Фломастеры vs взрывы: как Клуб Добродеев защищает детство во время войны

За даними досліджень, залученість українців до благодійності значно зросла під час повномасштабної війни. 84% мешканців України зазначили, що масштаби благодійності зростають, і вони помічають її стрімкий розвиток. Проте війна стала викликом і для самих благодійних організацій, які мали швидко адаптуватись до нових умов, а іноді й змінювати фокуси роботи.

Сьогодні розповідаємо про благодійний фонд "Клуб Добродіїв", який заснувала громадська діячка, активна волонтерка й відома комунікаційниця Марія Артеменко.

Історія фонду розпочалась у 2011, коли Марія допомагала в дитячому відділенні Інституту раку організовувати виставку фотографій Жені Малолєтки, який тоді там довгий час знімав. Із часом Марія зрозуміла, що незалежно від того, чи є гроші і чи боролася родина, діти все одно помирають, і це вдарило сильно емоційно й психологічно. Так вона почала пошуки "свого типу" благодійності і вирішила сконцентрувати роботу на допомозі дітям, що перебувають у соціально складних обставинах. У 2016 році офіційно створено "Клуб Добродіїв", метою якого є підтримка дітей у складних життєвих обставинах та дітей-сиріт.

"Клуб Добродіїв" одна з тих благодійний організацій, що не зупиняла роботу з 24 лютого, адже їхній фокус допомоги – діти. Окрім базових товарів — сумішей і памперсів та їжі, які потрібні для виживання і були критичними для людей, що покидали домівки з одним лише рюкзаком, фонд залишив фокус на підтримку дитинства.

Як слайми, альбоми й фломастери допомагають дітям під час війни знайти прості радощі дитинства – розповіла в інтерв’ю ЕП засновниця благодійного фонду "Клуб Добродіїв" Марія Артеменко.

Чи потрібно Україні, на вашу думку, переосмислити питання захисту дітей. Як саме?

В Україні немає державного представництва, де в центрі послуг була б дитина. У нас соціальні служби працюють без потрібного фінансування, у деяких навіть немає психолога. При цьому соціальна служба чи не єдиний орган, який має ухвалювати рішення забирати дитину з сім’ї чи не забирати, і працювати над превентивними заходами, щоб у дитини все було добре. Україні потрібно побудувати систему соціальних служб, в центрі яких будуть саме діти. Не дорослі, не дитячі будинки, а дитина та її потреби.

Саме так діє "Клуб добродіїв" чи у вас інша система?

Загалом, так. Це той принцип, який ми намагаємось реалізувати у фонді. Ми працюємо як з дітьми-сиротами, так і з дітьми в складних життєвих обставинах. Тобто підтримуємо не дитячий будинок, а більше конкретних дітей. У мирні часи нашим основним фокусом була освіта дітей.

Із часів пандемії ми допомагаємо забезпечувати базові потреби, бо в якийсь момент зрозуміли, що діти не можуть думати про освіту, якщо не розуміють, що завтра будуть їсти. Тому їжу та продукцію базової гігієни ми стараємося закривати, щоб це стало кроком і можливістю подумати про освіту та розвиток. Піраміду Маслоу ніхто не скасовував.

Одна з таких історій – про родину, яка була змушена залишити рідний дім у Волноваському районі Донецької області. Мати Ольга з 3-річною донькою та старенькою бабусею сиділи під обстрілами й до останнього сподівались, що їхнє місто вистоїть. Коли сусідні села вже були окуповані, на полицях в магазинах стало порожньо, а при кожному вибуху дитина кричала: "Граблі летять!", родина вирішила евакуюватись. Вони почали нове життя в Черкаській області з однією валізою і дуже потребували будь-якої підтримки. "Клуб Добродіїв" відправив посилку з усім необхідним – їжею, засобами гігієни і навіть інструментами для творчості дитини, яких вистачило на декілька тижнів.

Як змінилася роботу вашого фонду під час війни? Які напрями допомоги наразі у фокусі?

Як і всі, ми мали адаптовуватись до нових умов роботи, але фокус ми не змінювали і продовжуємо свою боротьбу на фронті допомоги дітям. Зараз ми маємо два основні фокуси роботи. Це термінова допомога родинам з дітьми на межі виживання. Ми відправляємо посилки Новою поштою, в яких є продукти харчування, дитяча гігієна, дитяче харчування для малючків, а також прості радощі дитинства, такі як альбом, фломастери, олівці, для того, щоб діти все одно мали дитинство в ці складні часи.

Ми також допомагаємо дітям на окупованих територіях, перераховуючи гроші їхнім сім’ям. Окрім того, під час війни ми проводимо безкоштовні творчі заняття та активності для дітей, щоб вони збиралися, комунікували, пропрацьовували свої стани через такий легкий формат творчості, який дуже підтримує і допомагає проживати ці складні обставини, в яких ми зараз перебуваємо.

Фломастери і арт-терапія – досить нетипова допомога дітям під час війни, бо, наче, базові потреби трохи інші.

Повертаємось до питання нашого фокусу – в центрі допомоги дитина! Для дитини – це базова потреба. І вони використовують ці фломастери по-різному.

У нас був досвід, коли ми відправили хлопчику альбом, фломастери, олівці, а він, відчувши це добро на собі, намалював малюнки і пішов продавати їх на підтримку ЗСУ. Це про активну сильну позицію дитини в умовах війни.

