Семь кругов ада. Как упростить подключение к энергосети

Семь кругов ада. Как упростить подключение к энергосети

Как простая и понятная процедура присоединения к энергосетям позволит осуществить послевоенное восстановление и переход страны к новой экономике. (укр)
Вторник, 11 июля 2023, 08:06
основатель Украинской коалиции энергетической свободы

Відновлення України – одна з найбільш обговорюваних тем з початку великої війни. Це історична можливість для країни наздогнати світ і вклинитися в Четверту промислову революцію.

Політики презентували амбітні плани на Ukraine Recovery Conference 2023 у Лондоні. Заявлені масштаби – сотні мільярдів доларів і більшість з них має прийти саме з приватного капіталу.

Хоча світ переходить у цифрову еру, реальний сектор та промисловість залишаються основою економіки. Сервери та дата-центри, як і більшість інших підприємств, – це фізичні об’єкти, що потребують електроенергії.

Не думаю, що найближчим часом це зміниться. Натомість має змінитися парадигма відносин у сфері приєднання підприємств до енергетичних мереж.

Реклама:

Що відбувається

Звертаючись до оператора розподільчої мережі, замовник потрапляє в невигідну позицію. Йому не гарантують строків та вартості виконання робіт. Умови часто змінюються в процесі, у тому числі через суб’єктивні причини.

Чинне законодавство містить багато невизначених моментів, що формують дискреційні повноваження та стимулюють до маніпуляцій.

Прикладом є випадки, коли оператор мережі сам займається проєктуванням і будівництвом лінії приєднання об’єкта. Перед початком її будівництва необхідно провести процедуру землевідведення, що вимагає погодження з її власником, найчастіше це орган місцевого самоврядування.

Законодавство не містить чітких строків, умов виконання робіт та відповідних санкцій, тому в оператора немає потреби якісно виконувати свої зобов’язання.

Якщо для операторів мереж і передбачена відповідальність за порушення домовленостей, то часто вона формальна. Економічні чи інші стимули для пришвидшення процесу відсутні внаслідок повної передплати з боку клієнта. Як наслідок, приєднання відбувається невиправдано довго.

Рішенням цієї проблеми може бути підхід з поетапною оплатою послуги з приєднання. Наприклад, аванс – частина оплати після затвердження проєктної документації – післяплата в момент підписання актів виконаних робіт.

Величину цих часток варто встановлювати з урахуванням вартості робіт, що передують їх оплаті. Щоб зрівноважити відповідальність сторін – фіксувати штрафні санкції за невиконання строків виконання робіт оператором мережі.

Незрозуміла для пересічного підприємця процедура створює окремий клас посередників, які через знання людей і підходів забезпечують клієнту більшу прогнозованість і виконують функцію служби замовника. Проблема в тому, що такі послуги здебільшого надаються неофіційно.

Експерти галузі погоджуються: питання часто не до ціни приєднання, а до непрозорої і нечіткої процедури. Доказ цього – недавній кейс з турецьким виробником Baykar, що планує побудувати в Україні великий технопарк, частиною якого буде завод з виробництва дронів.

Через незрозумілу позицію операторів мереж, до яких звернулася компанія, вона була змушена рахувати вартість робіт з приєднання за допомогою третьої сторони, що оцінила їх захмарними 10 млн дол та двома роками будівництва.

Зустрічі з Міненерго, ДТЕК та НКРЕКП Baykar заспокоїли, але такий підхід до взаємодії неприйнятний з точки зору інвестиційної привабливості країни.

Baykar – не унікальний випадок. Питання складності та дорожнечі приєднання – одне з найбільш болючих для бізнесу. У 2019 році обленерго виставило рахунок на 1,6 млн євро австрійській корпорації Head за приєднання їхнього заводу.

Хоча в меморандумі, підписаному з попередньою владою, фігурувала нижча сума. Ситуацію вдалося владнати лише після особистого втручання президента.

Підтвердження ситуації – позиції України в рейтингу Doing Business (його не проводять з 2021 року, але ситуація навряд чи змінилася). У 2020 році ми перебували на 64 місці у світі за загальною легкістю ведення бізнесу, але за легкістю приєднання – аж на 128 місці із 190 оцінюваних країн.

Як так сталося

Упродовж 30 років ні державу, ні операторів мереж не хвилювала зручність послуги з приєднання для замовника. Законодавство в цій сфері змінювалося безліч разів. Воно має багато протиріч, які і створюють простір для маніпуляцій.

Більшість ініціаторів та авторів змін до правил приєднання часто мали обмежену уяву стосовно перепон, з якими стикається клієнт. Як наслідок, правила дуже розлогі, відірвані від реальності і переважно нежиттєздатні.

Що маємо робити

Подальше латання дірок у законодавстві не принесе результату. Потрібно повністю змінити парадигму взаємовідносин у сфері приєднання до енергомереж. Вони мають відповідати таким ключовим принципам.

1. Фокус на потребах клієнтів (споживачів та виробників енергії).

2. Простота і зрозумілість для всіх учасників процесу.

3. Підзвітність та контроль за дотриманням процедур і строків, наявність ефективного зворотного зв’язку.

4. Застосування останніх технологічних досягнень з метою створення відкритого та прозорого середовища для взаємодії. У тому числі – через цифровізацію та відкритість статистичних даних про діяльність сторін процесу.

Щоб нові правила стали реальністю, до їх підготовки слід залучити регулятора, органи законодавчої та виконавчої влади, експертну громадськість, бізнес, інвесторів, операторів мереж, органи місцевого самоврядування.

Без цих змін Україна не зможе виконати надважливі завдання щодо верховенства права, боротьби з корупцією, заохочення приватної ініціативи, модернізації економіки та інфраструктури, залучення інвестицій, що в сукупності є запорукою відбудови й модернізації післявоєнної України, її інтеграції з ЄС.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: