Копірайт наступає. Продовження.

Копірайт наступає. Продовження.

Середа, 25 квітня 2007, 17:14 -
Ще ціла низка великих порушників залишаються недосяжними для корпорації. Це як приватні, так і державні органи, перевірку яких без низки спеціальних дозволів провести неможливо. Вони на 95% використовують "піратські" продукти, і з ними нічого не можна зро
Продовження. Початок читайте тут.

Якщо хабара в $500-700 гроші може сплатити велика фірма, то для комп'ютерних клубів це занадто великі суми. Зараз в Україні нараховується близько 3 тис. клубів. У середньому, щомісячний прибуток клубу, що складається з 20-25 комп'ютерів, складає 500-800 доларів. Так що ані штрафи, ані хабарі їм не по кишені, і багато клубів уже давно перейшли на альтернативне програмне забезпечення.

"У нашій асоціації, до якої входять 20-25% всіх клубів України, уже 2-3 роки немає неліцензійного ПЗ від Microsoft. Навіщо ставити такий продукт, який загрожує кримінальною справою? Є чудовий продукт, який цілком задовольняє відвідувачів – це безкоштовне програмне забезпечення", – говорить Бернатович, який є також головою Всеукраїнської асоціації комп'ютерних клубів.

Щоб поставити у клубі ліцензійний Windows, необхідно витратити від 340 грн. на кожний комп'ютер. З цієї причини, а також через непомірні вимоги санітарних та пожежних служб минулого року холдинг Aventures Group відмовився від створення мережі клубів "Сектор" і закрив єдиний клуб у Дніпропетровську.

"Якщо робити все за законом, проект буде збитковим", – повідомив тоді президент холдингу Володимир Колодюк. За словами Бернатовича, санітарні вимоги до клубів в Україні є вищими, ніж, наприклад, у Великобританії. Площа на кожний комп'ютер має складати 6 кв. м, тоді як у Великобританії – вдвічі менше. Цих вимог мало хто дотримується, тому санстанції регулярно даються хабарі.

Реклама:

Зараз міліція уже не так тисне на клуби, як у 2002-2004 роках, коли вони масово закривалися після перевірок (з 300 київських клубів залишилося всього 70). Але ж і зараз число клубів в столиці зменшується. "Причина – не дії міліції. Це відбувається, в основному, тому, що росте комп'ютеризація населення і розвиваються домашні мережі. Домашні мережі ще називають вбивцями клубів. От вони абсолютно неліцензійні", – каже Бернатович.

Наприклад, тільки в Харкові існують десятки домашніх мереж, загальний об'єм яких – 40-50 тисяч комп'ютерів. І все це – абсолютна "піратка". Більше того, там на 99% піратський контент! Існують величезні піратські сайти. І це відбувається під егідою приватних провайдерів", – додає він.

Компанію "Майкрософт Україна" також непокоїть цей факт, однак важелів впливу на домашніх "піратів" у неї недостатньо.

Виховний ефект

Основні об'єкти перевірок юридичних представників Microsoft – великі компанії, які виробляють і продають комп'ютери.

"60% фірм з найбільш відомим ім'ям уже спіймались. Практично всюди, де є великий магазин обчислювальної техніки, продають "піратку". Покупець може навіть не знати, що йому продали разом з комп'ютером неліцензійне ПЗ. Таких випадків купа", – каже Бернатович. В результаті, користувач фактично стає порушником авторських прав і має нести за це відповідальність.

Шаповал визнає, що компанія Microsoft ініціювала перевірки з виховною метою. "Достатньо притягти до відповідальності одного "пірата", щоб десять прийшли до висновку: все ж краще працювати з легальною програмою", – каже він. Для цього компанія іноді свідомо акцентує увагу на резонансній справі, де розмір збитків менший, але винуватець більш відомий.

"Microsoft не заробляє гроші з допомогою судових процесів. Задача програми – збільшити кількість легального ПЗ у користувачів", – пояснює такий підхід Шаповал. Тому Microsoft не підраховує загальну суму збутку, яка фігурує у кримінальних справах.

До речі, поки нікого не покарано, оскільки жодний судовий розгляд ще не доведений до кінця. "Розслідування займає в середньому півроку, а то і рік. Десь у травні, думаю, з'являться перші судові рішення та перші виплати", – додав Шаповал.

Але ще ціла низка великих порушників залишаються недосяжними для корпорації. Це як приватні, так і державні органи, перевірку яких без низки спеціальних дозволів провести неможливо. "Вони на 95% використовують "піратські" продукти, і з ними нічого не можна зробити", – каже Бернатович.

"Майкрософт Україна" визнає, що за всіх зусиль чотири з кожних п'яти копій програмного забезпечення, що використовуються в Україні, є нелегальними. І якщо в 2005 році рівень піратської продукції знизився на 6%, то збитки вітчизняної ІТ-індустрії від нелегального софту продовжували рости, склавши $239 млн. ($200 млн. в 2004-м).

"Це сума, яку ІТ-індустрія України недоотримала тільки через використанні неліцензійного ПЗ", –каже регіональний менеджер компанії IDC Володимир Поздняков. Зазначимо, що IDC оцінює весь український ринок ПЗ приблизно у $1 млрд.

Надмірне поширення піратства негативно позначається і на створенні ринку програм власного виробництва. В умовах, коли будь-яку програму можна задешево купити на "піратській" розкладці, виробляти програми, які одразу ж будуть скопійовані і нелегально розповсюджені, не вигідно. Тому українські програмісти віддають перевагу виробництву програм на замовлення. І поки "піратство" в Україні лишатиметься безкарним, ситуація на краще не зміниться.

Реклама:
Підпишіться на наші повідомлення!