Привлечет ли Кличко инвестора для энергетических активов столицы?

Привлечет ли Кличко инвестора для энергетических активов столицы?

Кто и когда заплатит за реформирование энергетического комплекса Киева?
Среда, 4 апреля 2018, 17:07
советник юридической фирмы "Праймлекс", эксперт комитета Верховной Рады по вопросам предотвращения и противодействия коррупции

У червні 2017 року Київрада прийняла рішення про розрив договору між КМДА та Київенерго, що був укладений у далекому 2001 році.

Це рішення передбачає інвентаризацію майна Київенерго з подальшим поверненням його у власність міста, зокрема двох ТЕЦ, понад 3000 теплових пунктів, 2600 кілометрів мереж, 200 котелень, сміттєспалювального заводу "Енергія", а також комплексу, який складається з 90 тисяч об'єктів, різних за функціональним призначенням і технічним станом.

При цьому розглядалось кілька варіантів подальшої долі теплового господарства: передача акцій Київенерго від ДТЕК до міста; переведення активів від Київенерго на баланс комунального підприємства "Київтеплоенерго"; залучення іноземного інвестора. 

Судячи з перебігу подій, столична влада схиляється до другого варіанту. 22 березня Київрада ухвалила рішення про збільшення статутного капіталу КП "Київтеплоенерго" на 1,2 млрд грн.

Реклама:

Загалом протягом року за таким сценарієм бюджет міста має витратити на комунального оператора ТЕЦ та теплових мереж близько 7,4 млрд грн.

Відповідно до раніше оголошених намірів мера Кличка, тепломережі та енергогенеруючі потужності міста мають перейти у власність новоствореного комунального підприємства "Київтеплоенерго" з умовою майбутнього залучення закордонного інвестора.

За оцінками експертів, тепломережі та енергогенеруючі потужності міста є малопривабливим активом для західних інвесторів, оскільки їх зношеність наближається до 70 % відсотків, що автоматично означає значні капіталовкладення.

Крім того, постає проблема: інвестиційні програми мають затверджуватись не на рік-два, як у випадку КМДА, а на 10-15 років за умови, що "правила гри" залишаться незмінними.

Тоді потенційний інвестор матиме шанс повернути вкладені інвестиції.

КП "Київтеплоенерго" - це новостворена структура що не має ні ліцензії на відповідний вид господарської діяльності, ні досвіду обслуговування подібного майнового комплексу, ні відповідної інфраструктури.

Уже зараз постала проблема необхідності додаткових домовленостей з акціонерами Київенерго про спільне користування майном, яке залишається в ПАТ – будівель та обладнання.

Для реалізації плану Кличка окремим розпорядженням утворена робоча група з питань опрацювання проекту рішення Київської міської ради "Про припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м.Києва від 27.09.2001".

Робоча група має провести належний аудит роботи Київенерго та напрацювати механізм проведення прозорого конкурсу для залучення західного інвестора.

У 2015-му році КМДА підписала меморандум з міжнародною фінансовою корпорацією USAID для вивчення можливості залучення до управління тепломережами і енергогенеруючими потужностями Києва інвесторів з-за кордону, в результаті були найняті консультанти - компанії Ernst & Young і Imepower.

Ці компанії нібито проводять фінансовий і технічний аудит комунального майна, що перебуває під управлінням Київенерго.

Станом на сьогодні жодних результатів аудиту не оприлюднено, будь-яких даних про відкритий конкурс і потенційних інвесторів – немає.

Передавання енергетичних активів столиці на баланс КП "Київтеплоенерго" має корупційні ризики.

Державні та комунальні підприємства традиційно є зоною підвищеної корупційної небезпеки, особливо коли йдеться про освоєння 7,4 млрд грн протягом року.

Нагадаю, що 9 грудня 2016 року Київська міська рада затвердила Рамкову програму управлінських реформ та впровадження заходів із запобігання корупції для міста Києва.

Одним з пунктів стратегії затвердженої містом було впровадження механізмів контролю за діяльністю юридичних осіб, що засновані на комунальній власності територіальної громади Києва.

Яким чином столичною владою буде реалізована некорупційна процедура аудиту комунального майна, що було передано на баланс Київенерго та як керівництво міста планує залучити інвестора на прозорих умовах – досі невідомо.

Крім того, мер Кличко неодноразово заявляв що існують окремі загрози збільшення боргового навантаження на бюджет міста Києва під час повернення орендованого ПАТ "Київенерго" майна до комунальної власності.

Так, після закінчення дії договору КМДА і ПАТ "Київенерго" на експлуатацію та обслуговування столичних тепломереж і систем, громада міста Києва в особі Київради візьме на себе дебіторську і кредиторську заборгованість Київенерго, бо згідно з чинним законодавством, борг прив'язаний не до компанії, а до власника майна.

Вказаний варіант можливий у разі, якщо КП "Київтеплоенерго" самостійно буде обслуговувати усі теплові мережі без залучення будь-якої компанії ззовні.

Тобто у випадку незалучення нового інвестора борги комунального підприємства будуть відшкодовувати кияни, що є далеко не кращим варіантом, враховуючи вже існуючі борги киян за спожиті послуги ПАТ "Київенерго".

Шансів на передачу в концесію ПЕК Києва все менше і менше.

Виникає гостре питання – чи дійсно комунальна власність міста, що раніше була у користуванні Київенерго, а зараз надійде до комунального підприємства, буде передана ефективному (бажано закордонному) інвестору в управління на умовах відкритого конкурсу?

Чи мова йде про передачу комунального майна від одних олігархів до інших – сірих кардиналів міської влади, для яких тепломережі можуть стати новою фінансовою годівничкою?

У цьому контексті чи не найголовнішим викликом, що постане перед КМДА в процесі розриву договірних відносин з Київенерго, буде питання виокремлення здійснених інвестицій в теплове господарство міста.

Украй важливою буде конструктивна позиція міської влади, оскільки судова тяганина зробить і без того малопривабливий столичний актив ще більш токсичним.

Хоча не можна відкидати й той варіант, що судовий конфлікт буде спровокований навмисно, аби надовго зафіксувати комунальний статус теплового господарства. Тоді у чиновників виникне непорушний аргумент, чому місто не може проводити інвестиційний конкурс.

На жаль, можемо констатувати, що крім прийняття політичного рішення, столична влада не вчинила жодних конкретних дій для залученням у переговорний процес закордонних інвесторів, про яких так багато розповідав мер Кличко.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: