Энергетическая безопасность: правила новой эры

Энергетическая безопасность: правила новой эры

Что нужно сделать, чтобы атака на энергосистему Украины не стала прецедентом террористических режимов будущего? (укр)
Понедельник, 14 ноября 2022, 08:08
заместитель Министра энергетики Украины по вопросам европейской интеграции, заместитель главы Комитета по устойчивой энергетике Европейской экономической комиссии ООН (ЕЭК ООН/UNECE)

Світовий порядок не змінився, він поламався. Ми маємо угоди, які не працюють. Протоколи, які не виконуються. І міжнародні інституції, які нічого не можуть зробити з одним божевільним диктатором. 

Світовий порядок поламався не 24 лютого. Війна в Україні — не причина, а наслідок. Власне, ця велика війна стала можливою, коли диктатури зрозуміли, що обов’язкових правил більше немає.

Порядок почав ламатися більш ніж 15 років тому. Виявилося, що в арсеналі диктатур є зброя і рішучість її застосувати. А в арсеналі міжнародної системи – переважно занепокоєння і стурбованість.

Цивілізований світ неадекватно оцінював ризики, які несе росія. Здавалося, що з росіянами можна вести business as usual, хоча кремль майже відкритим текстом попереджав про наміри переділити сфери впливу. 

Реклама:

Існувала ілюзія, що агресора можна умиротворити, а не поставити на місце. Тому після двох вторгнень — до Грузії у 2008  і до України у 2014, світ не наклав на кремль адекватних санкцій. Навпаки, йому дозволили побудувати спочатку Nord Stream 1, а потім і Nord Stream 2. 

Потрібно зробити висновки не лише з минулих помилок. Необхідно, щоб ми чітко усвідомлювали загрози цього вторгнення. Мета путіна – глобальний хаос, адже тільки так росія може зберегти свій вплив на світову політику. 

І необхідно усвідомити ще одне: правила, написані для 20 століття не працюють у 21.

Ракетно-нафтогазові війни 

Постачанням енергії шантажують. Енергоносії намагаються обміняти на суверенітет держав і життя людей. 

Енергію погрожують використати як засіб вбивства та знищення – мінуванням дамби Каховської ГЕС або розміщенням воєнної техніки в машинних залах Запорізької АЕС, мінуванням територій навколо станції, викраденням та вбивством працівників-енергетиків.  

Енергію прагнуть використати як чинник терору через кібератаки, спрямовані на виведення з-під контролю енергетичних систем.

Такий масований ракетний обстріл об’єктів енергетичної інфраструктури, як стався в Україні у жовтні, відбувається вперше в історії людства. Але, вочевидь, не в останнє.

Ми дісталися до стадії всеохопного застосування енергетики як зброї. росія демонструє всім світовим терористичним режимам, що тепер не обов'язково мати ядерну зброю, щоб влаштувати атомну катастрофу – достатньо регулярно бомбити атомні об’єкти. 

Не обов’язково створювати концтабори для геноциду – можна руйнувати критичну інфраструктуру. І люди самі будуть вмирати через відсутність води і тепла. В лікарнях, які зупинилися через відсутність електроенергії. У будинках, до яких не можуть доїхати медичні чи аварійні служби.

путін прагне заохотити інших диктаторів. Якщо ракетний терор проти енергетики виявиться ефективним, він поповнить арсенал засобів війни. 

Так, це воєнний злочин – але лише згідно з законами, яких дотримуються цивілізовані країни. Не допустити цього можна лише одним способом: не дати росії досягти успіху.

Втім, в Україні росія воює не лише проти демократії, права та свободи. росія також воює проти кліматичної нейтральності, проти енергетичного переходу і сталого майбутнього як такого.

Цьому є просте пояснення. Вся економіка сучасної росії, весь її військовий комплекс, побудовані на вуглеводнях. Для кремля кожний крок у напрямку кліматичної нейтральності – ніби цвях у труну його впливу. 

Агресивний імперіалізм країни-бензоколонки міг існувати лише тому, що світ купував російські енергоносії.

Тому сучасна росія завжди буде протидіяти будь-якому руху до сталої енергетики. Особливо вона спробує використати це зараз, напередодні зимового сезону. 

Сподіваючись, що високі ціни на енергоносії і зменшення температури в домівках приведуть до суспільного невдоволення в Європі та Україні. І лідерам прогресивних країн не залишиться нічого іншого, як погодитися на російський енергетичний шантаж і відкласти енергетичний перехід. 

Але саме ця ситуація демонструє, що відмова від вуглеводнів, Європейський зелений курс і стала енергетика є єдиним можливим шляхом розвитку цивілізованого людства. Де енергія не використовується як зброя, а людська діяльність не становить загрозу екології.

