Нагадаємо, консорціум між угорською компанією та українською держкомпанією створюється для відновлення лінії напругою 750 кВ "Южно-Українська АЕС- Ісакча-Варна". У зв’язку зі створенням об’єднання виникають запитання: на якій підставі створювався консорціум і чи не призведе створення консорціуму до втрати державою цієї лінії?

Як ділиться неподільне

З часів бурхливого зародження ринкової економіки від лінії "Южно-Українська АЕС- Ісакча" українські і молдовські будівничі ринку синхронізовано лишили лиш ріжки та ніжки. Якщо наразі українська частина лінії хоч якось охороняється, - щороку на охорону і демонтаж аварійних опор витрачається близько 2,5 млн. гривень, - то у молдаван від лінії і слід вистиг.

За відновлення цієї лінії бралися неодноразово, щоправда на словах. Зрештою на 15-му році незалежності Мінпаливенерго серйозно взялося за зміцнення енергетичної безпеки і самостійності і навіть доручило компанії-імпортеру електроенергії "Укрінтеренерго" розглянути разом з російською "Інтер РАО ЄЕС" можливість створення спільного підприємства для відновлення цієї лінії, щоб потім разом експортувати свою електроенергію. Дивно, що при цьому забули, що магістральні лінії як і магістральні газопроводи є власністю держави.

Далі розмов тоді справи також не пішли. Зате у планах розвитку "Укренерго" з’явилася реконструкція лінії "ЮУАЕС-Ісакча". Компанія планувала взятися за неї десь ближче до 2020 року. А втім, навіщо стільки чекати, коли інвестори самі просяться в руки?

Свій до свого по своє

Угорська підопічна Дмитра Фірташа першою запропонувала створити консорціум для відновлення лінії. Швидше за все компанія також будуватиме і вставку постійного струму, без якої уся затія не має перспектив - румунська енергосистема синхронізована з Об’єднаною транс’європейською системою.

Реалізація проекту коштуватиме близько 400 млн. доларів. Більшість коштів виділять угорці в обмін на 75% акцій "Південної енергетичної компанії", натомість, 25% - за надійно збережені стовпи дістанеться "Укренерго". Зрештою, переговорний процес ще триває і розстановка сил може змінитися, хоча відчувається, що Міністерство палива та енергетики готове йти на значні поступки угорцям. Мінпаливенерго вважає за краще мати 25% від проекту, що працює, аніж 100% дірки від бублика.

В разі реалізації проекту, лінія буде знаходитись в управлінні консорціуму, а електроенергію продаватимуть українська "Укрінтеренерго" і російська "Інтер РАО ЄЕС", якій належить Молдовська ДРЕС, їхніми контрагентами зможуть бути як Emfesz, так і будь-яка компанія країн-імпортерів.

Експерти кажуть, що загалом, з точки зору енергетики, створення консорціуму є позитивним, бо дозволить зменшити фінансове навантаження на "Укренерго" при відновленні цієї лінії, а з іншого, надмірна політизація може завдати значної шкоди як репутації "Укренерго" так і можливій реалізації проекту.

За словами аналітика компанії Dragon Capital Дениса Сакви, спроба відновлювати мережу за рахунок власних коштів чи за рахунок залучення кредитів, відстрочить реалізацію проекту в часі, а для Emfesz, забезпечує доступ до потужної ліній, і, ймовірно, забезпечить преференції при купівлі української електроенергії.

Якщо компанія самостійно займеться цією справою, доведеться підвищити їй тарифи на транспортування електроенергії удвічі, враховуючи її плани по будівництву кількох нових ліній електропередач й залучення значної кількості кредитних коштів. Фактично, участь Emfesz у такому коштовному проекті як відновлення лінії, дозволить розтягнути в часі повернення інвестицій на 30 років, а з іншого призведе до підвищення тарифів лише на 20%.

Експерти вважають, що враховуючи законодавчі колізії, мережа, швидше за все, буде передана в концесію, а не у власність консорціуму, що дозволить забезпечити "Укренерго" доступ до неї (і запобігти відчуженню держмайна), а Emfesz – фінансування проекту і майбутню вигоду як при отриманні прибутків від експорту, так і при торгівлі електроенергією. Компанія не зможе передавати мережу під заставу, але й не потребуватиме кредитів на її відновлення.

Крім того, це дозволить залучити інвесторів до реалізації інших подібних проектів, збільшить експортний потенціал України. Країна також зможе отримувати кошти за транзит електроенергії, пришвидшити приєднання до Об’єднаної транс’європейської енергосистеми (UCTE). До плюсів створення "Південної енергетичної компанії" додаються ще й податки, які платитиме консорціум у державну казну і можливість збільшувати ціну на експорт електроенергії для Молдови.

Серед загроз називаються лише можливість втрати лінії, зловживання з боку угорської компанії при її використанні, а також проблеми з землевідведенням на території Молдови і отримання дозволу ЕС на збільшення експорту електроенергії . Тому, 25-50% бублика виглядають досить привабливо.

Чому вже і кому ще

Партія з підвищенням цін на електроенергію для Молдови і відкриття експорту на Балкани може бути розіграна як по нотах, якщо, звісно, не добереться до прем’єрства леді Т. У разі формування помаранчевої коаліції і приходу до влади Тимошенко, слід очікувати своєрідного переділу поділеного.

З одного боку ця леді не дуже полюбляє славнозвісну креатуру Фірташа "РосУкрЕнерго", що надто дешево й не прозоро постачає Україні газ через свою "дочку" –"Укргаз-енерго" й через це може здійняти галас про втрату незайманості ліній "Укренерго". Адже те, що і "РУЕ" і Emfesz належать одній особі, уже є "загрозою". А з іншого – Тимошенко більше схильна до перегляду рішень своїх опонентів, аніж до витворення власної виваженої політики.

Втім, директор Інституту проблем управління ім. Горшеніна Костянтин Бондаренко вважає, що Тимошенко навіть якщо й захоче переглянути умови створення консорціуму – не встигне: при владі вона пробуде лише кілька місяців.

Зрештою, Тимошенко може випередити команда Ющенко, надресирована відміною найважливіших "енергійних" рішень уряду Януковча – створення "Укратомпрому", виведення акцій 6 обленерго зі статутного фонду "Енергетичної компанії" та інших рішень

В енергетиці цей переділ стосуватиметься однаковою мірою і можливостей перегляду газових домовленостей, інвестиційного договору між "Дніпроенерго" та "Інвестиційним товариством", приватизації енергокомпаній, і створення консорціуму. Хоча наразі в РНБО не підтвердили зацікавленість до такого "окремого" випадку, як створення "Південної енергетичної компанії".

Зважаючи на те, що, відповідно до діючого законодавства, всі магістральні лінії є власністю держави, питання, як, кому і на яких засадах створювати консорціуми, має вирішуватися не тільки господарюючими суб’єктами.