Законопроект про заочний розгляд кримінальних справ нічого спільного з задекларованим наміром посилити засади національної безпеки він не має.
 
Такої думки дотримується керуючий партнер юридичної компанії Prove Group Владислав Кочкаров.
 
Як відомо, 31 жовтня 2014 вступив в силу закон, який, як вважає юрист, дає передумови для узаконеного переділу власності.
 
Зокрема, мова йде про Закон України "Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексу України щодо незворотності покарання за окремі злочини проти основ національної безпеки, цивільної безпеки і корупційні злочини", який передбачає заочний розгляд кримінальних справ без присутності обвинуваченого.
 
Як зазначає юрист, підписаний президентом закон враховує лише малу дещицю зауважень, які раніше озвучувалися фахівцями та експертами.
 
Зокрема, лише трохи уточнили процедуру апеляційного оскарження за такими кримінальними рішенням і внесли зміни в Закон України "Про ратифікацію Європейської конвенції про міжнародну дійсність судових рішень у кримінальних справах". В іншому, в законі так і залишилося багато неоднозначних моментів.
 
"Зокрема, бентежить становище яким встановлюється, що з моменту опублікування повістки у всеукраїнських засобах масової інформації, особа вважається, належним чином, повідомленою про її зміст", - підкреслює Кочкаров.
 
"Опубліковувати, швидше за все, будуть у виданнях "Голос України" або "Урядовий кур'єр". Але ж процедура стосується тих, хто перебуває за кордоном. Таким чином, перебуваючи закордоном, буде скрутно дізнатися про те, що стосовно особи є кримінальна справа" , - зазначає він.
 
За словами юриста, інших ефективних міжнародних процедур щодо повідомлення таких осіб не передбачено.
 
"Виникає відчуття, що їх і шукати по-справжньому не обов'язково, а з правоохоронних органів, по суті, знімається обов'язок розшукувати підозрюваного, який покинув межі України. Головне правильно оформити всі процесуальні документи", - додає він.
 
Такі положення, як зазначає юрист, прямо суперечать Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стаття 6 якої, однозначно вказує, що обвинувачений в скоєнні злочину має невід'ємне право бути поінформованим про злочини, а також мати можливість захищати себе.
 
При цьому також потрібно врахувати, що з 46 статей Кримінального Кодексу, за якими можливе заочне розгляд звинувачення, дві третини передбачають в якості санкцій конфіскацію майна.

Таким чином, коли людини тривалий час немає в країні, її можна звинуватити у скоєнні злочину, провести заочний кримінальний розгляд і конфіскувати його майно. А потім, кому потрібно продати. Все по закону", - підкреслює юрист.
 
У загальному і вцілому, вважає юрист, головна небезпека законопроекту в тому, що він створює підстави для переділу власності тих, хто виїхав з країни. А це не тільки опоненти нинішньої влади. Це може бути хто завгодно. Закон обмежень не містить.