400 тисяч померлих власників паїв вже цього ніколи не зроблять.

У світі немає жодної розвинутої країни, де земля б не була товаром. Жодної, де господар не може розпоряджатися своєю власністю.

Читайте також: Мораторій на продаж квартир. А чому б і ні?

 

Реформа держслужби по-українськи  

Ухвалений в грудні 2015 року "Закон про державну службу" вважався одним з головних законів року. На нього покладали великі надії.

Його основне завдання реформування системи держслужби, яка створювалася ще за радянських часів та завжди була засобом боротьби політичних еліт, міжпартійного протистояння та задоволення інтересів бюрократів.

Однак, коли 2016 року закон набув чинності і почалися конкурсні призначення на посади, стало зрозуміло, що вийшло далеко не все.

Закон запроваджує посаду державних секретарів міністерств топ-менеджерів міністерств, які стежать за тим, як держава виконує державну політику в конкретній сфері. Їх терміном на п'ять років призначає спеціальна комісія.

На жаль, конкурси на посаду держсекретарів супроводжувалися постійними скандалами. Так, виникли питання до конкурсів в Мінінфраструктури та МОЗ.

"Ми маємо спробу реваншу: тут буде хороша стінка, назвемо їх реформаторами, а тут будуть держсекретарі, які будуть займатися "бізнесом". Ми хотіли попередити: ми не будемо ширмою і ніхто бізнесом за нашим спинами займатися не буде", сказав міністр інфраструктури Володимир Омелян.

Один з авторів закону про Держслужбу Денис Бродський у розмові з ЕП також заявив, що впровадження закону провалилося.

"Систему раз "хакнули", призначивши в конкурсну комісію тих людей і ті порядки, які можна трактувати як завгодно. Другий раз "хакнули" вже під час самого конкурсу, коли люди знають всі відповіді наперед і коли ім'я фіналіста було відомо ще до самого конкурсу", заявив Бродський.

Володимир Омелян
Володимир Омелян
Фото Дмитра Ларіна, УП

"Роттердам+" = "Ахметовдам+"

У квітні Національна комісія, що здійснює регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП), яку очолює колишній менеджер компанії "Рошен" Дмитро Вовк, представила нову методику формування ціни на українське вугілля. За основу була взята європейська формула API2+фрахт.

АPI2 - це зведений індекс цін на вугілля в регіоні ARA (Амстердам, Роттердам, Антверпен), який включає в себе вартість вугілля та витрати на його доставку в порт. Крім цього, до формули вирішили додати витрати на логістику.

Тариф API2 вже включає в себе витрати на транспортування, але регулятору цього було недостатньо до схеми вирішили додати ще й витрати на фрахт.

Вийшло, що український антрацит, видобутий на шахтах в Дніпропетровській і Донецькій областях, шляхом до вітчизняних ТЕС повинен спочатку доїхати до Роттердаму і повернутися назад.

Завдяки цій формулі компанія ДТЕК Ріната Ахметова з березня почала продавати електроенергію дорожче. Тариф теплової генерації за жовтень зріс більш ніж на 100% порівняно з весною 2015 року. У листопаді тариф для ТЕС продовжив зростання і досяг нового рекорду 1,8 грн за кВт-годину.

ДТЕК - основний, але не єдиний вигодонабувач нової методики формування ціни на вугілля. За завищеною ціною працює і державна компанія "Центренерго".

Експерти неодноразово критикували "формулу" Роттердам + "відзначаючи, що НКРЕ досі не надала повний розрахунок ціни вугілля та електроенергії за цією формулою.

У вересні експерт в сфері енергетики Андрій Герус звернувся до суду з позовом про скасування скандальної формули. Засідання у цій справі кілька разів переносили, 29 грудня суд відмовив у скасуванні формули.

 

Читайте також: Заплати Ахметову і друзям президента, або Формула з доходом на 24 мільярди

Знову провал в Doing Business

25 жовтня Світовий банк опублікував дані рейтингу Doing Business-2017 головного світового індикатора розвитку бізнес-середовища.

Цей рейтинг важливий ще й тому, що на ньому будуються економічні стратегії української влади. Вона часто вимірює свою ефективність кількістю подоланих Україною ступенів в рейтингу. Навіть окремі законодавчі ініціативи спеціально готуються за методологією індексу.

За даними Світового банку, Україна посіла 80 місце серед 190 країн.

Прогрес за 2016 рік три пункти. "Близькість до передових практик покращилася", дипломатично відзначають в банку, але навіть це досягнення здається оманливим.

