В поисках денег для бизнеса

В поисках денег для бизнеса

Как малому и среднему бизнесу удержаться "на плаву" без банковских займов? И почему крупный бизнес должен выиграть, если будет помогать своим поставщикам? (укр)
Понедельник, 31 мая 2021, 09:03
генеральный директор "SupplierPlus Україна"

В Україні бізнесу бракує €1,5-3,4 млрд позикових коштів, які він міг би спрямувати на швидший розвиток, закупівлю сировини й матеріалів для створення своїх товарів, або зрештою, на виплату зарплатні й залучення нових працівників. 

А пандемія COVID-19 тільки погіршила ситуацію, коли в періоди карантину не працювали сотні тисяч підприємств.

Малий і середній бізнес, з одного боку, прагне працювати з великим бізнесом – від супермаркетів, будівельних мереж і косметичних магазинів до промисловості, і таким чином мати стабільний збут. 

Однак з іншого боку, МСБ потерпає через відтермінування оплати, що є дуже розповсюдженою практикою. 

Реклама:

Адже великі компанії мають перевагу в переговорах і прописують у договорах відтермінування платежу за одержані товари та послуги і 30, і 60, і навіть 120 днів, утримуючи свій оборотний капітал в роботі, але блокуючи його поповнення своїм постачальникам.

Що робити в цій ситуації і де шукати вихід?

У світі ефективним рішенням став торговий факторинг, який має значні перспективи і в Україні. Ба більше, буму варто очікувати вже незабаром.

Чому "факторинг" не дорівнює "факторингу"

Багато в кого, хто стикався чи чув про факторинг в Україні, може виникати сприйняття, що йдеться про роботу з проблемними боргами. Тому насамперед варто пояснити, що таке факторинг як явище.

В Україні за роки незалежності був представлений переважно традиційний факторинг і робота з проблемними активами. 

Однак це був не бізнесовий, а винятково банківський інструмент. Коли під час кризи в банків знаходився привід накопичувати проблемні активи, вони передавали їх факторинговим компаніям, а потім колектори вимагали борги у людей (як фізичних осіб, так і бізнесу), часто перетинаючи етичну межу.

Попри спільне слово "факторинг", "торговий факторинг" – інша річ, оскільки це сучасний дієвий інструмент для фінансування в ланцюгу постачань. 

Якщо в Україні частка факторингу становить лише 0,2% від ВВП (і з них близько 80% є класичні факторингові схеми), то в Європі ситуація кардинально інша, оскільки там домінує саме торговий факторинг. 

Завдяки цьому в західноєвропейських країнах – величезні обсяги факторингових операцій. Наприклад, за підрахунками глобальної асоціації факторингових компаній FCI, у сусідній Польщі цей обсяг сягає 11% відносно ВВП, або €66 млрд, а в низці інших країн показник ще вищий, як-от 17% у Бельгії.

У світі існує кілька різновидів факторингу, які можна згрупувати за ознакою: він ініційований постачальником або покупцем. Саме друга група відкриває найширші перспективи для економічного зростання.

Коли ініціатор – постачальник

Традиційний факторинг – представник саме цієї групи. Це найдорожчий фінансовий інструмент, що допомагає швидко залучити обігові кошти постачальникам, що працюють переважно з невеликими компаніями-продавцями. 

У цьому випадку регрес (і по суті всі ризики) лежать на постачальнику. Якщо покупець не сплатив за рахунком, банк звертається саме до постачальника з вимогою повернути кошти. 

Тому попри те, що продаж інвойсу відбувся, розрахунку з постачальником за цим рахунком з боку банку не відбувається. 

Банк надає постачальнику лише аванс в розмірі 50-70% від суми рахунку. Операція закривається тільки тоді, коли покупець розрахується з фактором (банком), після цього банк списує кошти, комісію, відсотки, а постачальник отримує залишок до свого авансу.

Ще один приклад інструментів у цій групі – фінансування під заставу майнових прав за контрактом (invoice discounting). Це інструмент, який передбачає заставу майнових прав, фактично – продажу немає, проте банк реєструє в себе заборгованість, обтяжуючи контракт. 

У міру розрахунку покупця за таким договором, банк одразу ж з оформленого кредиту списує в погашення частину надходжень – це самозакривна угода, яка не працює як поновлювана кредитна лінія. 

Тому invoice discounting не підходить для регулярних постачань і його зазвичай застосовують у разових операціях.

Приміром, до коронакризи компанія Inditex (бренди Zara, Massimo Dutti, Pull&Bear, Uterqüe, Stradivarius, Bershka) провадила активне будівництво нових магазинів.

Проте підрядники могли отримати кошти за надані будівельні послуги не раніше, ніж виконано 50% робіт за укладеною угодою. Тому Inditex давав можливість таким будівельним організаціям закладати майнові права за контрактом: усе, що в майбутньому буде створено за договором, знаходитиметься в заставі в банку – це і є забезпеченням. 

Застосування інструменту має суттєве обмеження. Банки готові були йти на подібну угоду з усвідомленням, що Inditex – компанія зі світовим ім'ям, і вона напевно розрахується з ними. 

Коли ініціатор – покупець

Реверсивний факторинг (reverse factoring) – призначений для покупців, які мають вигідні умови з кредитування та бажають їх "передати" своїм постачальникам, представникам малого та середнього бізнесу. 