Наша спільноста стає на захист дитинства. Ми боремося за те, щоб у дітей було дитинство навіть під час війни. Ми відправляємо слайми з продуктовими наборами, від чого діти просто щасливі. Ми в кожну посилку також кладемо листівку з підписом: "Обійміть, будь ласка, за нас ваших дітей, це єдине, що ми не можемо покласти в пакунок". Найбільша кількість відгуків із вдячністю про цю листівку.

Для дітей ці пакунки не просто їжа, продукція гігієни, це ще й піклування про них. Люди не вірять, заповнюючи анкету на сайті, що ми – реальні. Так, ми – реальні і працюємо, щоб допомогти максимальній кількості дітей.

Нещодавно отримали дзвінок з подякою за підтримку від мами двох дітей з Харкова. Через постійні обстріли житлових районів Оксана з 9-річною донькою та 11-річним сином виїхали у Вінницю, де орендували кімнату в гуртожитку. З собою вдалось взяти лише улюбленця дітей – кота. Без роботи, речей та у відчаї жінка звернулась по допомогу до фонду. "Клуб Добродіїв" допоміг родині не тільки закрити базові потреби, але й трохи перевести дух.

І багато дітей вже отримали таку підтримку?

За пів року ми підтримали понад 30 тисяч дітей. Нам вдалося за цей час залучити фінансування на 10 млн грн. Наша стратегія проста: ми там, де ми потрібні дітям. Ми провели 306 годин творчих активностей для дітей і продовжимо це робити. З початку війни "Клуб Добродіїв" розподілив 54 тонни допомоги продуктами, засобами гігієни, дитячим харчуванням, облаштував 5103 місця для сну. Ми евакуювали 34 людини, відновили дім після обстрілів для 11 дітей з дитячого будинку сімейного типу.

За цими цифрами стоять тисячі фото щасливих дітей, які щодня топлять серденька всієї команди.

Я дуже люблю дітей. Мені дуже подобається, що вони прямолінійні. Якщо ти їм подобаєшся, вони тобі про це скажуть, якщо не подобаєшся, також скажуть. Діти – це майбутнє України, ми маємо дати їм можливість жити в кращому світі, в кращій країні.

Це значні цифри, при тому, що багато українців сфокусувались на допомозі армії. Як вам це вдалось?

Команда, партнери і підтримка, загалом можна сказати — люди!

Ми працюємо з такими великими організаціями, як UNICEF, Данською радою у справах біженців та іншими. З такими потужними компаніями, як Нова пошта, яка доставляє 98% наших посилок. Нам з ними дуже пощастило. Ми відправляємо посилки в маленькі міста, села, ОТГ, там нема волонтерських центрів і туди не доїжджає жодна допомога.

Ми порахували, що за пів року оформляли допомогу в 752 населених пункти. Раді, що в Україні є такий сервіс для людей, бо зараз ці посилки надзвичайно важливі. Крім того в нас було кілька ситуацій, коли люди не могли оплатити доставку, бо для них це було дорого і фонд за рахунок балів Нової пошти покривав доставку цих пакунків.

Нещодавно подзвонила жінка і сказала, що переадресувала посилку, бо вони змушені були переїхати з дитиною. У них не було грошей оплатити переадресацію і отримання посилки. Звичайно, Нова пошта оплатила все, і для отримувачки це була супер допомога і підтримка. Тож, завдяки такому партнерству ми можемо бути там, де потрібні, там, де часто немає допомоги.

Сміялись нещодавно з командою, що одним із критеріїв роботи нашого складу є ступінь здивування водіїв Нової пошти. Як ми тільки починали, ми були в їх очах "рядовими" відправниками посилок, і вони дивились на нас як зазвичай, ввічливо і все. Потім, коли ми стали завантажувати посилки до самої стелі машини і просити взяти ще парочку в кабіну водія, ми побачили справжню повагу і захоплення тим, що ми робимо. Тепер щотижня хочемо дивувати їх нашими відправками.

Це ж скільки людей працюють на складі і взагалі в команді, щоб реалізовувати все це?

Зараз у нас в координаційному штабі працює понад 20 людей, а волонтерів понад 200. Дуже багато сімей у складних життєвих ситуаціях нині допомагають нам як волонтери. Я взагалі вважаю, що добрі справи – це найкращі ліки для душі, і в цьому ти можеш знайти певну опору.

А як ви їх знаходите? Чи може приєднатись кожен?

У нас є два напрями волонтерства. Можна долучитися як волонтер у наш штаб у Києві і допомагати пакувати та відправляти посилки. Ми працюємо з середи по пятницю з 17.00 до 21.00 і з 11.00 до 21.00 на вихідних.

Крім того можна дистанційно з будь-якого кінця світу допомагати верифікувати анкети, нам потрібні руки, тому якщо є час та можливість долучитися, ми були б дуже вдячні.

Другий напрям – можна стати волонтером, який проводитиме майстер-класи для дітей або їх організовувати. Якщо ви знаєте STEM, круто малюєте, нам ви дуже потрібні. У нас тричі на тиждень є такі активності для дітей. У нас дуже велика спільнота, зокрема волонтерська. Зараз у наших проектах залучені понад 300 волонтерів. Нашому найменшому волонтеру 8 років, він приходить з мамою і часто допомагає пакувати коробки. Тому вік зовсім не заважає робити добрі справи!