Три пункти  це результат методологічних змін в рейтингу: введення гендерного компонента і розширення показників в сфері оподаткування. Ретроспективне застосування методологічних змін ставить Україну в 2015 році на 81 місце. Тобто справжнє досягнення України - лише один пункт.

Така ж ситуація була і в 2015 році. Чиновники хвалилися 13 подоланими Україною сходинками, хоча їх було лише чотири.

Поліпшення за окремими позиціями рейтингу багато в чому повторює минулорічні тенденції, що свідчить про інерційність багатьох позитивних змін, які були закладені ще 2015 року.

 

Читайте також: Знову провал в Doing Business

"Незалежний" енергорегулятор

22 вересня Верховна Рада ухвалила закон про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг. 8 грудня він набув чинності.

НКРЕ регулює діяльність суб'єктів природних монополій в електроенергетиці, теплопостачанні, нафтогазовому комплексі, а також встановлює тарифи в цих сферах.

Перед голосуванням посли країн "Великої вісімки" закликали Україну прийняти закон про регулятор, наполягаючи на його незалежному статусі.

Якщо говорити просто незалежність регулятора потрібна для захисту споживачів та учасників ринку. Адже на монопольних ринках, для регулювання яких і створювалася НКРЕ, можливі різноманітні зловживання.

Якщо регулятор дозволяє ліцензіатам включити до своїх витрат результати непрозорих тендерів, занадто дорогі труби або трансформатори, розкрадання при будівництві ліній електропередач, то за все це заплатить споживач. Якщо не прямо зі своєї кишені, то через субсидії, які беруться з податків.

Після всіх розмов про незалежного регулятора парламент прийняв закон, який зберігає контроль над комісією за Банковою. Так, ухвалений документ передбачає, що члени НКРЕ затверджуються президентом на підставі рішення номінаційної комісії, яка складається з п'яти членів.

Двох повинен визначати президент, ще двох Верховна Рада (по одному від комітетів ПЕК і ЖКГ), одного Кабмін (за поданням міністра енергетики). Як писав народний депутат Олександр Рябчин, при такій формулі більшість в номінаційній комісії буде саме у президента. Для повноти картини: НКРЕ очолює екс-менеджер "Рошен".

Читайте також: Сторожовий пес без зубів. Енергорегулятор завтра

Реклама:
powered by lun.ua
Авторизуйтесь чтобы писать комментарии
Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит. У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення
IP: 176.126.163.---Костя Галас09.01.2017 15:31
"ТАК" було у 2004-му! А потім аж включно до 2016 -го все було "НЕ ТАК".
IP: 65.94.52.---Natalie Kraftman09.01.2017 09:21
Смотрите как умно ведет себя не криминал ахметов. На его вотчине война (с кем не бывает), лучший друг президент-предатель сбежал (случай), украинцы оплачивают элетроэнергию ему на счет (тоже случайно - повезло просто), главный магазин украинской столицы принадлежит ему, укртелеком, укрпочта... - все национального масштаба. Это даже не заводы...
Просто данью обложил украинцев. Батый, по сравнению с ним, шестерка немытая. И все молчат. И всегда виноваты Коломойский, Порошенко и Гройсман. Ох украинцы, ох независимые!
IP: 212.90.61.---ПаровозЪ07.01.2017 14:00
Допоки ця солодка кошерна парочка буде керувати нашою Державою, ми змушені будемо рахувати помилки, збитки і провали.
IP: 46.172.145.---vovan987005.01.2017 21:21
Експорт продовжує скорочуватись, зовнішній борг росте, кількість працюючих зменшується, інфляція триває. Для економії газу населенням не робиться нічого, субсидії з бюджету ідуть олігархам, зібльшення видатків з бюджету в основному на силовиків. По податках - відмінили обмеження пенсій для багатих, офшори багатих теж не чіпають, податок на нерухоме для багатих практично не працює, з позитиву практично видно тільки ріст дешевого популізму.
IP: 93.72.3.---meua04.01.2017 23:07
Парубий был клоуном всегда с привкусом "патриота".
Порошенко и Гройсман, когда начался скандал по поводу Роттердам+, обещали разобраться, последний поручил доложить ему результаты.
Доложили и разъяснили, что "люби друзи" все посчитали и договорились.
Теперь министр энергетики хвастается, что цена ээ в 2017 году должна по его расчетам снизиться ВПЕРВЫЕ за много лет, а НКРЕ собирается с 1-го марта снова повысить тарифы на ээ, хотя они так уже выше чем у соседей.
Когда же эта шайка нажрется?
Усі коментарі