Як повідомили у прес-центрі асоціації "Український клуб аграрного бізнесу" (УКАБ) із посиланням на британське видання The Guardian, шістдесят країн світу, представлених у більшості інституцій ООН, а також представники Світового банку, на зустрічі 15 квітня закликали до радикальних змін у сільському господарстві для недопущення збільшення дефіциту продовольства в окремих регіонах Землі й для обмеження ескалації цін на продовольчі товари.

Звіт був підготовлений у рамках Міжнародної програми з продовольства ООН (World Food Programme). Експерти, згідно з документом, закликають провідні країни світу виділити 500 млн дол. для негайного направлення їх на подолання продовольчої кризи, що набирає обертів, зокрема для подолання наслідків зростання цін (у деяких країнах зростання цін становило 80% за рік) і продовольчих бунтів у багатьох містах. За інформацією Світового банку, 33 країни в світі зараз мають небезпеку політичної й соціальної дестабілізації та внутрішніх конфліктів, що можуть виникнути через високу продовольчу інфляцію.

Але звіту, головним ідеологом якого виступили Сполучені Штати, не затвердили Велика Британія, Австралія та Канада. Автори говорять про те, що використання ГМ-технологій не може швидко подолати проблему в найбідніших країнах, і переконують, що розширення площ під біоенергетичними культурами призводить до збільшення дефіциту продовольства в світі.

Автори Міжнародної оцінки сільськогосподарської науки та технології для розвитку (International Assessment of Agricultural Science and Technology for Development (IAASTD) на 2500 сторінках говорять про те, що в світі виробляється достатньо їжі, щоби прогодувати все населення, проте 800 млн осіб страждають від недоїдання. "Їжа зараз порівняно дешевша й збалансованіша, ніж 40 років тому, але недоїдання й продовольча криза загрожує мільйонам", - ідеться у звіті.

"Збільшення населення та доходів людей розкручують продовольчий попит, особливо на м'ясо й молоко, виробництво яких конкурує за землю з культурами, що після переробки стають біопаливом. Нерівномірний розподіл продуктів харчування та конфлікти, викликані бажанням контролю над природними ресурсами, запаси яких вичерпуються, несуть головну політичну й соціальну загрозу для урядів, все це відбуватиметься на тлі глобального потепління й збільшення населення з 6,7 до 9,2 млрд осіб у 2050 році", - йдеться у звіті.

Звіт - це перша серйозна спроба об'єднати уряди, громадські організації та бізнес багатих і бідних країн. Над його написанням працювали 400 науковців упродовж чотирьох років. Сучасна система виробництва й торгівлі продуктами харчування в світі призвела до дуже нерівномірного розподілу доходів, завдала значних збитків екології й збільшує глобальне потепління.

Автори підкреслюють, що аграрна наука повинна працювати над підвищенням урожайності культур, але при цьому потрібно зберігати родючість землі й зменшувати забруднення водних ресурсів. "Інвестиції в аграрну науку зменшилися, але зараз ми гостро відчуваємо необхідність стабільного збільшення виробництва продуктів харчування. Наукових ініціатив, корисних для поліпшення життя бідних людей, дуже мало", - зазначає в звіті директор IAASTD Роберт Вастон.

Науковці зробили висновок, що ГМ-організми не в змозі вирішити проблеми достатнього забезпечення продовольством бідного населення й не виправдовують покладених на них надій. "Фінансування цих технологій не спричиняє бажаних результатів, а інформація надходить часто епізодична й суперечлива, невизначеність щодо можливих переваг і загроз висока", - йдеться в звіті.

"Коротка відповідь на запитання, чи можуть трансгенні культури забезпечити людство продовольством, - буде "ні", але вони можуть дещо підтримати ситуацію. Нам потрібно зрозуміти їх ціну й можливі переваги", - зазначив Ватсон.

Свою роль у світовій продовольчій кризі зіграв розвиток біопаливних програм, які не дають істотного ефекту в забезпеченні транспорту пальним, але провокують серйозне зростання цін на продовольство.

На думку експертів Українського клубу аграрного бізнесу, слід звернути пильну увагу на висновки світових науковців і підготуватися до глобальних викликів. "Україна, якщо їй вдасться підвищити ефективність сільського господарства, стане важливим гравцем на ринку продовольства й зможе забезпечити не тільки свої, але й світові потреби в продуктах харчування, в основному на Близькому Сході й у Північній Африці", - зазначив президент УКАБу Олексій Лисиця. На його переконання, саме підвищення ефективності господарювання має стати лейтмотивом взаємодії влади та аграрного бізнесу при формуванні подальших кроків у вдосконаленні аграрної політики в країні.

Асоціація "Український клуб аграрного бізнесу" (УКАБ) - неурядова бізнес-асоціація, яка об'єднує лідерів аграрного бізнесу України. Основним завданням УКАБу є всебічне представлення інтересів і відстоювання ролі приватного бізнесу агропромислового комплексу під час розробки й упровадження аграрної політики України.

УНІАН