Значне підвищення ціни на газ укотре, по-перше, стало "неочікуваним" для української влади (зовсім нещодавно із владних уст ми чули про здорожчання на 10-15%, потім нас запевняли у "гарантуванні" рівня 150-160 доларів на тисячу кубів), по-друге – підтвердило її (влади) неготовність запроваджувати заходи для структурного оновлення економіки та запобігати розгортанню кризових явищ. Вірогідно, свою роль відіграла певна "звичка", оскільки наслідки газових шоків початку 2006 р. і 2007 р. прогнозувалися ледь не апокаліптичні, однак насправді не спричинили кризового впливу на макроекономічне середовище. Отож, якось обійдеться і зараз?

Макроекономічні газові впливи

Про які макроекономічні наслідки можна говорити сьогодні?

Платіжний баланс. Нова вартість газу ($179,5), вочевидь, означає погіршення платіжного балансу України - за оцінкою CreditSuisse, чисте зростання зовнішньоторговельного дефіциту становитиме приблизно $2,4 млрд. Чи критичний такий рівень? На сьогодні значні валютні резерви ($33 млрд) та близько 34 млрд грн на рахунках уряду вказують на відсутність для держави принципових труднощів у покритті додаткового дефіциту. Чи можна поліпшити обсяг вказаного дефіциту? Напевно, слід очікувати, що підприємства і населення вимушено будуть вдаватися до економії енергоресурсів, проте за відсутності дієвої енергозбережної стратегії не варто сподіватися на реальні зміни у обсягах споживання.

Резерв поліпшення торговельного сальдо міг би бути у частині експорту. У минулі роки спостерігалася позитивна динаміка на світових металургійних ринках, тому зростання вартості імпорту газу певним чином "компенсувалося" обсягами експорту металів. Однак за прогнозами, у 2008 р. динаміка світових цін на метали буде значно пологішою (не більше ніж на 5%, а за деякими оцінками ціни можуть навіть зазнати певного зниження внаслідок уповільнення темпів економічного зростання у США та Європі). Тобто ефект "компенсації" (стрімкого зростання імпорту газу за рахунок експорту металів) навряд чи буде суттєвим.

Зовнішньоторговельний дефіцит не розбалансовує макроекономічне середовище, якщо фінансується за рахунок припливу надійних капіталів. У 2007 р. Україна отримає (на кінець року) прямих іноземних інвестицій (ПІІ), вірогідно, близько $9 млрд (за перші три квартали інвестиційний притік сягає майже $7 млрд), а надходження боргових ресурсів, одержаних українськими банками і корпораціями на відносно "дешевих" міжнародних ринках капіталів (у т. ч. від своїх материнських західних компаній), імовірно, досягнуть $13-14 млрд (за 9 місяців боргові залучення перевищили $11 млрд). Хоча у наступному році умови рефінансування для України боргових зобов’язань дещо погіршаться (утримання вищих процентних ставок), проте в умовах відсутності експериментів нової влади над інститутом власності (а з тим і відновлення приватизації), вказане зростаюче негативне сальдо рахунку поточних операцій платіжного балансу зможе бути профінансованим за рахунок збереження припливу капіталів.

Валютний курс. Зростання зовнішньоторговельного дефіциту, звичайно, спричинятиме девальваційний тиск на гривню (до її здешевшання). Зважаючи на неоднозначність напрямків потоків капіталів у 2008 р. (скорочення обсягів припливу або навіть їх відплив унаслідок повернення короткострокових корпоративних боргів, обсяг яких перевищує $6 млрд), сценарій зміцнення гривні (про що багато говорилося у поточному році), найвірогідніше, виявиться недоречним. Тому сьогодні вкрай небезпечно підштовхувати НБУ до ревальваційної політики, оскільки такі дії можуть іти врозріз із ринковими тенденціями.

Водночас девальваційний тиск унаслідок торговельного дефіциту, навіть якщо приплив капіталів в Україну сповільниться, не завдасть значного клопоту – зважаючи на нинішні обсяги валютних резервів ($33 млрд), НБУ без суттєвих валютних ризиків зможе витратити $3-4 млрд для валютних інтервенцій на підтримку гривні (з метою недопущення суттєвих курсових коливань).

У таких умовах доречно говорити про стійкість в Україні валютного курсу.

Інфляція і зростання. Зрозуміло, підвищення ціни на газ матиме системний вплив на загальний рівень інфляції. Як безпосередньо через здорожчання житлово-комунальних послуг (ЖК-послуг) для населення, хоча українські високі чиновники сьогодні визнають лише незначні зміни у вартості ЖК-послуг (у 2007 р. підвищення тарифів удвічі не було належним чином враховано при оцінці індексу споживчих цін), так і через загальне підвищення виробничих витрат. Враховуючи структуру витрат домогосподарств на ЖК-послуги, їх здорожчання у 2008 р. додасть 3-5 інфляційних відсотків до розрахованого (у проекті Бюджету) індексу інфляції.

Зважаючи на структуру української економіки та її високу ресурсо- та енергоємність, визначені макроекономічні впливи, а також оцінки міжнародних інститутів стосовно "вартості" цінових шоків у 2006 р., можна припускати погіршення (як наслідок газового цінового шоку) економічної динаміки в Україні у 2008 р. на 2-3 відсоткових пункти (порівняно із базовим безшоковим сценарієм, який брався за основу при формуванні проекту Бюджету на 2008 р.).

Цінова "свобода" окремих ринків

Цінові очікування 2008 р. зумовлюються не лише новою вартістю газу. Українські ринки перебувають під дією як зовнішніх, так і внутрішніх чинників та особливостей їх функціонування, що відбивається і на вартості, в тому числі внаслідок взаємопов’язаності основних і стратегічних ринків.

"Відкриті" ринки. Зважаючи на високу відкритість української економіки, ціноутворення на багатьох вітчизняних ринках наслідує тенденції світових ринків. Причому такий зовнішній вплив має значно вищу результативність - порівняно з можливостями внутрішнього адміністрування.

Для прикладу, українська влада протягом трьох останніх років періодично намагалася втручатися у формування вартості бензину і пального (переважно шляхом підписання різноманітних меморандумів або ж адміністрування на валютних ринках). На сьогодні немає свідоцтв результативності таких втручань (хоча випадки погіршення якості відомі).

Натомість, в Україні вартість пального на внутрішніх ринках чітко співвідноситься з вартістю нафтопродуктів на світових ринках (див. графік "Ціна бензину…"). За відсутності надійних нафтових резервів намагання "розірвати" вказані взаємозв’язки найчастіше приречені.

Стосовно ж майбутньої вартості пального, то для 2008 року, по-перше, слід ураховувати, що очікується збереження високих цін на світових ринках нафти. По-друге, хоча строгий взаємозв’язок між вартістю різних видів енергоресурсів відсутній, проте останніми роками посилюється зближення цінової динаміки на ринках нафти і газу. У будь-якому разі українська економіка у 2008 році перебуватиме під вагомим тиском здорожчання енергетичних ресурсів, а тому й державна політика має будуватися не на основі доступу до "дешевих енергоносіїв", а стратегічній раціоналізації енергоспоживання.

Ціна бензину в Україні (грн/л) і світова ціна нафти ($/баррель; права шкала)

"Замкнені" ринки. В Україні залишаються ринки, певним чином відгороджені від міжнародних потоків. А тому й ціноутворення на них визначається переважно внутрішніми чинниками, насамперед обсягами виробництва і внутрішнього споживання. Першочергово це стосується ринків харчових продуктів. З одного боку, їхні експорт та імпорт обмежені високими митними та санітарними бар’єрами. З іншого – вони часто потерпають від окремих "торговельних воєн" (так, заборона Росії на імпорт тваринницької продукції з України у 2006 р., за оцінками експертів, завдавала безпосередніх збитків вітчизняній м’ясній галузі на $12-15 млн, молочній – на понад $50 млн щомісяця).

Зрозуміло, що ціни на таких "замкнених" ринках, окрім готовності платити, визначаються пропозицією відповідних товарів. Так, в Україні ціни у м’ясо-молочних галузях демонстрували чітку обернену залежність від обсягів виробництва. Зважаючи на продовження зниження продуктивності тваринництва, слід очікувати подальшого здорожчання продукції галузі й у 2008 році. Це стосується й інших галузей.

Загальне виробництво свинини в Україні (тис. т.) і середньомісячна ціна (грн/кг; права шкала)

Тобто цінова динаміка в Україні на 2008 р. очікується вельми ризикова, що потребує чіткого аналізу чинників і складових розвитку як окремих галузей, так і макроекономічного середовища загалом - для недопущення розкручування інфляційної спіралі.

Однак у ситуації, яка склалася в Україні, - повної дикредитації й неприйняття влади ("позиція" та "опозиція", періодично обмінюючись місцями, використовують ті ж таки методи нищення своїх опонентів) – найвірогідніше, ми й надалі будемо свідками "протипожежності" (супроводжуваної звинуваченнями на адресу винних попередників) замість неупередженої системної роботи (позитивні результати якої, можливо, дістануться наступникам). А тому українціям потрібно бути готовими до нових цінових шоків.