У цій війні кремль повинен зазнати всеохопної поразки. Україна має звільнити свої території. Європа – повністю відмовитися від російських енергоносіїв. 

А разом ми маємо довести, що терористичні методи не ефективні. Що вони приносять не перемогу, а тільки невідворотні правові, економічні і військові наслідки.

Злочинці грають на перетині багатьох індустрій. Нам потрібно їх випередити.

Три принципи для енергетики майбутнього

Цивілізований світ знаходиться у початковій точці енергетичного переходу.

Те, що задумувалося як захист екології, сьогодні набуває значно більшого і важливішого виміру. Це одна з тез цьогорічного СОР27. 

Будь-які розмови про кліматичні чи екологічні цілі відходять на задній план, коли йде війна. Вона не просто знищує ресурси для реформ, але катастрофічно погіршує стан навколишнього середовища, отруює річки, спалює ліси і руйнує підприємства. 

Через дії росії на Запорізькій АЕС може статися катастрофа рівня Фукусіми і цього вистачить для того, щоб відкинути кліматичні цілі всього прогресивного світу далеко назад.

Міжнародний порядок денний, у тому числі щодо енергетики, потребує змін. 

Яких саме?

По-перше, необхідно створити систему захисту від фізичного захоплення чи знищення енергетичних об’єктів. Об’єктів, які забезпечують життєзабезпечення громадян. 

Ефективний захист об’єктів енергетики має стати таким же важливим аспектом енергетичного переходу, як власне безвуглецева генерація. Система такого захисту має бути "прошита за замовчуванням" у створення нових енергетичних систем.

Можливо такий захист може забезпечити НАТО. Можливо, інша міжнародна структура. Зрозуміло одне: на об’єкти енергетики, незалежно від країни, має розповсюджуватися принцип "екстериторіальності". 

Їхній захист потрібно перевести під дію міжнародного законодавства. Атака на енергетику має запускати автоматичний механізм колективної відповіді – тільки так ми зможемо стримати диктаторів майбутнього.

Допоки сформується така нова система, Україну необхідно забезпечити достатньою кількістю сучасних ППО, щоб ми самостійно закрили небо і захистили енергетичну інфраструктуру. 

Також нам потрібно більше обладнання та матеріалів для закриття нагальних ремонтних потреб, які виникають через постійні обстріли. 

По-друге, погодити на міжнародному рівні пакет жорстких колективних санкцій, які теж запускаються автоматично у випадку атаки на енергосистему будь-якої країни.

Ці санкції потрібно розробити превентивно, а не постфактум. Кожен агресор повинен знати масштаб наслідків, з якими зіткнеться він і його держава після атаки на енергетичний сектор іншої держави. 

Енергетики, які допомагають агресії, мають бути прирівняні до терористів на персональному рівні. А енергетичні компанії стикатися з широким переліком наслідків: від арешту свого майна і персоналу за кордоном до примусового банкрутування.

У цьому випадку це має бути бан всього російського. Відмова від енергоносіїв, ядерного палива, експертизи, сировини, компаній, заборона доступу російським вченим до нових досліджень і розробок. З чіткими цілями депутінізації росії, її демілітаризації та денуклеаризації.

По-третє, потрібна енергетика високого рівня стійкості. Українська енергетична система показала себе такою: в умовах війни ми зберегли її роботу, синхронізувалися з ENTSO-E, розпочали поставки електроенергії до ЄС. Але жодна система жодної країни не витримає постійних масових ракетних обстрілів.

Моя персональна думка, що майбутнє за створенням децентралізованої енергетики й енергетично самодостатніх регіонів. 

Нещодавно під час перебування в Києві Єврокомісар з питань енергетики Кадрі Сімсон наголосила, що децентралізація енергосистеми і створення резервних генерацій може бути одним є запобіжників для криз у майбутньому. 

На всіх рівнях – державному та регіональному – необхідні плани з альтернативної генерації та передачі електроенергії.  

Водночас ця децентралізація може слугувати єдності цілей Європи. Маленькі країни мають почуватися такими же захищеними як великі – за рахунок спільної політики і можливості отримати допомогу ззовні.

У світовому порядку денному має змінитися ставлення до енергетики. На сучасному рівні розвитку енергетика стала більшим, ніж просто галузь економіки.

Майбутнє людства залежить від енергетики. А майбутнє енергетики залежить від того наскільки ми зможемо гарантувати її безпеку.  

Нові загрози вже зрозумілі. Контури архітектури енергетичної безпеки для 21 століття сьогодні закладаються в Україні.

І коли ми говоримо, що перемога України стане перемогою всієї Європи, ми маємо на увазі і це: вона позбавить інші терористичні режими навіть ілюзії у можливість успіху.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: