Реформа держрезерву: як планують перебудувати систему

Реформа держрезерву: як планують перебудувати систему

За яким принципом формуватиметься держрезерв після реформи та де зберігатимуться запаси, щоб їх не "з’їли миші"?
П'ятниця, 11 серпня 2023, 08:16
перший віцепрем'єр-міністр – міністр економіки

Верховна Рада схвалила урядовий законопроєкт №9079 "Про державні резерви", який дає старт справжній реформі держрезерву.

При згадці про держрезерв чи не кожен згадує мишей, які з’їли 2700 вагонів зерна чи кінські протигази, вироблені у 70-х роках минулого століття. 

Від моменту проголошення Незалежності у сфері держрезервів нічого не відбувалося, попри неодноразові спроби реформи. Матеріальні цінності закуповувалися за неринковими, значно завищеними цінами. 

Привабливі ресурси швидко ставали "непридатними" та реалізовувались "своїм" компаніям за безцінь. 

Реклама:

Вузол накопичених проблем сам став перепоною для будь-яких змін на краще.

Тому перше завдання реформи — розірвати Гордіїв вузол старих проблем.

Нова система почне роботу без старих зобов’язань 

Згідно із законом, Державне агентство резерву України буде ліквідовано. Збиткові підприємства — передані до Фонду держмайна та приватизовані. 

Решта перейдуть в управління нового органу, який відповідатиме за державні резерви, та будуть модернізовані. Це здешевить зберігання та гарантуватиме якість резервів. 

Нафтобази перейдуть до національного оператора. Питання простроченої кредиторської та дебіторської заборгованості Державного резерву також буде вирішено.

Це дозволить змінити саму філософію формування держрезервів відповідно до таких принципів: 

Нова номенклатура матеріальних цінностей

У світі існує чимало підходів до формування номенклатури держрезервів. У США до резервів закладаються лише нафтопродукти. У Німеччині – нафтопродукти та продовольчі товари. 

У Польщі – нафтопродукти, медикаменти, продовольство. У Швейцарії – все згадане плюс промислові товари.

З огляду на наявні загрози та виклики, які стоять перед Україною, у новому законі визначено п’ять напрямів номенклатури матеріальних цінностей:

  • продовольчий;
  • медичний;
  • технічний;
  • сировинний;
  • енергетичний.

При цьому перелік ресурсів по кожному пункту буде обмеженим і спрямованим на задоволення винятково актуальних потреб. Жодних протигазів для коней, шапок-вушанок більше не буде. 

Натомість у резервах з’являться сублімовані овочі та фрукти, продукти тривалого зберігання, таблетки для очищення води, критично важливі ліки та медобладнання, паливо, матеріальні ресурси, необхідні для надання термінової допомоги населенню в разі надзвичайних ситуацій тощо.

Закон також закріплює норми освіження резервів. Після того, як половина терміну зберігання добігатиме кінця й до 70% цього терміну, резерв потрібно буде оновлювати. 

Розмежування матеріального та мобілізаційного резерву

Нова система передбачає розмежування державного матеріального та мобілізаційного резерву. Перший – призначений для використання в мирний час та в особливі періоди. Другий можна використовувати лише в особливий період та під час воєнного стану для виконання мобілізаційних завдань.

Замовником на постачання та балансоутримувачем Держматрезерву буде орган, який створять замість Державного агентства резерву. А замовниками та балансоутримувачами мобілізаційного резерву будуть центральні та місцеві органи влади на які держава покладає виконання мобілізаційних завдань. 

Так використання державних коштів буде раціональнішим та ефективнішим. Кожен орган, що має мобілізаційне завдання, сам визначатиме, які ресурси йому потрібні в резерві. 

А ще уникнемо дублювання резервування та оптимізуємо систему. Виконавці мобілізаційних завдань швидко та без зайвої бюрократії отримуватимуть необхідні ресурси для розгортання виробництва військової та іншої продукції, ремонту військової техніки та майна в особливий період тощо.