Згідно з прогнозами McKinsey, саме реверсивний факторинг як "win-win" рішення на глобальному ринку демонструватиме приріст 15-20% з 2019 до 2024 року.

Зазвичай великим глобальним компаніям банки пропонують кредит на вигідних умовах, проте покупці цими послугами не користуються. А малим фірмам потрібні "дешеві" гроші, проте банк їм не готовий взагалі надати кредит, або ж пропонує зависокі процентні ставки. Це, на жаль, дуже типова і знайома ситуація в Україні.

На зрізі цих потреб і виник реверсивний факторинг: у постачальника є можливість продати інвойс в рахунок своєї заборгованості – тобто переуступити його банку без повернення. 

Якщо покупець-дебітор не заплатить за рахунком вчасно, банк звертатиметься за коштами напряму до цієї компанії, а не до покупця. 

Тобто ця операція здійснюється без регресу на постачальника, і ризики лежать на покупцеві, який по суті гарантує банку, що це надійний постачальник, банк оплачує йому рахунок раніше (коли це потрібно), а потім отримує кошти від покупця у встановлену дату з відтермінуванням. 

Ця схема підходить великим компаніям, які усвідомлюють потребу вибудовувати й підтримувати ланцюг постачань, цінність екосистеми та розвитку ділових взаємин із ними.

Свого часу від застосування реверсивного факторингу неймовірні результати отримала компанія Puma зі штаб-квартирою у США, яка мала невикористані кредитні ліміти в потужному банку Golden Sachs і багато дрібних підрядників, які шили для неї в Лаосі, В’єтнамі та Камбоджі. 

Відкриття для постачальників доступу до "дешевих" грошей вплинуло на собівартість продукції. 

Puma дала своїм постачальникам можливість скористатися власними кредитними лімітами під гарантії перед банками, і цим самим збільшила свою маржу. 

А підрядники отримані кошти (по суті поповнення оборотного капіталу) вкладали далі в розвиток, виготовляли якісну продукцію й наймали нових людей.

Цей кейс став одним із перших у світі, що дав потужний поштовх для розвитку реверсивного факторингу. Адже він не тільки довів ефективність інструменту для фінансування в ланцюгу постачань та укріпив ділові відносини між замовником і постачальниками. 

Puma отримала значно більшу віддачу на капітал, ніж можна було передбачити: ROI та ринкова вартість компанії зросли, завдяки вирішенню соціальних питань компанія ще отримала високі репутаційні зиски, зокрема публічну підтримку Світового Банку.

Одним з інструментів із цієї групи, який в Україні застосовується на практиці, є динамічне дисконтування (dynamic discounting). Його особливість у тому, що у фінансових відносинах між покупцем і постачальником банк або фінансова компанія не потрібні, переговори напряму ведуться між постачальником та покупцем. 

Покупець має бути cash rich-компанією (мати достатні обсяги оборотного капіталу) і здатний розрахуватися з постачальником раніше, ніж на 60-й чи 90-й день, зазначений у договорі відтермінування платежу. 

Однак він пропонує зазвичай досить високу відсоткову ставку, наприклад, 10% від суми, і ця ставка змінюватиметься залежно від терміну оплати: за швидшої оплати вона буде вищою, а щоближче до зазначеного в договорі терміну оплати – зменшуватиметься. 

Тобто більшою мірою йдеться про додатковий заробіток покупця на своїх постачальниках, аніж розвиток ланцюга постачань. 

Про перспективи

Сучасні методи залучення обігових коштів і фінансування в ланцюгу постачань, безсумнівно, набиратимуть обертів.

Розвиток сучасного факторингу в Україні підтримують потужні українські та міжнародні інституції. Нацбанк опікується формуванням факторингу як повноцінної галузі для фінансування в Україні. 

ЄБРР спершу почав розвивати в Україні торгове фінансування загалом, і зараз зосереджується на торговому факторингу зокрема. А IFC співпрацює з провідними юридичними фірмами заради розробки регуляторної бази. (Варто зазначити, якщо у світі всі основні різновиди факторингу окреслені термінологічно, то в Україні в законодавчому полі існує тільки "факторинг").

Ми відкрили першу в Україні платформу реверсивного факторингу SupplierPlus в Україні, оскільки віримо в перспективи цього інструменту, що довів свою ефективність в Естонії, де народилася наша компанія, і в інших країнах, де ми працюємо. 

Проєкт USAID "Трансформація фінансового сектору", який зосереджений в Україні на підвищенні фінансової грамотності бізнесу і відкритті нових сучасних можливостей, також підтримує нас у розвитку цього продукту і надає технічну підтримку.

Я розпочав статтю зі статистики про мільярди євро фінансового розриву на ринку фінансування дебіторської заборгованості в Україні, який і має усунути реформа факторингу.

Тільки на нашій платформі доступний ліміт реверсивного факторингу в обсязі понад 100 млн грн, який ми сформували разом із банками-партнерами і за рахунок власних коштів, а до кінця року очікуємо зростання принаймні в 5 або навіть 10 разів.

Тому і банки, і компанії – особливо з числа великих покупців – уже зараз мають вибір, або застосовувати тільки традиційні методи фінансування, або працювати над розвитком ланцюга постачання разом із постачальниками в цифровому форматі.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: