Свою охорону прагнула встановити комерційна компанія, яка попередньо підписала угоду з в.о. голови ради директорів УМВБ Петром Переверзєвим (колишній заступник голови VAB Банку). Нового голову було призначено напередодні за рішенням представників компанії Oakcroft Investments Limited, що у вересні володіла близько 53% акцій біржі. Компанія зареєстрована на Вірджинських островах.

Ще у травні, під час проведення загальних зборів акціонерів, Oakcroft Investments Limited викупила вже близько 8% акцій біржі та мала змогу діяти від імені ще більшої частини акціонерів, з якими на той момент існували домовленості щодо продажу акцій УМВБ. Сумарний пакет акцій склав більше 40%. Згодом, частка Oakcroft Investments Limited досгяла 53%. Цікаво, що всі акції купувалися за кредитні кошти, які бралися під заставу власне цих акцій (!). Відтак стає зрозумілою поспішність дій так званих рейдерів – настав час повертати кредит.

На вказаних зборах акціонерів була прийнята нова редакція статуту, а також до складу біржового комітету (Наглядової ради біржі) були введені особи, яких пов'язують з компанією Oakcroft Investments Limited.

До складу біржового комітету від імені компанії увійшли Олександр Гінзбург (президент "Кредит-рейтингу"), Григорій Гуртовий (директор "Ренесанс Капітал Україна"), Федір Гречанінов (генеральний директор "Грифон Едвайзорс" та керуючий директор "Грифон Капітал") та Еміль Купайгородський (голова Третейського суду при асоціації "Баланс").

Процес реєстрації нового статуту відбувся лише у вересні. Однак зареєстрована редакція статуту суттєво відрізняється від тієї, що була ухвалена на загальних зборах акціонерів. За словами голови УМВБ Олега Андронова, згідно з новим статутом, деякі повноваження загальних зборів акціонерів перейшли до біржового комітету: в тому числі прийняття рішень щодо складу Ради УМВБ (керуючий орган біржі).

Тепер біржовий комітет має право особисто ухвалювати будь-які кадрові рішення, без узгодження з іншими акціонерами. Звісно, що сторонніми спостерігачами "кинуті" міноритарщики залишитися не побажали. У вересні один з міноритарних акціонерів УМВБ - компанія Основа, очолювана Віктором Жердицьким - подав позов до Господарського суду з проханням скасувати реєстрацію "неправильного" статуту. У відповідь 28 вересня суд прийняв ухвалу, згідно з якою Біржовій Раді УМВБ було заборонено приймати будь-які кадрові зміни і рішення щодо викупу власних акцій і будь-яких дій щодо розподілу капіталу компанії.

Однак, в той самий день відбулося засідання Біржової Ради, на якому, за словами Андронова, вже було відомо про ухвалу суду. Незважаючи на це, Олега Андронова було звільнено від обов’язків голови Ради УМВБ. Слід також додати, що протокол засідання до сьогодні так і не був опублікований.

Тим не менш, відбулася хоч і невдала, але все ж таки спроба змінити охорону. Угода з охоронною компанією була підписана в.о. Голови ради УМВБ, призначення якого, відповідно до рішення Господарського Суду, є незаконним.

Однак, не все так просто. Держфінмоніторинг та Держкомісія з цінних паперів та фондового ринку займають незрозумілу роль пасивного спостерігача у конфлікті. За інформацією з джерел в ДЦПФР, ці структури отримали "згори" команду не втручатися.

Інші добре поінформовані джерела стверджують що за загадковим "згори" стоїть особисто пан віце-прем'єр Дмитро Табачник, якому і приписують авторство "добудови проекту" шотландського архітектора Вільгельма Гесте, для реалізації першого етапу якого в проекті державного бюджету на 2008 рік заплановані кошти. Добудову проекту схвалено на всіх рівнях, про що в середині вересня писала українська преса.

На думку одного з керівників Українського Кредитно-Банківського Союзу Бориса Соболєва, проблема значно серйозніша, ніж зміна менеджменту УМВБ і навіть контроль за виконанням проекту добудови. Мова про "руйнацію всієї структури УМВБ, дітища відомого фінансиста Вадима Гетьмана". Валютна біржа, за словами Бориса Соболєва, була задумана не лише як один із інструментів фінансового та фондового ринку, а й як потужний аналітичний механізм, інститут підготовки кадрів. Саме тому, в статуті УМВБ передбачався її статус як некомерційної організації, основне завдання якої - організація рівного доступу до ринку капіталів. Саме з метою забезпечити рівновіддалений вплив усіх акціонерів на прийняття рішень, всі акціонери мали однакові пакети акцій.

Відтак, концентрація контрольного пакету в одних руках має занепокоїти не лише Антимонопольний комітет, а й усіх учасників фінансового ринку, вважає Борис Соболєв.

Сторонні спостерігачі відмовляються від офіційних коментарів, в неофіційних же розмовах згадують нерозкрите до цього часу замовне вбивство в квітні 1998 року ініціатора створення Української валютної біржі Вадима Гетьмана. Одна із тодішніх версій - спроба заволодіти будівлею Контрактового Дому та двома банками - Міжнародним клірінговим та Інвестиційним, через які проводились розрахунки по торгах валютою - на той час через ці банки йшли значні фінансові потоки. Як відомо, обидва банки після смерті Вадима Гетьмана досить швидко були викуплені інвестором, якого пов'язували з "лужниковською групою".

Не відмовляються коментувати зміни в керівництві УМВБ і нові власники. "Новий власник компанії, який вкладає кошти в бізнес, вирішив змінити менеджмент. Це нормально для будь-якої компанії", - прокоментував дії комітету Еміль Купайгородський, голова Третейського суду при асоціації "Баланс". Він наполягає на тому, що зареєстрований варіант Статуту, в якому кадрові повноваження передавалися біржовому комітету, був розісланий акціонерам за 30 днів до проведення зборів. "Однак, на зборах акціонерів розглядалась інша редакція, деякі положення якої суперечили законодавству, тому ми подали на реєстрацію перший варіант", - пояснив колізію Купайгородський.

У будь-якому випадку, зміна власників на біржі відбулася, однак, міноритарні акціонери будуть відстоювати свої права власності. На думку Андронова, для узгодження суперечки необхідно зареєструвати Статут, який було прийнято на Загальних зборах акціонерів. "Потенційно вони можуть скликати ще одні збори акціонерів та у правовому полі передати кадрові функції біржовому комітету або прямим голосуванням змінити склад Ради біржі, - додав він. - Але з точки зору здорового глузду віддати один із фінансових інструментів ринку монополісту, та ще й офшорній компанії - дуже нерозумно".