Створення інституту резервування

Запаси держрезерву перебуватимуть на потужностях приватних операторів. У тому числі за кордоном – у європейських союзників, членів НАТО. 

До вступу України в Північноатлантичний альянс це гарантуватиме додаткову безпеку для стратегічно важливих резервів. Така співпраця з союзниками уже успішно випробувана і цей досвід використовуватимемо у майбутньому.

Збереження матеріальних цінностей України за кордоном захищатиметься міжнародним правом та системою контролю.

Також запроваджуємо інститут резервування. Національні виробники, на підставі відповідного договору, будуть зобов’язані резервувати частину своєї продукції, як державні резерви. 

Це дозволить убезпечити ресурси й зберегти їх для подальших потреб. Так ми запроваджуємо ефективний інструмент створення та закладення державних резервів завдяки національним виробникам та імпортерам. 

Резервування на потреби держави

За укладеними договорами виробник чи постачальник зобов’язується в будь-який час на вимогу держави передати їй певну кількість ресурсу. При чому, протягом дії договору вони самостійно забезпечуватимуть зберігання ресурсу та його освіження без розриву у часі. Держава натомість компенсує виробникам чи постачальникам витрати. 

Резервантом може бути як національний виробник, так й іноземна компанія. Договір із такими компаніями укладатимуть згідно з вимогами міжнародного права.

До речі, Україна вже має успішний досвід співпраці держави та бізнесу у сфері резервування та забезпечення необхідними ресурсами. Йдеться про паливну кризу влітку 2022 року, коли приватні компанії підтримували Уряд у вирішенні проблем з нестачею пального. 

Приватні оператори допомагали із логістикою та зберіганням гуманітарного пального на своїх потужностях. Й коли була потреба, приватники його швидко відпускали — передавали Збройним силам, прикордонникам чи іншим збройним формуванням. Цей досвід врахований у новому законі.

Лише прозорі електронні торги

Продаж матеріальних цінностей державного матеріального резерву, термін придатності яких добігає кінця, відбуватиметься виключно на електронних аукціонах. 

Це дозволить уникнути штучного заниження ціни на продукцію та зведе до мінімуму можливі корупційні ризики.

Обов’язкове страхування матеріальних цінностей 

Уся продукція, яка зберігатиметься та резервуватиметься в межах України, буде застрахована. Водночас нерезидентів забезпечуватимемо міжнародною банківською гарантією. Приватним компаніям важливо мати певність, що їхні інвестиції захищені й у разі втрати — будуть компенсовані.

Без прострочених продуктів на складах

Закон "Про державні резерви" також впроваджує механізми, які забезпечать своєчасне освіження матеріальних цінностей. За необхідності відбуватиметься списання, переробка або утилізація. Крім того, встановлюються чіткі терміни зберігання та освіження матеріальних резервів.

Єдиний реєстр державних резервів

Що, де, в якому стані зберігається, коли спливають терміни придатності та які визначені законом терміни освіження? Відповіді на всі ці питання можна буде знайти на Єдиному реєстрі державних резервів.

Це буде захищена автоматизована база даних, щоб відстежувати стан резервів на кожному етапі – поповнення, зберігання, освіження. Її створення передбачене новим законом.

У базі також будуть вказані наявні потужності зі зберігання.

Контроль держави – в центрі уваги

Ключовою вимогою до нової системи є її контрольованість. 

Виконувати функції контролю та перевірки наявності матеріальних цінностей держрезервів буде новий орган, який створять замість Державного агентства резерву України. Планові чи позапланові перевірки можна буде провести будь-коли. 

Водночас закон посилює систему штрафних санкцій за неналежне виконання зобов’язань, передбачених у договорі. 

І наостанок. Говорячи про реформу системи держрезерву, ми свідомі того, що насправді йдеться про її побудову з чистого аркуша. Це не швидкий та дуже непростий процес, особливо в умовах війни. 

Але ми маємо розпочати його саме зараз. Адже саме зараз, в час найбільшої небезпеки для нашої держави за період незалежності, наш обов’язок – закласти основи безпеки на майбутнє. І ми це робимо.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: